Урок з української літератури для здобувачів професійно-технічної освіти ІІ курсу

Урок з української літератури

для здобувачів професійно-технічної освіти

ІІ курсу

 

Тема:Світові мотиви підкорення людиною міста. Зображення «цілісної» 

         людини: в єдності біологічного, духовного, соціального (за романом

         В.Підмогильного «Місто»).

 

Мета: проаналізувати роман «Місто» В. Підмогильного з позицій екзистенціалізму;

            учити здобувачів освіти розуміти вплив цивілізаційних процесів на людину;

            визначити риси української ментальності в характері головного героя;  

            характеризувати маргінальний образ українського інтелігента; розвивати 

            критичне мислення, уміння аналізувати світоглядну і психологічну еволюцію

            характеру головного героя; виховувати почуття гуманності, людяності,  

            уміння вибудовувати стосунки з людьми, цілеспрямованість, уміння презен-  

            тувавти себе в суспільстві, порядність у ставленні до оточуючих людей.

 

Цілі уроку:

Учні повинні знати:

зміст роману «Місто», основні засади екзистенціалізму, маргінальність.

 

Учні повинні вміти:

аналізувати ідейно-художній зміст і образи урбаністичного роману «Місто»;

характеризувати маргінальний образ українського інтелігента, давати власну оцінку;

висловлювати і обґрунтовувати власне ставлення до прочитаного.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Вид уроку: урок-дослідження.

 

Форми і методи роботи:

-    використання методу «Сенкан» ; «Займи позицію»;

-    робота над тестами;

-    бесіда;

-         групова форма роботи (колективна, індивідуальна, робота в  групах);

-         робота із змістом роману В.Підмогильного «Місто»;

-         використання мультимедійних засобів навчання;

-         консультативна роль викладача на уроці.

 

Матеріали і реманент уроку:

-         тестовий диктант;

-         презентація «Аналіз роману В.Підмогильного «Місто»;

-         текст роману В.Підмогильного «Місто»;    

-         проблемне питання; 

-         підручник «Українська література для 11 кл.» Авраменко О.М. – Київ.:Грамота, 2019

 

 

 

 

 

Епіграф уроку:

«Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п'є; як тварина — вона множиться і як тварина — викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою розмовляє».              

                                                                                                           Талмуд. Трактат Авот

 

Хід уроку

І. Організаційний момент (повідомлення теми, мети, завдань уроку).

Діти, у нас сьогодні незвичайний урок, бо маємо продемонструвати, що знаємо і що вміємо. Цілком природне ваше хвилювання. Нехай побороти його вам допоможе пам’ятка: « Я – учень.

 Я особистість творча.

 Я не боюсь висловлювати свої думки.

 Помилившись, міркую далі.

 Шукаю істину»

1. Оголошення теми уроку  (Запис у зошит теми уроку).

2. Цілевизначення

Сьогодні другий урок тематичного блоку творчості В. Підмогильного. Про загальні цілі ми говорили на попередньому уроці. Визначте цілі на сьогоднішній урок.

 (Учні визначають, що вони повинні знати (зміст роману «Місто», характеризувати головних героїв твору…), і вміти (висловлювати власну оцінку прочитаного, аналізувати роман...)

…а також визначимо риси української ментальності в характері головного героя;

розвиватимемо критичне мислення…

-  Етап проектування    -  Давайте сплануємо нашу роботу

-  Які випереджувальні завдання ви готували?

-  Дискусійні питання, звісно, будемо обговорювати колективно.

-  На уроці будуть дослідження проблемного характеру.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності:

Шановні діти! Зараз ви стоїте на порозі великих змін у власному житті. Адже незабаром випускний та дорога в доросле самостійне життя. Я гадаю, що роман Підмогильного «Місто» допоможе розібратися і, можливо, попередити  складнощі дорослого життя.

      Передбачаю, що твір залишив по собі доволі суперечливі враження й що ми  не дійдемо якоїсь спільної думки, але пам’ятайте, що література – це школа життя, його віддзеркалення, тож вона промовляє до вас вустами та вчинками персонажів.

А зараз  залишається найпростіше та найскладніше водночас – усвідомити прояви української ментальності в образі інтелігента із села Степана Радченка, складність і неоднозначність його характеру.

На попередньому уроці ми познайомилися із біографією В.Підмогильного, одним із найяскравіших прозаїків 20-х років ХХ століття, найпотужнішим модерністом, представником неореалістичної течії. Аналізуючи твір В.Підмогильного «Місто» ми повинні навчитись розуміти вплив цивілізаційних процесів на людину, психологічну мотивацію вчинків Степана Радченка та інших дійових осіб, характеризувати маргі­нальний образ українського інтелігента, розвивати вміння аналізувати світоглядну й психологічну ево­люцію характеру головного героя роману, пояснювати роль жіночих образів, розвивати пам’ять, увагу, вміння висловлю­вати і відстоювати власну думку, виховувати в собі готовність робити свідомий вибір та орієнтуватися в проблемах сучасного суспільства.

ІІІ. Актуалізація опорних знань:

1. Пояснення епіграфу. Яким чином епіграф стосується життєвого і творчого шляху письменника і, безпосередньо, теми нашого уроку?

2. Тестовий диктант за змістом

1. Родина Гнідих, у яких спочатку квартирував Степан, складалася з … членів

А трьох

Б чотирьох

В п’яти

Г шести

2. Назвіть прізвище критика, який високо оцінив оповідання Степана   

    Радченка як письменника:

А Задорожний

Б Вигорський

В Світозаров

Г Гнідий

 3. Перше оповідання Степана мало назву

А «Лампа»

Б «Обручка»

В «Бритва»

Г «Чашка»

4. Степан подарував Зосьці

А парфуми

Б іграшку

В квіти

Г сукню

5. Зоська часто називала Степана

А коханий

Б солодкий

В ласкавий

Г божественний

6. Який псевдонім обрав Степан Радченко?

А Максим

Б Богдан

В Стефан

Г Левко

7.Вигорський зі Степаном найбільше любили пити

А каву

Б чай

В пиво

Г вино

8. Який перший солідний гонорар отримав Радченко як письменник?

А 100 крб.

Б 200 крб.

В 300 крб.

Г 350 крб.

9. Яку посаду в журналі займав наприкінці роману Радченко?

А секретар журналу

Б редактор

В критик

Г журналіст

10. Про смерть Зоськи Степан дізнався від її

А подруги

Б матері

В сусідки

Г нового кохання

11. Перший день знайомства Степана й Рити закінчився тим, що

А вона пішла з ним на нову квартиру

Б вони посварилися

В вона поїхала з Києва

Г вони пішли в ресторан

12.Установіть послідовність, у якій з’являлися нові жінки в житті Степана

А Зоська

Б Мусінька

В Рита

Г Надійка

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово викладача.

Валер’ян Підмогильний створив модерний роман, у якому, на від­міну від традиційної селянської й соціальної тематики, акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філо­софські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами.

«Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою розповіді. Темою роману є життя новоявле-ного інтелігента Степана Радченка у великому місті, пошук свого місця у ньому. Ми проаналізуємо образ головного героя, з’ясуємо його світоглядну і психологічну еволюцію. А також з’ясуємо, чи зміг він підкорити місто.

2. Теорія літератури.

Екзистенціалі́зм ( існування) — напрям у філософії XX ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору.

Маргінальність — характеристика образу чи героя, що пере­буває «на межі» між двома станами. Герой-маргінал зазвичай — виходець з нижчого класу, який нама-гається завоювати вищі сфери суспільства, піднятися по драбині успіху.  Типовим маргінальним героєм в романі В. Підмогиль­ного «Місто» є Степан Радченко — уже не селянин, але ще не інтелігент, що хоче «підкорити» місто, стати відомим письменником.

Психологізм — заглибленість у творі в душу персонажів, їх психологію. У психо-логічному творі увага автора переноситься із зовнішнього сюжету на внутрішній (психологіч­ний), він відслідковує всі порухи душі своїх героїв, намагається роз-крити їх роздуми й мотивацію вчинків, показати нелегкий шлях внутрішніх переживань..

 

3. Аналіз роману «Місто» (Презентація)

Бесіда:

• Яким ми бачимо героя на початку твору?
• Яким в його уяві постає місто?

- Які почуття володіють ним, коли він уперше ступив на міські вулиці?

- Що зближувало Степана і Надію?

- Що відбувається далі в житті Степана?

Основну увагу автор зосереджує на «діалозі» героя і Міста. На фоні міста характер героя змінюється. До міста Степан приїжджає з благородними намірами  вивчитись і повернутись в село. Навіть переживаючи ворожість до Міста, відчуває, що  завойо-вує його душу. Сильна натура, Степан прагне завоювати Місто за будь-яку ціну.

- Як змінюється ставлення Степана до міста в процесі збільшення кількості його життєвих успіхів?

- Яку роль відіграють у житті героя жінки? Що відбувається в житті Степана на кожному з етапів стосунків з різними жінками?

 

Висновок. Кімната символізувала фізичне утвердження в місті, зміцнення матеріального становища, а жінки — це немовби етапи внутрішньої еволюції Степана, етапи вживання його в міське се­редовище. Так, Надійка його цікавить, доки він відчуває свою внутрішню причетність до села, «вона була від села, що зблякло в ньому». А Зоська виступає вже як повністю персонаж міста. Жінки для Степана водночас — це порятунок від самотності в чужому для нього середовищі.

- Чому жодній із жінок, з якими герой був близький, він не дав щастя?

Чи справедлива теза, що всіх їх Степан тільки використовував?

Жінок, які любили його, і серед яких Степан шукав спокою, він використовував у досягненні своєї мети. Штучність, фальшивість поведінки багатьох городян герой не відкине, а швидше перейме. Прокоментуйте слова Зоськи «Душа у тебе погана».

 

- Чому, досягши успіху, Степан Радченко раптом захотів змінити своє міське життя на сільську працю?

 

Після досягнення певного становища він відчуватиме свою самотність. Тому все частіше спливатимуть спогади про село. Місто не принесе Степанові гармонії і спокою. Тип Степана Радченка характеризують як маргінальний. У сучасній літературі це тип людини, що опинилася на межі села й міста, ніби провисла між своїм природним середовищем, яке не в змозі відкинути, і новою, не в усьому зрозуміло культурою міського життя. Спочатку герой ненавидить місто, бо боїться його. Автор використовує метафори «ненажерне місто», «лещата міста», «темна безодня міста». Він, Степан, відчуває себе «жалюгідним селюком серед галасливого міста», « одним з безліч непомітних тілець серед каменю й розпорядку». Тому серед міських будівель, побачивши край місяця, несказанно зрадів: «Спокійний місяць, такий, я і він, сільський мандрівець, приятель його дитинства й вірних юнацьких мрій, втишив йому те злісне почуття, що була навіяла вулиця».

- Яку роль у цьому повинна була зіграти Надія? Чому вона з’являється не тільки на початку роману, а ще й у кінці?

Недаремно, на початку твору і в кінці спливає образ Надійки – сільської дівчини. Спочатку Степан тримається за неї, поки почував себе невпевнено у місті. Адже дівчина – уособлення села: добра, наївна, щира, боязка. А у кінці роману ностальгія за селом знову приводить героя до цієї жінки. Але його вже зустрічає не природна щирість почуттів та емоційність, а холодно втомлена маска заміжньої жінки. Міська прагматичність, раціоналізм, потреба захищати себе змушують колишніх «селюків» «одягти» маски.

- Як ви думаєте, чи допише письменник Стефан Радченко повість про людей?

 

V. Закріплення вивченого. Робота в групах:

     «Займи позицію»    Ми повинні дати відповідь на складне, суперечливе питання, яке потребує оцінки персонажа. Мені б хотілося зауважити на тому, що дуже важко в цьому житті зрозуміти оточуючих, їх поведінку, мотиви вчинків. Кажуть, для цього треба подивитися на речі очима іншої людини, стати на її місце, «побувати в її шкурі». Тож, щоб не прийняти спонтанного рішення,  пропоную групам зайняти свою позицію.

 

                            Проблемне питання:

                                    «Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва?»

        Степан Радченко

 

 

Завойовник             Жертва

 

-         Досягає матеріального добробуту ( квартира, гроші, одяг)…

-         Отримує гарну посаду

-         Стає відомим письменником…

-         Навчився гарних манер, вміє «подати» себе у товаристві

… та не має поруч коханої жінки, близької людини, кому можна вилити душу.

…та не має справжніх друзів.

…за рахунок одного оповідання, а повість про людей так і не написана.

…але це лише маска, під якою все прораховується наперед.

…не має спокою, душевної рівноваги

 

Висновок: Як бачимо, місто дало герою і водночас забрало. «Воно покірно лежало внизу…». Цей останній авторський штрих про місто сприймається неоднозначно. Так, у цей момент він відчуває себе щасливим, переможцем. Адже щойно Степан познайомився із красивою жінкою Ритою, яка відповіла йому взаємністю. Але Рита – це маска, фальш, як і все, що оточує Степана Радченка. Перемога Степана над містом лише короткочасна, тому його загальна еволюція є шляхом в нікуди».

Дослідники творчості В. Підмогильного вважають, що прототипом Степана    

Радченка був відомий поет і прозаїк, друг Підмогильного Євген Плужник.

Сенкан: Пропоную  роботу, яка допоможе створити свого роду психологічний портрет Степана Радченка. І ми побачимо, яким він постає в уяві кожного з вас.

Діти роблять записи в зошитах  за схемою:

          Степан Радченко (1слово/іменник))

          Дібрати 3 означення, що характеризують цю людину.

          Дібрати 4 дієслова, що охарактеризували б дію персонажа.

          Почуття, яке викликає у вас (1-2 словами).

         Асоціація. ( 1 слово /предмет, явище природи, тварина тощо)

 Озвучення результатів.

VI.  Підсумки уроку «Автор зробив тіло головним героєм «Міста» й висунув ідею двоїстості людини, яка складається з ангельського і тваринного начал. Герої Підмогильного страждають від роздвоєності між душею (розумом і тілом, статевим потягом). Гармонія між цими двома сферами дається важко. По суті вона, на думку автора, - неможлива» (Соломія Павличко)

Основною сюжетною лінією роману є еволюція головного героя, Степана Радченка, який проходить путь від ворожості і ненависті до примирення з Містом. Внутрішні зміни головного героя відображаються через його ставлення до урбаністичної культури.

Розповідь подана через історію душі – енергійного сільського юнака, який приїздить до Києва, вступає до технічного вузу й сподівається повернутися з новими знаннями у село.

• Які почуття переживає Степан до кожної із жінок?

 «Жінки для Степана Радченка — талісман його успіху, по суті його жертва… жінка є лише об’єктом почуття й пошуку мужчини. Однак цей пошук абсурдний, як абсурдне саме життя... Для чоловіків це пошук самоствердження, а не кохання».

Висновок

Образ Степана Радченка складний, суперечливий, далеко не однозначний. Письменник зобразив людину, в якій постійно борються добро із злом, які інколи заради особистого утвердження здатні піти навіть на злочин, не страждатиме він і від людських жертв, і разом — це неординарна особистість, що стає письменником, відвідує літературні зібрання, особа  не позбавлена вміння скептично, а то й іронічно, сприймати себе та навколишній світ. У творі автор не робить ніяких різких акцентів, не підносить і не виправдовує свого героя, не нав’язує читачеві своїх висновків, а змушує його замислитися над людською природою, що є невід'ємною складовою її дійсності.

 

 Рефлексія:  (У руках тримаю м’яч – смайл: хто впіймав – той відповідає)

Я хотіла б почути відповідь на питання:

- Що дало вам особисто знайомство з твором, з такою непересічною, суперечливою,

цікавою особистістю як Степан Радченко?

- Що нового ви дізнались на цьому уроці?

- Що сподобалось/ не сподобалось на уроці?

VIІ. Вербальна та бальна оцінка учнів на уроці.

Ще раз дякую за роботу, за відвертість, я бачу, що ви готові працювати над собою, переглядати, адекватно оцінювати власні погляди на життя, принципи, цілі, а також  людей, що вас оточують. Я бажаю вам не схибити, не згубитися у великому житті, не занехаяти душу  у вирі проблем, спокус і випробувань, що посилатиме вам велике доросле життя.

VIІІ.  Домашнє завдання

1.Написати власне висловлення на одну з тем:

 «Степан Радченко – цинічний егоїст чи взірець сильної цілеспрямованої  особистості»,

«Яким треба бути, щоб досягти успіху в житті?».

 2.Опрацювати підручник ст.87-95 (завд. №5).