Тема уроку: Михайло Стельмах. Коротко про митця. Його поетичне сприйняття світу. «Гуси-лебеді летять…» - автобіографічна повість про дитинство
Мета уроку:
ознайомити школярів із постаттю М.Стельмаха в українській літературі, з’ясувати особливості автобіографічної повісті;
розвивати вміння працювати з текстом, аналізувати його фрагменти, розвивати естетичні смаки учнів, спостережливість, уміння творчо мислити, грамотно висловлювати свої думки, удосконалювати навички виразного читання, переказування тексту, виділення головних епізодів твору, розвивати словник учнів, формувати кругозір.
виховувати почуття пошани, поваги, любові до рідної літератури, її митців, виховувати любов до батьків, до своєї родини, до традицій, любов до природи, домагатися розуміння того, що людина — мудрий друг і охоронець природи, інтерес до наслідків власної праці, естетичні почуття.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Обладнання: підручник, робочий зошит, портрет М.Стельмаха, відеопрезентація про М. Стельмаха, кінофільм «Гуси-лебеді летять»
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Коли доросла людина згадує своє дитинство, на її устах з’являється усмішка, що осяває всіх і все. Це та безтурботна пора, коли ти був щасливий, коли мріяв, линув думками на інші материки і планети. Коли було так приємно і затишно у рідному домі, тій світлій і теплій гавані, де завжди знаходив захист, підтримку і любов найрідніших людей…
Сьогодні ми починаємо вивчати життя і творчу діяльність людини, ім’я якої відлунює в душі кожної людини, яка не втратила щастя дивитися на світ очима дитини. Це – Михайло Панасович Стельмах.
Вам було завдання прочитати повість «Гуси-лебеді летять». Тому наше завдання осмислити авторський задум, більше дізнатися про життя і творчість письменника; з’ясувати , в чому полягає цінність людського життя , що спонукає людину вже в зрілому віці озиратися назад в країну золотого дитинства , країну мрій і казки.
Отже, запишіть тему уроку: «Михайло Стельмах. «Гуси-лебеді летять». Автобіографічна повість про дитинство»
IІІ. Вивчення нового матеріалу
Михайло Стельмах. Цікавий, самобутній талант. Один із найвидатніших художників слова. Одночасно – поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Жанровий і тематичний діапазон його творчості досить широкий, художня палітра на диво різнобарвна, приваблива. Стиль його письма чарує, полонить читача.
У минулому М.Стельмах – учитель-словесник. Художнє бачення світу, уміння тонко проникати в психологію людини, неабиякий природний талант, помножений на досконалу художню майстерність, - усе це забезпечило письменникові успіхи, які привели його на вершину Парнасу.
IV. Робота над текстом твору
Надійшла весна. З далекого вирію повертаються птахи. Ось летять ключем горді птахи, провісники весни – лебеді. Летять низько-низько над хатою, тому маленькому Михайликові здається, що вони «струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів». Хлопчикові теж хочеться полетіти за чудесними птахами. «А віща скрипка і срібний відгомін бринять, єднаються над моїм дитинством, піднімають на крила мою душу, забирають її в нерозгадану далину. І хороше, і дивно, і радісно стаємені, малому, у цім світі », - так згадує дитинство Михайло Стельмах.
Повість «Гуси-лебеді летять» переносить нас у дитинство письменника, яке пройшло в подільському селі Дяківці, неподалік від річки Південний Буг, що несе свої води у Чорне море. Власне дітище Михайло Стельмах присвятив батькам – Ганні Іванівні та Панасу Дем’яновичу: «Моїм батькам – Ганні Іванівні та Панасу Дем’яновичу з любов’ю і зажурою».
Чому автор назвав свою повість «Гуси-лебеді летять»?
Дійшовши свого полудня віку, Михайло Панасович Стельмах написав повість про власне дитинство. Роботу над нею письменник датував 1963 – 1964 роками. Проте спогади про все, що було відчуто і пережито в ранні літа, які поминули в селі Дяківці, пам’ять про рідних і односельців, про події, що пройшли колись перед очима, видно, взяли в полон надто сильно.
Отож, у 1966 році з’явилася ще одна автобіографічна повість „Щедрий вечір”, у якій знову ожили добре знайомі читачам герої попереднього твору. Цю повість М.Стельмах присвятив своїм батькам – „з любов’ю і зажурою”.
Події у повісті М.Стельмаха відбуваються в Україні на початку 20-х роківХХ століття.
Тільки-но відлютувала громадянська війна. Через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи, військо Пілсудського. У лісах ще блукають ті, кого голова комнезаму дядько Себастьян називає бандитами. З Херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною, - там голод. Про голод у південних селах говорять дядьки у своїх стихійних „політбесідах”, згадуючи і про підступну „багряницю”, Антанту, розруху. „Робот панам” вони вже дали – поміщицькі маєтки , економії розгромлено. Незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм нарізають ділянки з колишнього панського поля.
Тема повісті: зображення життєвої долі українського села першої половини ХХ століття, епізодів з власного дитинства.
Ідея: автор закликає уміти бачити красу, любити рідну землю, „щоб люди мали людяність у серці, хліб на столі і не журились”.
Особливості твору: розповідь від першої особи; автобіографічність; символічний образ гусей-лебедів; зв’язок з народознавством; наявність ліричних відступів (розмірковування хлопчика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття ним оточуючого світу; розповідь про минулу життя інших героїв).
V. Робота з текстом І розділу
Повість розпочинається хвилюючою картиною: „прямо над нашою хатою пролітають лебеді”. Лебеді на білих крилах приносять весну і життя. Щоб повернути лебедів, Михайлик хоче стати чародієм. Замислюється над „таємничим словом”, а навколо „починає кружляти видіння казки, її нерозгадані дороги, дрімучі праліси і ті гуси-лебеді, що на своїх крилах виносять з біди хлопця”.
Розповідь діда Дем’яна про ключі, що є у сонця, якими воно „відімкне землю”. Незадоволення матері поведінкою Михайлика. Бабуся і онук у церкві. Сприйняття Михайликом картини Страшного суду під час перебування в церкві. Розмова Михайлика з дядьком Себастьяном. Розповідь про життя дядька Миколи. Читання дядьком Миколою листа від батька, у якому сповіщалося, що він живий і здоровий, передає низький уклін усім родичам. Михайлик з дозволу матері вирушає на прогулянку до лісу. До нього залучається і Петро.
Тема: відображення приходу весни. Її вплив на життя селян; знайомство з Михайликом, його родиною.
Ідея: возвеличення краси природи; вміння іі розуміти і цінувати.
Основна думка: дитинство – вік, коли формується майбутня людина, і тому так важливо навчити її любити, розуміти і цінувати довкілля.
VІ. Опрацювання ІІ розділу повісті
Тема: зображення Михайлика, який прагнув отримати книгу для читання, навіть якщо для цього необхідно було потайки взяти у матері гарбузового насіння.
Ідея: возвеличення любові до читання, до людини, яка потребує підтримки, допомоги ( жебраки); засудження жадності, підступності.
Основна думка: лише той вартий поваги серед людей, хто розуміє їх і допомагає їм.
VІІ. Підсумок уроку
Продовжити фразу
Коли б я була чарівницею (чарівником) я б ....
Зробіть висновок про те, чим схожі і чим відрізняються мрії дітей нинішніх та тих, що жили за часів дитинства Стельмаха. Висловіть свою думку про те, добре це чи погано.
VІІІ. Оцінювання навчальної діяльності
Учитель оцінює результати роботи учнів на уроці, оголошує й обґрунтовує оцінки, отримані ними за роботу.
ІХ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання
Дочитати повість
Виконати завдання 1, 2 на стр. 113
* Намалювати природу із твору