Урок з української літератури у 9 класі за творчістю Г.Сковороди

Урок української літератури в 9 класі

Тема: Г. С. Сковорода «Бджола та Шершень». Учення про самопізнання і «сродну (споріднену) працю». Повчальний характер і художні особливості байок Г.Сковороди

Мета: дати загальну характеристику розвитку жанру байки в Україні, її ознаки й особливості, художні особливості байок; проаналізувати байку “Бджола і Шершень”;

розвивати логічне і творче мислення, уяву, пам’ять, допитливість;

 виховувати доброту, повагу, високі моральні якості.

Обладнання: портрет Г. Сковороди, мультимедійні засоби, презентація байкарської  спадщини Г. Сковороди, роздатковий матеріал для скрайбінг-презентації

Тип уроку:  : засвоєння нових знань.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

Доброго дня, дорогі діти, шановні члени комісії. Сьогодні ми проведемо урок української літератури. Три роки тому ми з вами уже знайомилися, (я нагадаю, що звати мене Москалець А.Д.) ми гарно попрацювали, і  я сподіваюся, що сьогодні також порозуміємося.

 Посміхніться один одному, посміхніться мені. І нехай наш урок пробіжить так же легко, як посмішка пробігла на ваших чарівних личках!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Сьогодні на уроці ми продовжимо говорити  про визначного українського поета і філософа  - Григорія Савича Сковороду. Але сьогодні ми відкриємо ще одну грань творчості цього великого митця слова. Тому запишіть у зошитах сьогоднішнє число та тему уроку                                                                                         ( слайд1)
2. Діти, погляньте-но на екран і дайте мені відповідь на такі запитання:

( слайд 2)

- Хто такі філософи? Назвіть відомих вам. Чим вони запам’яталися?
-Чому повчають вас митці слова? Де ви можете реалізувати набуті знання в подальшому?
-Чим актуальні твори минулого для сучасного?

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.  Ще за життя Сковороду називали «українським Сократом» , бо він значно розвинув на Україні філософію, літературу, педагогіку. Гостре, непідкупне слово Сковороди в моторошній темряві кріпосницької сваволі спалахувало чистим вогнем і торувало стежку народному щастю. Хто ж він, цей великий просвітитель-гуманіст? Пропоную переглянути невеличкий відеофільм про Григорія Савича.

          ( Фільм «Обличчя української історії. Г.Сковорода»)

2. Бесіда за питаннями

• Скажіть, чи відомі вам були ці факти про Григорія Сковороду?
• Що нового ви дізналися про «Українського Горація»?

3. Байкарська діяльність

Збірка «Байки харківські» (1774р.) - перша в українській літературі збірка байок, яка включає 30 творів.

«Єдина в байки є мета й призначення - Погані смертних виправляти звичаї

І закликати люд до справедливості...»  (Федр, давньоримський байкар).

Особливість байок Г.Сковороди:                                             (слайд 3)

1) прозова форма (як у Езопа);

2) складається з 2-х частини: І - стислий виклад якоїсь події, факту; ІІ- об'ємне тлумачення її автором, повчання, мораль або, як назвав її Г.Сковорода, - «сила»;

3) перевага надається ІІ частині - моралі;

4) діалогічна форма викладу;

5) виразний, по-філософськи переданий зміст.

Як і його  попередники на ниві байкарства, Г. Сковорода підносить у байках дружбу, любов, розум та позитивні людські риси, показує, що справжня цінність людини визначається не одягом, зовнішньою красою, багатством, походженням, титулами, чинами, посадами, тобто не зовнішніми, а внутрішніми якостями. Ці якості — розум, знання, працьовитість, чесність, справедливість — визначають учинки кожної людини.

4.  Аудіопрослуховування байки «Бджола та Шершень» та  виконання «Скрайбінг-аплікації»

Інструкція з виконання. Скрайбінг- новітня методика створення презентації( від англ.- «робити ескізи, замальовки»). Почутий матеріал ілюструється «на льоту». Входить ефект «паралельної наступності», коли ми чуємо і бачимо одне і те ж,при цьому графічний ряд фіксується на ключових моментах аудіо ряду.

• Ми будемо працювати в техніці  « Скрайбінг-аплікації». На партах у вас є набори для роботи – це аркуші паперу,малюнки, клей.  Слухайте аудіотекст і спробуйте відтворити почуте на папері.

5. Ідейно-художній аналіз байки «Бджола та Шершень».    (слайд 4)
   1.        Бесіда за питаннями (Метод «Прес»):      

• Чому Шершень, принижуючи гідність Бджоли, називає її дурною? («Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед»)
• Що мав на увазі Шершень, звертаючись до Бджоли: «Видно, що ви без пуття закохані в мед»?
• У чому вбачає своє призначення Бджола? Чим зумовлено те, що праця для неї — насолода? («...Більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити... для нас найлютіша мука»)
• Якої думки щодо праці дотримується Шершень? Чому він не розуміє Бджолу?
• Що є мукою для героїні?
• Кого намагався засудити Г. Сковорода на прикладі Шершня?
• Чому Бджола — символ мудрої людини?
• Які життєві приклади наводить байкар у висновку («силі») твору? Про що вони свідчать?
• Чим пояснити те, що людина без діла — карається і страждає?
• Що мав на увазі Епікур, зазначаючи про необхідність житии за натурою?
• Коли праця для людини є насолодою і задоволенням?
• Яке виховне значення має ця байка?
  2.        Тема: розкриття важливої ролі праці за покликанням.      (слайд 5)

Ідея: уславлення улюбленої праці, яка є стимулом життя; засудження паразитичного способу існування.

 

3.        Інформаційна карта  «Сродна праця»             (слайд 6)

 

4.        Інсценізація байки    ( слайд 7)

Розіграйте діалог між Шершнем, який сміється над працелюбністю Бджоли, і Бджолою, яка отримує від праці задоволення, за байкою “Бджола та Шершень”.

 – Шершень. “Скажи мені, Бджоло, чого така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям користь приносить, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть. Одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі”.

 –  Бджола відповідає по-сковородинівськи стисло і мудро: “... нам  незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його спживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо”. 

ІV. Підсумок уроку

1. Графічний диктант «Так/Ні»

• На партах у вас є картки з таблицею. Кожна клітинка означає запитання. Ви маєте дати коротку відповідь на запитання, тобто сказати так чи ні. Якщо ви погоджуєтеся з почутим, то малюєте горизонтальну лінію зверху на лінії клітинки, якщо не погоджуєтеся,то виділяєте нижню лінію. Після всього з’єднуємо все однією лінією та отримуємо ключ-відповідь.

• Г. Сковорода народився на Черкащині. (Ні)
• Митець досконало володів латинською, старогрецькою, німецькою, польською мовами. (Так)
• Після здобуття початкової освіти майбутній філософ багато подорожує. (Ні)
• Згідно із власним заповітом видатного митця на його надмогильному камені висічено: «Світ ловив мене, та не спіймав». (Так)
• - Митець був звільнений з посади викладача Переяславської колегії через звинувачення у вільнодумстві (Так)
• У своїй філософії Григорій Савич розмежовував Бога і природу. (Ні)
• У Переяславській колегії Григорій Савич викладав філософію. (Ні)
• Характерною рисою байки Г. Сковороди є відтворення істини. (Так)
• Останні роки життя Г. Сковорода присвятив служінню Богу. (Ні)
• Суть філософії «сродної праці» полягала в тому, щоб людина успадкувала рід діяльності своїх батьків. (Ні)
• Мова Бджоли («Бджола та Шершень») - афористична. (Так)
• Григорій Савич визначав байку як «мудрую играшку». (Так)

 

2. Гра «Продовж речення»  (слайд 8)

-Сьогодні на уроці я навчився….

-Для мене цікавим було….

-Для себе я засвоїв такі істини….

3. Слово вчителя

Байки Г. Сковороди, безперечно, явище оригінальне і своєрідне в українському письменстві. Вони не тільки завершували давній період у розвитку жанру байки, але й були кроком уперед. У чому ж полягає цей крок? І в тому, що харківськими байками зобов’язане оригінальне сюжетотворення байок на Україні,і в тому, що байкар вивів цей жанр на шлях самостійного розвитку, виділивши її зі складу риторичних творів. Це було явищем прогресивним і відбивало потреби розвитку нових жанрів.   Харківські байки становили крок уперед на шляху ствердження і розвитку жанру, несли в собі елементи нового, які могли бути підхоплені наступними байкарями. Одночасно вони відбивали суперечності розвитку Г. Сковороди — письменника і філософа:у 60-х рр. він задумав і написав байки як цикл самостійних творів, а байки 70-х рр. утрачають самостійне значення і перетворюються на додатки моралі, яка фактично стає головною частиною твору.

Байкарська спадщина митця, в якій знайшли яскравий художній вияв основні риси його світогляду, філософські й естетичні принципи, загалом має виразне демократичне спрямування і є однією з важливих сторінок як творчості письменника, такі української літератури минулих віків.

 

V. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів, оцінювання

- Які ви молодці, дякую вам за роботу. А на останок скажіть, будь ласка, побажання один одному, мені, гостям, керуючись тими принципами, які проповідував Г.Сковорода.  Я ось, бажаю вам добра.

VІ. Пояснення домашнього завдання   Скласти власну байку (за бажанням) Дібрати 10 афоризмів Г.Сковороди.