Конспект уроку з української літератури "Григорій Сковорода – філософ,поет,музикант".

Про матеріал

Конспект уроку "Григорій Сковорода – філософ, поет, музикант.(“Всякому городу – нрав і права" із циклу “Сад божественних пісень"). Вчити учнів розуміти твори, в яких закладені кращі ідеали, що визначають життя народу; формувати вміння виявляти найголовніше в мистецькому творі; розвивати інтерес до творчості Г. Сковороди; підкреслити важливу роль літератури і музики у розвитку особистості виховувати переконання учнів у великих можливостях мистецтва та кращі моральні якості особистості.

Перегляд файлу

Тема уроку. Григорій Сковорода – філософ, поет, музикант.(“Всякому

городу – нрав і права” із циклу “Сад божественних пісень”)

Мета: вчити учнів розуміти твори, в яких закладені кращі ідеали, що визначають життя народу; формувати вміння виявляти найголовніше в мистецькому творі; розвивати інтерес до творчості Г. Сковороди; підкреслити важливу роль літератури і музики у розвитку особистості виховувати переконання учнів у великих можливостях мистецтва та кращі моральні якості особистості.

Обладнання: магнітофон; портрет Г. Сковороди; мультимедійна дошка.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Звучить пісня.

Минуло багато часу, як самобутній письменник Григорій Сковорода ходив по землі. Проте голос його не стихає, а все дужчає. Його заповіді справедливості, добра, людяності, працьовитості знаходять відгук і в наших серцях.

Ще за життя Сковороду називали «українським Сократом», «українським Горацієм», бо він значно розвинув на Україні філософію, літературу, педагогіку. У своїх творах Сковорода оспівував природу України, її працьовитих людей, прагнення до щастя й волі, висміював панів за їх паразитизм, за знущання з народу. А ще він проголосив людину та її волю найвищою цінністю.

На жаль, за його життя не було надруковано жодного твору. Проте сковородиніські поезії швидко поширювалися на Україні вустами народу. Гостре непідкупне слово Сковороди в моторошній темряві кріпосницької сваволі спалахувало чистим вогнем і торувало стежку народному щастю. Митець цілком справедливо вважав, що щасливим може бути тільки той народ, в якого щаслива кожна особа.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Знайомство з життєвим шляхом Г. Сковороди.

Виходить учень - Сковорода.

Я народився у селі Чорнухи, що на Полтавщині в сім`ї бідного козака у 1722 році. Виняткові здібності мене малого до навчання спонукали батьків віддати в науку до дяка, а від дяка до Чорнуської церковнопарафіяльної школи. Пізніше про це я писатиму: “Я ще хлоп’ям вивчив баєчку”. А слухати і запам’ятовувати було що. Тоді ще носили по Україні невмирущу народну думу, натхненну козацьку пісню сліпі лірники й кобзарі, формуючи художні смаки і уподобання своїх співвітчизників на високих народнопоетичних зразках. Того впливу зазнав і Сковорода. Я мав від природи чудовий голос і неабиякий музичний хист. В 12-літньому віці вступив до підготовчого класу Київської академії, де навчався багато років із великими перервами. Завдяки чудовому голосу мене запросили до Придворної співацької капели в Петербурзі, працював перекладачем у складі дипломатичної місії в Угорщині.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

- Як ви вважаєте, ким був насправді Г. Сковорода: філософом, поетом чи композитором.

Показ презентацій учнів.

Перегляд документального фільму про Г.Сковороду «Усе в тобі Сковорода»

- Опрацювання твору Г. Сковороди «Всякому городу нрав и права...»

Виразне читання поезії з відповідним коментарем.

Що зумовило письменника створити 10-ту пісню збірки «Саду...»?

Обговорення змісту твору.

Художні особливості пісні.

Знайомство з музичною спадщиною Г. Сковороди

– Серед творів поета було чимало пісень, слова і музика яких належали йому ж. Пісні Г. Сковороди, особливо сатиричні, швидко розповсюджувалися по Україні, виконувалися кобзарями й лірниками, переспівувалися по містах і селах як народні. Найвідомішими з них є цикл “Сад божественних пісень” і особливо – кант “Всякому городу – нрав і права”. Кант (лат. – пісня) – старовинна 3-голосна куплетна пісня для виконання ансамблем або хором без супроводу. У ній автор викриває потворність прислужництва, висміюється жадібність, пристрасть до наживи та інші вади людини і суспільства. Мелодія пісні наспівна, з розмовними інтонаціями і чіткими ритмічними фразами:

Всякому городу – нрав і права!

Всяка іміє свій ум голова!

Всякого прихоти водють за ніс,

Всякого к наживі манить свій біс!

(Звучить пісня Г. Сковороди “Всякому городу – нрав і права”)

- Чи зрозуміли зміст цієї пісні?

- Що викриває в ній автор через сатиру?

- Як ви охарактеризуєте музичний характер цієї пісні?

- Як ви вважаєте, чи може ця пісня й нині впливати на своїх слухачів?

- Про що співається в пісні Г. Сковороди?

- Що є головною думкою твору?

- Чи близька та зрозуміла тобі ця пісня, створена майже два століття тому?

- Ця пісня була співзвучна з думками і настроєм народу. Вона так полюбилася у різних куточках України, що стала справді народною. Недаремно цей твір увійшов до репертуару українських кобзарів і лірників 18-19 століття.

Пісня Сковороди “Всякому городу – нрав і права” має досить цікаву історію життя. Її текст був використаних українським письменником Іваном Котляревським у п’єсі “Наталка Полтавка”.