Урок з української мови - "Числівник"

ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ЧИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ. ВИМОВА І ПРАВОПИС НАЙУЖИВАНІШИХ ЧИСЛІВНИКІВ, УЖИВАННЯ ЇХ У МОВЛЕННІ 

Мета: ознайомити учнів з частиною мови — числівником, дати початкове уявлення про числівник, його роль у мовленні; вчити впізнавати серед слів числівники, ставити до них питання скільки?, який?, котрий?, котра?, котре?, котрі?, правильно вживати у мовленні та застосовувати набуті знання про числівник на практиці; розвивати зв’язне мовлення учнів; викликати інтерес до занять фізичною культурою. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання 

Вправа 215 

— Прочитайте прикметники, у яких ви позначили рід і відмінок. 

— Які близькі за значенням дієслова ви дібрали до слова причепурила? (Причепурила — оздобила, прикрасила, вбрала, вирядила, одягла.) 

Робота в парах 

Відповіді на запитання та виконання завдань для повторення (с. 109). 

 

2. Словникова робота 

Гра «Словограй» 

декілька наборів карток, складених у конверти. На картках написані словникові слова. Деякі слова навмисно написані неправильно. Учні працюють у малих групах. Серед запропонованих  карток школярі вибирають лише ті, на яких словникові слова записані правильно. Один із членів групи називає слова, що вибрано, та пояснює контрольні моменти у них. 

 

3. Каліграфічна хвилинка 

Ов ьох жу ах ол ду ться 

Овес у трьох кожухах, та й то холоду боїться. 

— Як ви розумієте зміст прислів’я? Визначте відомі вам частини мови. 

— Згадайте і назвіть частини мови, які ви знаєте.

— Що ви знаєте про ці частини мови?

— А чи всі частини мови у прислів’ї ви назвали? 

— Як ви вважаєте, яку частину мови не названо? 

 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про нову частину мови. 

 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Спостереження за мовним матеріалом

Гра «Знайди та поясни»

— Серед поданих слів знайдіть відомі вам частини мови та доведіть свою думку.

Розумію, око, сніжний, у, і, сім, під, але, третій.

— Чи всі слова ви змогли пояснити?

— Які слова викликали у вас труднощі?

— Чому?

— Ці слова — нова частина мови... А як вона називається, спробуємо з’ясувати.

— На що вказують ці слова?

— То як ми можемо назвати нову частину мови? (Пропозиції учнів.)

— Нова частина мови називається числівник.

 

2. Робота в групах

— Дайте характеристику словам сім і третій за планом.

- Що означає слово?

- На які питання відповідає?

- З якою частиною мови пов’язане?

- Яким членом речення буває?

Результати фіксуються на дошці.

Висновок. Слова, які означають кількість предметів або їх порядок під час лічби, називаються числівниками. Числівники відповідають на питання скільки? (один, п’ять, десять, триста) і який? котрий? (перший, шостий, сотий).

 

3. Робота за підручником (с. 110–112)

Вправи 216–217

 

4. Первинне закріплення

Вправа 218

Словникова робота

Гектар — одиниця земельної площі у метричній системі мір, що дорівнює 100 арам, тобто 10 000 м2.

Тонна — одиниця маси у метричній системі мір, що дорівнює 1000 кілограмам.

 

5. Фізкультхвилинка

Нахились уперед, нахились назад. 

І направо, і наліво, 

Щоб нічого не боліло. 

Один, два, три, чотири — 

набираємося сили, 

Нахились, повернись 

І до друга посміхнись. 

Руки вгору підніміть.

Пальці швидко полічіть: 

Ліворуч — 5, праворуч — 5, 

Скільки разом? Як сказать? 

Руки вгору піднесіть 

І почнемо всі лічить. 

Скільки пальців на руці, 

Хором скажемо усі. 

 

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота над загадками. Гра «Упіймай числівник»

— Відшукайте числівники в загадках та поставте до них питання.

- Спить на ліжку біла сплюшка,

В неї аж чотири вушка,

Всі цю сплюшку звуть... (подушка).

 

- Що трьома зубами сіно їсть? (Вила)

 

- Два брати у воду дивляться,

А до віку не зійдуться. (Береги)

 

- Сидить Марушка в семи кожушках,

Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

 

- Два скельця, три дужки —

На ніс і на вушка. (Окуляри) 

 

2. Робота в групах

Використовуючи числівники, розгадайте ребуси. Запишіть слова.

100вбур,  ті100,  пі2л,  100рінка,  3котаж,  3тон,  3вога,  При5,  40а,  3кутник, 100вп, 100гін, ци3на.

 

3. Робота в парах

— Запишіть словосполучення, поєднавши правильно числівники з іменниками.

П’ятеро, діти; шість, година; три, друзів; двісті, метр; дванадцять, година; вісім гривня.

 

4. Поетична хвилинка

ЗЛИТКИ ЗОЛОТІ

Чи ти задумувавсь, відкіль оті

у нашій мові злитки золоті?

Як намистини, диво калинове —

частини мови!

Який співець, поет, який письменник

уперше слово вигадав — іменник?

Іменник! Він узяв собі на плечі

велике діло — визначати речі,—

ім’я, найменування і наймення:

робота. Біль. І радість. І натхнення.

Ну а візьмімо назву — дієслово,

само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів,

а вже до півдесятка дієслів!

Прикметник дасть іменнику-предмету

якусь його ознаку чи прикмету.

Числівник може визначить тобі

число речей, порядок при лічбі.

А поспитай звичайного займенника,

за кого він у мові? За іменника!

(Хоч може цей наш скромний посередник

замінювать числівник і прикметник.)

Прислівник звик, незмінюваний в мові,

ознаки різні виражать при слові.

Сполучник каже: скромну роль я маю,

але слова я в мові сполучаю.

І частка мовить: слово я службове,

але людині чесно я служу.

І, будьте певні, в інтересах мови

і так і ні де треба я скажу.

А вигук може пролунать, як дзвін,

у мові, мабуть, найщиріший він!

«Ура! — гукнеш ти друзям неодмінно.—

Сьогодні з мови я дістав “відмінно”!»

Частини мови! Назви наче й звичні,

полюбиш їх — красиві, поетичні! 

«Відмінно» заслужив ти. Знав — чудово. 

Це за любов найвища з нагород. 

Хто ж так назвав оці частини мови? 

Назвали вчені. 

Й підхопив народ! 

Д. Білоус 

 

5. Самостійна робота 

— Спишіть текст, підкресліть числівники. 

Чи знаєш ти, що одна синичка за добу з’їдає стільки комах, скільки сама важить? А своїх діток вона годує на добу понад триста тридцять разів, шпак — більше ніж двісті разів. Учені спостерігали за тим, як шпак за сімнадцять годин прилітав до гнізда з кормом для дітей сто дев’яносто вісім разів, а велика синиця триста тридцять два рази за вісімнадцять з половиною годин! 

От скільки шкідників нищать ці чудові пташки! 

 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ 

— З якою частиною мови ознайомилися? 

— Що ви можете розповісти про числівник? 

— На які питання відповідає числівник? Наведіть приклади. 

— Що може означати числівник? Наведіть приклади. 

 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 219 (с. 112); вивчити правило (с. 111). 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАСВОЄННЯ ВИМОВИ І ПРАВОПИСУ ВІДМІНКОВИХ ФОРМ ОКРЕМИХ ЧИСЛІВНИКІВ 

Мета: вчити учнів правильно вимовляти і писати числівники; формувати правильні правописні вміння і навички; збагачувати словниковий запас; розвивати пізнавальну самостійність, мовлення учнів; виховувати культуру писемного мовлення. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання 

Вправа 219 

— Прочитайте письмові відповіді на запитання. 

Робота в парах 

— Поставте одне одному запитання за фотоілюстрацією на с. 112. 

2. Робота над прислів’ями 

— Поєднайте частини прислів’їв. Підкресліть числівники. 

Хто мовчить,                                        мало тепла. 

В роботі «ох»,                                      той двох навчить. 

Одне літо краще,                                 а шостий відпочиваємо. 

П’ять днів нічого не робимо,            а їсть за трьох. 

От погода: один день блисне,          як сто зим. 

Багато диму —                                     а сім кисне. 

3. Словникова робота 

Гра «Вилучи ”зайву“ літеру» 

Один школяр пригадує словникові слова і записує їх у стовпчик, використовуючи «зайві» літери. Другий — закреслює олівцем літери, які він уважає «зайвими», та перевіряє правильність записаних слів за орфографічним слов-ником. Наприклад: 

вурлиця — вулиця 

щчодня — щодня 

восиени — восени 

цемендт — цемент 

фудтбол — футбол 

 

4. Каліграфічна хвилинка 

Ші ст дц ця ять шістнадцять 

— Від поданого числівника утворіть числівник, що відповідає на питання котрий?. Складіть і запишіть з ним речення. 

— Запишіть випадки табличного множення із відповіддю шістнадцять словами. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про вимову і правопис окремих числівників. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Спостереження за мовним матеріалом

— Вимовляйте числівники правильно!

Одинадцять                           Дванадцять                           Чотирнадцять

Шістнадцять                          П’ятдесяти                              П’ятдесят

Шістдесят                              Шістдесяти                             Сімдесят

Сімдесяти                               Вісімдеся                               Вісімдесяти

Тисяча

2. Первинне закріплення. Робота за підручником (с. 112–114)

Вправа 220

Інформація для вчителя

Біологічний годинник є й у рослин. Кожна рослина «прокидається» у свій час. На світанку відкривають свої пелюстки козельці. О 4-й годині ранку розправляє блакитні квітки цикорій, а через годину — мак, до 6:00 розцвітає кульбаба, польова гвоздика, до 7-ї години — біле латаття, дзвіночки, картопля, о 8-й годині ранку спалахують яскраві нігтики, чорнобривці, в’юнки, до 10-ї години — ніжна кислиця, і тільки до 11:00 розкриваються квітки ториця.

Дотримуючись строгої і точної черговості, рослини також і «засинають» у певний час. Опівдні починає закривати пелюстки осот польовий, близько 2-ї години дня — картопля і кульбаба, у 3:00 зникають квітучі віночки маку, між 3-ю і 4-ю годинами — ториця, до 4-ї години складають жовтогарячі пелюстки нігтики. О 6-й годині біле латаття стуляє свій віночок і йде під воду. У цей самий час «засинає» кислиця і жовтець. І, нарешті, останніми, близько 8-ї години вечора, закриваються квітки шипшини.

Вправа 221

— Що спільного у написанні числівників шістнадцять і шістсот?

Вправа 222

Учні вчаться складати текст оголошення, вживаючи числівники.

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота в парах

— Поєднайте числівники з іменниками. Запишіть утворені словосполучення.

2 (дівчина), 11 (гриб), 14 (горобець), 16 (олівець), 50 (вечір), 60 (курча), 4 (океан), 3 (морква), 600 (корова), 10 (яйце), 33 (казка), 80 (цукерка).

2. Робота в групах

— Побудуйте речення, використовуючи подані групи слів.

Діти, збиратися, вистава, починатися, о 16-й годині. Змагання, брати участь, троє учнів, четвертий клас. Діти, годувати, білочка, п’ять горішків, парк. Уроки, початися, школа, восьма година, ранок. Циркова, вистава, цікава, тривала, година, дві.

3. Поетична хвилинка

Число числівник назове,

У світ лічби нас поведе, 

Ми навчимося рахувати,

Додавати, віднімати.

Одна на світі Батьківщина,

І матір теж одна-єдина.

Над нами сонечко одне

Проміння шле нам золоте.

Земля одна, планет — багато.

На небі — тисячі зірок.

Шість буднів тижня, одне свято,

І безліч у полях квіток.

Число числівник називає,

І всяк школяр це добре знає.

Один, два, три, чотири, п’ять —

Учімось, друзі, рахувать.

Л. Лужецька

4. Самостійна робота

1) Записати текст, подавши числівники й одиниці маси та довжини окремими словами.

Найбільші з усіх ссавців, які живуть нині на Землі,— кити.

Уявіть, що кит став на хвіст. Голова його при цьому сягала б даху десятиповерхового будинку. 33 м — такий за зростом океанський велетень, синій або голубий кит. Важить він 150 тонн. Це 40 великих автобусів.

Для того щоб перевезти язик такого кита, потрібно мати 2 машини-півторатонки, адже маса його 3 тонни! Серце, правда, значно менше — всього 700 кг. А перекачує воно по великому тілу понад 10 тонн крові.

2) Списати дві цікавинки, які найбільше сподобалися. Числівники записати словами.

Сіра мухоловка прилітає з кормом до свого гнізда 300–400 разів на день.

Протягом доби новонароджений кит-малюк випиває 400 літрів молока.

Бджола за день запилює 7000 квіток.

Висота найвищої тварини на Землі — жирафи — 5 метрів 50 сантиметрів.

Полюючи за комахами, стриж за день пролітає 1000 кілометрів.

Морські птахи за день з’їдають корму у 10 разів більше за власну вагу.

5. Робота над загадкою

- Двоє вулицею йдуть,

По вісім саджанців несуть.

Скільки ямок треба, діти,

Щоб рослини посадити? (Шістнадцять)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Яку частину мови вивчали?

— На які питання відповідають числівники?

— А як числівники позначають на письмі? (Цифрами або буквами — словами)

— Запам’ятайте, що цифрами учні користуються на уроках математики, а на уроках мови числівники записують словами.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 223 (с. 114).