МОГИЛІВ – ПОДІЛЬСЬКИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО  УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

 

 

 

 

 

  Велике мистецтво –

вміти користуватися словом

Тема: Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання.

            Пароніми та омоніми. Вибір синонімів

   Методична  розробка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор: Войцехівська І.С.- викладач української мови вищої категорії, методист.

 

 

 

 

 

 

 

                                                      У методичній розробці практичного заняття

                                              розкрито  методику проведення  лінгвістичного

                                              дослідження професійної лексики з використанням

                                              активних  професійно – орієнтованих методів.

                                              Матеріал може бути використаний викладачами

                                              та студентами при підготовці до занять.

 

Дисципліна:  Українська мова.                                     

 

Тема заняття: Велике мистецтво - вміти користуватися словом.

 

Вид заняття: Практичне заняття.

 Заняття  – лінгвістичне дослідження професійної лексики.

 

Методична мета: Формування комунікативної компетентності майбутніх

                              спеціалістів.

 

Мета заняття:

                 навчальна: навчити студентів розрізняти багатозначні слова,

                                     виявляти  характер семантичних процесів, поглибити та

                                     розширити знання про особливості вживання  паронімів,

                                     омонімів, обґрунтовувати  основні    поняття  труднощів

                                     слововживання;

               розвиваюча: розвивати гнучкість і доцільність у використанні мовних

                                     засобів, аналізувати їх та творчо використовувати у

                                     власному мовленні, формувати вміння застосовувати

                                     здобуті  теоретичні знання на практиці, збагачувати,

                                     уточнювати  та активізувати словниковий запас

                                     професійної лексики, проводити пошук необхідної                         

                                     інформації,  удосконалювати комунікативні здібності

                                     студентів;

                     виховна: виховувати мовне чуття, естетичні смаки, етичну

                                     активність, інтерес до вивчення української мови,

                                     формувати культуру мовлення, потребу самореалізації

                                     свого творчого потенціалу, повагу до хліба та  людини –

                                     трудівника, свідомого громадянина, патріота,

                                     професіонала.

 

Шифр уміння: З.02.ЗР.Н.01.,  З.02.ЗП.Н.03.

Компетенції: навчальна, інформаційно - комунікативна, соціальна,                        

                        культурна, громадянська, підприємницька.

Зміст уміння за вимогами ОКХ: Вільно володіти українською мовою.

                         Знати і грамотно вміти використовувати у своїй діяльності

                         професійну лексику.

Студенти повинні:

знати: особливості використання багатозначних слів, паронімів та

            омонімів у професійному мовленні;

вміти: знаходити в тексті синоніми, пароніми, омоніми та доречно

            використовувати їх у професійному мовленні; користуватися

            словниками, редагувати тексти.

Внутрішньопредметні зв’язки

 

• Синтаксис: словосполучення, речення, текст.
• Лексика і стилістика: у межах теми заняття.
• Культура мовлення: виразне читання, стилістично забарвлене письмо.

 

Міждисциплінарні зв’язки

Забезпечують:

• Українська мова. Синонімічне багатство мови.
• Комбікормове виробництво. Лексика.
• Борошномельно – круп’яне  виробництво. Лексика.
• Технологія зберігання та переробки зерна. Лексика.
• Процеси та апарати. Загальна характеристика процесів підприємств по зберіганню та переробці зерна.

 

Забезпечуємо:

• Основи охорони праці. Безпека виробничих процесів і обладнання.
• Товарознавство зерна та продуктів його переробки. Борошно пшеничне,

    житнє.

• Економіка підприємства. Суть і функції управління.

 

Забезпечення заняття

1. Наочні посібники:

• словники синонімів, паронімів, омонімів;
• ілюстрації  до теми «Хліб у нашому житті».

 

2. Роздатковий матеріал:

• робочий зошит - тренажер;
• таблиці «Синоніми,  омоніми та пароніми  в професійному мовленні ».
• індивідуальні  завдання.

 

3. Технічні засоби навчання:

• Комп’ютерна презентація «Лексичне багатство української мови».
• Відеозапис «Пшеничне поле».

 

4. Місце проведення: кабінет української мови та літератури.

 

5. Література

Основна:

1. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990. – 232 с.
2. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа, 1982. – 287 с
3. Паламар Л.М. Мова ділових паперів. - К.: 2003. – 122 с.
4. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994. – 240 с.
5. Новий тлумачний словник української мови у 4-х томах. - К., 1999.
6. Тлумачний словник-мінімум української мови. - К., 1993.
7. Словник синонімів української мови у 2-х томах. - К.,1999.

Додаткова:

1. Кулініченко В.Л. Ділові  папери та  документи підприємницької

діяльності.  - К.:1996.

2. Шевчук  С.В.Українське  ділове  мовлення. - К.:1997. - 250 – 276 с.
3. Підручники та посібники зі спеціальності «Зберігання і переробка зерна».                                                                                                            

 

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

 

1.Організаційний момент (2').

• Відмітити відсутніх, відповісти на запитання студентів.
• Мобілізувати студентів до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на основі використання відеозапису «Пшеничне поле».

Відео №1 Слайди № 1-3.

• Описати предмет на рефлексію (хліб – свіжий, запашний, духмяний, смачний, теплий, сонячний, золотий).

Слайд № 4

 Яке щастя, яке добро, що є хліб на світі! Спочатку  він у землі, потім у борошні й, нарешті, на столі – зарум’янений, пахучий, вірний наш годувальник, смачний хліб. Народжений працею.

 

Девіз заняття: я хочу, я можу, я роблю, я досягаю!

Слайд № 5

 

2. Підготовка студентів до виконання практичної роботи (10-15').

           2.1.Повідомлення теми, мети.   

       Тема: Велике мистецтво - вміти користуватися словом.

Слайд № 6,7

   Епіграф.

                                                                                      Слово – вираження думки і 

                                                            повинно відповідати тому, що воно виражає.

О. Толстой

 

Сьогодні на занятті  ви маєте показати рівень знань професійної мови,  практичних умінь і навичок усного та писемного спілкування, продемонструвати набуті комунікативні здібності. А також з’ясувати складні випадки використання граматичних форм,  слововживання, будувати синтаксичні конструкції різного типу складності.

 

 2.2.Актуалізація життєвого досвіду і опорних знань студентів.

                                           Методи: вступна розповідь, демонстрація,

                                                                           метод синектики, тестування.

        Слово викладача.

Невичерпне багатство української мови… Її лексичний запас складає 134 тис. основних мовних одиниць. Серед усієї лексики вирізняються групи з особливими властивостями й призначеннями. Це синоніми – слова з різним звучанням, але близькі за значенням; антоніми – слова із протилежним значенням; омоніми – слова, однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням;  пароніми – схожі за звучанням слова, лексичне значення яких  легко сплутати; фразеологізми – сталі вирази, які часто мисляться як одне слово, поняття і вживаються в переносному значенні.

 

       Перегляньте графічні зображення та вкажіть, яка схема відповідає кожній лексичні групі слів.                                                         

 Слайди № 8-13

 

 

 

 

 

 

Літературознавчі терміни

 

 

 

 

 

Синоніми (їх лексичне значення має якусь спільну частину,

співвідноситься з нейтральним словом, домінантою).

 

 

 

 

 

Антоніми (лексичне значення протиставляється).

 

 

 

 

 

Омоніми (однакові за звучанням, різні за значенням).

 

 

 

 

 

Пароніми (близькі за звучанням, різні за значенням слова).

 

 

 

 

 

 

Фразеологізми (кілька слів мають значення одного поняття).    

 

      Підсумок. Усі ці лексичні групи   різноманітні за значенням, походженням,  стилістичним та емоційним забарвленнями, функціонуванням.

 

       Розставляюче тестування.      Слайди № 14-23

 

1. Мовлення повинно бути змістовним, що передбачає: 

    а) продумати тему й основну думку висловлювання; 

    б) говорити зв’язно, логічно, за написаним або продуманим планом (тезами);    

    в) уникати повторів, банальностей, порожніх фраз, користуватися   

         різноманітними, але зрозумілими  мовними засобами, не повторювати тих  

       самих слів, однакових  речень;

   г) розкрити тему повністю, але без зайвих слів, не писати того, чого не

       розумієш.

2. Мовлення повинно бути точним, що передбачає вимоги:

   а) виділяти найважливіші слова, висловлювати своє ставлення до того,

        про  що говориш;

   б) добирати найточніші слова, чітко формулювати думку, за потреби

       звертатися до тлумачного,  синонімічного словника;

   в) дотримуватися мовних норм (правильної вимови, побудови речень);

   г) продумувати тему та мету висловлювання.

3. Укажіть правильне твердження:

    а) в українській мові більшість слів є однозначними;

    б) в українській мові більшість слів є спеціальними;

    в) слово не може поділятись  на менші мовні одиниці;

    г) слово складається із звуків і має два наголоси .

4. Укажіть правильне твердження:

    а) у багатозначних словах одне значення головне, а інші – переносні;

    б) всі слова рівноцінні у значеннях;

    в) повнозначні слова складаються з лексичного значення;

    г) словниковий склад мови вивчає лексикографія.

5. Виберіть правильний варіант визначення поняття «синонім»:

   а) слова, різні за значенням, але близькі за звучанням;

   б) слова, різні за звучанням, але близькі за значенням;

   в) слова, різні за звучанням і протилежні за значенням;

   г) слова, що розрізняються одним або кількома звуками, написанням,

      мають різне лексичне значення.

6.Виберіть правильний варіант визначення поняттю «омонім»:

   а) слова, які мають близькі значення;

   б) слова, які мають багато значень;

   в)  слова, які мають однакове звучання або написання при різних значеннях;

   г) слова, протилежні за значенням.

7. Укажіть правильні твердження:

   а) омоніми мають спільне значення слів;

   б) омонімія і багатозначність  однакові явища.

   в) омоніми здебільшого вживаються в науковому стилі.

   г) одне із значень багатозначного слова є прямим, всі інші переносними.

8. Виберіть правильний варіант визначення поняттю «паронім»:

   а) слова однакові за написанням і різні за значенням;

   б) слова, близькі за звучанням і за значенням;

   в) слова, різні за звучанням і за значенням;

   г) слова, близькі за звучанням і різні значенням.

 9. Укажіть ряди, де всі слова - пароніми:

   а) абонемент — абонент, адресат - адресант, пам'ятник - пам'ятний.

   б) багатир - богатир, досвід - дослід, мастити - мостити.

   в) державний - державницький, культурний – культурологічний, етика -     

        естетика.

    г) фронтальний - фронтонний, фамільний - фамільярний, класний - класовий.

10. Знати мову професії означає:

    а) знати норми українського правопису;

    б) вільно володіти лексикою свого фаху, користуватися нею;

    в) вміти розрізняти частини мови;

    г) вміти спілкуватись українською мовою.

 

2.3.Мотивація навчальної діяльності.

Методи: пояснювально- спонукальний, словникова

робота,  «мікрофон», демонстрація.

 Слово викладача.

Важливу роль у формуванні культури мовлення, в тому числі й фахового, у цьо­му процесі відіграє ступінь оволодіння всіма  тонко­щами мови, особливо на рівні лексичного складу мови, адже слово може мати багато лексичних значень, тому необхідно завжди враховувати це при оформлені відповідної документації.

Слово — одна з головних функціонально-структурних одиниць мови, яка служить для найменування предметів, дій, процесів, властивостей: наказ, договір, вислів, скасову­вати, постачати, зіставляти, малозабезпечений.

Багатство мови визначається багатством її словниково­го складу. У сучасній українській літературній мові послуго­вуються сотнями тисяч слів, і це свідчить про те, що наша мова досягла рівня найрозвиненіших мов світу.

Лексичний склад української мови репрезентується у писемному та усному мовленні людей. Залежно від змісту й мети висловлювання у процесі мовлення відбуваються пев­ний відбір і комбінування найточніших, найвлучніших саме для цієї мовної ситуації слів. Іноді дуже важко підібрати пев­не слово, щоб точно, недвозначно висловити думку. Зу­мовлено це багатьма причинами: недостатнім володінням рідною мовою, впливом російської мови, незнанням синоні­мічного багатства мови, яке є «одним із невичерпних дже­рел урізноманітнення вислову», культурним надбанням на­роду, його інтелектуальною зброєю.

       Основне у мовленні будь-якої людини – це чіткість, лаконічність, точність і виразність. Усі ці вимоги сходяться до того, що в кожній конкретній мовній ситуації ми повинні вибрати потрібне слово, яке було б у кожному конкретному випадку найдоцільнішим.

 

         Інтерактивна вправа «Синтез думок».

        Досить часто можна почути такі слова:  спеціальність, професія, фах, спеціаліст, професіонал. Як  на вашу думку, вони мають однакове чи різне лексичне значення?

 

Словникова робота. Слайд № 24-30

Спеціальність, -ності- окрема галузь науки, техніки, мистецтва, в якій людини працює; основна кваліфікація; улюблена справа, заняття, в якому хто- небудь проявляє уміння, хист.

Професія, -ї- рід занять, певна форма трудової діяльності, що вимагає належного рівня знань і навичок і є для кого – небудь джерелом існування. Це слово виступає як родове поняття до слова спеціальність, а тому вживати одне замість іншого не рекомендується.

Фах, -у – уживається з обома значеннями: вид заняття, трудової діяльності, що потребує певної підготовки і є основним засобом існування; професія, спеціальність, кваліфікація; справа, заняття, в яких хтось проявляє велике вміння, майстерність, хист.

Спеціаліст, а- той, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в якій - небудь галузі науки, техніки, мистецтва.

Професіонал, -а- той, хто зробить яке- небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією; добрий фахівець; знавець своєї справи; спеціаліст.

Фахівець, - ця - той, хто досяг високої майстерності в чому – небудь; знавець чогось.

 

Отже, кожній людині, слід постійно вчитися розрізняти відтінки в значеннях слів, правильно вживати їх в усній і писемній мові,  збагачувати свій словниковий запас, стежити за культурою мовлення, бути всебічно розвинутою людиною, мати чуття мови. Тому вам потрібно впродовж заняття дослідити особливості використання синонімів, паронімів, омонімів у професійному мовленні.

Спробуйте продемонструвати вміння творчо мислити, всебічно аналізувати мовні поняття та явища,  адже свідоме і  стилістично точне слововживання – надійний помічник в оволодінні скарбами рідної мови і показник рівня культури.

Запрошую вас захоплюючу мандрівку пізнання слова, його багатозначності, сили, мудрості і краси.

 

3.Виконання практичної роботи(65-70').

                                                                Методи: пояснення, демонстрація, робота

                                            за таблицею.

          3.1. Вступний інструктаж.

 Пояснити студентам порядок виконання завдань, наголосити на  дотриманні лексичних норм сучасної української літературної мови.

 

                       Зміст і послідовність виконання роботи:

1. Опрацювати загальні відомості про омоніми і пароніми, синоніми. навчитися їх розрізняти.
2. Виконати  практичні завдання.
3. Провести дослідження у підручниках з обраної  спеціальності з метою визначення лексичних груп. Навести приклади.
4. Зробити висновки.

                                                                                                        Слайд № 31 Додаток №4

    Звернути увагу студентів на різні види омонімів, синонімів, особливості вживання паронімів.

Омоніми

 

Види	Значення	Приклад
Лексичні	Належать до однієї частини мови	Початок (кукурудзи) і початок (антонім кінець)
Морфологічні (омоформи)	Належать до різних частин мови, утворюють  внаслідок збігу у звучанні і написанні різних слів	(Старенька) мати і мати (надію)
Фонетичні (омофони)	Однаково звучать, але мають різне значення і написання	Лине – мине, надія – Надія
Графічні (омографи)	Однаково пишуться, але відрізняються значенням і наголосом	Вигода (користь) і вигода (зручність)

 

Слайд № 32

 

                                                       Синоніми

 

Види	Значення	Приклади
Абсолютні	Не відрізняються ні значенням, ні відмінком	Майдан  – площа,  процент - відсоток
Ідеографічні або семантичні	Частково відрізняються значенням	Звернення – відозва – заклик, авторитет - престиж
Стилістичні	Мають додатковий емоційно-експресивний відтінок	Повідомити – дати знати – довести до відома
Контекстуальні	Мають ситуативно зумовлене значення	Свята, чиста річка моїх незабутніх літ і мрій

Слайд № 33

Пароніми

 

 

Слайд №34

          3.2.Поточний інструктаж.

                                      Методи: інструктивно – практичний,  вправи

                                                            репродуктивного та творчого характеру,

                                                                 синтаксичне моделювання, дослідження,

                                                     самостійна робота, метод контролю.

 

Пояснення до виконання самостійної роботи.

Під час виконання завдань здійснюється контроль за роботою студентів, надається консультація та допомога, зачитуються окремі приклади.             

 

Завдання для самостійної роботи

 

 Ідентифікація  слова.

   Вправа 1. Доберіть синоніми до слів: відносини, висновок, надійний. При

                     потребі скористайтесь словником.

( Відносини — зв'язки, стосунки, взаємини.

Висновок — підсумок, результат, рішення, кінцева думка, діагноз, ухвала.

Надійний — безпечний, вірний, перевірений).

Додаток №2

   Як часто ви користуєтесь словниками?

• Чи знаєте ви правила користування словниками?

                                                                                                              Додаток №3

          Кожен словник складається зі вступної частини, в якій  розкриваються особливості будови, техніка пошуку, пояснення умовних скорочень, знаків (інколи подаються теоретичні відомості). Далі безпосередньо словник, використана література, зміст.

Звертайтеся до словників, як до джерел народної мудрості, як до засобів удосконалення своєї мовної вправності та майстерності. «Не бійтесь заглядати в словник: це пишний яр, не сумне провалля», – писав тонкий знавець мови, видатний поет М.Т.Рильський. Тому, хто звик користуватися словниками, відкриються великі мовні скарби, які допоможуть знайти ключ до розуміння світу і свого призначення у ньому. 

 

Вправа 2. Які слова-омоніми можна використати, щоб назвати:

1. Нестача чогось, відсутність кого-, чого-небудь -  продукція або товар низької якості______________________;

2. густа, напівпрозора маса пташиного яйця, у якій міститься жовток – складна хімічна сполука, органічна речовина______________________;                         

3. злакова рослина, зерна якої використовують для виготовлення круп на корм худобі, а також як сировину для пивоварної промисловості – гостре запалення волосяного мішечка вії та сльозної залози ______________________; 

4. перші паростки посіяних рослин – пристосування для підіймання вгору та спускання вниз __________________________; 

5. деталь – передовик виробництва_________________________________.                                                 

                  Довідка:  білок, ударник, ячмінь, сходи, брак.

Додаток №4

        Пам’ятайте! Уживаючи омоніми, треба дбати, щоб контекст точно окреслював їх значення. Невдале вживання омонімів може породжувати двозначність думки.

 

Синтаксичне моделювання.

Вправа 2. З’ясувати різницю у значенні поданих паронімів, склавши з ними  словосполучення, ввести  кілька  у речення:

 Комунікабельний – комунікативний - комунікаційний, спеціальний –

специфічний,   тактовний – тактичний, вислухати – заслухати,  дефективний – ефективний.

Зверніть увагу! Пароніми – слова спільнокореневі, вони завжди належать до однієї частини мови.

Додаток №5

Метод помилок.

Вправа 3. Записати правильно словосполучення. У чому причина  допущених помилок?

 Виголошувати   порядок денний, принципіальна технологічна схема, по-сучасному освітлювати проблему, оперативне рішення питань,   на протязі тижня, передвиборна агітація, сушка зерна, по закінченню робочого дня, високий покажчик продуктивності праці, робота по сумісництву, тактичне ставлення до колег, працювати по схемі, гарантований лист, вільна вакансія, подарунок напам’ять, користь від використання сепаратора.

                                                                                                        Додаток №6

 Звернути увагу на форми мовленнєвої надмірності є плеоназм і тавто­логія.

Плеоназмом (від грецьк.  — надмірність, надлишок) на­зивають частковий збіг значень слів, що утворюють словосполучен­ня: пам'ятний сувенір (сувенір — «подарунок на пам'ять»), спільне співробітництво (співробітництво — «спільне вирішення проблем, спільна робота»), вільна вакансія (вакансія — «вільна, незайнята посада»).

Тавтологія (від грецьк. — те саме слово) — змістові повтори, які виникають у випадках, коли в реченні вживаються по­ряд спільнокореневі слова, наприклад: користь від використання цих приладів є незаперечною; приймаючи на роботу нових праців­ників, необхідно при їх прийомі враховувати знання іноземних мов.

Слайди №35,36

Не кожне повторення спільнокореневих слів може вважатися мовною помилкою. Існує багато словосполучень, у яких тавтологія неминуча, наприклад: словник іншомовних слів, ланкова першої ланки, закрити кришкою, чорні чорнила, вимити мийку, загадати загадку, розмовна мова, зупинитися на зупинці. Будь-які спроби уникнути по­вторення у цих виразах будуть невдалими.

 

         Лінгвістичне спостереження.

Вправа  4.У кожному синонімічному ряду закресліть «зайве» слово.

1. особистий, особовий, персональний, індивідуальний, власний.

2. вибачте, пробачте, даруйте, перепрошую, вибачаюсь.

3. наступний, слідуючий, подальший, дальший, такий.

4. договір, контракт, домовленість, угода, трудовий договір.

     Увага! До  складу синонімічного ряду можуть входити слова, різні за походженням, за емоційно – експресивним забарвленням, за сферою вживання, проте всі вони об’єднуються спільним основним значенням, передають одне поняття.

        Метод аналізу.

         Вправа 5. З’ясуйте значення поданих слів, вкажіть їх лексичний розряд. Складіть речення (за варіантами).

• Виключно  – винятково, об’єм – обсяг,
• помел – помело, покажчик – показник,
• положення  - становище, аграрний – сільськогосподарський,
• процент – відсоток, організація – підприємство.

 

           Хвилина ерудита.

Вправа 6. Поясніть значення поданих слів, склавши з ними речення. До якої лексичної групи нале­жать нижчеподані слова( за варіантами).

         Склад, операція, аналіз, зерно, хліб, процес.

 

 Робота з посібниками.

Вправа 7. Проведіть дослідження у підручниках з обраної вами спеціальності з метою визначення лексичних груп. Наведіть приклади.

Наприклад.

Технологічний процес – це сукупність технологічних операцій переробки сировини в кінцеві продукти. На борошномельному та круп’яному заводах сировиною є зерно, кінцевий продукт - борошно або крупа. На борошномельному заводі найбільш складно побудовано технологічний процес помелу пшениці в сортове борошно.

 

   Вибір слова.

Вправа 8. Прочитайте, якими якостями повинен володіти сучасний технолог і зробіть правильний вибір слів, що в дужках.

Сучасний технолог:

має відповідати (професійним, професіональним) якостям;

мати (чуття, почуття) обов'язку;

нести (дисциплінарну, дисципліновану) відповідальність;

бути (тактовним, тактичним) у (відношенні, ставленні) до колег;

бути (діловим, діловитим);

бути (авторитетною, авторитарною) людиною;

(дотримувати, дотримуватися) правил службового етикету.

 

  Мить творчості.

 Вправа 9. Дайте відповідь на запитання: чому саме такі якості фахівця є харак­терними для професії технолога?

Комунікабельність, організаторські  та дослідницькі здібності, виконавська дисципліна, ко­ректність у ставленні до колег,  аналітичність мислення, високий рівень працездатності.

Які ділові та моральні якості не враховано у кваліфікаційній характе­ристиці лаборанта - технолога? Доповніть вищевказаний перелік якостей фахівця.

 

          Словникова робота.

 Компетенція – 1)добра обізнаність із чим- небудь;

                           2)коло повноважень якої –  небудь організації, установи, особи.

Компетентний –1) який має достатні знання в якій - небудь галузі, який з

                            чим- небудь добре обізнаний, тямущий; який ґрунтується на

                           знанні, кваліфікований;

                           2)який має певні повноваження, повноправний, повновладний.

   Слайди №37,38

    3.3. Заключний інструктаж.

                                        Методи: «Незакінчене речення», інформаційно - узагальнювальний, самоконтроль, демонстрація.

Узагальнення і підведення підсумків самостійної роботи.

 

Продовжити речення:

• Точність мовлення - це…

• вміти  добирати слова і будувати речення так, щоб найточніше передати зміст висловлювання;
• вміння узгодити знання матеріалу зі знаннями мови.

• Для точності мовлення необхідні певні вимоги:

• оформляти й виражати думку відповідно до предметів і явищ дійсності;
• увага до стилю і жанру текстів,умов, середовища, кола спілкування.

• Точність передбачає:

• граматичну правильність.

• У науковому та офіційно - діловому стилях точність досягається через:

• систему термінів.

                                                                                              Слайд № 39

Проблемне питання.

           Що означає володіти синонімічним багатством мови?

       Слайд №40

            Робота за схемою.

 

Слайд №41

 

Відповідні на запитання в кінці практичної роботи.

 

          Висновок.

         Необхідно  усвідомити, що явище паронімії вимагає точного знання значень і адекватного вживання слів. Незначна відмінність між двома словами приводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Отже, при використанні паронімів слід звертатися до відповідних тлумачних словників з метою уточнення значення, правопису і вимови потрібного слова.

          Наявність  синонімів допомагає урізноманітнити мовлення, уникнути повторів слів, найточніше і найвиразніше висловити думки і почуття, а омоніми в офіційно-діловому стилі мови не слід вико­ристовувати, бо вони ускладнюють спілкування.

       Зважаючи на величезні можливості вибору лексичних засобів, які надає кожному з нас українська мова, висловлювати свої думки неодноманітно, виразно й оригінально є цілком реальним завданням для того, хто постійно збагачує свій лексичний запас і по-справж­ньому шанує слово.

 

         Узагальнююче запитання:

• Ви вивчили та дослідили особливості використання синонімів, паронімів, омонімів у професійному мовленні, тож дайте відповідь на запитання: як можна  збагатити лексичне багатство власного мовлення?

                                                                                                Слайд №42

4.        Оцінка знань, умінь, навиків, набутих на занятті за індивідуальними завданнями.

Метод: самостійна робота.

Індивідуальні завдання

1 варіант

1. Складіть словосполучення, дібравши правильний варіант з дужок.

(Вимогливий, вибагливий) до себе, до праці ставитись (совісно, старанно, добросовісно, ретельно,  сумлінно).

2. Омонім «марка» використайте в різних значеннях, продемонструйте на прикладах.
3. Складіть речення паронімами: особовий – особистий.

 

2 варіант

1. Складіть словосполучення, дібравши правильний варіант з дужок.

Користується  (пошаною, повагою, шанобою ) серед колег, (глибокі, істотні, поглиблені, виразні, фундаментальні) знання.

2. Омонім «навантаження» використайте в різних значеннях, продемонструйте на прикладах.
3. Складіть речення паронімами: ділянка - дільниця.

 

 

3 варіант

1. Складіть словосполучення, дібравши правильний варіант з дужок.

(Налагоджувати, мобілізувати, впорядковувати) стосунки, (безупинно, безперестанно, стало, постійно, повсякчасно) працювати.

2. Омонім «партія» використайте в різних значеннях, продемонструйте на прикладах.
3. Складіть речення паронімами: професійний - професіональний.

 

4 варіант

1. Складіть словосполучення, дібравши правильний варіант з дужок.

(Статечний, досвідчений, поважний, кваліфікований) помічник, (пропонувати, радити, характеризувати, відрекомендувати)  нового лаборанта колегам.

2. Омонім «майстер» використайте в різних значеннях, продемонструйте на прикладах.
3. Складіть речення паронімами: показник – покажчик.

 

       Оцінка виставляється на основі активності на занятті,  виконання практичної роботи, індивідуальних  завдань.

 

4. Підведення підсумків(2').

        Встановити відповідність між поставленими завданнями заняття та його результатами, внести корективи, визначити перспективи, план подальшої дії.

       Звернути увагу не лише  на позитивні сторони, але й негативні, прогалини – з метою їх недопущення в майбутньому.

 

           Рефлексія

• Чи важко вам було виконувати завдання?
• Що полегшувало вашу роботу?
• А що заважало?

Слайд №43

5. Повідомлення домашнього завдання(1').

 

   Написати  висловлювання в науковому стилі, яке б розкривало ваші знання зі  спеціальності, використовуючи омоніми, синоніми, пароніми.

Слайд №44,45

 

       

 

 

 

 

 

 

Додаток № 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МОГИЛІВ – ПОДІЛЬСЬКИЙ ТЕХНОЛОГО - ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

 

 

Тренажер

з дисципліни «Українська мова»

 для практичного заняття

 

 

__________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:  Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання.

            Пароніми та омоніми. Вибір синонімів.

 

 Мета: Вміти визначати багатозначні слова, виявляти характер

            семантичних процесів в термінології, розрізняти особливості

            використання багатозначних слів: синонімів, паронімів, омонімів у

            професійному мовленні, удосконалити вміння працювати із

            словниками.

Завдання:

1. Опрацюйте загальні відомості про омоніми і пароніми, синоніми. навчіться їх розрізняти.
2. Виконайте  практичні завдання.
3. Проведіть дослідження у підручниках з обраної вами спеціальності з метою визначення лексичних груп. Наведіть приклади.
4. Зробіть висновки.

 

Методичні вказівки

 

        Зверніть увагу, що кожне слово, вжите в певному зв’язку з іншими словами і при певних умовах висловлювання думки, має  звичайно тільки одне значення.

         Властивість слова вживатися у різних значеннях називається багатозначністю, або полісемією.

        Дійсне значення слова пізнається у контексті. Виникає слово, як правило, з одним значенням, тобто є однозначним або моносемічним. Можливість виникнення у слові нових значень пояснюється самою природою відображення дійсності в ньому. Уявлення, що лягло в основу поняття, яке називається словом, може бути різним. Тому в понятті про явище міститься не сукупність ознак, а лише одна з них. З такою ж або подібною ознакою можуть існувати і інші явища, тому слово може легко використовуватись як назва і цих явищ. Таким чином у ньому виникають нові значення.

Згодом уявлення про явища в процесі його пізнання може змінюватися, поширюватися, а отже, може змінюватись і узагальнене поняття про нього, а далі змінюється і зміст слова. Наприклад, культура – національна культура (все, що створено людським суспільством), культура мови (ступінь досконалості, досягнутий в опануванні тієї чи іншої галузі знання), злакова культура (вирощувана культивована рослина).

          Крім уживання одного і того ж слова в кількох значеннях, у мові існують ще так звані омоніми. Омоніми – це слова, які однакові своїм звуковим складом, але мають різне значення. На відміну від багатозначних слів, значення омонімів не пов’язані між собою.

Значення омоніма розкривається у фразі. Вживаючи омонімічні слова, треба дбати про те, щоб у словосполученні можна було точно визначити їх значення і цим уникнути будь-якої двозначність висловлюваної думки.                                                                     

Увага! Синоніми – це слова, які мають близьке або тотожне значення, але відрізняються звучанням.  Синонімія (явище подібності змісту при відмінності у формі) ґрунтується на здатності позначати предмет, ознаку, дію тощо кількома словами. Синоніми об’єднуються в  синонімічні ряди (гнізда) на підставі спільності їх навколо стрижневого слова  (домінанти). До синонімічного  ряду можуть входити різні за походженням слова, за емоційно-експресивним забарвленням, за сферою вживання, проте всі вони передають одне поняття.

Стрижневе слово (домінанта) виражає загальне значення синонімічного ряду, воно стилістично нейтральне.

Увага ! Паронімами називають близькі за звуковим складом і вимовою слова, але з різними або частково близькими лексичним значенням. Наприклад: дільниця -це адміністративно-самостійний об’єкт або виробничий вузол на будівництві, підприємстві, залізниці, шахті, а також виробнича дільниця; ділянка - частина якої-небудь поверхні, земельної площі, галузі, сфера діяльності (садова ділянка, дослідна ділянка).

Звукова, структурна і почасти семантична подібність паронімів часто спричиняє їх сплутування у мовній практиці, що можне призвести до непорозумінь при спілкуванні.  Уникнути помилок допоможуть словники та постійна робота над культурою мовлення.

 

Практичні завдання

     Вправа 1. Доберіть синоніми до слів: відносини, висновок, надійний. При

                     потребі скористайтесь словником.

 

     Вправа 2. Які слова-омоніми можна використати, щоб назвати:

1. Нестача чогось, відсутність кого-, чого-небудь -  продукція або товар низької якості______________________;

2. густа, напівпрозора маса пташиного яйця, у якій міститься жовток – складна хімічна сполука, органічна речовина______________________;                         

3. злакова рослина, зерна якої використовують для виготовлення круп на корм худобі, а також як сировину для пивоварної промисловості – гостре запалення волосяного мішечка вії та сльозної залози ______________________; 

4. перші паростки посіяних рослин – пристосування для підіймання вгору та спускання вниз __________________________; 

5. деталь – передовик виробництва_________________________________.                                                 

 

Довідка:  білок, ударник, ячмінь, сходи, брак.

 

     Вправа 3. З’ясувати різницю у значенні поданих паронімів, склавши з ними  словосполучення, ввести  кілька  у речення:

 Комунікабельний – комунікативний - комунікаційний, спеціальний – специфічний,   тактовний – тактичний, вислухати – заслухати,  дефективний – ефективний.

 

Вправа 4. Записати правильно словосполучення. У чому причина  допущених помилок?

 Виголошувати   порядок денний, принципіальна технологічна схема, по-сучасному освітлювати проблему, оперативне рішення питань,   на протязі тижня, передвиборна агітація, сушка зерна, по закінченню робочого дня, високий покажчик продуктивності праці, робота по сумісництву, тактичне ставлення до колег, працювати по схемі, гарантований лист, вільна вакансія, подарунок напам’ять, користь від використання сепаратора.

 

Вправа  5.У кожному синонімічному ряду закресліть «зайве» слово.

1. особистий, особовий, персональний, індивідуальний, власний.

2. вибачте, пробачте, даруйте, перепрошую, вибачаюсь.

3. наступний, слідуючий, подальший, дальший, такий.

4. договір, контракт, домовленість, угода, трудовий договір.

 

         Вправа 6. З’ясуйте значення поданих слів, вкажіть їх лексичний розряд. Складіть речення (за варіантами).

• Виключно  – винятково, об’єм – обсяг,
• помел – помело, покажчик – показник,
• положення  - становище, аграрний – сільськогосподарський,
• процент – відсоток, організація – підприємство.

 

           Вправа 7. Поясніть значення поданих слів, склавши з ними речення. До якої лексичної групи нале­жать нижчеподані слова( за варіантами).

1.Склад, операція, аналіз.

2.Зерно, хліб, процес.

 

Вправа 8. Проведіть дослідження у підручниках з обраної вами спеціальності з метою визначення лексичних груп. Наведіть приклади.

Наприклад. Технологічний процес – це сукупність технологічних операцій переробки сировини в кінцеві продукти. На борошномельному та круп’яному заводах сировиною є зерно, кінцевий продукт - борошно або крупа.

На борошномельному заводі найбільш складно побудовано технологічний процес помелу пшениці в сортове борошно.

Вправа 9. Прочитайте, якими якостями повинен володіти сучасний технолог і зробіть правильний вибір слів, що в дужках.

Сучасний технолог:

•      має відповідати (професійним, професіональним) якостям;

•      мати (чуття, почуття) обов'язку;

•      нести (дисциплінарну, дисципліновану) відповідальність;

•      бути (тактовним, тактичним) у (відношенні, ставленні) до колег;

•       бути (діловим, діловитим);

•      бути (авторитетною, авторитарною) людиною;

•      (дотримувати, дотримуватися) правил службового етикету.

 Вправа 10. Дайте відповідь на запитання: чому саме такі якості фахівця є харак­терними для професії технолога?

Комунікабельність, організаторські  та дослідницькі здібності, виконавська дисципліна, ко­ректність у ставленні до колег,  аналітичність мислення, високий рівень працездатності.

Які ділові та моральні якості не враховано у кваліфікаційній характе­ристиці лаборанта - технолога? Доповніть вищевказаний перелік якостей фахівця.

 

Подумайте на питанням:

Як збагатити лексичне багатство власного мовлення?

Висновок

 

Перевірив викладач Войцехівська І.С.______________________________

 

 

Додаток №2

Синоніми

 

Синоніми - це слова відмінні одне від одного своїм звуковим складом, але близькі або тотожні за значенням.

Наприклад: сміливий, відважний, хоробрий, безстрашний, героїчний.

Синоніми поділяються на три основні групи:

1) лексичні синоніми, що відрізняються смисловими відтінками (відомий-видатний - славетний - знаменитий );

2) стилістичні синоніми - це слова, що відрізняються стилістичним і емоційним забарвленням ( говорити - мовити - пророчити - верзти );

3) абсолютні синоніми - зовсім не відрізняються значенням і в усякому контексті можуть вживатися без будь-якої відмінності (мовознавство-лінгвістика; століття-сторіччя). Таких синонімів в українській мові небагато.

Синонімічні засоби мови мають глибоко національний характер. Вони свідчать про самобутність і специфіку мови. Уміле використання їх дозволяє розкрити те або інше поняття в усій його повноті. Однак надмірне нанизування синонімів, не виправдане змістом висловлювання, тільки засмічує мову.

Незнання синонімічних можливостей призводить до помилок. Часто виникають ускладнення, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові - кілька. Деякі слова відрізняються лише префіксами. Тут треба бути особливо уважним, бо заміна однієї букви може вплинути на значення слова та всього тексту.

Запам’ятайте значення слів-синонімів, що часто вживаються в діловому мовленні:

 Замісник. Заступник.

            Замісник - посадова особа, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки, тобто заміщує відсутнього керівника ( замісник генерального директора підприємства).

            Заступник - це офіційна назва посад ( заступник директора з якості продукції).

Наступний. Подальший.

Слово наступний вживається лише з конкретним поняттям: наступна зупинка, наступний тиждень. На означення абстрактного поняття вживається слово подальший: подальше життя , подальша доля.

Положення. Становище. Стан.

Слово положення вживається у словосполученнях: горизонтальне положення, вертикальне положення.

Становище - міжнародне, офіційне; вживається в значенні: знайти вихід з певного становища.

Слово стан у таких словосполученнях: стан економіки, фінансів, стан справ, стан хворого.

Наприклад:

Сучасний стан борошномельного виробництва знаходиться в стадії розвитку. Міжнародне становище товариства «НІБУЛОН» на досить високому рівні.

Відсоток - процент 

Відсоток - калькований вислів з латинізованого фінансового терміна, що буквально означає «за сто», а звідси й «від соток».

Процент і відсоток вживалися як паралельні терміни. Так само паралельно використовуються вони в публіцистичному стилі, в художній літературі, в розмовній практиці.

Спиратися. Опиратися.

Спиратися на знання, досвід, уміння. Опиратися - чинити опір.

Суспільний. Громадський.

Суспільний - прикметник вживається у словосполученнях: суспільний лад, суспільна система, праця; суспільне становище, виробництво, буття тощо.

Громадський - це обов’язок, осуд, порядок, діяч; громадська робота, справа.

Про    використання синонімів

 

Передача думки завжди безпосередньо пов'язана з до­бором слів. Підбір слів зумовлений змістом, ідейним спрямуванням твору, майстерністю того, хто користує­ться мовою, чуттям семантичних нюансів, знанням мов­них багатств. У підборі лексичного матеріалу важливу роль відіграють синоніми. Синоніми можуть виражати семантичні відтінки, давати оцінку характеризованому об'єктові, уточнювати висловлювану думку, сприяти стилістичній виразності, наголошувати на певному фак­ті й навіть пояснювати незрозуміле слово.

Синоніми часто пожвавлюють і урізноманітнюють текст, сприяють уникненню повторів одних і тих же слів. Зближення значень синонімів не означає, що се­мантика їхня однакова – вони своїми відтінками характеризують предмети з різних боків.

Відтінки значень можна виявляти при зіставленні двох синонімів найчастіше в тексті. Семантичні відтінки існують тоді, коли наявна несуттєва різниця між одно­рідними предметами, явищами, діями, станами, якостя­ми. Ці відтінки невіддільні від конкретного значення слова, входять у це значення.

Стилістична функція синонімів, особливо тих, що ви­ступають у переносному значенні, часто зумовлюється контекстуальними обставинами.

Крім того, синоніми використовуються для вираження емоційної насиченості. Емоційна насиченість слів не входить у значення слова і, як правило, проявляється втому чи іншому контексті, а стилістична характеристика ніби супроводжує значення того чи іншого слова.

У системі значень, які виражаються словами, завжди найвиразніше виділяються їхні прямі або т. зв. номінативні значення. Ці значення є основою для розвитку інших непрямих чи переносних значень. Слова, що синонімізуються прямими значеннями, називаються сталими синонімами мови, а ті, що зближені непрями­ми, переносними значеннями, належать до несталих синонімів. Несталі синоніми семантичне зближуються лише в певних контекстуальних умовах, розшифровую­ться у контексті. Напр.: до слова говорити несталими синонімами є торочити, плескати. Крім того, в процесі мовлення створюються і суто авторські контекстуальні синоніми, які не мають широкого розповсюдження у мові, а обмежуються конкретним уживанням.

У процесі збагачення синонімічних рядів та збільшен­ня синонімів літературної мови беруть участь архаїзми, неологізми, описові вислови, парафрази та фразеологіз­ми, бо всі вони можуть виконувати роль синонімічних замінників. Специфічними в цьому плані слід вважати фразеологізми, які творять власні синонімічні гнізда і водночас синонімізуються з лексичними синонімами, бо значення всіх фразеологізмів передаються окремими словами. саме це і дає підстави поєднувати їх із лексич­ними синонімічними гніздами і таким чином творити єдиний блок синонімічних замінників.

Усі синоніми об'єднуються в окремі синонімічні ряди або гнізда. Той, хто працював над синонімами мови, знає, що про окреслення синонімічних рядів (синоні­мічних гнізд) доводиться говорити дуже умовно, бо, крім слів із номінативними значеннями, вони, ряди, ні в одній мові не мають чітко визначених границь. Якщо ж доводиться визначати синонімічну приналежність, то тут у них довільність та суб'єктивність може проявляти­ся дуже часто, бо цю приналежність визначає контекстуальне окреслення слова, а одне слово не раз може належати до кількох синонімічних рядів.

 

Словник синонімів

 

Автентичність - відповідність оригіналові.

Адаптація  -  пристосування.

Акредитація - надання, призначення.

Актуальність - важливість, злободенність.

Активний -  діяльний, ініціативний, завзятий, наполегливий, беручкий.

Актуальний — важливий, злободенний, сучасний.

Аналогічний — подібний, схожий.

Аналіз — розгляд, розбір зразка , обдумування, дослідження параметрів мікроклімату.

Аргументування — доведення, обґрунтування.

Атестація — характеристика, перевірка.                                                               

Атестаційний — рекомендаційний, кваліфікаційний.

Багатий — заможний, цінний, цікавий, великий.

Багатозначний — значущий, промовистий, красномовний.

Безпідставність — безпричинність.

Безприбутковість — невигідність.

Безперечний — незаперечний, неспростовний, безсумнівний.

Безпрецедентний — безприкладний.

Бережливість — ощадливість, економність.

Блок — об'єднання, механізм.                                                                                          

Благородний — чесний, порядний, шляхетний.

Близький — рідний, товариський, споріднений, подібний.

Блискучий — гарний, видатний, вдалий, талановитий.

Болючий — вразливий, болісний, пекучий, злободенний.

Важкий — великий, нелегкий, сильний, складний, скрутний.

Важливий — актуальний, вагомий, відповідальний, цінний.

Визначення — вислів, формулювання.

Виклад — розповідь, опис, переказування.

Вилучення — видалення, конфіскація, виведення.

Вимога — домагання, побажання, норми, правила, запит, наполягання.

Винагорода — плата, премія, гонорар, платня, подяка.

Випадок — епізод, інцидент, казус, нагода, пригода, шанс.

Висновок — підсумок, результат, рішення, кінцева думка, діагноз, ухвала.

Виключний — винятковий, єдиний, феноменальний.

Високий — відповідальний, надзвичайний, почесний.

Відгук — відповідь, відзив, реакція, рецензія.

Відносини — зв'язки, стосунки, взаємини.                                                              

Відмінний — взірцевий, зразковий, інший, розбіжний.

Відомий — знайомий, знаний, популярний.

Відповідальний — головний, важливий, високий, керівний, критичний.

Відповідний — доречний, належний, слушний.

Вільний — вакантний, незалежний, нецензурний, неробочий, широкий.

Вірний — відданий, надійний, неминучий, непідкупний, певний.

Вірогідний — безсумнівний, достовірний, надійний.

Вузький — неширокий, обмежений, спеціальний.                                                          Глибокий — ґрунтовний, значний, мудрий, істотний.

Головний — найважливіший, основний, провідний, центральний.

Громадський — добровільний, загальний, спільний, суспільний.

Ґрунтовний — вичерпний, всебічний, глибокий, докладний, кардинальний.

Делікатний — витончений, кволий, пристойний, тактовний.

День — дата, подія, час період, вітання.

Дефіцит — брак, нестача, відсутність

Діловий — досвідчений, заклопотаний, практичний, робочий, слушний, товарний.

Діяльність — існування, праця, робота, функціонування

Докладний — вичерпний, детальний, ґрунтовний, розгорнутий, точний.

Достатній — обґрунтований, переконливий, вистачальний

Дозвіл — віза, згода, ліцензія, перепустка, санкція.

Доказ — аргумент, показник, свідчення                                                                                      Досвід — мудрість, практика, уміння, школа.                                                               Економний — вигідний, ощадливий, стриманий.

Елементарний — найменший, найпростіший, основний, початковий.

Загальний — абстрактний, громадський, основний, спільний.

Забезпечення — задоволення, постачання, гарантія, надання, створення.

Запитання — питання, звертання, прохання.

Заступник — захисник, замісник, оборонець.

Збільшення — зростання, нарощення, посилення.   

Зовнішній — закордонний, навколишній, поверхневий, показний.

Інтенсивний — напружений, посилений, яскравий.

Істотний — вагомий, дуже важливий, суттєвий.

Конфіденційний — секретний, суто приватний, таємний.

Корисний — вигідний, небезкорисний.

Короткий — недовгий, недалекий, нетривалий, обмежений, стислий.

Критичний — небезпечний, переломний, складний, тяжкий.

Коментар — пояснення, роз'яснення, тлумачення.

Культура — вихованість, досконалість, рівень, освіченість.

Курс — вартість, напрям, цикл, ціна, шлях, предмет.

Легкий — неважкий, незначний, несерйозний, дармовий, приємний.

Нагальний — наглий, настійний, негайний, невідкладний, раптовий, терміновий.     

Надійний — безпечний, вірний, перевірений.

Нагода — можливість, оказія, шанс

Нарада — засідання, консиліум, збір, обмін думками.

Небезпечний — загрозливий, ризикований, шкідливий.

Низький — вузький, дешевий, мізерний, незадовільний, обов'язковий, простий.

Новий — небачений, невідомий, сучасний.

Об'єм — розмір, величина.

Облік — обчислення, обраховування.

Обмін —  обмінювання, міньба, розподіл.

Обсяг — величина, кількість, розмір, широта.

Операція — акція, дія, робота, процедура, оборудка

Основа — база, засада, запорука, причина.

Оцінка — бал, відгук, оцінювання, характеристика

Одностайний — загальний, дружний, одноголосний.

Основний — елементарний, найважливіший, переважний, провідний, центральний.

Особистий — безпосередній, власний, індивідуальний, персональний.

Остаточний — безповоротний, кінцевий, цілковитий.                                                                      Падіння — занепад, зменшення, зниження, деградація.

Питання — запитання, запит, проблема, справа.

Пильний — всевидющий, зосереджений, пекучий, уважний.

Підстава — причина, привід, мотив, резон.

Перший — найголовніший, невідкладний, кращий, передній, первісний,

План — композиція, креслення, перспектива, програма.

Плата — винагорода, гонорар, платня, платіж, сплата, розплата, фрахт

Постійний — безперервний, незмінний, обов'язковий, сталий, штатний.

Поточний — повсякденний, сучасний.

Повнота — вичерпність, надмір, змістовність.

Поправка — виправлення, коректив, поправлення.

Порада — вказівка, консультація, поміч, пропозиція.

Порядок — злагодженість, організованість, система, спосіб, режим.

Правильний — безпомилковий, слушний, симетричний, справедливий.

Право — перевага, пільга, прерогатива, юриспруденція.

Приклад  - взірець, зразок, ілюстрація, доказ.

Програма — обсяг знань, курс, план.                        

Примітивний - бідний, невибагливий, недосконалий, обмежений.

Професійний -  фаховий. 

Прямий — буквальний, безперечний, безпосередній, відвертий, невідхильний, рівний.

Рахунок — результат, підсумок, доцільність, вигода, квитанція, кошт                                                                  Робота — заняття, замовлення, вибір, діло, праця.

Санкція - дозвіл, покарання, схвалення.

Сила — влада, здатність, зусилля, глибина, чинність, снага, енергія.

Система - мережа, комплекс, лад, порядок, структура, режим.

Спосіб - засіб, зразок, манера, темп.

Справа — діло, операція, робота, процедура, проблема, факт.

Стан — настрій, самопочуття, соціальна група.

Становище — обставини, позиція, ситуація, роль, умови.

Ступінь — міра, етап, звання, категорія, обсяг, ранг.

Свіжий — живий, здоровий, найновіший, недавній.

Систематичний — періодичний, послідовний, постійний, регулярний, упорядкований.

Складний — важкий, зібраний, комплексний, скомпонований.

Стандартний — однотипний, типовий, трафаретний, уніфікований.

Суспільний — громадський, гуртовий, загальний, соціальний.

Сучасний — актуальний, новітній, сьогоднішній.

Твердий — надійний, незламний, незмінний, непорушний, сталий.

Тимчасовий — непостійний, нетривалий, хвилинний.

Точний — адекватний, вірогідний, докладний, конкретний, тотожний.

Умова — засади, обставина, вимога, пропозиція

Умовний — набутий, штучний, фіктивний, уявний.

Чисельний — кількісний, цифровий, числовий.

Численний — наявний у великій кількості, неодноразовий, чималий.

Чільний — головний, передовий, центральний.

Широкий — великий, необмежений, різноманітний, розширений, просторий.

Штучний — надуманий, несправжній, роздрібний, синтетичний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №3

 

Словництво

 

На даному етапі розвитку української незалежності розпочався новий вільний період підготовки словнико­вих видань. Якщо до часу незалежності українська лек­сикографія виконувала важливі лінгвістичні функції та національні завдання – збирання мовних фактів, утвер­дження і захист української мови, то на теперішньому етапі виникли нові напрямки наукових розробок. Перш за все українські лексикони стали прикметою державо­творчих процесів. Відчувається розкутість їх виконання. Свобода вибору різних типів словників диктується на­самперед національною потребою і незалежністю, що зумовлено конституційним визнанням української мови як державної. Сьогодні вже ніхто не може диктувати, які словники і якого розміру, якої потреби, яких можливос­тей слід випускати, а які не належить.

Таким чином, важливою ознакою нового українського словництва є те, що воно задовольняє усі сфери суспіль­ного життя, до яких за тоталітарних часів доступ був обмежений. Сучасні українські словники працюють перш за все на сфери національної науки, виробництва, освіти, тобто для повноцінного загального розвитку не­залежної нації.

Показовим у цьому напрямку є видання термінологіч­них словників, у яких найрізноманітніше розкрилися державотворчі процеси, що зумовлене перш за все по­требою виготовити й затвердити державні стандарти, упорядкувати, унормувати, кодифікувати й уніфікувати українську термінологію, бо очевидним є те, що безповоротний процес українського державотворення диктує такі потреби національного життя, які сприяли би утвер­дженню престижу держави в науці та в міждержавних стосунках у всьому світі. Ще в другій половині XIX ст. відомий українець із Кубані, письменник, критик, пуб­ліцист, перекладач Василь Мова, що ширше відомий під псевдонімом Лиманський (1842–1891), писав: «Поки інтелігенція наша буде без літературної наукової мови (тобто в першу чергу без термінології), доти зневажатимуть нас по праву». У цьому плані українська термінографія має вагомі здобутки. Той факт, що в часи незалежності вийшло понад 1000 словників усіх типів, у тому числі близько 500 лише термінологічних з різно­манітних галузей знань, виробництва, культури, зокрема з економіки та менеджменту – 73 словники, медицини – 57, юриспруденції – 30, інформатики, комп'ютерної техніки – 27, хімії – 19, з програмування, математики, техніки, будівництва по – 12 та ін., говорить сам про себе.

Лексикографічне господарство є чи не єдиною галуз­зю, яка переборює економічні труднощі, продовжує роз­виватися. Поява таких праць – це вияв патріотичного ентузіазму самих авторів, свідчення великої працездат­ності цих людей, бажання усталити українські терміно­логічні системи, щоб утвердити державну мову, забез­печити їй якнайширші сфери розвитку в Україні, осо­бливо на національному рівні, та в глобальному просторі в галузях міжнародних відносин, дипломатії, політики, торгівлі, економіки, освіти та культури.

 

Робота зі словником синонімів

 

1. У Словнику опрацьовані синонімічні гнізда іменни­ків, прикметників, дієслів, прислівників та інших частин мови. Крім лексичного матеріалу, у синонімічному гніз­ді можуть бути подані й близькі за значенням слова того чи іншого розряду, фразеологічні звороти. Відприкметникові прислівники на -о та відприкметникові іменники на -ість подані рідко, бо їх легко відтворити на основі відповідних прикметників.

 

2. Реєстровими словами словника є домінанти синоні­мічного гнізда (вони виділені великими півжирними літе­рами), навколо яких групуються всі його синоніми. У загальному реєстрі між синонімічними гніздами в реєстрі наведні також ті синоніми, які наявні в цих гніздах. Щоб знайти синонім до бажаного слова, найкраще пошукати його в реєстровій частині, бо поряд із ним завжди є відсилач до домінанти синонімічного гнізда. У відсилачах відсутні синоніми-словосполучення.

 

3. Реєстрові слова й окремі синоніми в розгорнутих словникових статтях-гніздах супроводжуються корот­кими тлумачними та стилістичними ремарками, щоб уточнити семантичну структуру словникової статті, бо домінанти часто бувають багатозначними. Це дає змо­гу компенсувати відсутність прикладів уживання си­нонімів у контекстах. В однозначних реєстрових сло­вах тлумачення не подається, а синоніми наводяться через кому: борошно, мука.

Не подається тлумачення і тоді, коли їх можна сфор­мулювати за аналогією сусідніх словникових статей.

 

4. Синоніми у гніздах не раз попереджені позначками (діалектне, розмовне, іронічне, зневажливе), однак це не означає, що ремарка обмежує використання відповідно­го синоніма в інших стилях. Якщо після позначки йде кілька синонімів цього ж розряду, то після неї ставиться двокрапка (розм.:)

 

5. У кінці словникових синонімічних статей розмі­шені антоніми, якщо вони наявні в мові. Ці антоніми не лише засвідчують окреме мовне явище, але можуть використовуватися і як синоніми із заперечною част­кою НЕ. Отже, вони є ніби продоженням синоніміч­ного ряду.

 

6. Усі антоніми в тій чи іншій словниковій статті попереджені скороченням Ант. (антоніми). У словнико­вих статтях бувають і авторські протиставлення до окре­мих синонімів, які можуть визначати семантичну опо­зиційність лише при певних умовах. Такі приклади су­проводжуються    скороченнями    САВ    –   ситуативні антонімні вислови та СО – ситуативні опозиції, які антонімами взагалі не виступають, а використовуються для розкриття змісту в контексті.

 

7. В усіх синонімах та антонімах, крім односкладових, основної частини словника позначається наголос. Якщо слово має два наголоси, то вони тут же проставляються: байдуже, ґазда.

 

8. Якщо синоніми (фразеологізми, парафрази, слово­сполучення) не належать до того ж граматичного розря­ду, що домінанта, то вони подаються у кінці статті за спеціальним знаком.

 

9. Слід пам'ятати, що не кожен синонім має антонім і навпаки. Усе це зумовлене відповідним контекстом і семантичним чи стилістичним відтінком слова.

 

10. У реєстрі трапляється, що одне слово зустрічається в кількох синонімічних гніздах, це зумовлене його бага­тозначністю і семантичними відтінками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №4

Омонімія

 

Слова, різні за значенням, як правило, і не тотожні за звуковим складом (село, малювати, спільний). Але в мові є частина слів, які звучать однаково, проте мають різні лексичні значення.

Омоніми  слова, однакові за звуковим складом, але різні за значенням, наприклад, бал - танцювальний вечір, бал - одиниця виміру. Розрізняють омоніми лексичні, граматичні і фонетичні.

лексичні омоніми  це слова, тотожні за звуковим складом і написанням у всіх граматичних формах: коса  заплетене довге волосся; коса  сільськогосподарське знаряддя; коса  вузька смуга суходолу в морі, в озері, на річці.

граматичні омоніми (омоформи)  це слова, що збігаються за звучанням і написанням лише в окремих граматичних формах: коса  іменник; коса (лінія)  прикметник ж. р.

фонетичні омоніми (омофони)   це слова, що збігаються тільки за звучанням, а пишуться неоднаково: мріяти, мрія ти.

Омографи  це слова, що збігаються за написанням, але розрізняються за значенням и наголосом: заўмок і замоўк, плаўчу и плачуў.

Омонімію слід відрізняти від багатозначності. Слова-омоніми в українській мові нічого спільного у значенні між собою не мають (склад - приміщення, склад - фонетична одиниця мови), а багатозначні слова пов'язані між собою значенням, одне з яких є прямим. Слова-омоніми утворюють різні синонімічні ряди чи пари (мукаў - борошно, муўка - страждання), а багатозначні слова в своїй основі спільні за значенням (семантикою), у тлумачних словниках багатозначні слова знаходяться в одній словниковій статті, а омоніми подаються в різних словникових статтях.

В офіційно-діловому стилі мови омоніми не слід вико­ристовувати, бо вони ускладнюють спілкування.

 

Словник омонімів

 

Агент –

1. представник організації, установи, закладу тощо, який виконує   

      службові та ділові доручення;

2. особа, що репрезентує когось, слугує чиїмсь інтересам;
3. секретний співробітник розвідки якоїсь держави.

Аграрний –

1. той, що стосується землеволодіння, землекористування, землеустрою (аграрне питання);
2. той, що вказує на пріоритети сільського господарства аграрна країна).

 

 

Аналіз –

1. метод наукового дослідження, який полягає в розтині цілого на складові, розгляд;
2. визначення складу та властивостей якоїсь речовини; їхнє дослідження.

Господарство –

1. сукупність виробничих відносин того чи іншого суспільного укладу.
2. все, що складає виробництво, служить виробництву;
3. галузь якого – небудь виду виробництва;
4. обладнання, інвентар, будівлі;
5. сільськогосподарська виробнича одиниця із знаряддям і засобами виробництва;
6. виробнича, фінансова сторона побуту.

Економіка –

1. сукупність виробничих стосунків, що відповідають даному ступеню розвитку суспільства; економічний базис суспільства;
2. господарство тієї чи іншої країни, певного регіону тощо.
3. структура, матеріально – фінансовий стан якоїсь певної галузі,виду господарської діяльності.
4. наукова дисципліна, що займається вивченням виробничо-господарської сфери, а також ряду умов та елементів виробництва.

Експлуатація –

1. привласнення результатів чужої праці роботодавцями;
2. обробка, використання, добування;
3. систематичне використання знарядь праці, механізмів, пристосувань тощо.

Зерно –

1)найцінніший продукт харчування, джерело продовольчих та фуражних засобів.

2) насіння злаків, інших рослин( насіння хлібних злаків(збіжжя)

3) невелика частина, зародок чого – небудь (істини).

Інвентар –     

1. сукупність 2-х предметів, що становлять чию - небудь власність;
2. детальний опис майна.

 

Квартал –

         1)  частина міста, обмежена вулицями;

         2) четверта частина звітного року.

Компетентний –

        1)той, що має достатні  знання в певній галузі(компетентний фахівець);

        2)той, що має певні повноваження (компетентні органи влади).

Культура -

1. все, що створено людським суспільством і існує завдяки фізичній  і розумовій праці людей(національна культура);
2. сукупність досягнень суспільства в науці, мистецтві;
3. ступінь досконалості, досягнутий в опануванні тієї чи іншої галузі знання або діяльності(культура мови);
4. розведення, вирощування, обробіток , вирощувана культивована рослина(злакова рослина);
5. лабораторне вирощування певних бактерій з дослідницькою метою.

Ліквідація –

1. припинення діяльності;
2. знищення, припинення, існування когось або чогось.

Лущити -

1. звільняти від шкарлупи, лузги тощо;
2. гризти насіння, горіхи тощо;
3. розпушувати  ґрунт   для сільськогосподарських робіт.

Майстер –

1. кваліфікований працівник, який займається певним ремеслом;
2. людина, що набула великого вміння, справжньої майстерності в своїй справі;
3. особа, яка за посадовим розкладом виконує певні адміністративні функції з керівництва зміною, цехом;
4. звання, що присвоюються спортсменам.

Марка –

1. знак оплати поштових, гербових,акцизних та ряду інших податків і зборів;
2. знак, тавро, позначення на товарах місця виготовлення, ціни, якості тощо;
3. сорт, ґатунок, артикул;
4. грошові одиниці Німеччини та Фінляндії.

Навантаження –

1. наповнення вантажем чого - небудь (навантаження машини);
2. те, чим хто-, що – небудь навантаження(кожне слово має навантаження);
3. кількість роботи, ступінь зайнятості якою -  небудь роботою.
4. добровільно взяте на себе доручення, пов’язане з громадською роботою (мати кілька громадських навантажень ).

Насіння –

1) зерна, призначені для посіву, посадки;

2) окреме зерно, сім’я;

3) зерна соняшника, гарбуза, вживані як їжа.

Норма –

1. загальноприйняте, узагальнене правило, установка, взірець;
2. звичайний, визнаний обов’язковим порядком;
3. установлена міра, кількість чогось;
4. середня, звичайна величина чогось.

Операція –

1) хірургічне втручання з лікувальною метою;

2) дії, об’єднані єдиною метою, єдиним завданням;

3) окрема частина виробничого процесу, виконувана на одному робочому місці;

4) фінансова, торговельна.

Партія –

1. політична організація з чітко окресленою програмою та ідеологічними засадами, яка об’єднує людей зі схожими політичними поглядами і прагне;
2. група осіб, об’єднаних спільною метою;
3. роль або частина ролі актора в драмі;
4. гра з початку до кінця;
5. певна кількість предметів, товарів, призначених для відправлення, випуску.

Працівник –

1. трудяща людина;
2. член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом.

Продукт –

1. предмет, що становить матеріальний результат людської праці, діяльність;
2. наслідок, витвір, результат чого – небудь;
3. речовина, яку одержують хімічним або іншим шляхом з іншої речовини;
4. речовина, що служить матеріалом для виготовлення або вироблення чого – небудь;
5. їстівні припаси, їжа.

Протокол –

1. документ із записом того , що відбувалось;
2. документ, що засвідчує встановлення фактів, подій;
3. письмова угода між державами;
4. сукупність загальноприйнятих у міжнародних відносинах правил, що визначають порядок здійснення різноманітних актів.

Процент –

1. сота частина числа, яке приймається за ціле (сорок процентів);
2. кількість кого -, чого-небудь, що вимірюється у сотих частках чогось, прийнятого за одиницю (понад  дванадцять процентів населення);
3. доход, який одержують на кожні сто грошових одиниць, покладених в банк(проценти з депозиту);
4. плата, яку кредитор одержує від позичальника за користування наданими йому коштами.

Процес –

1. послідовна закономірна зміна предметів і явищ (формування);
2. сукупність послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату (виробничий);
3. розгляд судової справи;
4. активний розвиток хвороби.

Стандарт –

1. типовий зразок , якому повинен відповідати щось за розмірами , формою;
2. єдина типова форма.

Фонд –

1. запаси, ресурси, нагромадження держави, підприємства;
2. кошти або матеріальні  цінності, які використовуються з певною метою;
3. цінні папери, які дають прибуток у вигляді встановленого відсотка;
4. організація, яка займається збиранням і розподілом коштів на певні соціальні потреби.

Хліб –

1. продукт, випечений з тіста, яке приготовлене згідно з відповідними рецептами і технологічними процесами;
2. зерно, призначене на борошно;
3. зернові культури;
4. харчі, їжа;
5. існування, заробіток;
6. першооснова чогось, головне.

Шафа –

1. різновид великих меблів, призначений для зберігання якихось речей;
2. пристрій спеціального призначення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №5

          Пароніми

 

     Пароніми - слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки - ся.

Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі у їх засвоєнні, призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Тому треба особливо уважно стежити за вживанням малознайомих слів і завжди звертатися до відповідних словників, щоб уточнити значення, правопис та вимову потрібного слова.

Мовознавці давно звернули увагу на існування таких близько звучних слів, на відмінності між ними у значенні та на можливі помилки у їх вживанні. Проте й до цього часу існує чимало розбіжностей у поглядах дослідників і на саме явище паронімії, і на групи, які можна включати до паронімів. При широкому розумінні паронімії до паронімів зараховують усі слова, що мають звукову подібність, не враховуючи морфемного складу слова, - і різнокореневі, і спільнокореневі (досвід - дослід, громадський - громадянський). Якщо ж розуміють паронімію вужче, то в патронімічні групи включають тільки спільнокореневі слова, які мають певний змістовний зв’язок (комунікативний - комунікаційний, хронікальний - хронічний). Семантичні зв’язки між паронімами можуть бути різними - синонімічними, антонімічними, іноді це слова з близьким, суміжним значенням або члени однієї тематичної групи. Основну групу паронімів становлять слова, що семантично пов’язані між собою, частково збігаються за морфемним складом, близькі за походженням.

          Використання найчастіше вживаних у діловому стилі паронімів прослідкуємо на прикладі автобіографії, оскільки це дуже поширений документ, який доводилося або доведеться писати кожній людині. Автобіографія /від грецького autos - життя, grapho - пишу/ - документ, у якому особа в хронологічній послідовності описує своє життя від моменту народження до часу складання документа.

Цілеспрямоване використання паронімів - ефективний засіб посилення виразності, підвищення дієвості тексту художньої літератури, публіцистики, усного публічного мовлення.

 

Словник паронімів

 

Адміністративний  - адміністраторський

Адміністративний. 1. Який стосується адміністрації як керівного органу держави, установи, підприємства, організації: адміністративна робота, адміністративна частина, адміністративна відповідальність. 2. Те саме, що адміністраторський: адміністративні здібності, адміністративне захоплення.

Адміністраторський. Який стосується адміністратора, адміністраторів, властивий їм: адміністраторські нахили.

Адрес -адреса

Адрес - письмове привітання на честь ювілею тощо.

Адреса - напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи.

Виборний - виборчий

Виборний вживається, коли йдеться про виборну посаду.

Виборчий - пов’язаний з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів. Наприклад: виборча кампанія, виборче право, виборчий бюлетень та ін.

   Вигода - вигода

Вигода - те, що дає добрі наслідки, якийсь прибуток. Мир між братами поміцнішав ще більше задля господарської справи, задля спільної вигоди. Які ви будете для  нас, такі ми для вас.

Вигода -  зручність у  чомусь, сприятливі умови; те, що створює зручності для  людини. І ворогом стала графиня - жона, турбот свого пана не тямить вона, - для неї то марні розмови, спокійно живе серед панських вигод.

Виключно - винятково

Виключно, тобто лише, тільки (  трієр – кукелевідбірник використовується виключно для виділення  коротких домішок).

Винятково вживається у значенні дуже, особливо, надзвичайно ( товарна біржа має винятково важливе значення).

Витрата - витрати - видаток - затрати

Витрата. Використання, витрачання чого-небудь з якоюсь метою, для чогось: витрата води, витрати електроенергії, норма витрати пального на кілометр шляху.

Витрати, -ат, мн. Гроші, кошти, витрачені на щось: воєнні  витрати, дрібні витрати, судові витрати, витрати на освіту.

Видаток. Видача коштів, матеріалів для чого-небудь, викликана чимсь; у бухгалтерії - кошти, витрачені або необхідні для витрат при здійсненні чогось; адміністративно-господарські видатки, бюджетні видатки, воєнні видатки.

Дільниця - ділянка

Дільниця - це адміністративно-самостійний об’єкт або виробничий вузол на будівництві, підприємстві, залізниці, шахті, а також виробнича дільниця

( хлібоприймальна дільниця).

Ділянка - частина якої-небудь поверхні, земельної площі, галузі, сфера діяльності (садова ділянка, дослідна ділянка).

Додержувати - додержуватися

Додержувати, тобто виконувати.

Додержуватися - бути прихильником якихось думок, певних поглядів, переконань.

   Інвестування - інвестиція

Інвестування. Довготермінове вкладення капіталу в якесь підриємстаїво з метою одержання прибутків: інвестування за кордоном, інвестуавння капіталу.

Інвестиція. Те саме, що інвестування: гарант інвестицій.Вкладений капітал: прямі інвестиції.

Особистий - особовий

Особистий - який належить певній особі, стосується окремої особи, виражає її індивідуальність (особистий підпис, особисте життя ).

Особовий - який стосується людини взагалі. Вживається в усталених словосполученнях: особова справа, особовий склад тощо.

Покажчик - показник.

          Покажчик - напис, стрілка, довідник. Наприклад:  покажчик автомобільних ваг,автоматичних порційних ваг.

          Показник - наочне вираження (у цифрах, графічно), наприклад: економічний показник, показник якості та ін.

Покупка – купівля                                                                                                                                         Покупка – це те, що куплено, тобто куплена річ.                                                            Купівля – процес придбання певної речі.                                     

Професіональний - професійний

Обидва слова  мають спільний латинський корінь  профес- (спеціальність, заняття), проте їх співвідносять з різними словами: професіональний - професіонал, професійний - професія. Професійний утворене від професія за допомогою суфікса -н-, професіональний  шляхом усічення основи дало професіонал.

Обидва прикметники мають те саме значення. Вони вказують на відношення до професії, зв’язок із професією. Наприклад: професійна підготовка, професійні інтереси. Професійний має ширше коло зв’язків, професіональний частіше вживається тоді, коли треба підкреслити значення «такий, що стосується професіоналів, не любителів»

Помел - помело

Помел - сукупність взаємопов’язаних в певній послідовності технологічних процесів і операцій з переробки зерна в борошно заданого виходу.

Помело – палиця з прив’язаним до неї на кінці пучком хвойних гілок для вимітання золи з печей, прочищання димоходів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №6

Вибір слова

 

Точність вираження думки є однією з важливих ознак культури мови. Найтиповіше порушення цієї вимоги — вживання слів без ура­хування їх значення. Невміння автора точно висловити свою думку виявляється також у таких вадах, як мовленнєва надмірність (або багатослів'я) і мовленнєва недостатність.

Виявом багатослів'я є повторення тієї самої думки, «тупцювання на місці». Іншими формами мовленнєвої надмірності є плеоназм і тавто­логія.

Плеоназмом (від грецьк.  — надмірність, надлишок) на­зивають частковий збіг значень слів, що утворюють словосполучен­ня: пам'ятний сувенір (сувенір — «подарунок на пам'ять»), передовий авангард (авангард — «ті, хто попереду»), спільне співробітництво (співробітництво — «спільне вирішення проблем, спільна робота»),  прейскурант цін (прейскурант — «довідник цін»), вільна вакансія (вакансія — «вільна, незайнята посада»), Плеонастичними є звороти на зразок: На полях кипить гаряча робота. Необхідно взаємно допомагати один одному. Ви повинні на­писати свою автобіографію. Не відпускають навіть тих запчастин, які є в наявності.

До плеоназмів належить також немотивоване поєднання у вузь­кому контексті синонімів, які дублюють значення один одного: схва­лити рішення одностайно і однодушно, виявляти до когось неповагу і непошану, неослабно і пильно контролювати тощо.

Деякі плеонастичні словосполучення закріпилися у мові і не вва­жаються сьогодні порушенням лексичних норм. Це такі вирази, як: букіністична книга ( стара книга), експонат вистав­ки (виставляю напоказ), монументальний пам'ят­ник (знак пам'яті), реальна дійсність ( дійсний), період часу (коло часу).

Тавтологія (від грецьк. — те саме слово) — змістові повтори, які виникають у випадках, коли в реченні вживаються по­ряд спільнокореневі слова, наприклад: Користь від використання цих приладів є незаперечною; Приймаючи на роботу нових праців­ників, необхідно при їх прийомі враховувати знання іноземних мов; Тривалість пари у нашому вузі триває 1 годину 20 хвилин. У наведе­них прикладах досить легко уникнути тавтології, виключивши одне із спільнокореневих слів або замінивши його синонімом чи займен­ником: Вигода від використання цих приладів є незаперечною; Коли приймають на роботу нових працівників, обов'язково враховують знання іноземних мов; Тривалість лекції в нашому інституті — 1 го­дина 20 хвилин або Пара в нашому інституті триває 1 годину 20 хви­лин.

Не кожне повторення спільнокореневих слів може вважатися мовною помилкою. Існує багато словосполучень, у яких тавтологія неминуча, наприклад: словник іншомовних слів, ланкова першої ланки, закрити кришкою, чорні чорнила, вимити мийку, загадати загадку, розмовна мова, зупинитися на зупинці. Будь-які спроби уникнути по­вторення у цих виразах будуть невдалими.

Можна вважати виправданим уживання у вузькому контексті спільнокореневих слів, які є єдиними назвами певних понять. Най­частіше це стосується термінів, уживаних у науковому чи офіційно-діловому стилі, наприклад: Мульчування — вкривання поверхні ґрун­ту між сільськогосподарськими рослинами різними матеріалами (мульчею — солом'яною січкою, перегноєм, торфовою потертю, мульчпапером тощо); Орендодавець надає Орендареві і членам його сім'ї в користування терміном на 1 рік квартиру загальною пло­щею 88 кв. м за адресою: вул. Артема, буд. 8, кв. 6 (з договору); Марія Гнатівна працює в довідково-бібліографічному відділі Центральної на­укової бібліотеки.

Тавтологічний характер мають стійкі вирази, уживані в розмов­ній мові: поїдом їсти, сидьма сидіти, горе горювати, усяка всячина, книжний вираз святая святих тощо. У художньому і публіцистично­му стилях тавтологія може використовуватися як стилістичний прийом, який підсилює виразність та експресивність мови, створює комічний ефект: Які слова страхітливі — дволикість, дворушництво, двозначність, двоєдушність! Двомовність — як роздвоєне жало. Віки духовної руйнації. Змія вжалила серце нації (Л. Костенко); Чи людством бути люди ще спроможні? (Л. Костенко); Ми спадкоємці спадків розграбованих (там само); Дозиметром не вимі­ряєш дози тотального спустошення душі (там само); Нема прозрінь в тумані підозрінь (там само). Отже, необхідно відрізняти тавтологію, спричинену неувагою автора до вибору слова, і тавтологію, якої не можна уникнути або яку використовують з певною стилістичною настановою.

У художніх і публіцистичних творах повторення слів використо­вується як стилістичний засіб, що увиразнює, загострює думку авто­ра, як-от: Коли в людини є народ, тоді вона уже людина (Л. Костенко); Сильніше за любов злоба горить, Сильніше за красу вражає бридь, Але життя росте лише з любові; Лишень краса людей навчає жить! (Д. Павличко).

Досить поширеною помилкою є мовленнєва недостатність, яка виявляється у випадковому пропущенні слів, необхідних для точно­го вираження думки. Ця вада найчастіше трапляється в усній мові, але нерідко зустрічаємо її також на письмі. Пропуск слів спричинює незрозумілість висловлювання; мовленнєва недостатність породжує комізм і абсурдність думки. Саме такі приклади потрапляють під рубрику «Страшне перо не в гусака» журналу «Перець»: У зв'язку з моєю відпусткою обов'язки мої покласти на Гладкого Івана Івановича, а Івана Івановича — на Людмилу Федорівну Кобзар (з наказу); На дру­гий квартал план по життю цьому агенту доведено в розмірі 1.000 карбованців (з акта ревізії); Ці сувеніри зроблені з шкіри косівських майстрів (з листа).

Зважаючи на величезні можливості вибору лексичних засобів, які надає кожному з нас українська мова, висловлювати свої думки неодноманітно, виразно й оригінально є цілком реальним завданням для того, хто постійно збагачує свій лексичний запас і по-справж­ньому шанує слово.

 

 

 

Додаток №7

Критерії оцінювання

 

              Оцінка «відмінно» ставиться студенту, який глибоко засвоїв       особливості використання багатозначних слів, синонімів, паронімів, омонімів у професійному мовленні, вміє знаходити їх у тексті й доречно використовувати у мовленні, користуватися різними видами словників,  виконує вправи практичної роботи та індивідуальне завдання, дотримуючись орфографічних та пунктуаційних норм сучасної української літературної мови.

 

           Оцінка «добре» ставиться студенту, який достатньо глибоко засвоїв багатозначні слова, синоніми, пароніми, омоніми у професійному мовленні, вміє знаходити в тексті,  використовувати їх, користуватися словниками, виконує завдання, інколи допускає орфографічні та пунктуаційні норми сучасної української літературної мови.

 

Оцінка «задовільно» ставиться студенту, який має поверхові   знання про багатозначні слова, синоніми, пароніми, омоніми у професійному мовленні,  допускає істотні помилки при їх слововживанні,  допускає орфографічні та пунктуаційні помилки.

 

Оцінка «незадовільно» ставиться студенту, який не знає значної частини матеріалу теми, допускає суттєві помилки, не вміє  пов'язувати теоретичний матеріал з практикою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рецензія

на методичну розробку відкритого заняття на тему:

«Велике мистецтво – вміти користуватися словом»,

розроблену викладачем Войцехівською І.С.

 

                 Сучасний  період розвитку суспільства в нашій державі відкриває широкі можливості для оновлення змісту освіти, що дає змогу формувати духовно багате й професійно підготовлене покоління. Реформа вищої школи, її цілеспрямованість на гуманізацію та гуманітаризацію освіти дає можливість сформувати соціальне замовлення суспільства щодо надання мовної свідомості студентам – майбутнім фахівцям із різних галузей народного господарства, оскільки уміння спілкуватися мовою професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися не тільки на виробництві, а й у безпосередніх ділових контактах із колегами.

        Найвищим рівнем формування мовної особистості й виявом мовної культури вважається «рівень володіння фаховою метамовою (терміносистемами, фразеологією, композиційно - жанровими формами текстотворення) та рівень мовного іміджу професій.

        Методична розробка практичного заняття розкриває методику проведення  лінгвістичного дослідження професійної лексики з використанням активних  професійно – орієнтованих методів. Серед них слід виділити синтаксичне моделювання, хвилину ерудита, мить творчості, методи помилок, аналізу, синектики, тестування. Особливої уваги заслуговує використання технічних засобів навчання.

        Форми та методи роботи на занятті сприяють розвитку гнучкості і доцільності у використанні мовних засобів, аналізувати їх та творчо використовувати у  власному мовленні, формують вміння застосовувати здобуті  теоретичні знання на практиці, збагачують,  уточнюють   та активізують словниковий запас професійної лексики студентів, вчать проводити пошук необхідно інформації,  що дає можливість удосконалювати комунікативні здібності студентів.

     Матеріал методичної розробки може бути використаний викладачами та студентами при підготовці до занять.

 

 

 

Рецензент                                                                                            Л.В.Соляр