Урок з української мови "Поняття про іменник як частину мови"

Про матеріал
Дана розробка уроку з української мови: «Поняття про іменник як частину мови» призначена для учнів 3 класів
Перегляд файлу

 

 

 

  •                  
  •                 Комунальний заклад «Гімназія №27»
  •                 Кам’янської міської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок з української мови:

«Поняття про іменник як частину мови»

80425540_2306914969612766_5719120778532749312_o.jpg

 

 

 

 

  •  
  • Виконала:
  • Котенко Тетяна Геннадіївна
  • вчитель початкових класів
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

 

  •  
  •      Урок з української мови в 3 класі.
  •  

 

      Тема уроку: Навчаюся визначати і добирати іменники.

 

Мета уроку: розвивати вміння визначати і самостійно добирати іменники.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: картки, таблиця, проектор, ноутбук.

 

Хід уроку

 

 

І. Ознайомлення учнів із темою і метою уроку.

 

На початку уроку вчитель повідомляє учням тему і мету уроку, звертаючи увагу на зміст рубрик Знати і Уміти, поданих на дошці.

 

Знати: поняття іменник і його основні ознаки як частини мови (називає предмети; відповідає на питання хто? що?).

 

Уміти: визначати і самостійно добирати іменники; пояснювати власну думку.

 

Каліграфічна хвилинка. Каліграфічний запис прислів’я Сила та розум —краса людини.

 

 

II. Актуалізація опорних знань.

 

Учитель пропонує пригадати молодшим школярам, що вони знають про іменники. Потім проводить бесіду і ставить запитання: Що називає іменник? На які питання відповідає? Учні наводять приклади іменників; пояснюють, чому дібрані слова є іменниками.

 

 



III. Засвоєння нових знань.

 

Учитель звертає увагу учнів на нове поняття частина мови і пояснює, що іменник — найуживаніша частина мови, яка називає предмети і відповідає на питання хто? або що?. На наступному етапі педагог пропонує дітям узяти участь

 

  • рольовій грі «Я — учитель/учителька». Після ознайомлення з правилом учні готуються до взаємного навчання в ролі вчителя/учительки.

 

Потім третьокласники, працюючи в парах, пояснюють одне одному зміст вивченого правила. Учитель спрямовує учнів на коментування правила. Під час пояснення правила діти наводять самостійно дібрані приклади іменників.

 

 

ІV. Закріплення одержаних знань. Опрацювання матеріалу на сторінці 102.

 

  •      Робота в парах. Під час виконання завдань вправи 1 учні читають уривок із вірша Вадима Скомаровського й усно малюють словесний портрет зими. Потім виписують іменники за абеткою і доводять, чому виписані слова належать саме до цієї частини мови. Завершується робота над вправою виконанням завдання — знайти у вірші слова-іменники й обґрунтувати свою думку. Учитель спрямовує дітей на повну відповідь.

Ознайомлення зі змістом рубрики «А ти знаєш?». Учитель пропонує дітям ознайомитися з цікавою рубрикою і більше дізнатися про іменник як найчастіше вживану частину мови.

 

V. Виконання вправ на сторінці 103.

 

  •      Робота у групах. Виконуючи завдання вправи 2, учні записують народні прикмети, доповнюючи іменниками з довідки. Потім пояснюють, чому вставлені слова належать до іменників.

 

 

 

  •      Організація дослідницької діяльності на уроці. Учитель пропонує дітям поміркувати і сказати, від яких слів утворилося слово снігопад. Третьокласники висловлюють свої думки на основі підказки, яка міститься у цьому слові. Педагог спрямовує учнів на пошукову діяльність і просить дібрати власні приклади таких іменників. Елемент змагання (хто більше назве іменників?) зацікавить молодших школярів і спонукатиме їх до активної мислительної діяльності.

 

На наступному етапі уроку молодші школярі визначають, до якої із груп належать слова тепло — холод (синоніми чи антоніми?), обґрунтовують свою думку і наводять власні приклади синонімів і антонімів.

 

  •      Виконання завдань вправи 3. Під час виконання завдань цієї вправи учні читають вірш Віри Паронової і розмірковують, у які групи можна об’єднати слова — назви птахів. Потім діти виписують слова — назви птахів у такій послідовності: спочатку — з наголосом на першому складі, потім — на другому, далі — на третьому, доводять, що виписані слова — іменники. Далі третьокласники визначають, до якої із груп належать слова сніг — снігур (спільнокореневі чи різні форми одного слова?), обґрунтовують свою думку.

 

  •      Робота з матеріалами за QR кодом. Учні слухають казку Василя Сухомлинського «Зайчик і горобина». Потім учитель проводить бесіду і запитує в учнів, хто допоміг зайчикові взимку. На завершальному етапі бесіди молодші школярі доводять, що слова заєць, зайчик, зайчатко є іменниками
  •       
  •      VI. Підсумок уроку. Учні формулюють висновок про те, що іменник — це частина мови, яка називає предмети і відповідає на питання хто? або що?
  •       
  •      VII. Домашнє завдання. Третьокласники, виконуючи завдання вправи 4, складають казку про те, як щедра горобина підгодовує пташок узимку. Потім добирають до тексту заголовок і записують складену казку. На наступний день учні зачитують свою казку дітям у класі.
docx
Додано
13 січня 2021
Переглядів
1085
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку