Урок з української мови в 1 класі.
Закріплення вивченого про літеру «Ха»
Підготувала вчитель початкових класів
Комишнянської ЗОШ
І-ІІІ ступенів
Миргородського району
Полтавської області
Пестич Галина Миколаївна
2020 р.
ТЕМА. Закріплення букви «ха». Читання тексту «Смачна дорога».
МЕТА. Закріпити вивчене про звук [x], букву «ха», формувати мовленнєві уміння учнів; розвивати навички читання вголос, вчитися передбачати події (стратегія «Передбачення»); робота з «Щоденні 5» - читання з другом. Виховувати дружелюбність, щедрість, любов до традицій українського народу.
ОБЛАДНАННЯ: лялька Христинка, каса букв, віночок, стрічки, малюнок Ховраха і Хом’яка, тексти казок В. Сухомлинського.
ХІД УРОКУ
І. Організація учнів до уроку. Емоційне налаштування.
Побажання дітей на урок (Я хочу щоб…).
«Любі діти! Я знаю, що ви допоможете мені. Я одягнена в український національний костюм. Але чогось я ще не одягнула. А що саме, ви дізнаєтесь, коли з цих літер складете слово. Ви – діти розумні, уважні, умієте читати і виконаєте це завдання. Ось букви.»
Н, І, В, К, О (Вінок)
ІІ. Мовна розминка.
Читання скоромовок.
А на сорок сорок сорок морок.
Туркотливе горлечко.
Горличка туркоче,
Горличка воркоче.
Гасали по ґанку.
Ґави просили
На ґанку сніданку.
Забули бобри забрати торби.
Та дерева не политі.
Воду в ситі не носити,
Саду ситом не полити.
Нова скоромовка:
Ніс Сміхунчик сміху міх –
Сміх розсипався на сніг.
Коричнева стрічка – символ Землі.
ІІ. Читання слів з Букваря.
Жовта стрічка – символ Сонця.
ІІІ. Прочитайте текст. Яке слово пропущене? Про кого цей текст?
(Текст надрукований на дошці).
«Діти ходили до лісу. Вони назбирали повні кошики грибів. А ось гриб - … . У нього червона голівка з білими цяточками. Але брати … не треба! То отруйний гриб, хоч і гарний.»
Зелена стрічка – символ краси і молодості.
IV. Робота над новим текстом ««Смачна» дорога».
Голуба стрічка – символ миру.
V. Яка звукова модель відповідає відповідає якому слову.
- - о - |
|
- о |
- о |
- о |
|
- о = |
- о - |
|
- о |
= о - |
Слух хатина пальчик гайок
Рожева стрічка – символ достатку, багатства.
VI. «Щоденні 5» - читання з другом.
На вибір читання казок В. Сухомлинського
Хай будуть і Соловей, і Жук
У саду співав Соловей. Його пісня була прекрасна.
Він знав, що її люблять люди, і тому з погордою поглядав на квітучий сад, на яскраве блакитне небо, на маленьку Дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню.
А поряд літав великий рогатий Жук. Літав і гув. Соловей обірвав пісню й каже з прикрістю Жукові:
— Припини гудіти. Ти заважаєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Було б краще, якби тебе, Жука, взагалі не було.
Жук з гідністю відповів:
— Ні, Соловею, без мене, Жука, світ не обійдеться. Як і без тебе, Солов’я.
— Оце так мудрість! — розсміявся Соловей. — Отже, й ти потрібний у світі? Ось запитаємо у Дівчинки, вона скаже, без кого світ збідніє, без тебе, чи без мене.
Полетіли Соловей і Жук до Дівчинки, питають:
— Скажи, Дівчинко, кого треба залишити в світі — Солов’я чи Жука?
— Хай будуть і Соловей, і Жук,— відповіла Дівчинка. І, подумавши, доала. — Як же можна без Жука.
Хліб — то праця людська
Узяв онук у хаті шматок хліба, пішов у садок і став ним спілі груші з дерева збивати.
Підходить дідусь і питає:
— Що це ти робиш, онучку?
Онук похнюпився, не насмілиться очей підвести. Знав, що робить недобре, але сподівався, що ніхто не бачитиме.
— Візьми той хліб,— звелів дідусь.
Підняв онук шматок хліба.
— Є в тебе чиста хусточка?
Витяг онук з кишені чисту хусточку.
— Загорни хліб у хусточку.
Онук загорнув.
— Так і неси цей шматок хліба до хати, поклади його поруч зі своїми книжками. Хай лежить він доти, доки ти виростеш і народяться у тебе діти. Заповідай тоді своїм дітям і внукам, що хліб — це святиня і знущатися над ним — великий гріх.
— Дякую вам за науку, дідусю,— тихо каже онук і несе шматок хліба в хусточці до хати.
Той шматок хліба він зберігав багато літ. Як виросли його два сини й стали розуміти, що таке праця і честь, він сказав їм:
— Найдорожча цінність — хліб. Його виростив ваш прадід. Бережіть і шануйте хліб,— бо то праця людська.
Хлопчик і Дзвіночок Конвалії
Прийшла весна. Із землі визирнула зелена стрілочка. Вона швидко росла, потім розділилась на два листочки.
Листочки стали великими. Між ними з’явився паросточок.
Він піднявся, прихилився до одного листочка, а рано-вранці зацвів срібний Дзвіночок. Це був Дзвіночок Конвалії. Побачив Дзвіночок Конвалії маленький Хлопчик. Його так вразила краса квіточки, що він не міг відвести від неї очей.
Хлопчик простяг руку і хотів зірвати квітку. Дзвіночок шепоче:
— Хлопчику, для чого ти хочеш мене зірвати?
— Ти мені дуже подобаєшся. Ти такий гарний.
— Добре,— сказав Дзвіночок Конвалії і тихенько зітхнув. — Зривай, але спочатку скажи, який я красивий.
Хлопчик задивився на Дзвіночок Конвалії. Квітка була прекрасна. Вона була схожа на ранкове небо і на лазурову воду ставка, і ще на щось дивовижно красиве. Хлопчик усе це почував, але словами сказати не вмів.
Він стояв біля Дзвіночка Конвалії, зачарований красою квітки.
Стояв і мовчав.
— Рости, Дзвіночку,— тихо мовив Хлопчик.
Хто найкращий майстер на землі?
Це було дуже давно. В одному селі на Україні дівчатам і жінкам захотілося показати свою майстерність.
Домовились, що в неділю усі прийдуть на сільський майдан, і кожна принесе найкраще, що вона зробила своїми руками: вишитий рушник, полотно, скатертину.
І ось у неділю дівчата й жінки прийшли на майдан. Принесли безліч дивовижних речей.
У дідусів і бабусь, яким громада доручила назвати найкращих майстринь, аж очі розбіглися: так багато було талановитих жінок і дівчат.
Дружини й дочки багатіїв принесли вишиті золотом і сріблом шовкові покривала, тонкі мережані занавіски.
Але несподівано для всіх перемогла Марина — дружина бідняка. Вона не принесла ні вишитого рушника, ні мережив, хоч усе це вміла чудово робити.
Вона привела п’ятирічного сина Петруся. А Петрусь приніс жайворонка, якого сам вирізав з дерева. Приклав Петрусь жайворонка до губів — заспівала, защебетала пташка, як жива.
Усі стояли, затамувавши подих, а над майданом, у блакитному небі, заспівав справжній, живий жайворонок, який прилетів на спів Петрусевого жайворонка.
«Той, хто творить розумну і добру людину,— найкращий майстер на землі»,— таке було рішення старих людей.
Фіолетова стрічка – символ миру.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ.
Додаткові матеріали.