Урок з Всесвітньої історії у 9 класі (підручник Д'ячкова та Литовченко) Тема заняття: §2. "Початок Великої Французької революції кінця XVIII століття".

ПЛАН-КОНСПЕКТ

уроку

здобувача освіти Карпенка Артема Миколайовича

____  групи _______

Тема заняття: §2. Початок Великої Французької революції кінця XVIII століття.

Консультації:  

                            1. Учитель  школи ______________________

                                                                      дата, підпис

                            2. Методист практики ___________________

                                                                       дата, підпис

Предмет: Всесвітня історія

Клас: дев’ятий

Провів: Карпенко Артем Миколайович

Тема: Початок Великої Французької революції кінця XVIII століття.

Мета: Ознайомити учнів з основними подіями Великої Французької революції; Проаналізувати зміст і значення «Декларації прав людини і громадянина»; Розкрити причини повалення монархії та встановлення республіки; Сприяти розвитку критичного мислення та навичок самостійної роботи учнів. 

Обладнання: підручник  «Всесвітня історія. 9 клас» (С.В. Д’ячков; С.Д. Литовченко); мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований;

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• Характеризувати основні події Великої Французької революції.
• Аналізувати причини початку революції.
• Давати оцінку діяльності основних персоналіїв часів Великої Французької революції.
• Стисло  характеризувати  особливості розвитку тогочасного французького суспільства.

Хід уроку:

1. Організація класу.

1.1. Повідомлення теми і мети заняття.

Добрий день, шановні, сьогодні темою нашого уроку буде початок Великої Французької революції XVIII століття. Ми з вами проаналізуємо передумови революції, її процес та наслідки.

1.2.  Мотивація навчальної діяльності.

У ході революції у Франції відбувся перехід від монархії до республіки. Ця подія започаткувала процес формування основ громадянського суспільства у цій державі. Декларація прав людини та громадянина стала зразком для укладання конституцій багатьох країн світу.

     Один з лідерів Установчих зборів граф Мірабо заявив: «Ця велика революція уникне лиходійства і сліз». Але чи могли такі передбачення стати реальністю у французькому суспільстві XVIII ст.?

2. Актуалізація опорних знань.

Разом з учнями ми коротко охарактеризуємо ситуацію у Франції напередодні революції.

Ситуація у Франції напередодні революції:

1. Голод у країні.

1787 і 1788 роки були неврожайними. Зросли ціни на хліб. Сильний град 1788 р. знищив урожай, а сувора зима 1788-1789 pp. виморозила виноградники й сади. У країні почався голод.

2. Торгово-промислова криза.

У 1787 р. почалася торговельно-промислова криза, зініційована укладанням торгового договору 1786 р. з Великою Британією, який звільнив англійські товари від ввізних мит. Це було вигідно дворянам, але невигідно підприємцям, бо він завдав тяжкого удару французьким майстерням і мануфактурам. У промисловості й торгівлі почався спад, закривалися підприємства.

3. Фінансова криза, яку обумовила торговельно-промислова криза.

Королівська скарбниця була порожньою. Банкіри відмовлялися позичати гроші. Запровадити нові податки було неможливо.

4. Політична криза.

Король не міг зарадити справі й вивести країну з економічної та торгово-промислової кризи. Щорічний дефіцит у скарбниці перевищував 80 млн ліврів, а державний борг сягав 4,5 млрд ліврів.

5. Зростало безробіття.

У Парижі налічувалося 80 тис. безробітних (із 600-тисячного населення). Криза — загострене, нестале становище.

6. Спалахнули численні повстання селян.

7. Почастішали виступи селян та міської бідноти.

3. Основна частина.

3.1. Вивчення нового матеріалу.

Повідомлення учням фактів з періоду Великої Французької революції.

• Королівська державна скарбниця остаточно спорожніла. Утворився дефіцит. Але запровадити нові податки чи примусові позики самостійно король не міг. Потрібна була згода парламенту – генеральних штатів.
• Генеральні штати не збиралися з 1614 року, тобто 175 років.
• На початок 1789 року у Франції досить скрутно жила більшість категорій робочого люду. Неврожай, який спричинив дорожнечу, нестача продовольства, безробіття призводили до масового невдоволення, а подекуди й повстань.
• Дозвіл влади ввозити іноземні товари, особливо англійські промислові вироби, призвів до розорення багатьох французьких мануфактур.
• Напруженість у суспільстві зростала.
• 5 травня 1789 року у Версалі відбулося урочисте відкриття Генеральних штатів. З одного боку величезної зали перед троном зібралися 300 депутатів від дворян у визолочених камзолах і капелюхах. З іншого – 300 представників духівництва в ліловому і білому вбранні. 600 депутатів третього стану в простому чорному одязі стояли позаду.
• Після промови короля представники третього стану відмовилися голосувати за збільшення податків, запропонувавши одноосібне голосування, де кожен депутат мав би один голос, а рішення приймалося б більшістю

Штурм парижанами 14 липня 1789 р. фортеці-в'язниці Бастилії став початком революції, що охопила всю країну. На місцях народ знищив старі органи влади. Збройними силами революції стала Національна гвардія.

Установчі збори на початку серпня 1789 р. виробили законопроект, згідно з яким скасовувалися станові переваги, феодальні права, церковна десятина і проголошувалася рівність усіх перед законом у сплаті державних податків.

У серпні 1789 р. збори прийняли Декларацію прав громадянина і людини, в якій проголошувалися принципи народного суверенітету, рівність усіх перед законом, право людини на безпеку й опір пригнобленню, свобода слова, друку і совісті, право приватної власності.

Установчі збори завершили вироблення Конституції: встановлювалася конституційна монархія, законодавча влада належала однопалатним Законодавчим зборам, виконавча - монарху і міністрам, яких він призначав.  

Усі громадяни були поділені на активних і пасивних, тобто на тих, хто мав право обирати (власники віком від 25 років, які платили прямий податок), і тих, хто не мав цього права. Конституція затвердила і юридично оформила соціальне і політичне панування заможних громадян, що свідчило про розмежування в третьому стані.

1791 р. розпочали роботу Законодавчі збори, обрані відповідно до Конституції. Праву частину Законодавчих зборів становили фельяни - великі фінансисти, торговці, землевласники, промисловці, які були заінтересовані у збереженні монархії та Конституції 1791 р., ліву частину складали депутати, пов'язані з якобінцями. Незабаром депутати поділилися на два угруповання: жирондистів (найвідоміші депутати цієї течії були обрані в департаменті Жиронда, їх представляли купці, промисловці і нові землевласники) і Гору (якобінців, які становили блок середньої та дрібної буржуазії, селянства і плебейства).

Революція у Франції викликала занепокоєння й ненависть монархів і дворянства європейських держав. 1792 р. розпочалася війна між Австрією і Пруссією, які уклали воєнний союз, та революційною Францією. Початок війни був невдалим для Франції: стара армія була дезорганізована, багато офіцерів емігрували, не вистачало зброї. Прусські війська вторглися у Францію.

Головною організуючою силою у боротьбі за батьківщину стали якобінці Марат, Робесп'єр, Дантон.

Нездатність Законодавчих зборів і уряду очолити оборону країни 1792 р. призвела до повстання, що його очолила Комуна Парижа, створена з паризьких секцій якобінців. Людовіка XVI було ув'язнено, міністрів короля звільнено, створено Тимчасовий виконавчий комітет. Поділ на активних і пасивних громадян скасовано і на основі загального виборчого права для чоловіків призначено вибори до Національного конвенту.

Національний конвент, що зібрався 1792 р., прийняв декрет про ліквідацію королівської влади. Францію було проголошено республікою. Напередодні, 20 вересня, революційна армія Франції біля містечка Вальмі завдала поразки прусським військам і змусила їх відступити. До початку 1793 р. інтервенти були вигнані за межі Франції.

У Конвенті жирондисти вели боротьбу з якобінцями. Жирондисти хотіли загальмувати революцію, а якобінці вимагали подальшого її поглиблення. Одним із найгостріших питань у цих дискусіях було питання про покарання Людовіка XVI. Король був переданий до суду Конвенту, який визнав його винним у зраді. Французький король був страчений.

Упродовж 1789-1792 рр. революція у Франції скасувала феодально-абсолютистську монархію і встановила в країні республіканський лад. Державу очолили представники буржуазії. Однак революція не вирішила проблеми найбільшої частини населення - селянства.

З 1880 року день взяття Бастилії у Франції відзначається як загальнонаціональне свято «Перемоги нової ери над старим режимом».

3.2. Допоміжна таблиця “Перебіг Великої Французької революції”.

4. Закріплення знань учнів (Рефлексія).

Діти, ви прослухали інформацію щодо причин та початку Великої Французької революції XVIII століття і мали змогу дізнатись всі засади і основні моменти поданого періоду. Будь ласка, використовуючи підручник та набуті знання з прослуханого повідомлення, розпишіть у зошиті за підпунктами такі 2 завдання:

• Причини Великої Французької революції
• Наслідки Великої Французької революції.

Багато писати не потрібно, тільки основне за двома підпунктами. На це Вам дається 10 хвилин.

4.1. Вправа «Вирішимо проблеми мирним шляхом».

Діти, Вам потрібно по черзі висловити власні судження щодо питання:  “Як, на вашу думку, можна б було вирішити всі проблеми, через які почалася Велика Французька революція?”.

4.2. Підсумки уроку.

Тож, діти, Велика Французька революція засвідчила серйозність у намірах звичайних французів до здолання монархічного гніту влади. У Франції все ж скасували феодально-абсолютистську систему монархії, короля стратили, встановлюється республіканський тип влади. Але революція не вирішила гострих питань найбільшого за чисельністю прошарку населення- селянства.

5. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Повідомлення про М. Робесп’єра , Ж.П.Марата,Г.Бабефа.
3. Написати есе на тему « Чи була необхідною для перемоги революції страта Людовіка XVI?»

На все добре, вдячний за увагу!