Урок з всесвітньої історії "ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ ВЕРСАЛЬСЬКО-ВАШИНГТОНСЬКОЇ СИСТЕМИ ТА ЇЇ СУПЕРЕЧНОСТІ"

Методична розробка уроку з курсу «Всесвітня історія» (10 клас)

Щипської Анастасії

Тема: ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ ВЕРСАЛЬСЬКО-ВАШИНГТОНСЬКОЇ

 СИСТЕМИ ТА ЇЇ СУПЕРЕЧНОСТІ

 

Мета: розкрити процес завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи; використовуючи історичну карту пояснити умови мирних договорів, які були укладені під час роботи Вашингтонської конференції; дати оцінку Версальсько-Вашингтонської системи; розвиток навичок аналізу історичних джерел (документи та візуальні джерела); на основі карти пояснити причинно-наслідкові між подіями та явищами; виховувати в учнів гуманістичні цінності.

Завдання:

• проаналізувати перебіг Вашингтонської конференції;
• визначити основні суперечності Версальсько-Вашингтонської системи;
• встановити причини зародження майбутніх конфліктів;
• проаналізувати постанови інших конференцій, які мали місце в повоєнному облаштуванні світу.

 

Очікуваний результат:

Здобувачі освіти зможуть

• встановити взаємозв'язки між причинами та наслідками, що впливали на повоєннє облаштування світу;
• аналізувати договори, визначати позитивні та негативні наслідки договорів для кожної зі сторін;
• застосовувати набуті знання при роботі з картою.

 

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання з теми: «Паризька мирна конференція».

Учитель організовує індивідуальне опитування - виконання тестових завдань за дидактичними картками. Учні самостійно виконують тестові завдання та по закінченню здають роботи вчителеві на перевірку.

1. Коли були оприлюднені «14 пунктів» Вільсона?

А  8 січня 1918 року; +

Б  18 січня 1919 року;

В  березень 1919 року;

Г  28 червня 1919 року.

 

2. Хто був головою Паризької конференції?

А  Д. Ллойд-Джордж;

Б  Ж. Клемансо+

В  В. Вільсон

Г  В. Орландо

 

3. Скільки членів входило до Ради Ліги Націй?

А  3 постійних, 6 непостійних;

Б  5 постійних, 3 непостійних;

В  4 постійних, 4 непостійних;+

Г  6 постійних, 4 непостійних.

 

4. Чи ратифікував сенат США угоду про вступ США до Ліги Націй?

А  так

Б  ні+

 

5. Згідно якого договору на території Німеччини створювалася демілітаризована зона?

А  Сен-Жерменським;

Б  Тріанонським;

В  Версальським;+

Г  Севрським.

 

6. Коли було підписано Версальський мирний договір?

А 28 червня 1919 року;

Б 18 січня 1919 року;

В 4 чеврня 1920 року;

Г 10 серпня 1920 року.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація діяльності.

«Асоціативний кущ». Учитель записує термін «Перша світова війна». Протягом однієї хвилини учні мають записати слова, які спадуть їм на думку. Наприклад:    

Перша світова війна

Антанта                                  Троїстий союз

Велика Британія   Франція   Росія     Німеччина     Австро – Угорщина

Італія                                          Османська імперія    Болгарія

Верден          Сараєво     позиційна війна       Іпр           США

 

 

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Вашингтонська конференція.

 

Вашингтонська конференція проходила з 12 листопада 1921 року до 6 лютого 1922 року. Порядок денний Вашингтонської конференції містив два питання:

1. Обмеження морських і сухопутних озброєнь, правила користування новими засобами війни.

2. Тихоокеанське та далекосхідне питання.

В цій конференції брали участь 9 країн: США (власне ініціювали) та делегації Англії, Франції, Італії, Японії, Бельгії, Голандії, Португалії та Китаю. Всі ці країни вітали ініціативу проведення конференції, але кожна мала свої інтереси. Окремо варто виділити Китай: Китай стикався з численними проблемами, і однією з найважливіших з них була проблема залежності великих частин китайської території від іноземних держав. Різні іноземні держави, такі як Велика Британія, Франція, Росія, Японія та інші, встановили сфери впливу в різних частинах Китаю. Це призвело до фактичної залежності окремих китайських регіонів від іноземних держав. Японія активно розширювала свої впливові сфери в Східній Азії та на південному сході Китаю, а також здійснювала військові вторгнення в китайські провінції, що викликало обурення та опір союзників, нав’язала навіть Китаю договір «21 умова». Кожен з союзників мав свої інтереси у Китаї і не хотів ними поступатися. На конференції Японії довелося поступитися, відмовитися від кабального довору та повернути Китаю Ціньдао (провінція Шаньдун).

 В результаті конференції було підписано 3 договори: «Договір чотирьох/п’яти/дев’яти».

Договір чотирьох:

• підписано 13 грудня 1921 року
• підписали США, Англія, Франція, Японія.
• основна мета договору: надання взаємних гарантій недоторканості острівних володінь учасників договору в Тихому океані
• гарантії недоторканності обмежено на термін 10 років

Договір п’яти:

• підписано 6 лютого 1922 року
• США, Англія, Франція, Японія та Італія (тобто ті самі, але +Італія)
• основна мета договору: обмеження морських озброєнь
• заборонялося будівництво військових кораблів водотонажність яких перевищувала 35 тис. тон. (Британія обмежила лише лінкори та авіаносці)
• Було встановленно співвідношення озброєнь: Англія – 5, США – 5, Франція – 3, Японія – 1,75, Італія – 1,75.

Договір дев’яти:

• підписано в той же день – 6 лютого 1922 року.
• підписали всі держави-учасниці
• основна мета: проголошення принципу поваги суверенності Китаю, поваги територіальної адміністративної недоторканності (але це було лише на папері). Разом з цим було проголошено принцип “відкритих дверей та рівних можливостей” для всіх націй на території Китаю в галузі торгівлі та промисловості.

 

Завдання учням.

Чиї інтереси не бралися до уваги на обох конференціях? (Інтереси народів колоніальних і залежних країн, що призвело до конфлікту з метрополіями в 1920-30 рр. та підірвали стабільність країн, що власне приймали участь в Версальсько-Вашингтонській системі).

 

2. Підсумки Версальсько-Вашингтонської системи

 

Підсумково, і Версальська, і Вашингтонська системи були спрямовані на створення стабільності в міжнародних відносинах та запобігання повторенню подібних світових війн. Однак обидві системи стали об'єктом критики та не завжди досягали своїх цілей. Система була покликана зменшити міжнародну напруженість, однак ефективно це було лише тимчасово. Зобов’язання Німеччини до виплати репарацій призвели до зародження реваншистських настроїв, які вибухнуть Другою світовою війною пізніше. Тож, основними суперечностями чи то пак недоліками цієї системи  є:

• Залучення не усіх учасників війни до повоєнного облаштування. Так Німеччина не приймала участі в Версальській конференції, інтереси росії, вже радянської, було ігноровано.
• Надвеликі суми репарацій: репарації встановлювалися невідповідно до реального стану економіки країни, що спричинили економічний колапс та гіперінфляцію в надшвидкі терміни, що власне викликало голод і обурення звичайних німців, а згодом на цих звичайних німців спиратиметься Гітлер, який скаристається реваншизмом, що зародився.
• Створення нових кордонів держав майже «під лінійку» - без врахування інтересів народів, що проживають на територіях.
• Ігнорування інтересів колоніальних народів, що призвело до суперечностей з метрополіями.
• Обмеження, накладені Вашингтонським договором, були диференційованими і викликали незадоволення деяких учасників. Наприклад, Японія вважала, що її флот обмежується надто сильно в порівнянні з флотами інших країн.
• Обмеження на контрольованих територіях: Договір мав обмеження на фортифікації та військові бази на контрольованих територіях, але це не завжди дотримувалося в подальших роках, що збільшило конфліктність в регіоні.

Після повоєнного облаштування світу «переможені» країни ставили за мету своєї політики повернення відчуджених територій, союзники ворогували між собою, конфліктували через ринки збуту, новостворена Ліга Націй показала свою неефективність. Усі гасла і статути, проголошені Лігою Націй, не мали жодної ваги, оскільки вже в 1923 році Франція і Бельгія вторглись в Рурський регіон Німеччини, хоча, я наголошую, такі дії були порушеннями правил Ліги. Це був перший воєнний конфлікт і Лігою було зроблено ціле нічого, інцидент було проігноровано. Це дало поштовх новим вторгненням і війнам: конфлікт на Корфу, захоплення Маньчжурії 1931–1933, війна Гран-Чако, 1932–1935, італійське вторгнення в Абісинію, 1935–1936. Ліга Націй показала себе як проект, організацію, члени якої не дотримуються правил, які самі ж створили і підписали.

 

Завдання учням.

Як ви вважаєте, чи була ефективною система правил, створена Лігою Націй? Чи був шанс, що колишні «вороги» Антанти будуть слідувати цим правилам?

Чи був шанс у союзників обкласти Німеччину репараціями так, щоб це не призвело до реваншизму? Адже гроші на відбудову, погашення збитків, завданих Німеччиною всеодно потрібні.

 

3. Перегляд повоєнних угод.

Заповнення таблиці з розповіді вчителя.

• Генуезька конференція – з 10 квітня по 19 травня 1922 р. за участі представників 29 держав, основне питання – російське.

По-перше, це було визнання РРФСР міжнародною спільнотою, початок конкретної взаємодії з урядом леніна. У ході цієї конференції радянська сторона запропонувала рівноправне економічне співробітництво всіх держав, загальне скорочення озброєнь та збройних сил, скликання всесвітнього конгресу для встановлення загального миру. Західні делегації різко виступили проти радянських пропозицій, обґрунтовуючи це тим, що не треба перевантажувати роботу конференції і в першу чергу треба обговорити проблему боргів.

Основні положення:

     повернути борги царського і тимчасового урядів

     коменсувати економічні втрати від націоналізації підприємств, адже в багатьох підприємствах європейці були власниками чи інвесторами.

     скасувати монополію зовнішньої торгівлі.

Закіничилося нічим, адже росія заявила, що збитки від інтервенції союзників значно більші за борги та збитки. Виграла з цієї конференції лише росія, яка уклала Рапалльський договір з Німецькою Державою 16 квітня 1922 року, який передбачав відновлення дипломатичних стосунків, скасування взаємних відшкодувань, розвиток торгівлі та інше.

 

• Гаазька конференція – 15 червня по 20 липня 1922 р. теж економічна і теж безрезультатна.
• Лозанська конференція – з 20 листопада 1922 по 24 липня 1923 року з перервами. Ініціювали Велика Британія, Франція, Італія з метою врегулювання становища на Близькому Сході.

Основною метою конференції було укладення миру між Антантою (основними переможцями Першої світової війни) і Туреччиною. Війна між цими сторонами завершилася підписанням Лозаннського договору 24 липня 1923 року. Договір визнавав суверенітет Туреччини та скасовував обмеження, накладені Версальським договором на її території. Договіром була передбачена реорганізація та перерозподіл попередніх колоніальних територій на Близькому Сході. Це включало в себе утворення нових держав, таких як Турецька Республіка та Ірак, а також передачу певних територій Франції та Великій Британії. Лозаннський договір містив положення щодо повернення біженців та обміну населенням між різними країнами, зокрема Грецією і Туреччиною.

• Локарнська конференція – 5-16 жовтня 1925 р.

Її учасники — Бельгія, Велика Британія, Королівство Італія, Німецька Держава, Польська республіка, Французька республіка та Чехословацька республіка — підсумували тривалі переговори про гарантії кордонів, які склалися у Європі після Першої світової війни. Після Рурського конфлікту Німецька Держава зажадала міжнародно-правових гарантій для захисту від, на її думку, загарбницьких настроїв зовнішньої політики Французької республіки. 29 вересня 1924 року Німецька Держава зажадала вступити в Лігу націй та отримати місце постійного члена в Раді Ліги, а вже 12 грудня виказала побажання зняти нерівність оззброєння, котре витікало з Версальського договору. Німецьким бажанням потакала Велика Британія, котра вже давно із незадоволенням слідкувала за посиленням Франції на континенті. Німеччини вперше з 1918 р. визнано рівноправним партнером та прийнято до Ліги Націй. З 1926 р. вона постійний член ради ЛН.  Також було створено Пакт Бріана-Келлога:

Пакт Бріана–Келлога 1928 р. – це договір про заборону війни як засобу національної політики. За умовами Пакту його учасники зобов’язалися врегулювати спори або конфлікти лише мирними засобами. Відмова від військових дій стосувалася тільки відносин між державами-підписантами договору, всі інші країни не бралися до уваги. Проте Бріана–Келлога пакт не був підкріплений зобов’язаннями держав відмовитися від військових дій і не містив положень про обмеження гонки озброєнь. Міжнародна угода чітко продемонструвала неможливість запобігання війнам лише заборонами на офіційному рівні.

 

IV. Закріплення та повторення вивченого матеріалу.

Використання «Мікрофону»: вчитель задає питання учневі по матеріалу уроку, той відповідає, придумує питання та передає мікрофон далі.

 

V. Підведення підсумків уроку.

Версальсько-Вашингтонська система показала світу первинну ефективність. Положення договорів не враховували інтереси усіх сторін конфлікту. Створення Ліги Націй та поведінка країн-учасниць показали: словесні заборони на офіційному рівні без реального важеля впливу більше не є ефективним стримуючим чинником для агресора. Небажання йти на компроміси створило в світі умови тимчасового миру, і на мою думку, наприкінці конференцій було вже практично зрозуміло – нова війна буде, і лише питання часу – коли.

 

VІ. Домашнє завдання

1. Закінчити таблицю з конфренціями, яку почали на уроці.

2. Підготовка до контрольної роботи з теми.