Урок за темою " Й.В. Гете.Фауст."

Про матеріал
Урок зв'язного мовлення за темою "Й.В.Гете. Фауст" (усно) для учнів 11 класу
Перегляд файлу

Тема: Урок розвитку зв’язного мовлення (усно).Власне висловлення: Пошуки сенсу буття й призначення людини
Мета: дослідити етапи пізнання багатогранності життя та світогляду героя; формувати етичні погляди на життя; виховувати толерантність, вміння працювати разом, змінювати себе та навколишній світ.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: мультимедійна установка, презентація  матеріалів до уроку, фрагменти опери Вагнера «Фауст».
Епіграф уроку:  «Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати  і зрозуміти». (Й.В.Гете)

                                                          Хід уроку

І. Оголошення теми, мети і завдань уроку

- Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з твором, який увійшов у класику світової літератури; образи якого залишаються актуальними і сьогодні –трагедія Гете «Фауст».  У центрі нашої уваги на уроці постане одноіменний головний герой твору, бо саме в образі Фауста втілилися вищі духовні поривання людини. Наше завдання – з’ясувати відповідь на проблемне питання “Що є людина на землі?”

        ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

  • Інтерактивна вправа «Дерево очікувань»

Учні отримують клейкі аркуші у вигляді листя дерев, де записують свої очікування від уроку, після чого по черзі підходять до дошки, зачитують свою відповідь та вклеюють її на ватман у вигляді дерева.

 

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу

 

1. Фронтальна бесіда

- Пригадайте, який епізод є зав’язкою трагедії Гете? («Пролог на небі»;у цій частині твору створюється фантастична ситуація зустрічі Господа та його архангелів із Мефістофелем, яка набуває символічного значення. Основний предмет розмови – людина, хто вона така, яке її місце у світі.)

-Знайдіть та зачитайте відповідний уривок з тексту. (Він поки що у мороці блукає, та я вкажу йому до правди вхід, Бо знає садівник, як деревце плекає, який від нього буде цвіт і плід…А Мефістофель, навпаки, говорить, що людина “тварина із тварин”, яка не здатна наблизитися до вершин духу. Смішний божок землі не зміниться ніяк,-Як спервовіку був, так і тепер дивак. Погано він живе! Не треба Було б йому давати і крихти з неба. Тим розумом владає він, щоб жити, як тварина із тварин. )

-Чому, на вашу думку, для Гете такою важливою була проблема людини? (Як просвітитель, він замислювався над питаннями світобудови, тому в “Пролозі...” мова йде не тільки про людину, а й про Всесвіт взагалі. Гете говорить про людину в контексті Всесвіту, встановлюючи між цими поняттями (Людина і Всесвіт) прямий зв’язок : від того, який шлях обере особистість – “божественний” чи “тваринний” залежить доля світу. Тому боротьба Добра і Зла, Господа і Диявола, що вічно триває у світі, переноситься письменником у душу людини, що впливає не тільки на теперішнє, а й на майбутнє.)

2. Вікторина «Впізнай героя за цитатою»

На проекторі транслюються слайди цитат з твору. Прочитавши їх, учні називають, кому належать дані висловлювання.

     
                   

 

 

  1. Інтерактивний прийом “Гронування”
  • Обєднайтеся в групи. Складіть інформаційне гроно «Фауст», яке висвітлює героя на початку твору. Підтвердіть свої думки цитатами з тексту.

 

                                                                                                                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- Прослідкуємо, якими спокусами випробовує Диявол Фауста.

Завдання для 1 групи. Проаналізуйте сцену “Авербахів склеп у Лейпцигу”. Чи вдалося у цій сцені Мефістофелю довести свою правоту? (У сцені “Авербахів склеп” у супроводі Мефістофеля Фауст потрапляє у товариство п’яниць та гуляк. Людство нерідко піддається тваринному задоволенню, звірячим інстинктам:“Прелюдожерно гарно нам,мов всім на світі кабанам.”                                                                                                    Мефістофель прагне показати “нутро скотяче” людей. Але Фауста не задовольняють низькі інстинкти.Він прагне вгамування духовної спраги.)

Завдання для 2 групи.   Проаналізуйте сцену “Відьмина кухня”.  Яким виходить із цього випробування Фауст? (2 група: Головна проблема сцени “Відьмина кухня” – як помолодіти. Мефістофель спокушає Фауста земними радощами. Відьма своїм чаклунством намагається звабити душу Фауста вічною молодістю. Та Фауста не задовольняє буденне, бездуховне існування: “Не по мені вузьке життя.”  Ворожба відьми його теж не приваблює. Хоча Фауст і випив чарівний еліксир відьми й помолодів, він не втратив своєї людської суті.

Завдання для 3 групи.   Проаналізуйте сцени з Маргаритою. Чи переміг у цій сцені Мефістофель? (У сценах з Маргаритою відбувається випробування Фауста коханням. Мефістофель намагався довести, що людина не знає справжньої любові, а лише шукає плотських утіх. Він підштовхує Фауста до обману, спричиняє трагедію Маргарити, але, не зважаючи на драматичну розв’язку, кохання виявляється сильнішим за диявольський розрахунок. Фауст покохав по-справжньому. Кохання пробудило в його душі незвідані сили, відкрило йому весь світ : «Високий духу, дав мені ти все. Усе, чого просив я. Недаремно мені явив ти лик свій пломенистий.Природу дивну дав мені в уділ..Дав силу – почувать,- зажить її, не подивлять споглядачем холодним...» Фауст став причиною щастя і страждань Маргарити, він сам глибоко карає себе за горе, яке приніс їй. Господь дарує духовне спасіння Маргариті й Фаусту за їхнє кохання.  Мефістофелю не вдалося довести, що любов – “пусті слова”. Фауст і в щасливу мить, і в розпачі не зупиняється в своїх пошуках істини, залишаючись справжньою людиною, хоч які б пастки не розставляв Мефістофель.)

Завдання для 4 групи.   Проаналізуйте сцени “Вальпуржина ніч”, “Сон у Вальпуржину ніч”. Чи вдалося Фаусту залишитися самим собою і не спинитися у своїх шуканнях? (У сценах “Вальпуржина ніч”, “Сон у Вальпуржину ніч” Фауст проходить випробування розвагами й забуттям. Мефістофель намагається відволікти Фауста від духовних  проблем, забрати його в полон до темних сил. Але Фауст відмовляється від солодкого забуття, він не може забути Маргариту й того, що накоїв. Він залишається собою.)

IV. Закріплення вивченого матеріалу

  • Фронтальна бесіда
  •  Хто ж таки виявляється правим щодо сутності людини – Господь чи Диявол? Підтвердьте  свою думку словами Гете. (Мефістофелю не вдається скинути Фауста у пекельну прірву. Він відступає перед світлими силами. Фауст дістає на небі повне прощення.)
  • Чи знаєте ви тепер відповідь на проблемне питання “Що є людина на землі?” з точки зору Гете? (Гете вірить в силу людини, її розум, творчі можливості, здатність до морального вдосконалення, пізнання й перетворення світу. У “Фаусті” представлені різні персонажі, котрі створюють цілісний образ людства. Усі люди різні. Вони піддаються “мерзенним” інстинктам, недосконалі духовно, але водночас людство має великі можливості до морального перетворення й перетворення світу. Велич людства, як вважає митець, полягає у силі його духу і здатності до дії. Падаючи й помиляючись, людство, на думку Гете, повинно дійти до духовного очищення й оновлення світу.)
  • Попереду  у вас довге життя, яке не буде рівним і безгрішним. Зазнаєте помилок, злетів і падінь, втрат і відродження. Вічні образи літератури допоможуть вам знайти вихід із складних лабіринтів долі. Не так легко зрозуміти ближнього, якщо не пізнав самого себе. Фауст витратив на це все своє життя. Гете сказав : “Я з тими, хто долає шлях, хто зупинився – той помер”, маючи на увазі духовну смерть. Тільки в русі життя, тільки в русі Істина. Пам’ятайте про це, не зупиняйтеся ніколи у своєму духовному розвитку.

 

V.  Домашнє завдання

1.Охарактеризувати образи Мефістофеля та Маргарити.,

2. Підготувати повідомлення про ставлення до жінки за часів Гете в Німеччині та в  Україні.

 

 

 

docx
Додано
4 жовтня 2020
Переглядів
3430
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку