Тема: Урок розвитку зв’язного мовлення (усно).Власне висловлення: Пошуки сенсу буття й призначення людини
Мета: дослідити етапи пізнання багатогранності життя та світогляду героя; формувати етичні погляди на життя; виховувати толерантність, вміння працювати разом, змінювати себе та навколишній світ.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: мультимедійна установка, презентація матеріалів до уроку, фрагменти опери Вагнера «Фауст».
Епіграф уроку: «Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати і зрозуміти». (Й.В.Гете)
Хід уроку
І. Оголошення теми, мети і завдань уроку
- Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з твором, який увійшов у класику світової літератури; образи якого залишаються актуальними і сьогодні –трагедія Гете «Фауст». У центрі нашої уваги на уроці постане одноіменний головний герой твору, бо саме в образі Фауста втілилися вищі духовні поривання людини. Наше завдання – з’ясувати відповідь на проблемне питання “Що є людина на землі?”
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учні отримують клейкі аркуші у вигляді листя дерев, де записують свої очікування від уроку, після чого по черзі підходять до дошки, зачитують свою відповідь та вклеюють її на ватман у вигляді дерева.
ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу
1. Фронтальна бесіда
- Пригадайте, який епізод є зав’язкою трагедії Гете? («Пролог на небі»;у цій частині твору створюється фантастична ситуація зустрічі Господа та його архангелів із Мефістофелем, яка набуває символічного значення. Основний предмет розмови – людина, хто вона така, яке її місце у світі.)
-Знайдіть та зачитайте відповідний уривок з тексту. (Він поки що у мороці блукає, та я вкажу йому до правди вхід, Бо знає садівник, як деревце плекає, який від нього буде цвіт і плід…А Мефістофель, навпаки, говорить, що людина “тварина із тварин”, яка не здатна наблизитися до вершин духу. Смішний божок землі не зміниться ніяк,-Як спервовіку був, так і тепер дивак. Погано він живе! Не треба Було б йому давати і крихти з неба. Тим розумом владає він, щоб жити, як тварина із тварин. )
-Чому, на вашу думку, для Гете такою важливою була проблема людини? (Як просвітитель, він замислювався над питаннями світобудови, тому в “Пролозі...” мова йде не тільки про людину, а й про Всесвіт взагалі. Гете говорить про людину в контексті Всесвіту, встановлюючи між цими поняттями (Людина і Всесвіт) прямий зв’язок : від того, який шлях обере особистість – “божественний” чи “тваринний” залежить доля світу. Тому боротьба Добра і Зла, Господа і Диявола, що вічно триває у світі, переноситься письменником у душу людини, що впливає не тільки на теперішнє, а й на майбутнє.)
2. Вікторина «Впізнай героя за цитатою»
На проекторі транслюються слайди цитат з твору. Прочитавши їх, учні називають, кому належать дані висловлювання.
- Прослідкуємо, якими спокусами випробовує Диявол Фауста.
Завдання для 1 групи. Проаналізуйте сцену “Авербахів склеп у Лейпцигу”. Чи вдалося у цій сцені Мефістофелю довести свою правоту? (У сцені “Авербахів склеп” у супроводі Мефістофеля Фауст потрапляє у товариство п’яниць та гуляк. Людство нерідко піддається тваринному задоволенню, звірячим інстинктам:“Прелюдожерно гарно нам,мов всім на світі кабанам.” Мефістофель прагне показати “нутро скотяче” людей. Але Фауста не задовольняють низькі інстинкти.Він прагне вгамування духовної спраги.)
Завдання для 2 групи. Проаналізуйте сцену “Відьмина кухня”. Яким виходить із цього випробування Фауст? (2 група: Головна проблема сцени “Відьмина кухня” – як помолодіти. Мефістофель спокушає Фауста земними радощами. Відьма своїм чаклунством намагається звабити душу Фауста вічною молодістю. Та Фауста не задовольняє буденне, бездуховне існування: “Не по мені вузьке життя.” Ворожба відьми його теж не приваблює. Хоча Фауст і випив чарівний еліксир відьми й помолодів, він не втратив своєї людської суті.
Завдання для 3 групи. Проаналізуйте сцени з Маргаритою. Чи переміг у цій сцені Мефістофель? (У сценах з Маргаритою відбувається випробування Фауста коханням. Мефістофель намагався довести, що людина не знає справжньої любові, а лише шукає плотських утіх. Він підштовхує Фауста до обману, спричиняє трагедію Маргарити, але, не зважаючи на драматичну розв’язку, кохання виявляється сильнішим за диявольський розрахунок. Фауст покохав по-справжньому. Кохання пробудило в його душі незвідані сили, відкрило йому весь світ : «Високий духу, дав мені ти все. Усе, чого просив я. Недаремно мені явив ти лик свій пломенистий.Природу дивну дав мені в уділ..Дав силу – почувать,- зажить її, не подивлять споглядачем холодним...» Фауст став причиною щастя і страждань Маргарити, він сам глибоко карає себе за горе, яке приніс їй. Господь дарує духовне спасіння Маргариті й Фаусту за їхнє кохання. Мефістофелю не вдалося довести, що любов – “пусті слова”. Фауст і в щасливу мить, і в розпачі не зупиняється в своїх пошуках істини, залишаючись справжньою людиною, хоч які б пастки не розставляв Мефістофель.)
Завдання для 4 групи. Проаналізуйте сцени “Вальпуржина ніч”, “Сон у Вальпуржину ніч”. Чи вдалося Фаусту залишитися самим собою і не спинитися у своїх шуканнях? (У сценах “Вальпуржина ніч”, “Сон у Вальпуржину ніч” Фауст проходить випробування розвагами й забуттям. Мефістофель намагається відволікти Фауста від духовних проблем, забрати його в полон до темних сил. Але Фауст відмовляється від солодкого забуття, він не може забути Маргариту й того, що накоїв. Він залишається собою.)
IV. Закріплення вивченого матеріалу
V. Домашнє завдання
1.Охарактеризувати образи Мефістофеля та Маргарити.,
2. Підготувати повідомлення про ставлення до жінки за часів Гете в Німеччині та в Україні.