Урок за творчістю Еріка Сігела на тему: "Розповідь про зворушливе і трагічне кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта."

Зарубіжна література

9 клас

Тема. Розповідь про зворушливе і трагічне кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта.

Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення проблем життя та смерті, любові й відданості, взаємин батьків і дітей, гуманізму (за повістю Е. В. Сіґала «історія одного кохання»); словниковий запас; навички зв'язного мовлення, аналітичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в групі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти; естетичний смак; світогляд).

Тип уроку: урок поглибленого аналізу твору.

Епіграф.  

 «Кохання  – це коли ні про що не шкодуєш»

                                                                                           Ерік Вольф Сігел

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сприйняття творів інших видів мистецтва

Кінострічка «Історія кохання» (США, 1970, реж. А. Гіллер) за сценарієм Сіґала стала лідером прокату 1971 р. та була номінована на 7 премій «Оскар» (хоча здобула тільки одну — за найкращу музику), отримала 5 премій «Золотий глобус», 2 італійські премії «Давид ді Донателло» і була зарахована до десятки найкращих фільмів за версією Національної ради кінокритиків США (1971). «Історію кохання» з моменту її виходу на екрани критики та глядачі регулярно додають до переліків найромантичніших фільмів світу.

Перегляд фрагментів фільму

Перегляньте фрагмент кінофільму «історія кохання». Чи збігається ваше уявлення про головних героїв твору Е. В. Сіґала із побаченим на екрані?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Творчо-аналітична робота

Презентуйте складені вами рецензії на повість Е. В. Сіґала «історія одного кохання». (Учні презентують складені рецензії, учитель та однокласники обговорюють і коментують виконану роботу.)

Вправа «Відгадай цитату»

 — «Гаразд» може означати й інше, скажімо: «Я всяке переживав — переживу й це» (Дженні про Філа);

— «Не порушуй одинадцятої з аповіді» (Філ «не цурайся батька свого»);

— «Батькову любов треба поважати, нею треба пишатися! Батькова любов — це особлива, рідкісна любов» (Філ)

 — Коли ці дві душі устали на весь зріст,

Докупи їх звела якась мовчазна сила.

Зійшлись вони, і спалахнули вмить

Їх розпростерті крила (Дженні, сонет Елізабет Берретт-Браунінг, одруження);

— ...Я даю тобі руку!

Я даю своє кохання, цінніше за гроші,

Я даю всього себе перед олтарем і законом.

Чи даси мені себе? Чи підеш зі мною в дорогу?

Чи ми йтимемо поряд аж до краю й кінця? (Олівер, уривок з «Пісні відкритої дороги» Уолта Уїтмена, одруження);

 — «Кохання — це коли ні про що не шкодуєш» (Дженні);

—« І ще мені потрібен час…а часу ти мені не можеш дати» (Дженні);

— «За даних обставин мені не те що вирішувати, а й дихати не хотілося (Олівер);

— «Я не те, що кохаю тебе… Я дуже, дуже тебе кохаю» (Дженні)

Евристична бесіда

1. У чому полягає особливість композиції роману? (розв’язка на початку твору, основна частина – не як познайомилися, а як прощалися (за емоційною напругою).
2. Якими ви уявили головних героїв?
3. Що між ними спільного, чим вони різняться між собою?
4. Чи однакове їхнє кохання?
5. Які проблеми порушує автор  у романі? (Проблеми життя і смерті, любові й відданості,  стосунки  батьків та дітей, навчання та захоплення героїв).

ІV. Оголошення теми та мети уроку.

V. Робота над темою уроку.

Робота з текстом

Книга прочитана. 

- Які почуття, думки, переконання чи сумніви виникли після ознайомлення із змістом твору?

- Чи запропонуєте ви  прочитати цю книгу своїм друзям, рідним? Чому?  

Учнівське повідомлення. Прототипи героїв роману

Популярність роману спонукала читачів та критиків шукати прототипи головних героїв. У 1998 році з’явилася чутка, що молода закохана пара – студент Гарварду і майбутній юрист Олівер Берретт IV і студентка музичного коледжу Дженніфер Кавіллері – були «списані» з віце-президента США Альберта Гора і його дружини Тіппер Гор.  Насправді Сіґел образ Олівера Беррета лише частково списав зі свого знайомого по Гарварду, студента Ела Гора, сина сенатора, але за характером герой став майже точною копією Томмі Лі Джонса, поета і актора з Техасу, який жив разом з Гором в одній кімнаті гуртожитку. Хоча Ерік Сіґел ніколи особливо не говорив про дівчину, яка надихнула його на створення образу Дженні, в 1971 році у великому інтерв’ю італійському журналу Oggi він зізнався, що прототипом «Дженні Кавіллеррі стала Дженнет Сассман». Він розповів про свої романтичні переживання, пов’язані з «Дженні»: «Коли ти втрачаєш кохану жінку, для тебе все закінчується – і не важливо, йде вона до іншого або вмирає. Ти залишаєшся один. Саме в той момент у мене і з’явилася ідея написати «Історію кохання». Саме тому в книзі головна героїня, Дженніфер, вмирає – бо для мене вона померла.»

Насправді Дженні Сассман, в яку був закоханий Ерік Сіґел, не відповіла йому на почуття, поїхала до Франції навчатися музики, а коли повернулася, вийшла заміж за друга свого дитинства, народила трьох дітей, з чоловіком розлучилась, коли діти виросли, вдруге заміж не вийшла і живе й досі в Нью-Йорку. З поваги до Дженет та її чоловіка Сіґел не виносив історію своєї любові на публіку, поки Дженнет Сассман сама не повідомила, що вона й була «справжньою» Дженні, про неї написали найвідоміші американські газети й журнали, а Опра Вінфрі навіть зробила про неї передачу.

Культурологічний екскурс в епоху

Роман «Історія одного кохання» Е.Сігела не зачіпає дражливих суспільних проблем тогочасного суспільства, але у ньому  відображено особливості розвитку суспільства й молодіжної культури 1960–1970-х років.

У 60-і роки ХХ століття в Америці рух за громадянські права «кольорових» збігся з початком масового руху соціального протесту. Тоді школу закінчило чисельне покоління американців, яке народилося після війни. Це було перше покоління, яке виросло в державі процвітання. Воно не бачило масового безробіття і злиднів, вважало соціальну захищеність і матеріальний достаток нормою життя, їхні цінності суттєво відрізнялись від цінностей їхніх батьків. Багатство для них не було мірилом успіху. Символом цієї контркультури стали джинси і рок-н-ролл. Молодь була схильна заперечувати цінності суспільства споживання, виступала за більшу простоту життя, вільного від умовностей і лицемірства. Тому конфлікт дітей і батьків цього періоду має свої особливості.

Контркультура другої половини ХХ століття є прямою реакцією на появу масового суспільства, а відтак масової культури. Рух бітників проявив себе в створенні образу індивідуаліста, бунтаря, нігіліста, що біжить від суспільства і подорожує у пошуках «вільної Америки». Під впливом цього руху Беррет Четвертий бунтує проти свого батька. У книзі взагалі не розглядаються суспільно-політичні питання, але очевидно, що на поведінку юнака впливають погляди «нових лівих», які вважали американську владну систему репресивною, а суспільство – таким, що сприяє експлуатації та пригніченню особистості. Хлопець свідомо йде на розрив стосунків з батьком, оскільки бачить у ньому яскраве втілення цього суспільства і не хоче жити за такими правилами.

В мистецькому напрямі контркультурний рух проявляв себе у багатьох сферах, але найбільшого значення набув у музиці. Рок- і фольк- музика були способом культурного протесту проти суспільства споживання. Наприклад, у мультфільмі «Жовтий підводний човен», сценарій якого за піснею «Бітлз» створив Сіґел, персонажі, що сильно нагадують знамениту четвірку бітлів співають і подорожують на жовтому підводному човні, борючись за любов, дружбу, квіти і музику проти злих і поганих синіх вреднючок, які уособлюють старе й віджиле в суспільстві. (Переглянути мультфільм можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=m2uTFF_3MaA)

В наш час рок-музика 50-70-х років (зокрема творчість «Бітлз») вважається класикою, невід’ємною частиною базової культури.

Допитливим про значення імен героїв

Ім’я Дженні (Дженніфер) є сучасним варіантом вимови старовинного валлійського імені Джиневра. Ім’я Джиневра носила дружина короля Артура, легендарного вождя бриттів, який став героєм різних історичних епосів, а також лицарських романів і фентезі. Ім’я Дженніфер означає «справедлива». Ім’я Дженніфер стало популярним лише в ХХ столітті, до цього було дуже рідко вживаним іменем. Ім’я зустрічається серед англомовного населення, в основному у Великобританії, США, Австралії. Дженніфер сильна особистість, глибоко гуманна і має альтруїстичні погляди, має високу чутливість, з чудовою інтуїцією. Глибоко в душі вона ідеалістка, чиї високі прагнення не завжди співпадають з повсякденністю. Але ця дівчина вміє добре маскувати від оточуючих свої справжні думки. У неї велика внутрішня сила, яку вона завжди готова спрямувати на вирішення соціальних, людських проблем. У коханні Дженні сентиментальна, романтична натура, яка прагне ідеалізувати коханого, поставити на п’єдестал, з усіма наслідками, що випливають, ризиками розчаруватися в ньому, що часом трапляється в житті. Емоційно вона завжди домінує. Може бути ревнивою, але якщо немає приводу для сумнівів, то завжди відстоює позицію коханого.

Ім’я Олівер має дві версії походження. За першою з них, воно з’явилося шляхом мовних перетворень древнегерманського імені Albheri. Це ім’я складається з комбінації двох смислових частин «alb, alf» (вимовляли як «ельф»), і «heri», що означає «військо», «воїн». Слову «ельф» приписують такі значення як «сяючий», «білий» і «світлий». Тому ім’я Олівер можна перекласти як «білий воїн», «воїн світла», «охоронець», «захисник» і т.п. Ім’я Олівер також трактують як «доброзичливий», «прихильний», «істинний», «вірний».  Вперше ім’я згадується в середньовічній епічній поемі «Пісня про Роланда». За другою версією, ім’я Олівер має латинське походження, утворене від «olivarius», що має значення «оливковий», існує за змістом парне жіноче ім’я Олива (Олівія), перекладається як «оливкове дерево». Власник імені Олівер дуже чутлива натура. З віком Олівер постійно самовдосконалюється, він намагається максимально розвинути свої здібності. У складних ситуаціях Олівер може піддатися паніці, вести себе нераціонально. У житті він прагне до матеріального достатку і все робить для реалізації задуманого. У володаря імені є літературний талант, який він намагається підтримувати в собі. На роботі начальство цінує його працездатність і вміння правильно аналізувати ситуацію. Власникові цього імені необхідно відчувати справедливість в своїх діях, так він зможе швидше реалізувати себе. Він може стати хорошим політиком, бізнесменом, правником. Олівер досягне успіху в професіях, пов’язаних з театром, кіно, літературою або медициною. За своєю природою Олівер романтичний і сентиментальний чоловік. Дівчат в ньому приваблює дипломатичність і почуття гумору. Олівер прекрасний оповідач, вміє цінувати прекрасне і здатний на справжню любов. У стосунках йому необхідно відчувати гармонію, конфлікти і сварки з обраницею здатні довести його до нервового зриву. Найчастіше Олівер знає свої сильні і слабкі сторони. У спілкуванні завжди відкритий і щирий, не стане інтригувати заради досягнення своєї мети. Він відповідальний і не розмінюється на дрібниці.

– Наскільки характеристики імен відповідають характерам героїв Е.Сіґела?

Постановка проблемних запитань

- Чому щастя завжди коротке?

- Чи варто кохати по-справжньому? Адже велике справжнє кохання часто закінчується великою трагедією.                                                                                     

- Як жити далі після втрати коханої людини, як пережити таке горе?

- Чи є життя після смерті другої половинки, розлучення чи просто розлуки?

- Як вирішується конфлікт поколінь, драма батьківської та синової любові?

Ось головні проблеми твору, які нам сьогодні  доведеться розглянути.

Робота над змістом твору

а). Відтворити послідовність подій у творі.

Переглянувши  малюнки до твору, підберіть правильно цитати до них та  відтворіть правильному послідовність подій у творі.

Перевірте, чи правильно виконали завдання.

Це завдання допоможе нам згадати зміст твору і впевнитися, що твір прочитали усі.

Міні-дискусія

* Порівняйте відгуки у соцмережах про повість Е. В. Сіґала «історія одного кохання» зі своїми враженнями.

* На вашу думку, хто має рацію — ті, хто захоплюється книгою Е. В. Сіґала «історія одного кохання», чи ті, кому вона здається малохудожньою

Інтерактивний прийом «займи позицію»

ü Чи вважаєте ви, що кохання — одне із найсильніших почуттів у житті людини? Свою думку обґрунтуйте.

Читання в особах

Від слів: « Дайте мені «Пізнє середньовіччя»… до слів «От вам і доказ, – доказ того, що ви дурний».                                                                                                         

- Які стосунки склались між Олівером і Дженніфер спочатку? 

 

— Дайте мені «Пізнє середньовіччя».

Вона скоса глянула на мене:

— Хіба у вас немає бібліотеки?

— Наскільки мені відомо, студенти Гарварда мають право користуватися вашою бібліотекою.

— Ви мені про закон, містере Шпаргалето, а я вам — про етику. У вас у Гарварді — п'ять мільйонів книжок. А у нас тут — злиденні кілька тисяч.

Ото ще надлюдина в спідниці. Це з тих, мабуть, що вважають: якщо студенток у Редкліффі вп'ятеро більше, ніж студентів у Гарварді, то це означає, що дівчата вп'ятеро розумніші від хлопців. За інших обставин я залюбки позбиткувався б з неї — я це вмію,— але сьогодні мені дозарізу потрібна була та клята книженція.

— Слухайте, мені дуже потрібна та клята книженція.

— Чи не можна без вульгарностей, містере Шпаргалето?

— Чого це ви охрестили мене Шпаргалето?

— Того, що вигляд у вас такий: багатий, та дурний,— відповіла вона, знімаючи окуляри.

— От і не вгадали. Я бідний, але розумний.

— Це я бідна і розумна, містере Шпаргалето. А ви — ні.

Вона виклично дивилася на мене своїми карими очима. Ну гаразд, оте «багатий» я б іще проковтнув, але за «дурного» спуску не дам, і гарні очі тебе не виручать.

— Який це йолоп сказав вам, що ви розумні? — питаю.

— Я сама знаю. От з вами я, приміром, і кави за одним столом не пила б.

— А я вас ніколи й не запросив би.

— От вам і доказ,— зраділа вона,— доказ того, що ви дурний.

г). Характеристика образів головних героїв твору.

- Яким перед читачем постає Олівер?  Чим він захоплювався? (Він син мільйонера. Вважає, що перед ним відкриті всі двері. А усі дівчата в захваті від нього. Він грає в хокей. Добре навчається в Гарвардському університеті. Щиро закохується в Дженніфер.)  

- Що можна сказати про Дженніфер? Про що мріяла дівчина? (Дженніфер Кавіллері студентка Редкліффа. Вона з бідної сім'ї, живе самостійним життям, багато працює. За її власними словами вона  повний «соціальний нуль». Дженні планує їхати вчитися до коледжу  Парижа і вже отримала стипендію. Спочатку вона відноситься до роману з Олівером  як до легкого флірту, але потім любов повністю захоплює її.)

- Подумайте, чому Олівер і Дженні, знаючи, що у них різне соціальне походження, вирішили одружитися? (Тому що вони люди нового покоління, котре прагне просто до щастя. У них була віра в те, що кохання здатне подолати  будь-які перешкоди і різне соціальне походження не може стати їм на заваді.)

- Як ви вважаєте, чи щасливі Олівер і Дженніфер?

д)  Вирішення проблемних питань.

- Що ви дізнались про сім’ю Олівера?

- А що можна розповісти про сім’ю Дженні?

- Чому батьки Олівера не дали згоди на одруження молодих людей?

- Що відбулося у стосунках між батьком і сином?

- Чи правильно вчинив Олівер?

- Як ви вважаєте, чи щасливі Олівер і Дженніфер?

- Як склалося життя після весілля? (Молоді, щасливі, хоча дуже бідні. Вона працює, він – продовжує навчання. З часом він закінчує навчання, отримує хорошу роботу та велику зарплату. Переїжджають до Нью-Йорка.  Задумуються про дітей. Несподівано з’ясовується, що Дженніфер хвора на лейкемію і жити їй залишилося кілька місяців.)

- Чому Дженні хотіла примирити батька і сина?

- Чи вдалося їй це зробити?

е). Павутинка дискусії.

- Велике кохання – велика трагедія.  Чи варто будо відмовлятися Дженніфер від своєї мрії, а Оліверу конфліктувати з батьками?

є). Перегляд уривку з фільму «Останні години життя Дженні».

- Як Дженніфер сприйняла свою хворобу?

- Чому вона відмовилася від своєї мрії? 

- Що для Дженніфер і Олівера означало слово кохання?  (Ця історія про звичайну пару, чиє кохання було настільки справжнім, що він заради неї пішов на конфлікт із своїми батьками, а вона заради нього відмовилась від  своєї мрії побачити Париж. Так, вона померла, вона не побачила Париж. Та чи це головне в житті?)

- А як ви розумієте слово кохання?

Учитель. Уважний читач, прочитавши цей твір,зрозуміє, що такі історії кохання уже зустрічались у світовій літературі.  Вони лиш перенесені у наш час. Назвіть такі твори. («Ромео і Джульєтта» В.Шекспіра, «Дари волхвів» О.Генрі, «Пурпурові вітрила « О.Гріна  і т.д.)

Проблемне запитання

Як ви гадаєте, чи змогло б щось, окрім смерті, розлучити Олівера і Дженніфер?

Очікувані відповіді.

Не змогло б, герої занадто кохали один одного. Могли заради один одного пожертвувати найважливішими речами і заповітними  мріями у своєму житті. Всі проблеми, які випадали на їхню долю, вони долали разом. Уміли підставити плече один одному. І були переконані, що кохання – це коли не треба говорити «пробач».

Робота з текстом: цитатне підтвердження думки

***

– Ей, – окликнув я. – Ти хочеш взяти з собою що-небудь особливе?

– Що? Ні. – Вона похитала головою, потім, ніби згадавши, додала, - тебе.

***

– Я кохаю тебе не просто так.

– В якому сенсі?

– Я ДУЖЕ кохаю тебе.

***

І у нас є зовсім небагато часу, щоб продемонструвати, як ми кохаємо.

Духом

 

Виразне читання останніх рядків твору

Сам не знаючи чому, я повторив, що почув колись від нині мертвої красуні-дружини:

• Кохання   — це коли ні про що не шкодуєш.

А потім я зробив те, чого ніколи не робив у його присутності, а тим

більше в його обіймах. Я заплакав.

Робота з епіграфом

- Давайте ще раз звернемось до епіграфа. Чи відповідає він змісту нашого уроку? Як ви зможете тепер пояснити ці слова? (Ці слова говорила Дженніфер, а після її смерті Олівер скаже їх своєму батькові)

Прийом «Мозковий штурм»

- Чи вірите ви у справжнє кохання?

Скласти сенкан до слова «кохання».  

Творча робота

Ерік Сігел написав продовження цього твору. Книга називається «Історія Олівера». Я хочу, щоб ви запропонували свої версії подальшої долі героя.

Аналіз «Стосунки із батьками»

В історії кохання  Олівера Барретта і Дженіфер Кавіллері не останню роль зіграли  їхні стосунки з батьками. Чому так по-різному герої твору Е.Сіґела ставляться до своїх батьків? Чому намагання Дженні помирити батька і сина терплять поразку? Чому лише фатальні події примирили Барретта ІІІ і Барретта ІV? На всі ці запитання пошукаємо відповіді у тексті твору.

–  Чому Олівер не може порозумітися з батьками? (Він засуджує своїх пращурів-аристократів і батька за снобізм, клановість, зверхнє ставлення до інших соціальних прошарків суспільства. Вважає, що батьки «намагаються  запрограмувати  його за Кодексом Барреттів» на  заздалегідь запланований шлях життя, хоче бути самим собою, а не лялькою на шворках у руках батьків, не бажає ставити після власного прізвища числівник ІV. У нього справжня війна з батьком, Олівер не бажає  жодного втручання у своє життя Барретта ІІІ. А ще впливає його звичка «бути першим»).

–  Яка деталь говорить про відчуження батька і сина? (Звертання до батька «сер».)

–  Чи правий Олівер, стверджуючи, що його батько має камінне серце?

–  Що думає Олівер з приводу того, що Дженні не підтримує його ворожнечі з батьком? Знайдіть відповідну цитату в творі. («Я  вперше усвідомив глибину безодні поміж моїм та її  вихованням… І ніщо в світі не могло  б переконати її в іншому» (Розд. 4.)

–  Який художній прийом використовує  письменник для зображення різних умов виховання героїв твору і їхнього ставлення до своїх батьків? (Прийом контрасту).

–  Коли все ж таки Олівер прийшов до батька, попри твердження, «що ніколи не говоритиме з Берреттом ІІІ і прийде до нього хіба тоді, коли в пеклі стане прохолодно»? (Коли потрібні були гроші на лікування Дженнні).

–  Чи пішов би на це Олівер заради себе самого? Так? Ні? Відповідь обґрунтуйте.

–  Які зміни у зовнішності батька помітив Олівер? Про що це свідчить? (Батько постарів, він блідий, його волосся порідшало. Він тяжко переживав розрив із сином).

–  Який вчинок Оліверового батька свідчить, що він бажає добра синові та його обраниці? (Приїхав зразу ж, дізнавшись про хворобу Дженні, щоб допомогти).

–  Чи можна сказати, що батько Олівера винуватий в конфлікті й відвернувся від сина? (Ні, батько відвідує усі матчі Олівера, вболіває за нього, таємно від сина присутній на врученні тому диплома. Йому не жаль грошей для нього, але він прагне виховати в синові самостійність та відповідальність за родину, яку той хоче створити. Підозрюючи, що одружитися з дівчиною не їхнього кола (яка, до речі, сподобалась батькові), син хоче не так з любові, як назло йому, Берретт-старший просить сина зачекати з одруженням до закінчення університету. Щоб перевірити справжність кохання дівчини, яка могла виявитися «мисливицею за багатством», він відмовляється фінансувати сина у випадку одруження. Запрошення на ювілей теж було щирим).

–  Які ще розбіжності у поглядах на життя виникають між батьками і дітьми в романі Е.Сіґела? (Діти – атеїсти засмучують Філа Кавіллері, коли відмовляються від вінчання у церкві).

Дослідження проблеми любові й відданості

– Що привабило Олівера в Дженні (Дженні в Олівері)? Знайдіть пояснення у творі.

– Чому Філ боявся, що донька відцурається його після весілля? Що означають його слова про «рідкісну любов»? Як їх зрозумів Олівер?

– Чи правильним, на ваш погляд, було рішення Дженні пожертвувати своїм навчанням у Парижі й подальшою кар’єрою заради Олівера?

– Прочитайте поетичні рядки, які читали Олівер та Дженні на весіллі. Що вони хотіли сказати один одному та всьому світові?

– Яким є життя молодого подружжя? Що допомагає їм долати труднощі? (Молода родина фактично виживає, але не здається. Рятує їх кохання і почуття гумору).

– Чи були конфлікти між молодим подружжям, з якого приводу?

–  Коли жартівливо-дошкульний «двобій» між Олівером і Дженні переріс у серйозний конфлікт? (Коли Олівер відмовляється їхати на святкування батьківського ювілею, хоча і отримав від нього офіційне запрошення).

–  Які аргументи висуває Дженні, щоб вмовити чоловіка поїхати на урочисту подію? («Оллі, він подає тобі руку … Чи ти хочеш, щоб він приліз до тебе навколішках? 60 років – це тобі не жарт. Коли ти надумаєш врешті помиритися з ним, його може й на світі не буде. Твій батько любить тебе, Олівере! …Йому боляче, Олівере! Як ти можеш сидіти, знаючи, що батькове серце спливає кров’ю?»).

–  Яку останню спробу зробила дівчина, щоб помирити сина з батьком? (Просила помиритися з батьком заради неї самої, а Берретту ІV, проти волі чоловіка, сказала по телефону, що Олівер його «його по-своєму любить»).

–  Як сприйняв ці слова Олівер? Чим закінчився цей діалог молодого подружжя? (Розлючений Олівер розбиває телефон, а Дженні іде з дому. Олівер до пізньої ночі шукає кохану, він переживає та жалкує про свій вчинок).

–  Що сказала Дженні у відповідь на вибачення чоловіка? (Не треба, Оллі, кохання – це коли ні про що не шкодуєш).

–  Яким чином Олівер довів свою любов та відданість коханій? (Він залишив престижну роботу, щоб бути поряд з хворою дружиною, переступив через власну гордість і попросив фінансової допомоги у батька.)

Дослідження проблеми життя та смерті у романі

Відомому норвезькому драматургу Генріху Ібсену належать слова: «Перед любов’ю безсилі жах і морок смерті». Ці слова – чудова ілюстрація до історії кохання героїв повісті Е.Сіґела. У книзі багато світлих сцен, дотепних жартів, розмов про музику, спорт, книжки, класичну поезію – все це життя у його повноті й красі. Проте, людина смертна, а ми не завжди готові до втрати близьких нам людей.  В таких випадках потрібна неабияка мужність. Дженні вже пережила смерть матері, вона попереджає Олівера, що не варто зволікати примиритися з батьком, бо «60 років – це не жарт!» А в цей час вже прогресує смертельна хвороба дівчини, про яку вона навіть не здогадується. Тепер, коли Дженні стоїть на порозі смерті, їй та Оліверу, як ніколи, потрібні мужність і сила волі.

–  Чи відчувала дівчина, що рано піде з життя? (Ні, вона радіє життю, вчиться, працює, долає труднощі, плекає плани на майбутнє, хоче народити дитину).

–  Яка деталь свідчить про те, що молодята взагалі не думали про смерть і хвороби? (На момент хвороби Дженні не мала медичного страхування, до речі, як не мав його і Олівер. В Америці без такого страхування людина фактично приречена, бо лікування надзвичайно дороге, навіть працюючим його оплатити дуже важко, лише прийом і консультація у лікаря коштують кількасот доларів).

–  Як Олівер сприйняв звістку про смертельну хворобу дружини? А як на неї відреагувала сама Дженні? Хто з них виявився більш мужнім?

–  Коли Олівер згадав про Бога і звернувся до нього про допомогу? (Хвороба коханої примусила юнака думати про Бога і дякувати йому за те, що коли він прокидається вранці, то усе ще бачить Дженніфер поряд з собою).

–  Чому Дженні дає згоду на католицьку відправу після її смерті? (Вона розуміє, що батькові, який уже втратив дружину, буде легше змиритися з втратою єдиної дочки).

–  Чому навчила раптова смерть коханої Олівера Берретта? (Цінувати своїх близьких, він мириться з батьком, плаче в його обіймах після смерті Дженні).

–  Як ви вважаєте, чи вдалося молодому подружжю перемогти жах і морок смерті?

–  Чому попри трагічний фінал, книга має оптимістичне звучання?

VI. Підсумки уроку. Оцінювання.

Заключне слово вчителя

— Книг про кохання у світі безліч. Здається, про це почуття сказано вже все. Але кожна нова історія відкриває нову грань, новий нюанс кохання, оскільки кожен із нас відкрив чи відкриває це почуття для себе по-новому, по-своєму. Відгуки читачів про повість Е. В. Сіґала «Історія одного кохання» дуже різняться — від захоплення до різкої критики та навіть заперечення літературності цього твору. Що ж, у суперечках, як кажуть, народжується істина.

VІІ. Домашнє завдання.

Написати лист Оліверу з порадами, як жити далі після втрати коханої людини.