Урок за творчістю Рея Бредбері на тему: "Натовп і влада. Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві."

Зарубіжна література

9 клас

Тема Натовп і влада. Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві.

Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння бачення Р. Д. Бредбері проблем натовпу та влади, особистості в тоталітарному суспільстві (за твором «451° за Фаренгейтом»); словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно- художнього аналізу твору; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; соціально-громадянські: вміння виробляти власну позицію та життєві принципи; вміння протистояти будь- яким проявам наруги над особистістю й тоталітаризму; комунікативні: навички роботи в парі та в колективі; інформаційні: навички роботи з підручником і вміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти; естетичний смак; світогляд).

Тип уроку: урок удосконалення вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: сюжет, ідея, проблематика, художні образи, художні засоби.

Міжпредметні зв'язки: історія, географія, фізика, хімія, біологія.

…пам’ятайте одну важливу річ: самі ми нічого не варті.

Ми—ніщо. Але те, що ми зберігаємо в собі,

колись може допомогти людям.

Проте навіть тоді, коли ми вільно мали в руках книжки,

то не користувалися з усього, що вони нам давали.

Ми й далі паплюжили пам'ять померлих.

Ми плювали на могили тих, хто жив до нас.

Гренджер, герой твору "451º за Фаренгейтом"

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя

Шпигунські пристрасті, детектив, бойовик, інтригу, фантастику змішано в романі-антиутопії Рея Дуґласа Бредбері «451° за Фаренгейтом», наче у різнобарвному коктейлі. А фінал — як у «новій» драмі: відкритий... Він — на розсуд читача, для його міркувань і здогадів. І це робить роман незвичайним, захопливим, повчальним, хоча про мораль, ідею твору — у письменника ані слова. З одного боку, він ніби зазирає в майбутнє, застерігає від помилок, які можуть у тому майбутньому мати фатальні наслідки, а з іншого — говорить про минуле: тоталітарний режим, трагедію особистості в ньому, жорстоке переслідування інакомислячих, самвидав тощо. Про це поміркуємо сьогодні на уроці.

«Шукайте  посмішку  Джоконди,  вона  ніколи  не  мине…»  - говорить Ліна Костенко. А сам Бредбері, якого назвали «фантастом №1» про стиль своїх  творів сказав  так: «Фантастика – це наша реальність, доведена до абсурду». Отже основним нашим завданням буде визначення причин руйнації, тема знецінення культури.

П'ять цікавих фактів про роман Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом»

1. Основну увагу в романі приділено спаленню книжок. Слід зауважити, що температура горіння паперу насправді складає 451° за Цельсієм. За визнанням самого автора, він припустився цієї помилки через те, що пожежник, за консультацією до якого Бредбері звернувся перед написанням свого бестселера, сплутав температурні шкали.

2. Уперше «451° за Фаренгейтом» було видано у журналі «Playboy» 1953 р.

3. Роман, який приніс письменникові статки та популярність, було написано за друкарською машинкою, яку Бредбері взяв напрокат у бібліотеці.

4. У романі «451° за Фаренгейтом» Рей Бредбері передбачив багато технічних нововведень, що з’явилися після видання його твору: навушники для широкого загалу користувачів, телевізор з пласким екраном, банкомати та багато іншого.

5. 1938 року Рей Бредбері закінчив середню школу, на чому його формальна освіта завершилася. Подальшу освіту, за його власними словами, він здобув у бібліотеці, у якій перебував день у день, зачитуючись творами Дж. Б. Шоу, В. Шекспіра, Р. Л. Стівенсона та Ч. Діккенса.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.

Перевірка домашнього завдання

1) Робота з текстом літературного твору.

Перекажіть третю частину твору Рея Дуґласа Бредбері «451° за Фаренгейтом».

2) Творча робота.

Презентуйте створені вами ілюстрації, буктрейлери до роману Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом».

Бесіда

- Згадайте, як описує суспільство 2061 року Бредбері у новелі «Усмішка»?

- Яким бачить Бредбері суспільство у романі-антиутопії «451 по Фаренгейту»?

ІV. Оголошення теми та мети уроку.

V. Робота над темою уроку.

Cловникова робота

Цивілізація — розвинене суспільство з високою матеріальною культурою, передовою наукою, технікою.

Культура — усі матеріальні й духовні цінності, створені розумовою та фізичною працею.

Абсурд — безглуздя.

Крах – катастрофа.

Антиутопія — вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай для нього характерний гнітючий суспільний контроль, що здійснюється авторитарним або тоталітарним урядом.

Бесіда

- Поясніть сенс назви роману.

(451 ° за Фаренгейтом - температура, при якій загоряється і горить папір.)

- Скільки частин у романі, їх назви?

(Три частини: 1 «Осередок і саламандра», 2 «Сито і пісок», 3 «Вогонь горить яскраво».)

- Який епіграф вибрав Бредбері до свого роману?

(«Якщо тобі дадуть лінійований папір, пиши поперек». (Хуан Рамон Хіменес)

- Згадайте твори інших авторів, створені в цьому жанрі.

- Чим пишається Монтег на початку роману?

- Чому, на думку Клариси, Монтег не схожий на інших пожежників? (Тому що «у людей тепер немає часу один для одного. А ви так добре ставиться до мене (дивився, слухав, коли інші б просто пішли. Це рідкість".)

- Що змінилося в характері та почуттях Монтега після зустрічі з Кларисою?              («Йому здалося, що він роздвоївся навпіл і одна його половина була гаряча, як вогонь, а інша – холодна, як лід ... І кожна половина намагалася знищити іншу».)

- Про яку допущену кимось помилку думає Монтег під час роботи в 3-поверховому будинку в старій частині міста?              ( Будинок не був порожній, як бувало раніше. У ньому була стара жінка, господиня, яка не захотіла йти і згоріла разом зі своїми книгами і будинком.)

- Що говорить Клариса про телевізійні передачі? («Я рідко дивлюся телевізор, тому у мене залишається час для навіжених думок».)

Отже, Монтег зустрічає оригінально мислячу Кларису, заздрить її вмінню знаходити незвичайне у звичайному, вражений вірністю своїх «жертв» книгам. Потім сам рятує книги від вогню. Рятує душу. Шукає відповіді на питання, які його мучать. У нього, як каже він сам, «пожежа в душі, який не загасити». Таким чином, ми можемо зробити висновок, що зустріч, навіть із однією людиною здатна змінити нас і світ навколо нас.

- Про яку приймету, пов'язаної з квіткою кульбаби, розповіла Монтегу Кларисса, і що показала її перевірка?

(Якщо квіткою кульбаби потерти під підборіддям і при цьому залишиться слід, значить, людина закохана. Після перевірки підборіддя Кларисси став жовтим, а у Монтега немає.)

- Чому рекламні щити за містом робили завдовжки 200 футів, хоча раніше вони були завдовжки всього 20 футів?

(Реклами довелося подовжити через величезній швидкості, з якою автомобілі стали мчати по дорогах, інакше їх ніхто не зміг би прочитати.)

- Скільки років Монтег працював пожежником?

(10 років.)

- Чому Монтег став пожежним? 

(У нього не було вибору. Його дід і батько були пожежниками. Він навіть уві сні бачив себе пожежником.)

- Чим допоміг Монтегу професор Фабер? (Він дав йому саморобний пристрій, який вставляли у вухо, що дозволяло постійно чути одне одного.)

- Як закінчується фраза про щасливих людей, яку виголосив брандмейстер Бітті, який прийшов провідати хворого Монтега: «Набивайте людям голови цифрами .. нешкідливими фактами .. їм буде здаватися, що вони дуже освічені, що вони рухаються вперед, хоча насправді ...» ? («... хоча насправді вони стоять на місці».)

- Вам не здається, що вираз «майбутнє по Бредбері настає» - страшно? (Так, тому що це майбутнє не має майбутнього.)

Отже, нам показують в основному розважальні передачі та численні серіали. В програмі практично немає місця навчальним, пізнавальним, дитячим передачам. На екрані багато насильства, еротики, низькопробних шоу, багато «мила». «Майбутнє за Бредбері» дійсно наступає на нас, розплющуючи і спотворюючи наші душі. Масова культура йде вшир, не зачіпаючи глибини, не обтяжуючи людей питаннями і проблемами.

- Чим насправді був механічний пес?

(Вдосконалена рушниця, яка сама знаходила мету і била без промаху з допомогою уколу голкою.)

- «Є підстави підозрювати горище будинку №11 по Елм-Стріт». Що це за запис?

(Це телефонограмма - донос на сусідів, в будинку яких є книги.)

- Де Монтег ховав книги?

(У вентиляційній трубі над вхідними дверима.)

- Як закінчилася гонитва за Монтегом? 

(По телевізору показали, як «Монтега» зловили і механічний пес випустив в нього свою смертоносну голку, хоча насправді це була інсценізація, а справжньому Монтегу вдалося обдурити переслідувачів і сховатися)

- Де знайшов притулок Монтег??  (У лісі, за річкою, в пішому таборі бродяг, колишніх вихованців Гарвардського і інших університетів, які переховуються від поліції, (що зберігають знання шляхом запам'ятовування змісту книг).

- Хто такі гелікоптери?

(Поліцейські, за допомогою особливих пристосувань вміють парити в повітрі.)

- Як Монтег розправився з Бітті?

(Він випустив в нього довгий струмінь полум'я з вогнемета.)

- У чому бачили своє головне завдання люди-книги?

(Зберегти знання, зберегти їх в цілості і мати можливість передати їх наступним поколінням.)

- Чим закінчилась війна?)

(За лічені секунди міста не стало, залишилася лише купка попелу.)

- Появу яких нових технологій вгадав письменник-фантаст?

(Стіни у вигляді телевізійних екранів; мобільний телефон, плеєр,  придуманий професором Фабером; робототехніка - механічний пес.)

- Який настрій викликає твір? Чи підходить до нього визначення «трагічний оптимізм»? Свої міркування обґрунтуйте.

Назвіть твори, де зображуються небезпечні наслідки, пов'язані з експериментуванням над людьми заради покращення їхнього життя. Згадайте твори інших авторів, створені в цьому жанрі.

(Учні називають твори Е. Замятіна Дж. Свіфта «Подорожі Гуллівера, Г.Уеллса« Людина-невидимка, Дж. Оруелла «1984», «Скотний двір і говорять про те, що всі ці твори написані в жанрі« антиутопії », їх об'єднує тема обов'язковості «загального щастя» і страху перед особистістю.)

Таким чином, тоталітарна держава, держава сили, саме чогось боїться, від чогось постійно захищається. Чому ж мисляча особистість головна перешкода «загального щастя»?

Евристична бесіда

1. Якими художніми засобами користується автор, змальовуючи світ майбутнього?

2. Які кольори ви могли б використати, якби були художником? Чому?

3. Як змінюються органи світосприйняття у людини майбутнього? (Людина не бачить вранці росу на траві, не може розрізнити запах осіннього листя; рекламні щити стали  в десятки разів довшими, тому, що швидкість руху машин така велика, що водії не встигають прочитати рекламу; за повільну пішу прогулянку або рух із малою швидкістю поліція може заарештувати).

4. Давайте створимо картину світу майбутнього за романом «451 за Фаренгейтом». (Зачитування цитат, які зображують місто, людей)

5. Чи подобається вам таке майбутнє?

Досить неприваблива картина. Чому ж вона така ? Хто винен у цьому? Людина. Хто виправить це? Людина.

Робота у зошиті

Виконайте вправу.

Дібрати до слова «щастя» п’ять характеристик та змалювати їх символами. Пояснити власний вибір.

Щастя -…

Щастя у романі Бредбері-це…

(Учні говорять, що це бути як всі; не бачити красу природи; не думати, а отже, не страждати; не приймати близько до серця чужі проблеми, зберігаючи власний спокій; розважатися якомога бездумніше, витісняючи з голови лишні питання; переживати гостроту відчуттів, так як тільки вони дають можливість цим людям відчути плин життя, бути таким, як усі і т.д.)

 

 

Слово вчителя

Як називається політичний режим, який характеризується повним контролем над усіма сферами життя суспільства? На чому він грунтується?

Тоталітарний, або авторитарний, режим заснований на страху громадян і на диктаті правлячих кіл.

У романі виникає з перших сторінок тема протесту проти небажаного майбутнього, тема заперечення суспільства, де людина є придатком машини, де нівелюється особистість. У романі звучать гіркі слова: «Ми живемо в час, коли люди вже не являють собою цінність.. Людина в наш час - як паперова серветка: в неї сякаються, бгають, викидають, беруть нову, сякаються, бгають, викидають ... Люди не мають свого обличчя ».

У книзі О. Гончара «Собор» є такий на диво точний поділ людей на 2 категорії, він чітко відбиває людську суть. Герой зазначеного роману стверджує, що є люди - «руйначі» і є люди - «будівничі». Монтег на початку твору - «руйнач». І раптом (або не раптом?) Він перетворюється в творця, в «будівничого».

З чого починається духовне одужання Монтега?

Минуло вже півстоліття. Настав новий вік. Найстрашніше в цій книзі те, на мій погляд, що це майбутнє вже дуже впізнається, риси тієї далекої держави, на жаль, проступають в нашому житті. Найжахливіше і дивовижне те, що великий фантаст і вигадник Бредбері нічого не вигадав. Все вже було або є зараз. Пожежні палять книги? Ну і що? Ми про це знаємо з історії. Чи не правда? Розкажіть про це. Бредбері пише, що в постіндустріальному майбутньому книги будуть на зразок жуйки, що телебачення перетвориться на суцільне мильне шоу.

Міні-лекція вчителя. словникова робота (запис до зошитів)

— розгляньмо взаємодію натовпу та влади в тоталітарному суспільстві, а також дослідімо, наскільки дорого коштуватиме особистості прозріння в такому суспільстві.

Натовп — це скупчення неорганізованих людей, стурбованих фактором зовнішньої провокації. Натовп можна охарактеризувати як тимчасове об’єднання великої кількості людей, що мають безпосередній контакт між собою та майже ідентично реагують на певні стимули. Натовп навіть має власну класифікацію та багато різновидів. Ознайомимося з деякими з них.

Випадковий натовп можна спостерігати на місці дорожньо- транспортної аварії. Він складається із зацікавлених перехожих, які затрималися на деякий час. Такий вид натовпу може зберегтися навіть після від’їзду винуватців аварії. Це пов’язано з процесом так званого емоційного кружляння — натовп по колу відтворює ту саму розповідь, додаючи до неї власні емоції та свій погляд на ситуацію.

Експресивний натовп — це скупчення людей, які відверто виражають свої емоції: радість, горе, гнів, заперечення. Одним із варіантів експресивного натовпу є екстатичний натовп, що може виникати під час релігійних обрядів, шалених карнавалів чи концертів музичних кумирів, коли індивіди молитвами, ритуалами, музикою, піснями, танцями або іншими спільними діями доводять себе до стану шаленства.

Конвенційний натовп складається з людей, які поєднані спільними інтересами та дотримуються низки правил. Та конвенційний натовп діє відповідно до правил лише до певного моменту. Прикладом цього виду натовпу можна назвати групи вболівальників — фанатів футбольних команд тощо, які підтримують своїх кумирів на стадіонах.

Дієвий натовп — соціальна психологія приділяє особливу увагу вивченню саме цього різновиду натовпу. Його вважають найбільш значущим у соціально-політичному відношенні. У свою чергу, дієвий натовп поділяють на такі підвиди: агресивний, панічний, здирницький (бунтівний не розглядатимемо).

Агресивним натовпом рухають ненависть і гнів. Це маса людей, яким притаманна жага вбивств та руйнувань.

Панічний натовп об’єднує людей, які намагаються уникнути небезпеки, реальної або вигаданої.

Люди, які належать до здирницького натовпу, прагнуть надбання певних матеріальних цінностей — це можуть бути звичайні мародери або ошукані вкладники фінансових пірамід, їхня головна особливість — емоційна єдність, але при цьому є неминучим конфлікт цінностей, за які бореться натовп, адже цих цінностей не вистачить на всіх охочих.

Особливості поведінки натовпу, сила маси людей залежать від психологічних якостей та індивідуальностей лідерів цього натовпу.

Натовп має схильність до крайнощів, збуджують його лише сильні подразники. Почуття маси завжди дуже прості й надмірні. Відповідно, тому, хто бажає впливати на цю масу, не потрібна перевірка логічності та послідовності своїх аргументів: навпаки, він має перебільшувати та постійно повторювати те саме. Від ватажка натовп вимагає сили, навіть насилля, доброту ж сприймає як прояв слабкості. Ватажок повинен мати сильну волю й бути фанатично відданим ідеї, яку намагається донести до решти; саме це дає йому можливість впливати на масу. До жахливих наслідків може привести надання влади людині, наділеній привабливістю у поєднанні з твердими переконаннями та вузькістю розуму. Така людина легко може перетворити натовп із аморфної маси на руйнівну матеріальну силу.

Одним цікавим фактором масової поведінки, який згадано в багатьох описах дій натовпу, є однаковий вираз людських облич. Це пояснюється тим, що сильне переживання певного емоційно-афективного стану впливає на мускулатуру обличчя та спричиняє напруження тих самих м’язів у багатьох людей. Обличчя стають схожими, з’являється узагальнене обличчя маси. Через це явище виникає чимало труднощів під час спроб ідентифікувати учасників масових заворушень.

Натовпом, масовою свідомістю можуть маніпулювати ЗМІ, які підконтрольні певним лідерам відповідно до цілей цих лідерів (політиків, олігархів, представників владних структур та ін.).

Завдяки ЗМІ інформацію можна:

■ спотворити за допомогою неповного, одностороннього подання; так званий фрагментарний спосіб поширення інформації (масив інформації подрібнюють на менші масиви або подають єдиним неопрацьованим потоком, що не дозволяє пересічному індивіду сформувати цілісну картину подій);

■ відредагувати, додавши власні домисли та коментарі (значну частину спотворень у поданні інформації спричинено індивідуально-психологічними особливостями поширювачів інформації, особистими політичними симпатіями);

■ інтерпретувати у вигідному для замовника цієї інформації світлі;

■ приховати, водночас акцентуючи увагу на окремих сторонах події, замовчуючи інші, що створює додаткові можливості для маніпулювання аудиторією (наприклад, створити так званий інформаційний шум, тобто знизити міру сприйняття фактів за рахунок подачі такої кількості новин, за якої стає неможливим їхнє сортування);

■ спотворити — подати неперевірену інформацію, що є певним маніпулятивним прийомом, адже відповідно до закону випередження (сформульованому ще 1925 р. американським психологом М. Лундтом) будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший уплив на аудиторію, ніж наступні;

■ поширювати з акцентуванням уваги на певній особливості як єдиному правильному варіанті. За рахунок цього створюватиметься ілюзорнийефект підтримання трансльованої ЗМІ ідеї більшістю, що призведе до небажання індивіда відкрито висловлюватись, побоюючись будь-яких санкцій, якщо його точка зору не схожа на погляди більшості. Чим частіше це повідомлення повторюватиметься у ЗМІ, тим більше зростатиме небажання людини публічно говорити — так звана модель спіралі мовчання.

Евристична бесіда

На вашу думку, як усе щойно вами почуте проектується на вивчений твір? (Варіанти відповідей учнів.)

Коментар учителя

— Влада в тоталітарному суспільстві зацікавлена в тому, щоб народ, маси були покірними, духовними рабами, які приймали все, що ця влада їм запропонує. Прозріння буває важким і небезпечним, як це показано у творах Р. Д. Бредбері, зокрема у романі «451° за Фаренгейтом».

Міні-диспут

Чи згодні ви з висловлюванням Ж. А. Пуанкаре, французького математика й філософа: «Уся міцність цивілізації залежить від Науки та Мистецтва»? Свою думку обґрунтуйте.

Вікторина «Для уважних читачів»

Визначте, хто з героїв роману «451° за Фаренгейтом» р. Д. Бредбері сказав ці слова.

■ «Це було б смішно, якби не було так серйозно»¹. (Фабер.)

■ «Важко визначити мить народження дружби. Коли по краплині наповнюєш посудину, буває одна, остання, яка переповнює її, й рідинапереливається через вінця; отак і серед багатьох добрих вчинків є якийсь, що переповнює серце». (Монтеґ².)

■ «Зрештою, ми живемо в таку пору, коли люди не мають жодної цінності. Людина — наче паперова серветка: в неї висякуються, зминають, викидають. Ніхто не має свого обличчя». (Дядько Кларіс Маклелен.)

■ «Ненавиджу римлянина на ймення Статус-Кво... Дивися на все з подивом, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш. Намагайся побачити світ. Він прекрасніший за будь-яку мрію, створену на фабриці й оплачену грішми. Не проси гарантій, не шукай спокою — його зараз не існує на білому світі. А коли і є, то він родич мавпи-лінивця, що висить день і ніч на дереві вниз головою і спить, спить протягом усього життя. До дідька!.. Струсони дерево, хай те ледащо гепнеться об землю!» (Дідусь Ґренджера.)

■ «Насамперед ми повинні побудувати фабрику дзеркал і цілий рік випускати дзеркала, дзеркала й нічого більше, щоб люди могли добре роздивитися себе в них». (Ґренджер.)

■ «А ще думав про книжки. І вперше зрозумів, що за кожною стоїть людина. Людина плекала свої думки. Потім витрачала хтозна-скільки часу, аби їх викласти на папері. А мені це досі й на думку не спадало». (Монтеґ.)

■ «Але в людини є чудова риса: якщо треба починати все з самого початку, вона не зневірюється і не втрачає мужності, бо знає, що це дуже важливо і варто зусиль». (Монтеґ.)

■ «Не вимагайте гарантій. І не чекайте порятунку від чогось одного — від людини, машини чи Бібліотеки. Створюйте самотужки засоби порятунку,— і якщо втопитеся, то принаймні знатимете, що пливли до берега». (Фабер.)

■ «На все свій час. Так. Час руйнувати і час будувати. Так. Час мовчати і час говорити». (Монтеґ.)

■ «життя коротке, отож треба перш за все працювати, а після роботи — розважатися досхочу. І навіщо навчатися чогось іншого, крім уміння натискувати на кнопки, вмикати перемикачі, загвинчувати гайки і припасовувати болти?» (Капітан Бітті.)

■ «Отже, тепер вам ясно... чому книжки викликають таку ненависть, чого їх так бояться? Вони показують пори на обличчі життя. Тим, хто прагне спокою, хотілося б бачити лише воскові лиця, без пор, безволосі й невиразні». (Фабер.)

■ «Переказ переказу! Витяг із переказу переказу! Політика? Один стовпчик, два рядки, заголовок! І за хвилину все випаровується з пам’яті. Крутіть людський розум у шаленому смерчі — швидше, швидше! — руками видавців, підприємців, дикторів, так, аби відцентрова сила викинула геть усі непотрібні, зайві, шкідливі думки!» (Капітан Бітті.)

■ «Спадковість і оточення — дивні речі. Не дуже просто позбутися всіх диваків за якихось кілька років. Домашнє оточення може звести нанівець усе, що намагається прищепити школа. Ось чому ми весь час зменшували вік дітей для вступу в дитячі садки і тепер вихоплюємо їх мало не з колисок». (Капітан Бітті.)

■ «Не можна побудувати дім без цвяхів і дерева. Отож коли не хочеш, щоб дім побудували, заховай цвяхи і дошки. Коли не хочеш, щоб людинастала нещасною через політику, не давай їй змоги роздивитися проблему з двох боків. Хай бачить лише один бік, а ще ліпше — жодного. Хай забуде, що існує така штука, як війна. Хай уряд нездатний, нестійкий, душить податками — це краще, ніж заворушення в народі! Головне — спокій». (Капітан Бітті.)

■ «Влаштовуйте різні конкурси, наприклад: хто краще запам’ятає слова популярних пісеньок, хто може назвати столиці штатів чи хто знає, скільки зібрали зерна в штаті Айова торік. Напихайте людям голови інформацією, яку не можна перетравити; захаращуйте їх нічого не вартими «фактами», аби вони переситилися, аби відчували себе «чудово поінформованими». І тоді вони вважатимуть, що думають, що рухаються вперед, хоч насправді й стоять на місці. І вони будуть щасливі, бо ті «факти» не змінюються. Але боронь боже втаємничувати їх у таку непевну матерію, як філософія чи соціологія — вони можуть спробувати пов’язати деякі речі та явища. А це призводить до меланхолії! Той, хто вміє розібрати й зібрати телевізорну стіну,— а тепер це можуть майже всі,— щасливіший за того, хто намагається виміряти й математично обчислити Всесвіт, бо той Всесвіт не можна ні виміряти, ні обчислити, не відчувши власної мізерності й нікчемності. Я знаю, бо сам намагався зробити це!» (Капітан Бітті.)

Складання ланцюжка еволюції особистості у тоталітарному суспільстві на прикладі Монтега

(Монтег не бачить роси на траві, не знає, чим пахне опале листя  бачить себе тільки пожежником, бо пожежниками буди його батько та дід  застріч із Кларисою  замислюється над стосунками із дружиною   жінка, що спалює себе, разом із книгами  рятує книгу  втеча  у таборі людей – книг  Фенікс.)

Отже, ми повинні пам'ятати, що відродження Монтега почалося з книги. Згадайте, яка книга пере повернула його душу? Чому він намагається врятувати саме її?

Він врятував Біблію, зокрема, Книгу Екклезіаста, де сконденсована мудрість століть: рід проходить, і рід приходить, а земля віковічно стоїть, криве не може стати прямим, час народжуватися і час помирати, час насаджувати і час виривати посаджене, час розкидати каміння і час збирати каміння. Герой книги, як і мудрець Екклезіаст, впевнений, що все повернеться на круги своя. З книги почалося одужання Монтега, його ренесанс, але з книгою в його життя увійшло страждання. Давайте згадаємо, що йому довелося пережити після того, як він сховав у себе книги?

VI. Підсумки уроку. Оцінювання.

Завершальне слово вчителя

— Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері робить висновок: людство і людина прямують не туди, а на цьому хибному шляху вони втрачають усе світле, прекрасне, радісне. Але він вірить у духовне відродження людини. А якщо в серці хоча б однієї людини переможе добро, світ ще не загинув, людство ще може врятуватися. У романі висловлено мрію про людину, душа якої горнеться до прекрасного і яка поверне світу гармонію. Можливо, цією людиною з душею стане Ґай Монтеґ.

VII. Домашнє завдання.

Ознайомитися з біографією Еріка Сігела та прочитати повість «Історія одного кохання».

Творче: придумати продовження роману Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом» (за бажанням).