Урок "Загадка як вид усної народної творчості"

Про матеріал

Розробка уроку допоможе учителю ознайомити учнiв зi свiтом загадок. Тематикою, ознаками та основними типами загадок. Допоможе прищепити любов до фольклору.

Перегляд файлу

Дата___________ Предмет_____Українська література____ Клас_____5____ Урок № 32 . Тема: Загадка як вид усної народної творчості. Зміст і форма загадок. Теорія літератури: загадка.

Мета:Навчальна: ознайомити учнів зі світом загадок; проаналізувати програмні фольклорні твори; визначити їх зміст та форму.Виховна: прищеплювати любов до фольклору.Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне читання.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Актуалізація опорних знаньЯкі види усної народної творчості ви знаєте? Що ви вже знаєте про загадку? Чи подобаються вам загадки? Коли ви вперше почули про загадку? Чи можна стверджувати, що загадка — це скарб народу?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Учитель. Загадка — де схованка народної мудрості, але це також наше з вами відкриття світу. Саме тому тема нашого уроку — «Загадки».

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Загадка — ще один скарб нашої мови, який дістався нам у спадок від предків, де дотепне метафоричне запитання, поставлене у формі хитромудрого короткого опису будь-якого предмета чи явища. Це своєрідний і дуже давній вид народної творчості. Загадування в Україні завжди було неодмінною умовою не лише розумового розвитку дитини, а й випробовування кмітливості, мудрості та зрілості дорослих. У сиву давнину загадкам надавали магічного значення, вони були пов’язані з культовими обрядами й звичаями. Вміле одгадування загадок вважалося ознакою розуму і щасливої вдачі.

Ми повинні з вами ознайомитися із тематикою загадок, їхніми різновидами, особливостями. Відгадуючи загадки, ви розвиваєте свою кмітливість, фантазію.

Специфіка загадок полягає в тому, що в них зашифровано якийсь предмет чи явище і треба відшукати його первісне значення.

Загадки мають багато спільного з прислів’ями, приказками, образними порівняннями. їх об’єднує насамперед метафоричність, що ґрунтується на спостереженнях над природою і побутом, а також стислість і чіткість викладу.

Загадки виникли дуже давно, коли людина ще не розуміла багатьох явищ природи, боялася й обожнювала їх. Щоб пристосуватися до диких тварин, до небесних явищ (грому, блискавки), до різноманітних духів та дивовижних істот, у яких тоді вірили, їм давали умовні імена, назви, щоб не прогнівити.

Дуже цікаво відображують загадки народний світогляд, наприклад, про день і ніч, які ворогували між собою: «Сестра до брата в гості йде, а брат від сестри втікає», «Двоє стоячих, двоє ходячих, та два роздорники». (Небо і земля, сонце і місяць, день і ніч)

Загадки були і засобом виховання, розвитку розуму, перевірки кмітливості. Вони спонукають до порівняння, зіставлення речей, вчать спостерігати за природою, виділяти головне.

2. Робота в словничках

Загадка (від слова «гадати» — думати, вгадувати, загадувати) — жанр усної народної творчості, дотепне запитання, часто у віршованій формі; є у фольклорі всіх народів світу.

3. Тематика загадок

▼ Явища природи: «А що сходить без насіння?» (Сонце); «А що біжить без перестанку?» (Час); «А що шумить без буйного вітру?» (Річка)

▼Людина: «Між білими березами талалай плегце». (Зуби, язик)

▼ Рослинний і тваринний світ: «Чотири чотирники, два закопирники, а третій вертун». (Корова); «Хату на хаті має, жабам рахунок знає». (Лелека); «Вдень мовчить, а вночі кричить». (Сова)

▼Духовне життя людини: «А що плаче — сліз не має?» (Серце); «А що горить без полум’я?» (Любов)

▼Трудова діяльність: предмети побуту, знаряддя праці: «Між ногами — тривога, на пузі дорога». (Прядка); «В лісі росте, у коня колихається, у баби теліпається». (Сито)

▼ Загадки можуть мати національні образи: «Прийшли татари, людей забрали, а хата вікном утекла» (Рибалка. Риба, вода, волок); «Під одним козирком чотири козаки стоять» (Ніжки стола).

4. Ознаки загадки: Конкретність теми, лаконізм, стійкість традиції українського народу.

5. Основні типи

▼ Предмети зіставляються на основі їхнього загального зовнішнього вигляду, схожості: «За лісом, за пралісом золота діжа горить». (Сонце); «Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм лупай, під лупаєм сапай, під сапаєм хапай». (Волосся, вії, очі, ніс, рот) Зіставлення предметів відбувається на ґрунті їхньої зовнішньої схожості за кольором: «Два ряди білих хуст, а всередині червона запаска». (Зуби і язик); «Красно, ясно в землю вросло». (Буряк)

▼ Предмети зіставляються на основі ознак їхньої внутрішньої організації: «В одній барилі та дві пиві, а барило без дна і без чопа». (Яйце)

▼ Предмети порівнюються за їхніми функціями та роллю в побутовому житті народу: «Біленьке, синеньке, увесь світ одягає». (Голка)

▼ Предмети порівнюються за особливостями їхнього руху, співвідношенню нерухомого і рухомого: «Батько лежить в сповитку, а син пішов по світу». (Вогонь і дим); «Стоїть дід над водою, коливає бородою». (Очерет)

▼ Предмети зіставляються за особливостями їхнього руху та на основі спільних властивостей їхнього переміщення та їхньої поведінки: «Без ніг, без рук, а вилізе на друк». (Горох); «Без рук стука, без вогню горить». (Блискавка і грім)

6. Форма загадок -

▼ Загадки-запитання складаються з одного питального речення, яке зазвичай починається з’ясувальними сполучниками: «що то», «хто», «кому». Творення художнього образу в цих текстах відбувається за принципом повідомлення якостей і властивостей предмета загадування. Наприклад: «Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?» (Ячмінь); «Що то: з гори лисий заглядає, а з долини босий бреше?» (Місяць та собака); «В кого кам’яна сорочка?» (В черепахи); «Кому кланяємося, а він з хвостом?» (Духу святому); «Хто на собі ліс носить». (Олень)

▼ Загадки-розповіді можемо назвати найменшими художніми творами з найрізноманітнішою тематикою. Наприклад, певні загадкові формули становлять маленькі ескізи, замальовки з навколишнього життя, хоч за цими картинками «проглядає» всього одна річ, якесь одне явище: «Гуска плавала, плавала і загубила хвіст». (Голка); «Стоять коні на припоні, не п’ють, не їдять, а щоденно гладшають». (Огірки). Часто такі малюнки забарвлені доброзичливим народним гумором: «Сидить дід за дошками, стріля в бабу галушками. (Ткацький верстат) «Між двома осиками б’ються хлопці язиками». (Дрова і вогонь). Деякі з цих творів нагадують сатиричні каламбури: «Півень каже “Пкудкудак”, курка каже “Птак!”» (Чоловік їсти просить, а жінка каже чортового батька).

▼ Загадки-байки — це короткі, здебільшого ритмізовані, з м’яким полиском гумору сюжетні твори. Вони мають струнку композиційну будову, зазвичай складаються з двох-трьох розповідних речень, часом містять питальне. Вони вимагають не лише образного сприйняття довколишнього світу, але й досконалого його знання. «Прийшла шайда-байда, взяла штрики-брики; як почули м’якиники та сказали житникам: “Сідайте на вівсяники, доганяйте шайду-байду, віднімайте штрики-брики”. (Вовк вхопив козу, почули собаки й почали гавкати, ніби кажучи людям: “Сідайте на коней, доганяйте вовків та відніміть козу”), або загадка: “Прийшла Тота під наші ворота, питається Лепети: “Чи вдома Понура?” (Прийшов вовк і питає собаки, чи вдома свиня). У цій загадці-байці назви тварин сховані під іменами, в яких зашифровано риси, характерні для тварин, про які йдеться.

▼ «Книжні» загадки, міні-твори, що мають сюжет і, очевидно, потрапили до фольклору. Наприклад, «Ко мні, растущу у землі, прийде сівня Адамова; обрубаста мі руці і нозі, возложиша на главу мою вінець і омрачихомся ми світ». (Млинове каміння) «Із землі создан, яко Адам; ввержен в пещ огненную, яко три отроці; на колесницю возведен, яко Іосихв; от чрева єго всі ми питаємся; а умроша п не погребова». (Горщик глиняний)

▼ Наступна група — загадки у формі стислого діалогу. Як відомо, діалог — це тип усного мовлення, який за своєю формою є розмовою двох або кількох осіб. Загадка (за будовою двочленна), також передбачає діалог. Наприклад, «Швидка-прудка, куди йдеш?» — «А тобі, стрижене-мижене, нащо?» (Вода і очерет); «Стукотни, грукотни, куди ви йдете?» — «Смалене, палене, на що вам те?» (Відра й горшки).

7. Робота з картками (за вибором)

Деяким учням учитель роздає картки, на котрих зображені різні тварини, комахи, до яких потрібно скласти загадку і записати на цій картці. У цей час решта учнів разом з учителем відгадують загадки зі збірника. Той, хто склав загадку, читає її, учні відгадують, а потім роздивляються картинку.

8. Літературна гра «Найкмітливіші»

Клас поділяється на дві команди (дівчат та хлопців). Гра минає в два етапи: І етап — «Запитанка»; II етап — «Відгадочка».

I етап — «Запитанка»

За кожну правильну відповідь — 2 бали.

▼ Що таке загадки?

▼ Навіщо люди складали загадки?

▼ 3 яких частин складається загадка? (Із власне загадки і відгадки)

▼ Які є види загадок?

▼ Хто є автором загадок?

II етап — «Відгадочка»

За кожну правильну відповідь — 1 бал.

Відгадайте загадки.

Загадка	Відгадка
П’ять братів: віком рівні, зростом різні	пальці
Що можна побачити з заплющеними очима?	сон
Ношу багато років їх, а полічити не можу	волосся
Прозорий, як скло, не вставиш у вікно	льод
3 гілки на гілку стриба, як комашка, легка й моторна, та проте не пташка	білка
Хто вміє на всіх мовах говорити?	відгомін, луна
Сім братів, усі вони однакового віку, а імена в них різні	дні тижня
У носатого Івана Одежина дерев’яна. Він у чистім полі ходить І по ньому носом водить. Не стрижений, не чесаний — Гострим ножем затесаний	олівець
Кулька крутиться, працює, А з-під кульки — рідина. Швидко літеру малює На папері — ось вона	ручка
Дуже я потрібна всім — І дорослим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу	книга
Великий будинок у місті стоїть, Та завжди, як вулик бджолиний, шумить. Як чаша, він повний знаннями, Ласкавий будинок цей з нами	школа
Хату на хаті має, жабам рахунок знає?	лелека

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1. Від якого слова походить слово «загадка»?

А Говорити;

Б відтворювати;

В гадати;

Г сміятись.

2. Яка загадка складається з одного питального речення за допомогою слів «Що то», «Хто»?

А Загадка-розповідь;

Б загадка-байка;

В загадка-діалог;

Г загадка-запитання.

3. Яку загадку можемо назвати найменшим художнім твором?

А Загадка-розповідь;

Б загадка-байка;

В загадка-діалог;

Г загадка-запитання.

4. Які є загадки з гумористичним сюжетом?

А Загадка-розповідь;

Б загадка-байка;

В загадка-діалог;

Г загадка-запитання.

5. Які загадки за своєю формою є розмовою двох або кількох осіб?

А Загадка-розповідь;

Б загадка-байка;

В загадка-діалог;

Г загадка-запитання.

6. Яка тематика загадки «Вдень мовчить, а вночі кричить»?

А Рослинний і тваринний світ;

Б трудова діяльність;

В людина;

Г явище природи.

7. Яка тематика загадки «В лісі росте, у коня колихається, у баби теліпається»?

А Рослинний і тваринний світ;

Б трудова діяльність;

В людина;

Г явище природи.

8. Яка тематика загадки «Між білими берізками телепай плеще»?

А Рослинний і тваринний світ;

Б трудова діяльність;

В людина;

Г явище природи.

9. Яка тематика загадки «А що сходить без насіння?»

А Рослинний і тваринний світ;

Б трудова діяльність;

В людина;

Г явище природи.

10. Яка тематика загадки «А що плаче — сліз не має»?

А Духовне життя людини;

Б трудова діяльність;

В людина;

Г явище природи.

11. Відгадайте загадку «Під одним козирком чотири козаки стоять»:

А ніжки стола;

Б стіни хати;

В ліжко;

Г піч.

12. Відгадайте загадку «А що горить без полум’я?»:

А ненависть;

Б любов;

В зрада;

Г радість.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити 5 загадок напам,ять і пояснити їх зміст
Напишіть твір-мініатюру «Загадка — скарб українського народу».
Прочитати і вивчити стор. 143-145

Дата___________ Предмет_____Українська мова____ Клас_____5____ Урок № 33 . Тема: Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу, рослин, тварин). Художні засоби в загадках.

Теорія літератури: метафора.

Мета: Навчальна: ознайомити учнів зі світом загадок; проаналізувати програмні фольклорні твори; визначити їхні види та художні засоби.Виховна: виховувати любов до усної народної творчості.Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне читання.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3.Актуалізація опорних знань.

Розгадування загадок

1. Не хожу я, а скакаю,

Бо нерівні ноги маю.

Через поле навмання

Перегнав би я коня.(заєць)

2. Ось хатина, в ній співак.

Як цю пташку звали... (шпак)

3. Стоїть дід над дашками, кида в бабу галушками.(град)

4. Котиться клубочок

Зовсім без ниточок.

Замість ниточок —

Триста колючок.(їжак)

5. Двоє ходять, двоє — дивляться, одна водить і наказує.(людина)

6. Завжди в роті, а не проковтнеш.(язик)

7. Швидко скрізь літає,

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує.(ластівка)

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Загадки — це своєрідні перлини народної мудрості й творчості. Вони не тільки розвивають у людині гостроту розуму, догадливість, кмітливість, а й відкривають поетичну сторону звичайних речей, предметів і явищ.

Специфікою загадок є те, що в них у завуальованій формі зашифровано якийсь предмет чи явище, первісне значення якого треба відшукати. Щоб їх розгадати, потрібно вміти бачити спільне в конкретному й абстрактному, а метафоричні образи загадки замінювати реальними.

Загадки завжди виступали засобом естетичного освоєння навколишньої дійсності: розвивали естетичний смак, сприяли образному баченню різних предметів і явищ у житті, допомагали відчути зображувальну силу слова.

2. Художні засоби в загадках

Загадки — це вид художньої творчості народу, тому в них часто використовуються такі художні засоби, як повтори («Торох, торох, розсипався горох, почало світати — нема що збирати» — зорі), епітети та гіперболи («Біг кінь білобокий понад яр глибокий; як упав — на весь світ задрижав» — грім), антоніми («Чорна корова всіх людей поборола, а біла кобила всіх побудила» — ніч і день), метафори («Сиві воли усе поле злягли» — туман), іронія, гумор («Сидить дід за подушками і стріляє галушками» — град), парадокси («— Вона Червона? — Ні, чорна.— Чому ж вона біла? — Тому що зелена» — смородина); зменшувально-пестливі слова («Діжечка на діжечці, діжечка на діжечці, а зверху китичка» — очерет) та ін.

3. Види загадок

Тематика загадок різноманітна:

Про явища природи: «А що сходить без насіння?» (Сонце); «А що біжить без перестанку?» (Час); «А що шумить без буйного вітру?» (Річка); «Всіх годує, напуває, а про неї не кожен дбає». (Земля); «Піднялися ворота — всьому світу красота». (Веселка).

Про людину: «Між білими березами талалай плегце». (Зуби, язик); «Що воно за штука, що день і ніч стука». (Серце) «Дві зірки весь світ бачать». (Очі); «Завжди в роті, а не проковтнеш». (Зуби)

Про рослинний і тваринний світ: «Чотири чотирники, два закопирники, а третій вертун». (Корова) «Хату на хаті має, жабам рахунок знає?» (Лелека); «Вдень мовчить, а вночі кричить». (Сова); «Сім солов’ят на одній подушці сидять». (Бджоли); «Літом у шубі, зимою в шапці». (Дерево); «Має гребінь, та не може ним чесатися». (Півень)

4. Рубрика «Знавець загадки»

Розкажіть усе про загадку (за схемою).

Загадка -> утворення загадки —> форми загадки.

5. Рубрика «Дерево-загадка»

На дошці намальоване дерево, на ньому закріплені маленькі аркуші із загадками. Кожен учень підходить до дерева та «зриває» аркуш. Читає загаду, відгадує її, або відгадує за допомогою класу.

Орієнтовні загадки

1. Стоїть серед моря червона комора. (Сонце)

2. Золотий пішов, а срібний прийшов. (Сонце і місяць)

3. Загадаю загадки на три граматки: усім трьом, що перед вікном. (Сонце, Місяць, зорі)

4. Іде лісом — не тріщить, іде водою — не плюскотить, іде до хати — на нього пси не гавкають. (Сонячний промінь)

5. Через вікно суне золоте сукно. (Небо і сонце).

6. Не дід, а з бородою, не корова, а доїться. (Коза)

7. Живе в лісі; хижий, дикий, душить курей та індиків. (Лис)

8. Від нежданого приходу вона хутко скаче в воду. (Жаба)

9. Маленький, сіренький, по гаях літає, а вночі співає. (Соловейко)

10. Довгі ноги, довгий ніс, по болоті ходить скрізь. (Чапля)

11. Стоїть півень на току у червонім ковпаку. (Мак)

12. Стоїть дід над водою, трясе бородою. (Очерет)

13. Не сіють, не саджають — самі виростають. (Волосся)

14. Повен хлівець білих овець. (Рот)

15. Що воно за штука, що день і ніч стука. (Серце)

16. Сопе, хропе, часом чхає, сюди-туди зазирає; на морозі замерзає, бо одежини не має. (Ніс)

6. Рубрика «Складіть загадку» (з указаних слів) та відгадайте

1. Воно, ніч, що, за, що, день, штука, і, стука?

2. Колода, болота, згниє, не, серед, не, лежить, і, заіржавіє.

3. Насіння, сіє, поле, хто розуміє, чорне, його, біле, той.

4. Маленький, мене, відразу, я, та, глянеш, на, свій, спритненький, знайдеш, шлях.

5. Червона, низько, до, пахуча, близько, росте, солодка, землі.

Відповіді

1. Що воно за штука, що день і ніч стука? (Серце)

2. Лежить колода серед болота, не згниє і не заіржавіє. (Язик)

3. Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє. (Книжка)

4.Я маленький, та спритненький, глянеш на мене — відразу знайдеш свій шлях. (Компас)

5. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько. (Суниця)

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Напишіть твір-мініатюру «Загадка в житті людини»

Охарактеризуйте загадки про тварин та рослинний світ.

Стоїть серед моря червона комора.	Золотий пішов, а срібний прийшов.	Загадаю загадки на три граматки: усім трьом, що перед вікном.	Іде лісом — не тріщить, іде водою — не плюскотить, іде до хати — на нього пси не гавкають.
Через вікно суне золоте сукно.	Не дід, а з бородою, не корова, а доїться.	Живе в лісі; хижий, дикий, душить курей та індиків.	Від нежданого приходу вона хутко скаче в воду.
Маленький, сіренький, по гаях літає, а вночі співає.	Довгі ноги, довгий ніс, по болоті ходить скрізь.	Не сіють, не саджають — самі виростають.	Стоїть півень на току у червонім ковпаку.
Стоїть дід над водою, трясе бородою.	Повен хлівець білих овець	Що воно за штука, що день і ніч стука.	Сопе, хропе, часом чхає, сюди-туди зазирає; на морозі замерзає, бо одежини не має.

«Складіть загадку» (з указаних слів) та відгадайте

1. Воно, ніч, що, за, що, день, штука, і, стука?

2. Колода, болота, згниє, не, серед, не, лежить, і, заіржавіє.

3. Насіння, сіє, поле, хто розуміє, чорне, його, біле, той.

4. Маленький, мене, відразу, я, та, глянеш, на, свій, спритненький, знайдеш, шлях.

5. Червона, низько, до, пахуча, близько, росте, солодка, землі.

Тестове опитування

1. Відгадайте загадку «Народився восени, навесні вмираю»:

А сніг; Б хліб;В мороз; Г вітер.

2. Відгадайте загадку «Зроду рук своїх не має — візерунки виливає»:

А сніг; Б хліб;В мороз; Г вітер.

3. Відгадайте загадку «Ні листя, ні гілля — у гаю зростають»:

А гриб; Б трава;В суниця; Г квітка.

4. Відгадайте загадку «Головата, дженджуриста, сорочок наділа триста, а нога — одна»:

А картопля; Б морква;В капуста; Г буряк.

5. Відгадайте загадку «Що то за курочка, що під землею несеться?»:

А морква; Б буряк;В капуста; Г картопля.

6.Яка форма цієї загадки: «Довгий, зелений, добрий солоний, добрий і сирий, хто він такий?

А Загадка-діалог; Б загадка-байка;В загадка-запитання; Г загадка-розповідь.

7.Якої тематики ця загадка «Бочка стогне біля тину, завалившися бочком»?

А Про тварину; Б про рослини;В про людину; Г про явища природи.

8. Якої тематики ця загадка «У зеленим зіллі Виросли дівчатка — Вії у них білі, Золоті очатка»?

А Про тварин; Б про рослини;В про людину; Г про явища природи.

9. Якої тематики ця загадка «Як летів — блискотів. Як упав — землею став»?

А Про тварину; Б про рослини;В про людину; Г про явища природи.

10. Якої тематики ця загадка «Все життя один одного наздоганяють, а обігнати один одного не можуть»?

А Про тварин; Б про рослини;В про людину; Г про явища природи.

11. Якої тематики ця загадка «У білій одежині, В хустині зелененькій Сумує край стежини Тонесенька Оленка»?

А Про тварин; Б про рослини;В про людину; Г про явища природи.

12. Якої тематики ця загадка «Щоб кравець — не кравець. І щоб швець — так не швець. А ножиці у руках І щетинка у зубах»?

А Про тварину; Б про рослини;В про людину; Г про явища природи.

Дата___________ Предмет_____Українська мова____ Клас_____5____ Урок № 33 . Тема: Прислів’я та приказки. їхня краса й мудрість. Народне уявлення про довколишній світ. Види прислів’їв і приказок. Теорія літератури: прислів’я, приказка. Вивчити напам’ять: кілька прислів’я і приказки (на вибір)

Мета:Навчальна: ознайомити учнів зі світом прислів'їв та приказок; проаналізувати програмні фольклорні твори; визначити їх види та вивчити поняття.Виховна: виховувати любов до фольклору.Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне читання.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

Народна мудрість

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань. Бесіда

▼ Що ви вже знаєте про прислів’я та приказки?

▼ Хто є автором прислів’їв та приказок?

▼ Які ви знаєте прислів’я?

▼ Прислів’я та приказки — це жанр української народної творчості?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Прислів’я та приказки належать до неоціненних коштовностей фольклору будь-якого народу, в тому числі — українського, — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. Вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень

над життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.

Прислів’я та приказки становлять звід правил, якими людина має керуватися в повсякденному житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують,— словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками. Чіткої межі між прислів’ями та приказками не існує, а основна відмінність полягає насамперед у тому, що прислів’я є більш розгорнутими, ніж приказки.

Багато українських прислів’їв виражають любов до Батьківщини, готовність її захищати, осуд зрадників, стверджують необхідність дружби між народами тощо.

Виникають прислів’я постійно, але поширюються в народі й передаються від покоління до покоління лише найзмістовніші й най- влучніші з них. Справжні народні прислів’я поєднують у собі глибокий зміст із дуже простою, але образною формою, їх легко запам’ятовувати й виголошувати. Прислів’я, як правило, короткі, будова їх відзначається симетричністю, поділом на частини, що римуються між собою; рими в них багаті й іноді несподівані. Часто прислів’я будуються з використанням або синтаксичного паралелізму («Хвали жито в стогу, а пана в гробу»), або протиставлення («Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить»). Найчастіше прислів’я використовують метафору, а також гіперболу («Такий тупий ніж, що й киселю не ріже»), іронію («Поможе, як мертвому кадило»), порівняння («Живе, як у батька за пазухою»), епітети («У лиху годину узнаєш вірну людину») та інші тропи. Можна виявити такі особливості народних прислів’їв: узагальнення народного досвіду; повчальність; стислість і ємність висловленої думки; влучність і поетичність; використання слів у прямому й переносному значеннях; малий обсяг. .

2. Теорія літератури

Прислів'я — мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом. «Життя прожити — не поле перейти».

3. Особливості народних прислів'їв:

□ узагальнення народного досвіду;

□ повчальність;

□ стислість і ємність висловленої думки; а влучність і поетичність;

□ використання слів у прямому й переносному значеннях;

□ малий обсяг.

4. Будова прислів'їв

□ Загальне судження і додатки, тлумачення, повчання.

□ Чітка композиція підтримується ритмічним строєм. В основу його покладено тонічний розмір, заснований на ударних і ненаголошених складах.

5. Виражальні засоби мови прислів'їв

□ Епітети: Біла, рум’яна — рівно кров з молоком.

□ Порівняння: Жіноче серце, що котел кипить.

□ Метафора: Дружина співає, а чоловік вовком виє.

□ Гіпербола: Така красава, що у вікно гляне — кінь пряне, на двір вийде — три дні собаки гавкають.

6. Теорія літератури

Приказка — стійкий вислів, у якому дається образна характеристика певного явища. Зміст її, на відміну від прислів’я, не має звичайно повчального характеру, їй властива синтаксична незавершеність. Досить часто це вкорочене прислів’я, наприклад: «як сніг на голову», «вивести на чисту воду», «лисячий хвіст», «вовчий рот», «собаку з’їв».

7. Тематика прислів'їв

□ Прислів’я та приказки про мову. (Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові, удар забувається, а слово пам’ятається, чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.)

□ Прислів’я та приказки про добро. (Все добре, що добре кінчається).

□ Прислів’я та приказки про працю. (Будеш трудиться — будеш кормиться, маленька праця краща за велике безділля, треба нахилиться, щоб з криниці води напиться).

□ Прислів’я та приказки про розум, знання та уміння. (Вік живи — вік учись, кожна пригода — до мудрості дорога, хто знання має, той мур зламає.)

□ Прислів’я та приказки про життя. (День довгий, а вік короткий, життя біжить — як музика дзвенить, життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння).

□ Прислів’я та приказки про тварин. (Бійся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться, дарованому коневі в зуби не дивляться, кіт з хати — миші танцюють)

□ Прислів’я та приказки про взаємини між людьми. (Один у полі не воїн, всі за одного, один за всіх, дружній череді і вовк не страшний)

□ Прислів’я та приказки про природу та її явища. (Нема тієї драбини, щоб до неба дістала, місяць — козацьке сонце, Вода в решеті не встоїться)

8. Практичні завдання

8.1. Розподіліть прислів’я та приказки за вказаним зразком.

Прислів’я	Приказка
Зразок: Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш	Зразок: Рідна мова — не полова

Приказка: «Правда очі коле», «У страху великі очі», «Ото велике цабе!», «Дожився до ручки», «Він тертий калач».

Прислів'я: «Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить», «Такий тупий ніж, що й киселю не ріже», «Живе, як у батька за пазухою», «У лиху годину узнаєш вірну людину», «Хвали жито в стогу, а пана в гробу».

8.2. Рубрика «Добери прислів’я та приказки» (Вчитель говорить слова — на позначення предмету)

1. Перо (Гарна птиця пером, а чоловік розумом);

2. Меч (Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи);

3. Хата (Своя хата — своя правда, своя стріха — своя втіха);

4. Голова (Шануй свою голову, бо друга не виросте);

5. Камінь (Хто мусить, той і каменя вкусить);

6. Залізо (Куй залізо, поки гаряче);

8.3. Встановіть відповідність за тематикою.

1. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. (Про мову)

2. Добра пряха на скіпку напряде. (Про працю)

3. Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться. (Про розум)

4. Свій хоч не заплаче, то скривиться, хоть не скривиться, то не висміє. (Про сім’ю)

5. Біда, коли один в бороні, а десять в стороні. (Про дружбу)

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1. Мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом. Це:

А прислів’я;

Б приказка;

В загадка;

Г легенда.

2. Стійкий вислів, у якому запропонована образна характеристика певного явища, це:

А прислів’я;

Б приказка;

В загадка;

Г легенда.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Напишіть твір-мініатюру «Прислів’я та приказки — окраса української мови», «3 глибин моря дістають перлини, а з глибин книг — знання».

Вивчіть 10 прислів,їв напам,ять

Дата___________ Предмет_____Українська мова____ Клас_____5____ Урок № 35 . Тема: «3 глибин моря дістають перлини, а з глибин книг — знання». Твір-роздум за прислів’ями.

Мета:Навчальна: закріплювати навички правильно будувати текст-міркування, вчити розкривати абстрактно-загальні поняття.Виховна: виховувати людяність, гуманізм у стосунках, великодушність та самопожертву, скромність, бережливе ставлення до природи. Розвивальна: розвивати зв'язне мовлення, увагу, пам'ять, мислення, уміння логічно й послідовно викладати думки на папері, словесно передавати свої почуття й переживання.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань. Бесіда

▼ Що ви знаєте про прислів’я?

▼ Які ви знаєте прислів’я?

▼ На які теми можна поділити прислів’я?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Учитель. Сьогодні на уроці ми спробуємо об’єднати дивовижну красу перлини з духовною красою книги. Також ви напишете твір-роздум «З глибин моря дістають перлини, а з глибин книг — знання».

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда

▼ Як ви розумієте прислів’я «З глибин моря дістають перлини, а з глибин книг — знання»?

▼ Чому саме перлину порівнюють зі знаннями, а книгу з морем? Доведіть свою думку.

▼ Які ще ви знаєте прислів’я про книгу або знання? (Знання — сонце, книга — вікно, Книга — твій друг, без неї, як без рук, Не на користь книжку читати, коли вершки лиш знімати)

2. Рубрика «Вислови про книгу»

1. Читаючи вперше хорошу книгу, ми переживаємо відчуття, ніби знайшли нового друга. Перечитати книгу — значить знову побачити давнього друга (Вольтер).

2. Любіть книгу, вона полегшить вам життя, по-дружньому допоможе розібратися в строкатій і бурхливій плутанині думок, почуттів, подій, вона навчить вас поважати людину і самих себе, вона надихає розум і серце почуттям любові до світу, до людини (Максим Горький).

3. Книги — це скарби людського розуму, які мають переходити в спадок від покоління до покоління на вжиток тих, хто народиться згодом (Д. Аддісон).

4. Вчасно прочитана книга — це велике щастя. Вона здатна змінити життя так, як не змінить його найкращий друг чи наставник (П. Павленко).

3. Гра «Скарбниця мудрості»

Книги мають особливу чарівність; книги дають нам насолоду: вони розмовляють із нами, дають нам добрі поради, вони стають живими друзями для нас.

З’єднайте колонки так, щоб утворились прислів’я.

Книга для розуму	як без вікон, темно
Прочитав добру книгу	- ключ до знань
У книжці шукай не букви,	а з книжок — знання
Хто багато читає,	як без вікон, темінь
В домі без книги,	- теплий дощик для посівів
Книги	а думки
3 ручаїв — ріки,	як на світі жить
Розум без книги,	- розуму наберешся
Книга вчить,	той багато знає
3 книгою подружишся	- зустрівся з другом

Ключ

Книга для розуму — теплий дощик для посівів.

Прочитав добру книгу — зустрівся з другом.

У книжці шукай не букви, а думки.

Хто багато читає, той багато знає.

В домі без книги, як без вікон, темно.

Книги — ключ до знань.

З ручаїв — ріки, а з книжок — знання.

Розум без книги, як без вікон, темінь.

Книга вчить, як на світі жить.

З книгою подружишся, розуму наберешся.

4. Відгадай загадку

1.Кожний, скільки хоче, бере, а все лишається. 2.Уст не маю, а про живих і мертвих красно розповідаю. 3.Не людина, а є вчителем людини. (Книга)

5. «За і проти» Чи потрібні нам книги та знання?

6. Підготовка до написання твору-роздуму

6.1. Бесіда.

▼ Які види текстів ви знаєте? Текст міркування — це ...?

▼ Пригадайте будову тексту-роздуму.

▼ Які особливості тексту-роздуму ви знаєте?

▼ Яка відмінність тексту-роздуму від інших видів текстів?

Пам'ятка

1.Кожну частину тексту писати з абзацу.

2.Речення будувати невеликі.

3.Послідовно викладати свої думки.

4.Наводити приклади, докази.

5.Стежити за мовою.

6.Уникати повторів слів.

7.Під час написання складних слів користуватися орфографічним словником.

6.3. Складання плану.

План (орієнтовний)

1. Прислів’я — мудрість українського народу.

2. Велика сила — книги.

3. Знання — шлях до успіху.

4. Книги та знання збагачують життєвий досвід.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Стор. 149 Д/З 4 питання

Дата___________ Предмет_____Українська література____ Клас_____5____ Урок № 36 . Тема: Леонід Глібов. «Химерний маленький», «Що за птиця?»

Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок.Теорія літератури: акровірш, порівняння

Мета: Навчальна: ознайомити учнів із цікавими сторінками біографії автора; проаналізувати програмні ліричні твори; визначити художні засоби та образність; вивчити поняття акровіршу та оповідання.Виховна: формувати інтерес до авторського фольклору.Розвивальні: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне декламування віршів.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

Працюючи, не знав ти зради;

із шляху певного тебе не відхилив

ні острах, ні життя принади.

В. Самійленко

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань▼ Загадка — це ...▼Які є види загадок?▼Які теми загадок?▼Які особливості загадок?

3.2. Поетична хвилинка

Ах, як гарно надворі сьогодні,

Красне сонечко танцює із-за хмар.

Рання пташка крильцями вітає,

Озеро красиве під дубком,

Вітерець все грається сьогодні

І лоскоче листячко дерев.

Разом з нами він вітається сьогодні,

Шепче вам свій ласкавий він «Привіт»!

3.3. Бесіда.

▼ Чи сподобався вам вірш?

▼ Про кого розповідається у вірші?

▼ Чи помітили ви щось незвичайне?

Учитель. Подивіться на перші літери кожного рядка, а зараз прочитайте їх згори донизу. Яку назву ви побачили? (Акровірш)

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Вступне слово вчителя

— Леонід Глібов народився 4 березня 1827 року в селі Веселий Поділ, колишнього Хорольського повіту на Полтавщині. Його батько, Іван Назарович Глібов, був управителем кінськими табунами в маєтку поміщика Гаврила Родзянки. Дитинство Глібова минуло в селі Горби Кременчуцького повіту, куди з Веселого Подолу перейшов на роботу його батько, забравши з собою сім’ю.

Початкової грамоти Глібова навчила його мати, Орина Гаврилівна, культурна й освічена жінка, потім хлопця учив місцевий панотець, а 1840 року його віддали до Полтавської гімназії.

У перші роки перебування в Полтавській гімназії

Л. Глібов пробує писати російською мовою. Його творча біографія починається віршем «Сон», написаним 1841 року, а 1847 р. виходить його перша збірка російською мовою — «Стихотворения Леонида Глебова».

Після одруження він вступає 1849 р. до Ніжинського ліцею вищих наук князя Безбородька. Тоді ж Глібов звертається до жанру байки і навіть деякі з них друкує в газеті «Черниговские губернские ведомости».

З 1855 р. Л. І. Глібов працює викладачем історії та географії в дворянському училищі в м. Чорному Острові, Подільської губернії, а з 1858 р. переходить на посаду викладача історії та географії в Чернігівську чоловічу гімназію. У цей період з’являються перші українські байки Глібова — здебільшого вільні переклади з Крилова. У ці роки він пише також низку ліричних віршів в дусі пісенно-романтичної поезії 20-40-х років XIX ст.

1861 р. письменник стає видавцем і редактором новоствореної двотижневої газети «Чернігівський листок», у якій вміщувались його прозові і поетичні твори під псевдонімами: «Ив. Кенер», «Простодушний». У газеті, яку він видавав власним коштом російською і українською мовами, висвітлювали питання громадсько- культурного життя України того часу. Зростання популярності «Чернігівського листка» насторожило царських чиновників, які піддали суворій цензурі вміщені в ньому матеріали, що згодом призвело до припинення діяльності цього видання. Після цієї події Л. Глібов залишив Чернігів та на кілька років оселився в Ніжині разом з дружиною, яка тяжко захворіла.

Поховавши дружину, 1895 р. Глібов повертається до Чернігова та деякий час працює дрібним чиновником у канцелярії губернатора. З 1867 р. він стає управителем земської друкарні, продовжує активну творчу працю, готує збірки своїх байок, видає книги-«метелики», друкує фейлетони, театральні огляди, публіцистичні статті, поезії російською мовою, твори для дітей.

Чимало зробив Л. І. Глібов і для українського культурного поступу. У Чернігові, де поет прожив більшу частку свого життя, він заснував «Товариство, яке кохає рідну мову». Учасники його ставили перші українські вистави та популярні «живі картини».

За п’ять днів до смерті поет написав останню байку «Огонь і Гай» з думою про «молодіж любую, надію нашу, квіти» — про дітей. Уся творчість Л. Глібова є неоціненним набутком передової культури українського народу.

Помер Л. Глібов 10 листопада 1893 р. в Чернігові, де його й поховано на території монастиря Святої Трійці. Пам’ять про видатного байкаря Леоніда Глібова залишається у свідомості нових поколінь. Він є і буде улюбленим поетом українського народу. 1957 року у Веселому Подолі було відкрито пам’ятник Глібову. Його спорудили власним коштом вдячні нащадки — селяни місцевої артілі. З високого постаменту дивиться поет у широкий рідний степ, немов промовляючи:

Там ясная зоря, як радість привітала,

Літала на коні там молодість моя...

За своє життя Леонід Глібов написав 107 байок. Головна тема його байок — несправедливість суспільного устрою: безправ’я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, хабарництво чиновників тощо.

Байкарська творчість Глібова поділяється на два періоди: перший — 50-70-ті рр., другий — 80-90-ті рр.

У байках Глібова першого періоду (1853-1872 рр.) багато уваги приділено зображенню зневажливого ставлення поміщицької системи до трудового люду («Вовк і Кіт», «Гадюка та Ягня», «Вовк та Зозуля», «Вовк та Мишеня», «Лев та Миша», «Громада», «Вовк та Ягня»), процес руйнування кріпосницького господарства («Мірошник»).

Правдивим відтворенням взаємин між знедоленим, безправним народом і гнобительсько-чиновницьким апаратом є байки «Медвідь-пасічник», «Щука», «Лисиця і Ховрах», «Вівчар», «Вовк та вівчарі». У байках «Мишача рада», «Квіти» Л. Глібов висміяв кумівство у вирішенні громадських справ.

У другий період творчості Л. Глібов пише байки: «Ластівка і Шуліка», «Лев на облаві», «Кундель», «Коник-стрибунець», «Цуцик», «Цяцькований осел», «Мальований стовп» та інші.

Сила байок Л. Глібова в тому, що майже в кожному творі відчувається народна точка зору на зображувані події. Викриваючи паразитизм, жорстокість панівних класів, байкар протиставляє їм працьовитість і чесність простого люду, показує його моральну вищість, стверджує його місце і роль у житті суспільства. Тематично спорідненим у байках письменника постає викриття чиновницького паразитизму та байдужості, морального застою.

Леонід Глібов своєю байкарською творчістю «зробив значний крок уперед порівняно зі своїми попередниками і сучасниками», малюючи реальні картини тогочасної дійсності, по-справжньому обезсмертив своє ім’я.

2. Робота з підручником стор. 150-151.

3. Теорія літератури:

Акровірш (грецк. «віршований рядок») — вірш, у якому перші літери кожного рядка, прочитувані згори вниз, утворюють слово або речення, найчастіше — ім’я того, кому присвячується акровірш. Іноді в акровірші зашифровавно ім’я його автора. Також акровірш використовується в загадках.У XIX ст. чимало оригінальних акровіршів створив Леонід Глібов.

Порівняння — троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою порівняльного зв’язку, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, буцім, ніби та ін. Цей троп має велику традицію, він широко застосовується в усній народній творчості («Парубок, мов явір», «дівчина, як зоря» та ін.)

4.Робота з твором Л. Глібова «Химерний маленький»

4.1. Читання поезії учнями.

4.2. Тема: загадки для дітей, зашифровував у цікавій поетичній формі звичайні, знайомі речі. (Вареник, пухкенький, товстенький, смачненький).

4.3. Ідея: вміння готувати смачну їжу.

4.4. Основна думка: яке приготування, така і їжа.

4.5. Бесіда.▼ Чи сподобався вам вірш-загадка Л. Глібова?▼ Що в ньому спільного з народними казками?▼ Що це за страва «вареник гречаний»? (Традиційна українська страва, дуже корисна)▼ Які дії виконує вареник?▼ Які рядки допомогли вам знайти відгадку?▼ Хто з вас ліпив вареники та знає, як їх готувати?

5.Робота з текстом Л. Глібова «Що за птиця?»

5.1. Читання учнями поетичного твору.

5.2. Тема: ототожнення ледачої людини з мухою.

5.3. Ідея: зображення характерних особливостей комахи, які притаманні людині. (Вона набридлива, може влетіти в будь-яку шпаринку, завжди непрохана гостя, бере все, що заманеться, їй не треба просити. Тому її звідусіль проганяють.)

5.4. Основна думка: засудження тих, хто на чужому горбу у рай в’їжджають.

6.Бесіда▼ Чи сподобався вам акровірш Л. Глібова?▼ Хто виступає героєм у цьому вірші?▼ Чому муха порівнюється з птахою та людиною?▼ Які людські риси ви побачили в цьому творі?▼ Що треба робити, щоб не бути схожим на муху?

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Тестове опитування

1. Коли народився Л. Глібов?

А 4 березня 1827;

Б 7 березня 1836;

В 5 березня 1822;

Г 10 листопада 1827.

2. У якому акровірші герой — вареник?

А «Хто вона?»;

Б «Хто сестра і брат?»;

В «Химерний маленький»;

Г «Що за птиця?»

3. У якому акровірші герой — муза?

А «Хто вона?»;

Б «Що за птиця?»;

В «Хто сестра і брат»;

Г «Химерний маленький».

4. Поетичний твір «Химерний маленький» — це:

А пейзажна лірика;

Б оповідання;

В акровірш-загадка;

Г легенда.

5. У якому селі народився Л. Глібов?

А Веселий Поділ;

Б Миронці.

В Кирилівка;

Г Богданівна.

6. Де купався вареник у вірші Л. Глібова «Химерний маленький»?

А У тазу;

Б окропі;

В басейні;

Г у воді.

7. Чим умився вареник у вірші Л. Глібова «Химерний маленький»?

А салом;

Б окропом;

В водою;

Г маслом.

8. Між людьми, як ..., в’ється:

А пташка;

Б комаха;

В букарка;

Г листя.

9. Вареник був виготовлений із:

А м’яса;

Б рису;

В гречки;

Г картоплі.

10. Куди скотився вареник?

А У дірку;

Б у рот;

В униз;

Г під стіл.

11. У що прибрався вареник?

А Одежу;

Б штанці;

В масло;

Г у тісто.

12. Коли помер Л. Глібов?

А 14 березня 1893;

Б 10 листопада 1893;

В 10 жовтня 1895;

Г 15 жовтня 1875.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Напишіть твір-мініатюру «Л. Глібов — байкар».

Прочитати стор 152-157.

Вивчіть напам,ять акровірші Глібова

Дата___________ Предмет_____Українська література____ Клас_____5____ Урок № 41 . Тема: «Повість минулих літ» — найдавніший літопис нашого народу. Значення для нащадків. Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських князів до своєї землі, риси їхніх характерів. Теорія літератури: літопис.

Мета:Навчальна: ознайомити учнів із цікавими сторінками створення літопису; опрацювати ідейно-художній зміст програмного твору, визначити його тему й ідею, охарактеризувати головних персонажів та сюжет.Виховна: формувати інтерес до історичного минулого свого народу.Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне читання.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2.Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань

▼Пригадайте літописи з минулого уроку. Які з них вам найбільше запам’ятались?

▼Хто такий Нестор-літописець?

▼Що ви знаєте про «Повість минулих літ»?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— «Повість минулих літ» — літописне зведення, складене в Києві на початку XII століття, пам’ятка історіографії та літератури Київської Русі.

Оригінал (першопис) «Повісті минулих літ» до наших днів не зберігся. Збереглися лише пізніші списки. Під «списком» розуміють «переписування» («списування») з іншого джерела. Найдавніші з них — Лаврентіївський, переписаний 1377 р., що охоплює події до 1110 р., та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117 р. Відомі три редакції «Повісті минулих літ»: перша — складена ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором із літописних зведень поч. XII ст. з доведенням розповіді до 1113 р. Майже 35 % текстів Нестора-літописця записано зі слів Яня (Бояна).

2.Робота над літописом «Повість минулих літ»

2.1. Тема: хронологічне зображення подій, які відбувались на наших територіях до утворення Київської Русі та за часів правління перших князів.

2.2. Ідея: уславлення славетного минулого нашого народу.

2.3. Характеристика літопису «Повість минулих літ».

Починається «Повість» викладом всесвітньої історії, яку літописець веде від легендарного «світового потопу» і розподілу землі між синами Ноя. Основну увагу літопис приділяє Яфетовим володінням, бо від племені Яфета походять і слов’яни. У вступній частині «Повісті» розповідається про народи, які пригнічували слов’ян ще на Дунаї.

Нестор розповідає легенду про апостола Андрія Первозванного, його подорож по Дніпру, пророкування на Київських горах, де мав бути збудований Київ. Цією легендою Нестор виправдовував прийняття на Русі християнства.

У «Повісті» розширено легенду про заснування братами Києва.

Перша дата — 852 р.— у «Повісті» стоїть після оповідання про хозарську данину.

Під 859-862 роками Нестор розповідає про запрошення варязьких князів на Русь, зокрема Рюрика, Аскольда та Діра.

Епізод про смерть Олега від свого коня у «Повісті» зображено дуже жваво, нею завершується цикл напівлегендарних переказів, пов’язаних з ім’ям Олега.

Кілька цікавих оповідань Нестор вмістив у Володимировому циклі. Під 992 роком записано оповідання про єдиноборство руського юнака з печеніжином та заснування Переяславу.

Спираючись на народні перекази, Нестор вніс до «Повісті» оповідання про четверту помсту Ольги над древлянами (про голубів, які підпалили Іскоростень).

Нестор увів до літопису також документальні матеріали — чотири договори руських князів із греками — договори Олега 907 та 911 рр., договір Ігоря 945 р. і договір Святослава 971 р.

Несторові також належать три оригінальні твори, що ввійшли до «Повісті». Це — оповідання про перенесення мощів Феодосія (1091), про напад половців на Печерський монастир (1096) і про похід Святополка з іншими князями проти половців (1107).

2.4. Виразне читання уривків літопису.

2.5. Опрацювання літопису «Повість минулих літ» у формі бесіди за питаннями.

▼ Який народ мешкав на території заснування Києва?

▼ Завдяки чому гори навкруги Києва дістали свої назви?

▼ Як літописець описує Кия? Знайдіть цитату в тексті.

▼ Чи був Олег завойовником? Обґрунтуйте свою думку,

▼ Як йому вдалося завоювати Київ?

▼У чому полягала відмінність між християнською мовою та язичницькою?

▼Навіщо Ольга похрестилася? Як це її характеризує? т Чи підтримав її син нову віру?

3.Морально-ідейне значення літопису

Авторів «Повісті» найбільше цікавила проблема походження добра і зла. Зло — це диявол, добро — бог. Людина має право вибору між добром і злом. Бог дав людині «закон», дотримуючи якого, вона після смерті потрапить у рай, якщо ж піддасться диявольській спокусі — буде приречена на вічні муки. Будь-яке лихо людей — справедлива кара за їхні гріхи. Отже, історія людства — це прояв божественної волі. Всім історичним фактам і подіям літописець дає оцінку, керуючись цим критерієм добра і зла.

Важливою справою для літописця є моральна оцінка вчинків героїв. Якщо князь, на думку автора, вчинив правильно, на користь руській землі, богові і церкві, то він всіляко вихваляється; якщо ж він діє всупереч цим інтересам, то його неминуче чекає тяжка кара.

У «Повісті» об’єднано в одне ціле твори книжного і фольклорного походження різних жанрів. Усні оповідання, перекази, легенди, прислів’я, історичні пісні, воїнські повісті, житія, ораторські промови, повчання, твори перекладної літератури, давніші літописні нотатки — усе це під рукою літописця-патріота перетворилося на один монументальний твір, основним завданням якого було з’ясувати історію руської землі, її походження, розвиток, боротьбу з ворогами. Велич і слава Русі, заклик до єднання, боротьба проти княжих усобиць, уболівання за долю рідної землі, її народу — це провідні ідеї і мотиви літопису.

4.Теорія літератури

Літопис — історико-літературний твір, у якому оповідь велася за роками. В інших країнах подібні давні твори мають назву «хроніки».

5. Вікторина «Обери князя»

Визначте за описом, про яку постать літопису йде мова.

1.Збирав данину, обрав за дружину сільску жінку. (Ігор)

2.Був перевізником, полюбляв місцевість на Дунаї, дав ім’я місту. (Кий)

3.Симпатизував Ользі, не міг одружитися з нею, бо був її хрещеним батьком. (Костянтин)

4.Родич Рюрика виступив у похід на Київ, вбив Аскольда й Діра. (Олег)

5.Не хотів приймати християнську віру, але іншим не забороняв. (Святослав)

6.Прийняла християнство. (Ольга)

7.Охрестився сам та похрестив усю Русь. (Володимир)

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1. На честь кого з братів не називали гору? А Кий; Б Щек; В Хорив; Г Либідь.

2.Де Кий поставив невелике містечко для свого роду? А На Дніпрі; Б на Донці; В на Дунаї; Г на Прип’яті.

3. Яке місто було головним у кривичів? А Красноярськ; Б Смоленськ; В Казань; Г Новгород.

4. Де жили народи, які платили данину Русі? А На півдні; Б на заході; В на сході; Г на півночі.

5. У якого народу князювали нащадки братів? А Поляни; Б древляни; В дреговичі;Г новгородці.

6. У якому місті помер Рюрик? А Київ; Б Волинь; В Новгород;Г Смоленськ.

7. Що трапилось улітку 882 р.?А Ігор став князем; Б Олег виступив у похід; В Київ було зруйновано; Г розпочалася війна.

8. На якій горі поховано Аскольда і Діра? А Щекавиця; Б Хоревиця; В Либідиця; Г Угорська.

9. Куди попливла Ольга влітку 955 р.? А До Аравії; Б до Європи; В до Царгороду; Г на Схід.

10. Що радила Ольга зробити своєму сину Святославу? А Прийняти християнство; Б піти в похід;

В відмінити збір данини; Г одружитися.

11. Який князь хрестив Русь? А Костянтин; Б Святослав; В Ігор; Г Володимир.

12. Як прозвали в народі церкву, збудовану Володимиром? А Богородицька; Б Десятинна; В Володимирська;

Г Пресвятцицька.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. «Повість минулих літ» — перша в Київській Русі пам’ятка, у якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Висвітлює історію східних слов’ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов’янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ознайомитись з біографією О. Олеся. Читати збірку «Княжа Україна».

Напишіть міні-твір на тему «Охрещення Володимиром Русі» (5-7 речень).