Урок "Загальновживані слова. Лексичне багатство діалектної лексики. Етнографізми. Топоніміка й ономастика. Етимологія."

Тема: Загальновживані слова. Лексичне багатство діалектної лексики. Етнографізми. Топоніміка й ономастика. Етимологія.

Мета: розширити знання про лексику української мови, її основу та функціонування; ознайомити з новими термінами та їх особливостями; формувати вміння характеризувати різновиди стилістичних лексем; виховувати бажання дотримуватися правил та норм сучасної української літературної мови.

Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань

1. Повторення відомостей про українську лексику за сферами вживання

Основу всіх стилів складає міжстильова (або нейтральна) лексика, вона зрозуміла для кожного.

Стилі української мови мають своєрідні лексичні ознаки, засоби, зорієнтовані на функціонування тільки в певному стилі. Це стилістично забарвлена лексика усного мовлення, писемного мовлення, офіційно-ділового стилю, публіцистичного та наукового.

Загальновживані слова – це слова, які знає кожен носій мови. Ледве не щодня виникають і зникають у мові нові поняття, які слід якось називати. Певні слова несуть якусь експресивну оцінку або мають вузьку сферу вживання, але більшість лексики є нейтральною і тому міжстильовою. Наприклад: мама, хліб, хата.

Окрему групу становить емоційна лексика — слова з позитивним чи негативним забарвленням (білявенький, дубище, хлопчисько). Емоційні слова у художньому стилі виступають епітетами, порівняннями, образними висловами. До емоційних можна віднести і просторічні слова (бовдур, роззява, телепень, беркицьнутися).

3. Вивчення нового матеріалу

1. Опрацювання теоретичного матеріалу з підтеми «Топоніміка й ономастика. Етимологія»

Онома́стика — наука, розділ мовознавства про сукупність власних (у більш вузькому сенсі — особистих) імен (онімів) об'єктів. Ономастика вивчає історію та закономірності їх виникнення, розвитку й функціонування, зміни, поширення і структури власних імен у мові та мовленні, у літературній і діалектній сферах.

Топоніміка – розділ ономастики; наука, що вивчає географічні назви, їх походження, смислове значення, розвиток, сучасний стан, написання та вимову. Топоніміка є інтегральною науковою дисципліною, яка знаходиться на стику і використовує дані трьох областей знань: географії, історії та лінгвістики.

Етнографізм - різновид лексичного діалектизму, назва предмета або поняття, вивченням яких займається етнографія. Етнографізми характерні для описань побуту, господарювання представників певної етнічної групи чи культурно-етнографічного регіону. Наприклад: коровай, жупан, лизинь.

Етимоло́гія — розділ лінгвістики, розділ порівняльно-історичного мовознавства, який вивчає походження слів мови; сукупність методик дослідження, спрямованих на з'ясування походження слова, а також сам результат цього з'ясування.

Ми вже з вами розглянули терміни «топоніміка» й «ономастика» і ви зрозуміли, що ономастика – ширше поняття, яке включає в себе поняття топоніміки.

Розберемося з різновидами топонімів:

Топоніміка включає такі поняття:

1) гідроніми (назви річок, озер, колодязів і т.д.);

2) фоніми (назви курганів);

3) ойконіми (назви населених пунктів);

4) спелеоніми (назви печер, скельних навісів);

5) ороніми (назви хребтів, гір, долин, ярів, впадин і ущелин);

6) хороніми (назви країв і країн).

Проте в краєзнавстві виникає потреба детальнішої класифікації географічних назв. Серед гідронімів можуть виділятися:

• лімноніми (назви озер),
• потамоніми (назви річок),
• гелоніми (назви боліт).

Серед ойконімів виділяються

• полісоніми (назви міст).
• В містах можуть існувати агороніми (назви площ),
• годоніми (назви вулиць),
• ергоніми (назви підприємств) та ін.

Будь-яка географічна назва має своє значення. І переважна більшість їх виникла стихійно, проте зовсім невипадково: беззмістовних топонімів немає. Втім, частина з них цілком "прозора". Місто Львів, наприклад, заснував князь Данило Галицький у XIII ст. і назвав ім'ям свого сина Лева.

Вашим домашнім завданням буде з’ясувати походження, етимологію нашого міста Новомиргород.

Діалектна лексика – це слова, що вживаються в певних місцевостях і мають відповідники у літературній мові.

Західні говірки: вуйко (дядько), ґазда (господар), ватра (вогонь), файний (гарний), леґінь (юнак), ногавиці (штани), біти (чоботи).

2. Опрацювання теоретичного матеріалу з підтеми «Діалектологія»

Діалектологія (від гр. слів діалектос – розмова, говір і логос – слово, вчення) як галузь мовознавства вивчає місцеві різновиди мови або територіальні діалекти чи говірки. Мова таких територіальних об’єднань служить засобом спілкування широких народних мас і є однією із форм вияву національної мови.

Українська діалектологія вивчає закономірності живої народної мови, її місцевих діалектів і говірок, оскільки ця мова, за спостереженнями  дослідників, не є хаотичною, а підвладна мовним законам, які функціонують на всіх її рівнях. Саме у цьому проявляється її важливе науково-теоретичне і практичне значення: діалектологія постачає цінний матеріал для історії мови, історичної граматики, етнолінгвістики, а також для таких наук, як історія, археологія, етнографія, фольклористика.

Скажімо, етнограф не в силі описати інтер’єр гуцульської хати без використання таких назв: скриня, бамбетель, постіль, ліжник, грубка, галєрія тощо, або обійтися без таких назв гуцульських страв: бринза, будз, вар, круп’єнка, мармуляда. Знання діалектології необхідні для розуміння мови давніх пам’яток і творів художньої літератури, бо, мабуть, без спеціальної підготовки для читача у творах таких українських письменників, як М. Шашкевич, І. Вагилевич, Ю. Федькович, І. Франко, В. Стефаник, Л. Мартович, М. Черемшина, О. Кобилянська та ін., багато чого залишиться незрозумілим через наявність у них мовленнєвих особливостей говорів південно-західного наріччя.

Безпосередньо знання діалектології потрібне для вчителя мови, який часто працює в умовах діалектного оточення і повинен при викладанні рідної мови в школі враховувати особливості місцевого говору. Наприклад, назва картопля є літературною і зрозумілою для всіх носіїв української літературної мови у порівнянні із такими, як бульба, ріпа, мандибурка, бурєшка, крумплі, біб тощо, що побутують, як правило, у говірках Західної України.

Українську діалектну мову поділяють на три наріччя: північне, південно-західне і південно-східне.

Північне наріччя охоплює територію Чернігівської обл., північні райони Сумської, Київської, Житомирської, Рівненської та Волинської обл., ряд південних районів Білорусії.

Південно-західне наріччя поширене на території Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської обл., у південних районах Житомирської, Рівненської, Волинської обл., у деяких районах Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської обл., частково в Польщі, Словаччині, Румунії.

Південно-східне наріччя охоплює територію Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Донецької, Луганської, Харківської обл., більше частину Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської обл., південні райони Київської і Сумської обл.

Говірки південно-східного наріччя української мови є на території Криму, а також у суміжних з Україною районах російських областей (Курської, Бєлгородської, Воронезької, Ростовської) і Краснодарського краю.

3. Практикум

Розподіліть слова на групи: 1) загальновживані; 2) професійні; 3) діалектні.

Мешкати, збільшувати, ґазда, морва*, плай, земля, хлібина, тайстра, вулиця, файний, космос, ватра, штрек, шурф, лазер, зустріч, скальпель, біофізика, абревіація, фонема, кабиця, місяць, квартет, соліст, лібрето, сестра, брат, вар’ят, машина, лікар, операція, перцепція, драма, епос, нічний, щодня, весело, ракета, сарака, ґаздиня, операційна, реанімація, антрацит, на-гора, кубрик, фрахт, яхта, освіта, наука, ампер, пштинькати

4. Закріплення вивченого

1. З’ясувати значення діалектизмів

1)габИ – хвилі на гірській річці;

2) вАтра – вогнище;

3)гаджУґи – молоді смереки;

4)ґАздИ – господарі;

5)гАчі – штани;

6)гоц – водопад;

7)лУдіння – одяг;

8)маржИна – худоба;

9)негУра – туман;

10)денцІвка – сопілка.

5. Підведення підсумків

Рефлексія

Що ми робили сьогодні на уроці?

Чи все нам вдалося?

Що вам сподобалося?

З чим виникли труднощі?