Урок "Західноукраїнська Народна Республіка"

Про матеріал

Використана технологія розвитку критичного мислення. У додатках поданий опис використаних на уроці методів та прийомів критичного мислення, фотоджерел. В кінці розробки уроку подаю список використаних джерел.

Перегляд файлу

Тема. Західноукраїнська Народна Республіка

Мета уроку:

розкрити події, пов’язані з розпадом Австро-Угорської імперії і

створенням держави на західноукраїнських землях – ЗУНР; визначити історичне значення Акту злуки УНР та ЗУНР;

розвивати вміння учнів працювати в групах і з історичними документами, критично оцінювати історичні процеси, самостійно робити висновки та узагальнення;
виховувати в учнів почуття патріотизму та громадянської свідомості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання уроку:

Пометун О. І. Історія України (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. – К. : УОВЦ «Оріон», 2018. – 256 с.: іл.;
мультимедійний проектор, ноутбук;
документальний фільм «Україна-25. Акт злуки УНР та ЗУНР»;
роздатковий матеріал (документи, пам’ятка «Обов’язкові правила для учнів (метод «Прес»)», картки з написами «так» і «ні»).

Епіграф уроку: «Історія ЗУНР – світлий промінь у найновішому минулому України. Традиції ЗУНР – свідчення незгасимого патріотизму нації» (Я. Дашкевич)

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

Завдання учням

Запишіть на папері відповідь на запитання: «Про що я вже знаю, про що хочу дізнатись на уроці». Папірці з відповідями складіть у рюкзак (справжній чи уявний).

Методичний коментар

Вчитель зачитує 3–4 відповіді з рюкзака (використовується метод «Рюкзак»).

ІІ. Актуалізація опорних знань

Завдання учням

Закінчіть наведені речення.

Методичний коментар

Використано прийом «Закінчи фразу».

Напередодні Першої світової війни західноукраїнські землі входили до складу … (назва держави).
Український національний рух на західноукраїнських землях напередодні Першої світової війни переживав … .

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель.

16 жовтня 1918 року коли імперія вже була приречена, з’явився маніфест імператора «До моїх вірних австрійських народів», який обіцяв федеративну перебудову держави. «Кожне плем’я на області, яку воно заселяє, творить свій власний державний організм», – відзначалося в маніфесті. Згідно з цим документом 18 жовтня українські парламентарії з Галичини й Буковини, керівники політичних партій та церковні ієрархи – разом 150 чоловік, утворили у Львові Українську Національну Раду, яка мала представницькі функції (на екрані ноутбука вчитель демонструє зображення Української Національної Ради, див. Додаток 2). Наступного дня вона оголосила про намір об’єднати західноукраїнські землі в єдину Українську державу. Своїх цілей Національна Рада прагнула добитися виключно мирними методами.

Сьогодні ми з вами поговоримо про створення та політику держави на західноукраїнських землях – Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Проблемне запитання

«Історія ЗУНР – світлий промінь у найновішому минулому України. Традиції ЗУНР – свідчення незгасимого патріотизму нації» (Ярослав Дашкевич)

Чи погоджуєтесь ви з даним твердженням?

Повідомлення теми і мети уроку.

Учні записують тему і план уроку у зошитах.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Проголошення ЗУНР

Розповідь вчителя.

Нове політичне утворення зразу ж опинилося в гострому конфлікті з поляками. Які також інтенсивно розбудували власну державу й претендували на територію Західної України. Польські державні кола спиралися на місцеве польське населення, якого в західноукраїнських землях, особливо в містах, було досить багато. 28 жовтня вони утворили в Кракові польську ліквідаційну комісію, яка мала завдання розпустити окупаційні органи влади і передати всі повноваження польським. До Львова члени ліквідаційної комісії сподівалися прибути 1 листопада.

У цей критичний момент ініціативу перехопили молоді українські офіцери, яких не задовольняло прагнення Української Національної Ради, мирно і в рамках існуючої законності добитися визнання Української держави. Ситуація за їх переконанням, вимагала рішучих методів боротьби. 30 жовтня утворений ними Центральний військовий комітет почав працювати, як штаб з підготовки повстання. Очолював цю роботу сотник Українського січового стрілецтва Дмитро Вітовський (показ вчителем на екрані ноутбука портрету Д. Вітовського, див. Додаток 2).

Напередодні повстання група відомих галицьких діячів планувала зустрітися з намісником Галичини графом Гуйном з проханням підписати маніфест про передачу державної влади Українській Національній Раді. Але ця місія, як і кілька попередніх, зазнала невдачі. Мирне розв’язання конфлікту було неможливим.

Часто історики сперечаються чи було захоплення влади українцями у Львові повстанням. Сьогодні ми відтворимо ці події погодинно.

Виступ учня.

Уранці 31 жовтня газети повідомили, що польська влада призначила для Галичини свого комісара, і вже наступного дня до Львова приїжджає польська Ліквідаційна комісія для повного перебирання влади.

В обід зібралось надзвичайне засідання УНР, де більшість погодилася чекати обіцяного Віднем маніфесту. Однак Д.Вітовський від імені Військового комітету рішуче заявив: «якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів – завтра його візьмуть поляки.».

О 18.00.год. Д. Вітовський провів нараду всіх українських частин Львова. Частина з них вагалися, але рішучість сотника знову взяла верх: розійшлися з чіткими вказівками до дії. Ввечері Д.Вітовський скликає засідання керівників військових організацій на якому розробляється план перевороту і розсилає накази міським і повітовим комісарам краю, у ніч на 1 листопада брати владу.

Повстання почалося о четвертій годині ранку, о п’ятій годині захопили намісництво і ратушу і заарештували генерала Гуйнова. Вранці 1 листопада Львів майже повністю контролювали українські військові підрозділи. Над ратушею замайорів блакитно-жовтий національний прапор. О сьомій годині ранку Вітовський радісно доповів голові УНРади, що влада у Львові повністю перейшла до українців.

Невдовзі стали надходити вісті про швидку перемогу українських військових сил у Станіславові, Коломиї, Тернополі, Бродах, Збаражі та в інших містах та повітах краю. Ранком того ж дня Вітовський висилає телеграму до Києва: «Зайнятий українськими військами Львів посилає поклін Києву, столиці Соборної України».

Завдання учням

Опрацюйте нижченаведені твердження, визначаючи свою позицію за допомогою карток з написами «так» і «ні». Наведіть аргументи на захист своєї позиції.

Захоплення влади у Львові було:

повстанням;
просто заповненням вакууму влади.

Методичний коментар

Використовується метод "Так і ні".

Вчитель.

1 листопада австрійська влада передала владу у Львові УНР. Цісарський намісник Гуйн ухилився від передачі влади і цю процедуру виконав його заступник українець Децекевич. Ця подія дістала назву Листопадовий зрив (запис дати у зошит).

В перших числах листопада УНР видає важливу відозву до українського народу.

Відозва Української Національної Ради від 1 листопада 1918 року

Український Народе!

Голосимо тобі вість про твоє визволення з віковічної неволі.
Від нині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української Держави.
Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях
бувшої австро-угорської монархії Українська Держава і її найвисша власть, Українська Національна Рада.

Завдання учням

Підсумуйте одним реченням наведений текст відозви.

Методичний коментар

Використано елементи методу «Коротше – ще коротше».

Вчитель.

9 листопада на засіданні УНР був створений уряд – Тимчасовий Державний секретаріат на чолі з Костем Левицьким (показ вчителем на екрані ноутбука зображення з членами Уряду ЗУНР, див. Додаток 2).

13 листопада було прийнято «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої австрійської монархії».

Робота з підручником

Завдання учням

Уважно прочитайте основний текст (абзац) на с. 100 підручника;
розгляньте фото Є. Петрушевича (там же);

виокремте ключове слово або словосполучення;
складіть речення з ключовим словом чи словосполученням для передачі основної ідеї тексту;
обговоріть та запишіть у зошит краще речення;
підберіть запитання до тексту.

Методичний коментар

Використано елементи методу Ривіна.

Робота з картою

Завдання учням

Покажіть на карті (с. 252 підручника) кордони ЗУНР на початку листопада 1918 р. Назвіть державні утворення, з якими межувала Західноукраїнська Народна Республіка.

Учитель підсумовує процес творення держави, наголошуючи на формуванні органів державного управління.

2. Внутрішня та зовнішня політика ЗУНР

Вчитель.

Більшість депутатів Української Національної ради не поділяли ідей соціалізму. Вони стояли на національно-ліберальних позиціях і надавали перевагу розбудові держави шляхом реформ, а не революційної боротьби. На відміну від лідерів УНР, політичні діячі ЗУНР не захоплювались популізмом і декларативними заявами, а діяли професійно, спираючись на закони і не обминали соціальних та економічних проблем.

У перші дні після проголошення ЗУНР було прийнято важливі закони,

спрямовані на становлення державно-політичного й економічного життя республіки: закон про організацію війська, закон про адміністрацію, закон про судочинство та ін.

5 листопада УНРада проголосила маніфест до населення західноукраїнської республіки, у якому йшлось про те, що у щойно створеній державі "не буде поневолення нації нацією і не сміє бути панування багатших та економічно сильніших над бідними й економічно слабшими. В Українській Державі всі горожани без ріжниці мови, віри, роду, стану чи пола будуть справді рівні перед проявом закону, а наскрізь демократичний лад … забезпечить верховний голос у державі … масам робочого народу".

Важливе значення мав закон про вживання державної мови. Відповідно до нього, державною мовою проголошувалася українська. При цьому національним меншинам надавалася свобода вживання їх материнської мови у зносинах з державною владою.

У квітні 1919 р. був ухвалений земельний закон, який передбачав конфіскацію всіх монастирських і церковних земель, ділянок, які власники не обробляли своїми силами та площі яких перевищували максимум землеволодіння. У державну власність переходили ліси. Із цих земель утворювався земельний фонд області, з якого мали наділяти малоземельних та безземельних селян.

Українська Національна Рада запровадила 8-годинний робочий день.

За досить короткий період ЗУНР вдалося створити ефективну систему державного управління, проголосити соціально-економічні реформи і на відміну від УНР, створити досить боєздатну армію Українська Галицька Армія (УГА).

Зовнішня орієнтація уряду ЗУНР була на Англію, яку цікавила карпатська нафта, а також на Ватикан, що був зацікавлений у покатоличенні України. Франція подарувала Англії «мосульську нафту» і Лондон покинув українців. Папа римський також відвернувся від них, бо перестав вірити у покатоличення України. Не було єдності із східноукраїнським урядом – Директорією. Отже, шанси ЗУНР на виживання були просто мінімальними.

Завдання учням

Які з тверджень характеризують політику ЗУНР?

Рівність всіх громадян перед законом.
Передання землі селянам за викуп.
Націоналізація фабрик і заводів.
Уведення 8-годинного робочого дня.
Здійснення аграрної реформи через безкоштовне передання великих землеволодінь безземельним селянам.
Скасування приватної власності на землю, її націоналізація та створення колективних господарств.
Орієнтація на Францію у зовнішній політиці.
Національним меншинам надавалася свобода вживання їх рідної мови.

Вчитель.

22 січня 1919 р. Директорія УНР видала Універсал про злиття Галичини, Буковини, Угорської Русі та Наддніпрянської України у єдину державу – Українську Народну республіку. Того ж дня на Софійському майдані в Києві був урочисто оприлюднений акт Злуки (запис у зошит дати), що здійснював мрію багатьох поколінь українців про створення суверенної Соборної України.

Перегляд документального фільму «Україна-25. Акт злуки УНР та ЗУНР».

Робота в групах

Завдання для І групи:

Із Універсалу Директорії УНР

«... Директорія УНР ухвалила тую злуку прийняти… Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – ЗУНР (Галичина, Буковина і Угорська Україна) та Наддніпрянська Велика Україна…Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка… Однині народ український має змогу дружними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну самостійну державу Українську на благо і щастя всього її трудового народу…»

Запитання:

Що проголошує документ? У чому ви бачите його значення?

Завдання для ІІ групи:

Історик І. Лисяк-Рудницький про соборність України

«…Соборність України, проголошена 22 січня 1919 р., в тій добі не дочекалася своєї повної практичної реалізації…Наддніпрянщина й Галичина існували далі: до самого кінця визвольних змагань як два окремих державних тіла, з двома урядами та арміями, а також з двома різними політичними лініями…наявність двох стратегій могли шукати зближення, але не могли точно покриватися, бо в них були дві різні спрямованості: у галичан – антипольська, у наддніпрянців – антимосковська. До цього прилучались і інші об’єктивні відмінності: у соціальній структурі, в атмосфері побуту і громадській вихові між нашим Сходом і Заходом…»

Запитання:

Чому історик вважає,що соборність України «не дочекалася» своєї реалізації? Якими причинами, на його думку, це було обумовлено?

Перевірка завдань. Групи надають звіти

Завдання учням

Визначте історичне значення Акту злуки ЗУНР і УНР, написавши есе на 3–10 речень.

Завдання учням

Займіть позицію відносно Акту злуки: чи було це великою історичною подією і дійсно обидві держави об’єдналися в єдину соборну державу? Чи соборність України проголошена 22 січня 1919 року не дочекалася своєї повної практичної реалізації?

Методичний коментар

Можна використати метод “Обери позицію” (“Куточки”), дещо його видозмінивши: на протилежних кінцях класної дошки зробити написи «згоден (згодна)», «не згоден (не згодна)».

V. Підсумок уроку.

Завдання учням

Дайте відповідь на проблемне питання, наведене нам початку уроку, використовуючи метод «Прес».

Методичний коментар

Учитель за потреби пояснює механізм етапів методу і ознайомлює клас з «Обов'язковими правилами для учнів» (див. пам'ятку нижче).

Обов’язкові правила для учнів(метод «Прес»)

ПОЗИЦІЯ. Висловіть свою думку, починаючи так: «Я вважаю, що...»

ОБГРУНТУВАННЯ. Обґрунтуйте причину виникнення думки, починаючи так: «Оскільки...», «Позаяк...»

ПРИКЛАД. Наведіть факти, приклади, дані на підтвердження, підсилення вашої позиції, починаючи так: «Наприклад...»

ВИСНОВКИ. Узагальніть свою думку, зробіть висновки, починаючи так: «Отже (тому), я вважаю...»

Завдання учням

На класній дошці заповнюється таблиця:

Які знання?

Чому важливі?

Як використати?

Методичний коментар

Використано видозмінений варіант методу «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися». Ставимо питання класу «Які знання ви отримали на даному уроці?», «Чому ці знання важливі ?», «Як можна використати дані знання ?». Відповіді записуємо у відповідні колонки таблиці.

Мотивація оцінок за урок, виставлення їх у журнал, щоденники.

VI. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф 14.
Творче завдання. Скласти діаграму «Вена», порівнявши обставини створення УНР та ЗУНР.

Список використаних джерел

1. Білоцерківець Т. А. Урок з історії України "Західноукраїнська Народна Республіка" / Т. А. Білоцерківець // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/urok-z-istorii-ukraini-zahidnoukrainska-narodna-respublika-197134.html.

2. Власов В. С. Історія України (рівень стандарту) : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / В. С. Власов, С. В. Кульчицький. – Київ : Літера ЛТД, 2018. – 256 с.

3. Гісем О. В. Історія України (рівень стандарту): підруч. для 10кл. закл. загал. серед. освіти / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. – Харків : Вид-во «Ранок», 2018. – 240 с. : іл.

4. МЕТОД «ПРЕС» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://metodichka.at.ua/interactiv_upr/03metod_pres.html.

5. Мироненко А. І. Історія України. 10 клас. Рівень стандарту / А. І. Мироненко, О. П. Мокрогуз. – Х. : Вид. група «Основа», 2011. – 136 с. – (Серія «Мій конспект»).

6. Островський В. Технологія розвитку критичного мислення у процесі вивчення шкільного курсі історії / В. Островський // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ippo.if.ua/predmety/istoriya/media/files/-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.doc.

7. Пометун О. І. Історія України (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. – К. : УОВЦ «Оріон», 2018. – 256 с.: іл.

8. Прийоми розвитку критичного мислення на уроках історії // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oksana-nazarenko.kr.sch.in.ua/samoosvita/rozvitok_kritichnogo_mislennya/.

9. Тимченко Р. ЗУНР: усе про республіку західних українців / Р. Тимченко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/11/13/153262/.

10. Хлібопашенко О. С. Використання технології критичного мислення на уроках історії з метою формування ключових компетентностей учнів

(з досвіду роботи) / О. С. Хлібопашенко // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/vikoristannya-tehnologi-kritichnogo-mislennya-na-urokah-istori-z-metoyu-formuvannya-klyuchovih-kompetentnostey-uchniv-z-dosvidu-roboti-43685.html.

11. Чорній О. Західноукраїнська Народна Республіка / О. Чорній // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/zahidnoukra-nska-narodna-respublika-97506.html.

12. Яворська К. А. Критичне мислення на уроках історії / К. А. Яворська // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/kriticne-mislenna-na-urokah-istorii-155235.html.

ДОДАТКИ

Додаток 1. Використані методи та прийоми критичного мислення

Діаграма Вена

Метод навчає школярів знаходити спільні та відмінні риси, аналізувати синтезувати й порівнювати.

Учитель пропонує учням намалювати 2 (3, 4) кола чи прямокутники (для зручності ведення записів), що перетинаються. Та частина діаграми, яка обмежена лівим колом, використовується для запису властивостей, які є характерними виключно для першого об’єкта. Відповідно та частина діаграми, що обмежена тільки правим колом, призначена для запису властивостей другого об’єкта. Перетин кіл використовується для запису загальних властивостей.

Есе

Есе – науково–популярний твір, написаний з метою довести якесь поняття чи погляд, трактування теми; дослідницька праця.

Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі про факт, подію, явище, поняття, термін, що вивчались в контексті теми. В аргументованому есе автор висловлює позицію і відстоює її, викладаючи аргументи на її підтвердження. Такі есе мають на меті переконати інших у думках, що висуває автор. Перед дітьми ставиться завдання: написати одну річ, про яку дізнався з теми і поставити одне запитання яке у вас залишилося.

Есе дозволяє глибше зануритись у проблему й власний внутрішній світ під час її розв′язання, розширювати і удосконалювати кругозір, розвивати спостережливість, збагатити словниковий запас, удосконалювати усну і писемну мову, «почути» себе, проявити повагу як до своєї думки, так і до думок інших.

Метод використовується як підсумок уроку, щоб школярі упорядкували свої думки, а педагог спланував наступне заняття.

«Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися»

В основу стратегії покладено таблицю, що заповнюється на класній дошці:

Що?

Отже, що?

Що тепер?

1. Ставимо питання класу «Які знання ви отримали на даному уроці?».

Відповідь записуємо в колонку «Що?».

2. «Чому ці знання важливі ?». Відповідь записуємо в колонку «Отже, що?».

3. «Як можна використати дані знання ?». Відповідь записуємо в колонку «Що тепер?».

Коротше – ще коротше

Метод навчає лаконічно висловлювати свою думку, дає можливість ефективно опрацьовувати матеріал підручника.

Учитель пропонує учням прочитати чи прослухати цілісний уривок історичної інформації. Після цього вони повинні висловити основну думку уривку одним реченням, а пізніше одним словом.

“Обери позицію” (“Куточки”)

Учитель пропонує питання для обговорення. Наприклад: “Версальсько-Вашингтонська система заклала міцну основу для міжнародної стабільності після Першої світової війни”.

У протилежних кінцях кімнати розміщені плакати з написами: “згоден (згодна)”, “не згоден (не згодна)”. Учні визначають свою позицію і стають біля відповідного плаката. Обговоривши в колі однодумців всі аргументи на користь своєї точки зору, учасники представляють протилежній стороні п’ять найважливіших. По завершенні викладу всіх думок вони можуть змінити погляди й перейти до іншої групи, обгрунтовуючи прийняття такого рішення [11].

«ПРЕС»

Метод «ПРЕС» використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію з суспільної проблеми, що обговорюється. Метою застосування цього методу є надання учням можливості під час уроків навчитися формулювати й висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано в чіткій та стислій формі.

Метод «ПРЕС» має таку структуру та етапи (слід роздати/написати на дошці/плакаті учням матеріали, в яких зазначені чотири етапи методу):

ПОЗИЦІЯ

Я вважаю, що ... (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваш погляд).

ОБҐРУНТУВАННЯ

...тому, що... (наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції).

ПРИКЛАД

... наприклад... (наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони підсилять вашу позицію).

ВИСНОВКИ

Отже (тому), я вважаю... (узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це є заклик прийняти вашу позицію) [7].

Проблемні завдання

Проблемні завдання спонукають учнів активно працювати, критично мислити. Проблемні завдання – різноманітні за змістом та обсягом види самостійної навчальної роботи з розв′язання конкретної проблеми, які виконуються учнями за вказівкою учителя. Умовно їх поділяють на ті, що конкретизують проблему, наприклад: «Чи правильним є твердження, що в ході Національно – визвольної війни зародилася ідея української державності? » – та ті, що вводять нові дані, за допомогою яких формулюється проблема: «До князювання Володимира Великого на Русі кількість християн поступово зростала, навіть князь Аскольд та княгиня Ольга були християнами. Але християнство стало державною релігією лише 988 року, за Володимира Великого. Чому християнство не стало державною релігією раніше? Як можна пояснити цей факт?»

Метод Ривіна (читання або вивчення тексту абзацами)

Метод допомагає формувати уміння сприймати і опрацьовувати нову інформацію.

Використання методу Ривіна передбачає наступне:

уважне прочитання тексту;
виокремлення нових слів і словосполучень;
з’ясування значень виокремлених слів і словосполучень;
складання речень з виокремленими словами чи словосполученнями;
виокремлення ключового слова або словосполучення;
складання речення з ключовим словом чи словосполученням для передачі основної ідеї тексту;
обговорення та запис у зошит кращого речення;
підбір запитань до тексту.

«Рюкзак»

Цей метод дає можливість залучити кожного учня класу до роботи. Полягає в тому, що кожен з учнів стисло записує на папері відповідь на запитання: «Про що я вже знаю, про що хочу дізнатись на уроці». А якщо цей метод використати на етапі рефлексії, то: «Які з тих знань, умінь, способів дій, що отримали на уроці, вони візьмуть із собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо?». Папірці з відповідями складають у рюкзак (справжній чи уявний). Вибірково знайомляться з відповідями.

Особливості методу:

дає можливість залучити до роботи всіх учнів;
дає можливість виділити головне, визначити важливість уроку;
вносить в урок елемент гри, сприяє розвитку зацікавленості до предмета, що вивчається, розвитку позитивних емоцій;
надає вчителю інформацію про кожного учня, про методи роботи, що були важливими для учнів, сподобались їм;
створює основу для проведення мотивації на наступних уроках.

"Так і ні"

Для проведення заняття за цим методом учні готують картки з написами "так" і "ні". Вчитель зачитує твердження і дає час учням подумати над ним. Після самостійного осмислення запропонованого твердження учні показують картки, визначаючи свою позицію. Після цього вчитель пропонує декільком учням навести аргументи на захист своєї позиції. їхні висловлювання можуть доповнити інші учні.