Урок "Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII - у І половині XIX ст"

Тема:  Українські землі у складі Австрійської імперії у наприкінці XVIII – у I половині XIX ст

       Мета: 1) охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття, показати соціальний та національний склад населення західноукраїнських земель; розкрити суть політики Австрійської монархії щодо українців; розглянути основні форми та прояви соціальних протестів українського населення вказаного періоду;

        2) розвивати навички самостійного історичного аналізу в процесі роботи з історичним джерелом, вміння складати на основі матеріалів схеми, вміти виділяти основне й другорядне, давати порівняльну характеристику певним історичним процесам, висловлювати свою точку зору;

        3) виховувати в учнів інтерес до історичної долі українських земель, патріотичні почуття.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Структура та хід уроку.

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями, робота з картою (екран та роздатковий матеріал)

1.  До  складу  яких  держав  входили  українські  землі  на  початку ХІХ ст.? Покажіть їх на карті.

2.  Коли  і  як  потрапили  наші землі до складу Російської імперії?

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Сьогодні на уроці ми поговоримо з вами про особливості статусу українських земель у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у I половині XIX ст..

Роздатковий матеріал

Прийом – «Чиста дошка»

(СЛАЙД 1) – тема уроку

(СЛАЙД 2) – план урок

ІV. Вивчення нового матеріалу

?Хто пригадає, чому Австрійську імперію називали «клаптиковою імперією»?

Дійсно, Австрія являла собою імперське утворення. У XIX ст. вона складалася із суміші 11 великих народів і ряду менших етнічних груп, що населяли більшу частину Східної Європи  й  1800 р.  становили  близько  однієї  сьомої  населення  всього континенту. 

          Поширюючи  свій  суверенітет  на  приєднані  землі,  династія  Габсбургів, як правило, не змінювала, традиційних форм влади в тих королівствах,  герцогствах,  провінціях  і  містах,  які  вона  захоплювала.

1. Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Австрійської монархії

РОБОТА З КАРТОЮ – (Слайд 3)

Наприкінці XVIII ст Австрійська імперія володіла приблизно 15 % українських земель., а саме: (назвіть…). Підвладні Австрії території називалися західноукраїнські землі.

Під час розповіді вчителя учні заповнюють схему 1 в зошитах

Першими у складі австрійських володінь опинилося Закарпаття. 1699 рік, воно разом зі Східною Угорщиною перейшло під австрійську владу. Заселене українцями Закарпаття поділялося на 4 адміністративні регіони – комітати (жупи), які підпорядковувалися Братиславському намісницькому управлінню Угорського королівства. Вся влада була зосереджена в руках жупанів – адміністраторів, призначуваних з місцевих великих землевласників, як правило, угорців за походженням.

Унаслідок І поділу Речі Посполитої (1772 р) до складу Австрії увійшла Галичина. На цих землях було утворено коронний край «Королівство Галичини та Лодомерії» із центром у Львові. Територія королівства була поділено на округи й дистрикти. Всі керуючі посади в королівстві, як правило, займали поляки та німці за походженням, призначені австрійською владою.

До 1849 р окремим округом Королівства Галичини та Лодомерії залишалася Буковина (центр – Чернівці). Австрія захопила ці землі в 1774 році, скориставшись слабкістю Османської імперії після її поразки в російсько-турецькій війні 1768-1774 рр. Більшість населення Північної Буковини складали українці, але провідні посади займали румуни та німці.

      ПЕРЕВІРКА СХЕМ

ЗАКРІПЛЕННЯ  - «ЧИСТА ДОШКА»: комітати (жупи), 1772 р, 1774 р, коронний край Королівство Галичини та Лодомерії, округи й дистрикти, Чернівці, Львів.

2. Національне та соціальне становище українців у складі Австрійської монархії

(слайд 4)

ЗАВДАННЯ  2: робота з таблицею, виконати завдання зробити висновки.

+ Офіційна назва західних українців в документах Австрійської імерії – рутени, самі вони називали себе русинами. Упродовж XIX ст. серед галицьких та буковинських русинів поширилась назва українці,.

ЗАКРІПЛЕННЯ  - «ЧИСТА ДОШКА»: полонізація, румунізація, рутени, русини.

3. Політика австрійського уряду щодо українців. Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ

Входження західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії стало причиною ряду змін.

?Як ви вважаєте, що це за зміни? (Система та структура управління)

Прикметними рисами були – перевага інтересів центру, засилля чиновництва, прагнення регламентувати життя підданих.

Проте у ставленні Автрійської та Російської імперій до українських земель  існували значні відмінності. Австрійський уряд ніколи не заявляв, що українські землі є корінними імперськими землями. Він лише доводив своє право володіти ними, визнаючи, що їх населяють інші народи. Тому австрійська влада не нав'язувала своїм підданим єдину загальноімперську культуру.

Однак у всіх державних установах почала вживатися німецька мова, що значно посилило загрозу денаціоналізації українців. (ст. 56, підручника – поняття)

 (Слайд 5) +(слайд 6)

РОБОТА З  ПІДРУЧНИКОМ: §7, п. 3

Визначити мету, сферу проведення та складові реформ Марії-Терезії та ЙосифаІІ

1770-1780-ті роки – реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ

1789р. – ліквідація панщини

1774-1784 рр – відкрито «Бабареум»

1784 р – відновлено діяльність Львівського університету, створено «Руський інститут»

1777 р – право на навчання в початковій школі на рідній мові

ЗАКРІПЛЕННЯ  - «ЧИСТА ДОШКА»: «Барбареум», «Студіум рутеніум», 1789 р, «материнська мова»

4. Соціальні протести І половини XIX ст

• Робота з документами: визначити рівень життя українського населення та можливі причини протестів
• Робота за схемою – (слайд 7)

??? 1)  Які форми протестного руху селян вона ілюструє? Чого прагнули селяни, проти чого боролися?

2). Обміркуйте проблему: у сучасному демократичному суспільстві громадяни мають право на волевиявлення, навіть у формі стихійного виходу на вулицю (право на маніфестації, мітинги тощо).

3). Чи існували демократичні механізми боротьби за соціальні права в першій половині 19 ст.? Чи доречно звинувачувати тих селян, які вдавалися до радикальних методів боротьби з поміщиками, у соціальному бандитизмі? Чому?

РОБОТА З  ПІДРУЧНИКОМ: §7, п. 4-ст.58-59

Назвіть три найбільші повстання І половини XIX ст. Причини поразки  та значення

1810-1825 рр – особливий розмах руху опришків : Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття; Мирон Штолюк

1831 р – «холерні бунти» на Закарпатті

1843-1844 рр – селянське повстання на Буковині під проводом Лук'яна Кобилиці.

ЗАКРІПЛЕННЯ  - «ЧИСТА ДОШКА»: «холерні бунти»,  опришки, Лук'ян Кобилиця

V. Підсумки уроку

 VІ. Домашнє завдання:

(слайд 8)

1)  §7, опрацювати

2) створити фейсбук сторінку  Лук'яна Кобилиці

(слайд 9)