21 квітня о 15:00Вебінар: Як організувати дистанційний урок «на 12 балів»

Урок "Захист проєкту «Екзотика старовинних українських замків» за повістю Зірки Мензатюк "Таємниця козацької шаблі"

Про матеріал
Матеріал конспекту уроку з української літератури у 5 класі "Захист проєкту «Екзотика старовинних українських замків» за повістю Зірки Мензатюк "Таємниця козацької шаблі" " може бути використаний у своїй роботі учителями-словесниками, учителями історії та класними керівниками
Перегляд файлу

Тема: Зірка  Мензатюк. «Таємниця  козацької  шаблі». Захист проєкту «Екзотика старовинних українських замків»

Мета: формувати  ключові  компетентності:

  • уміння вчитися впродовж життя - організовувати свою навчальну діяльність, моделювати  власну освітню траєкторію, аргументовано  й  грамотно висловлювати  власну  думку  щодо  проблем, порушених  у  творі;
  • спілкування державною мовою – набуття досвіду публічного виступу,дискутувати  про  значення  історичного  минулого  для  сучасної  людини;
  • розвивати  критичне  й  логічне  мислення, пам'ять, увагу, спостережливість;

формувати  предметні  компетентності:

  • вдосконалювати  вміння  виразно  читати   та  переказувати  найяскравіші  фрагменти  твору;
  • характеризувати  образи козаків  у  творі;
  • висловлювати  міркування  з  приводу  прочитаного  і  його  актуальності  для  сучасного  життя  й  особисто  для  себе;
  • інформаційно-цифрової компетентності- використовувати сучасні технології  та пристрої  для досягнення своєї навчальної  мети і задачі;

формувати  емоційно-ціннісне  ставлення:

  • формувати  національну  свідомість, патріотичні  почуття, громадянську  позицію;
  • виховувати  інтерес  до  історичного  минулого  рідного  народу, моральні  цінності, почуття відповідальності, взаємодопомоги , толерантності до результатів чужої праці та іншої думки

Тип  уроку: формування  компетентностей

Форма  проведення:урок-експедиція

Обладнання: текст  повісті  «Таємниця  козацької  шаблі»,  плакат «Десять  кроків  до  успіху», ілюстрації  із  зображенням  козаків, мультимедійна  презентація, проектор, комп’ютер. 

Епіграф:    Пізнай свій край, себе, свій рід, свою землю – і ти побачиш свій шлях у житті

                                                                                                            Григорій Сковорода

Перебіг  уроку

І. Мотиваційний  етап  1. Забезпечення  емоційної  готовності  до  уроку.Учитель  читає  поезію.


Я - українець

Батьки – українці, і  я – українець,

І  прадіди  теж  українці  були.

Були  роботящі, були  нездоланні,

Від  ворога  землю  свою  берегли.

І  пісню  співали, і  мову  любили,

Молилися  Богу  за  діток  вночі.

Як  лихо, бувало,  загляне  неждано,

Уміли  відстоять  себе  в  боротьбі.

Моя  Україна, як  мати, – велична,

За  неї  боролися  наші  діди,

А  ми, її  діти, повік  не  забудем,

Що  маємо  волю  її  збере


ІІ. Цілевизначення  і  планування

  1. Повідомлення  теми  та  мети  уроку.
  • Тема нашого уроку:захист проєкту «Екзотика старовинних українських замків». Сьогодні    ми  здійснимо  науково-літературну   експедицію  відомими  історичними  місцями  Західної  України, відвідаємо  замки, фортеці, історичні  заповідники. Чи  знаєте  ви, що  таке  експедиція? Чим  експедиція  відрізняється  від  подорожі?
  • Експедиція – це  поїздка, відрядження  групи  людей  в  тривалий  похід  у  визначене  місце  зі  спеціальною  метою, завданням.

Отже , під  час  експедиції  ми  будемо не  просто  подорожувати, а виконувати  завдання, досліджувати. Для  цього  учні  класу  поділилися  на    групи: групу  істориків  та  групу  літературознавців. Кожна  група  вдома  вже  виконала деякі  завдання. Як  групи  справилися  зі  своїми  завданнями для захисту проєкту   ми  перевіримо  в  ході  експедиції.

Епіграфом  до  нашого  уроку будуть  рядки  нашого земляка, філософа, поета- Григорія Сковороди- Пізнай свій край, себе, свій рід, свою землю – і ти побачиш свій шлях у житті

                                                                                             Григорій Сковорода

І. Мотивація пізнавальної діяльності.

Учитель читає уривок з повісті: «Але де? Замків на заході багато. Козацьких битв була сила-силенна. Це скільки треба було спалити бензину , щоб обʼїхати всі ті місця…»

Нам завжди чогось не вистачає:або часу, або грошей(найчастіше це трапляється тоді, коли ми хочемо побувати за кордоном). Проте в нашій країні є чимало цікавих і гарних місць, в яких ви точно не були. Вони не просто красиві чи видовищні – у них є своя особлива історія

Перегляд відео «Фортеці та замки України з висоти пташиного польоту»

 

https://www.youtube.com/watch?time_continue=27&v=s3JEJNrjX78

 

  1. Формулювання  цілей  уроку
  • Сформулюйте, чого  ви  очікуєте  від  цього  уроку, починаючи

 словами  «Я  хочу  дізнатися…», «Мені  цікаво…», «Я  намагатимуся…», «Я  впевнений(а), що…».

      -  А  тепер  давайте  подумаємо, що  нам  потрібно  взяти  в    дорогу.

Оберіть  те, що, на  вашу  думку, вам  може  згодитися    під  час  експедиції. (Учні  розглядають  плакат  « Десять  кроків  до  успіху»)

         1. Уміння  грамотно  висловлювати  свою  думку.

2. Уміння  наводити  докази  на  підтвердження  своєї  думки.

3. Уміння  толерантно  відстоювати  свої  погляди  в  дискусії.

4. Уміння  уважно  вислухати  думку  товариша.

5. Уміння  працювати  в  групі.

6. Уміння  переказувати  найважливіші  фрагменти  твору.

7. Уміння  наводити  приклади  з  художнього  твору.

8. Готовність  вдосконалювати  зв’язне  мовлення.

9. Готовність  приймати  спільне  рішення

         10. Готовність  брати  на  себе  відповідальність

Активізація пізнавальної діяльності.

  1. Перевірка домашнього завдання

Усі люди люблять подорожувати. Напевно, кожен з нас хотів би побувати у якомусь новому місці для того, щоб побачити щось новее, наповнитись яскравими враженнями, емоціями. І це чудово, адже люди, які багато подорожують, зазвичай, легкі на підйом, творчі та і цікаві співрозмовники

Але перед тим, як вирушати в експедицію, треба прокласти маршрут на карті. Перевіримо одне з ваших домашніх завдань і подивимось, який маршрут у пошуках шаблі здійснила сімʼя Руснаків.

Учитель читає уривок:

«Камінців лежало чимало, деякі гладесенькі та круглі, мов обшліфовані. Може, й самоцвітні. У фортецях завжди ховали скарби. І цей колодязь, у якому немає води, для чогось же будували. Може, для коштовностей? Тут для них добрий сховок…»

За допомогою камінців треба викласти шлях подорожі родини Руснаків

(на картках у вигляді камінців на зворотній стороні написані міста України)

Географічний маршрут:

Київ-Дубно(Дубенський замок)-Тараканівський форт-Берестечко(заповідник «Козацькі могили»)- Підгірці(Підгорецький замок)-Олесько(Олеський замок)-Камʼянець-Подільський(Камʼянець-Подільська фортеця)- Хотин(Хотинська фортеця)

Прокласти цей маршрут на картах Google, виміряти відстань(909 км), обчислити скільки необхідно палива для подолання маршруту (73 л із розраханку 8л на 100км)

ІІІ. Захист проєкту

         1.Бесіда  за  змістом  твору

  • Що  ви  дізналися  про козацьку  реліквію  на  початку  твору?

(На  заході  України на  місці  великої  козацької  битви  перебуває  коштовна  реліквія, яка  потрапила  в  непевні  руки.)

  • А  що  означає  слово «реліквія»? ( Реліквія – шанована  річ, пов’язана  з  історичними  або  релігійними  подіями  минулого, яку  свято  зберігають.
  • Від  кого  ви  дізналися  про  існування  цієї  реліквії?

(Від  одного  патріотично  настроєного  привида, що  полюбляв  з’являтися  у  квартирі  пана  Богдана.)

  • З  чого  стало  зрозуміло, що  козацькою  реліквією  є  шабля?

( Привид  махав  правою  рукою, ніби  фехтуючи  шаблею.)

  • Чому  батьки  Наталочки не  роздумуючи подалися  шукати  козацьку  реліквію?

( Вони  розуміли, що  це  важливо  не  лише  для  привида  і  пана  Богдана, але  й  для  всього  українського  народу. Жодна  козацька  реліквія  не  повинна  бути  втрачена, бо  це  частинка  нашої  історії.)

 2. Робота  в  групах

  •  Запишіть  у  зошиті, які  асоціації  викликають  у  вас слова «козак»

(група  істориків), «шабля» (група  літературознавців)?

( Орієнтовні  відповіді:

Козак – кінь, шабля, сила, мужність, витривалість, честь, слава, воля, степ.

Шабля – козак, сила, вправність, битва, перемога, реліквія, зброя, звитяга.)

  • Ми  бачимо, що  слова «козак»  і  «шабля»  записали  обидві  групи. Яке

 значення  мала  шабля  для  козака?

     3. Повідомлення  групи  істориків (домашнє  завдання)

Чи можна уявити собі козака без коня, шапки, люльки, пістоля та шаблюки? Звісно,що ні!
  4.   Рольова гра (учень в ролі козака )

Козак

Я хочу розповісти, що таке шабля для козака, яке ставлення було до неї, яке її значення.

       Шабля – різновид  козацької  зброї.  Головною  деталлю  шаблі  є  сталева  штаба, що  складається  з  леза (бойової  частини), хрестовини (гарди) та  руків’я. Клинок  шаблі  викривлений. Верхня  частина леза звалася  «застава», середня  частина – міць, а  кінець  був  дволезий  і  звався «перо».

        Козацькі  шаблі  були  доволі  тонкі  та  легкі, ручку  мали  оздоблену, піхви  прикрашені  різьбою. Отримати  шаблю  козак  міг  лише  двома  шляхами – у  спадок  від  батька  чи  діда  або  здобути  в  бою. Купити  шаблю  міг  лише  заможний  козак, бо  коштувала  вона  дуже  дорого.

        Шабля  для  козака - то товариш, що в бою допоможе, нагодує та зігріє. Козак з шаблею у бою був машиною смерті, хоробрим, гордим, сильним, мужнім лицарем. Шабля берегла українського лицаря. Козаки  повсякчас  удосконалювали  свою  техніку  шабельного  бою. Якщо козак добре володів шаблею, а то й двома, перемогти його майже неможливо, за те і козак до неї відповідно ставився, як до жінки, інколи називав сестрицею, берегинею. Її цінували навіть більше ніж рушницю та пістоля. Козак не мав права віддати комусь свою шаблю чи програти її, якщо він її програвав, то сотник міг покарати його.
       Якщо в бою один козак був сильно ранений і просив, щоб побратим його залишив мук, то другий не мав права «допомогти» йому шаблею, адже в козаків не можна було омивати шаблюку кров’ю свого побратима. Це було неприпустимо і вважалося за гріх.
        Шаблею посвячували в козацтво, з шаблею і помирали. Шабля  для  козака  була  втіленням  лицарського  меча, символом  волі  та  бойового  побратимства.

        Ця зброя українських лицарів мала і має велике значення для нашої культури та  історії!

  • Про  лицарську  звитягу  козака  та  козацьку  шаблю  є  чимало 

прислів’їв  та  приказок. Які  з  них  ви  знаєте?

  5.  Повідомлення  групи  мовознавців ( домашнє  завдання:підібрати прислів’я про козаків)


Козак з біди не заплаче.  Береженого Бог береже, а козака шабля стереже                 

    Де козак, там і слава.

 Козак не боїться ні тучі, ні грому.       

    Козацькому роду нема переводу. 
Коли козак у полі, то він на волі.    

   Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води! 
Степ та воля — козацька доля.    

  То не козак, що отаманом не думає бути.

Без  коня  немає  й  козака.         

Дай, Боже, воювати  і  шабель  не  виймати.

Козаку  лучче  проміняти  шаблю  на  веретено,ніж  напасти  вдвох  на  одного.

В  бою  козак  себе  славить  не  на  язиці  пилюкою, а  конем  та  шаблюкою.

Кінь, шаблюка, вітер  в  полі  і  ніхто  не  здолає  козацької  волі


6.Віртуальна екскурсія архітектурно-історичними пам’ятками України.

Зупинка 1

     І ось нарешті ми вирушаємо у віртуальну мандрівку у пошуках козацької шаблі. Спільно з родиною Руснаків на їхній чарівній машині Машці вирушаємо до замку у місті Дубно. Що ми знаємо з історичних джерел про це місце? Інформацію про нього нам підготувала….

Повідомлення учня про замок в Дубно (випереджаюче завдання). https://www.youtube.com/watch?v=3pR-wqeTJXw (4 хв)

  Замок виник як фортеця волинян у Х ст. Зруйнований монголами в 1240–1241 рр. Приблизно в кінці XIV — початку XV ст. ( є дані, що це був

1492 рік) князь Федір Острозький спорудив дерев'яно-земляне укріплення, яке, звичайно, мало дещо інший вигляд, аніж тепер. Ця споруда була оточена земляними валами, огороджена дерев'яним частоколом по периметру і тісно забудована всередині житловими та господарськими приміщеннями. За всю історію замок, збудований Острозьким,  не було жодного разу захоплено ворогами. А захопити його намагалися татари, росіяни і шведи. Під замком були прокладені широкі кам'яні підземні ходи-тайники, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі зі своїм майном. Тут зберігалися запаси провізії для оборонців під час облоги. Вірогідно, що на території замку деякий час існувала своя церква. Сьогодні територія замку є Державним історико-архітектурним заповідником.

* Чи сподобався замок Наталі?( Так).

* Кого зустріла Наталя в Дубно? (Антипа)

* На який вчинок підмовив Наталю Антип? (Таємно від батьків відвідати Тараканівський форт).

* Чому так поступив Антип? ( Він хотів збити зі шляху Руснаків, затримати їх, сам прагнув першим знайти шаблю).

* Який сон приснився Наталі в готелі? ( Їй приснився козак, що дивився на неї із сумним докором, сказав, що тільки за сам держак шаблі давали йому найкращий табун коней і три тисячі овець. А дівчинка її не вберегла).

Зупинка 2

Повідомлення про Тараканівський форт( випереджаюче завдання).

https://www.youtube.com/watch?v=6H1E1fsdsaA  (6хв50)

    Тараканівський форт—оборонна споруда, архітектурна пам'ятка 19 століття. Розташована неподалік від села Тараканів Дубинського району Рівненської області, у мальовничій місцевості над рікою Іквою. Він має форму ромба зі сторонами до 240 метрів. Ззовні він оточений глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами. У центральній частині форту зведена двоповерхова казарма, до якої ведуть чотири підземні ходи, прокладені під другим земляним валом. Там розташовувались житлові, складські та господарські приміщення для артилерійської роти та штаб коменданта форту. Периметр форту складений зі 105 так званих безпечних казематів і, щоб до них потрапити, треба було подолати подвійну лінію оборонних рубежів.  Форт мав численний гарнізон (у казематах форту могло розміщатися 800 осіб) та був добре озброєний (оснащений далекобійними гарматами великого калібру).

  • Чи потрапила Наталя в Тараканівський форт? Що з нею там сталося?
  • Які почуття пережила там дівчинка?

Про це ми послухаємо від неї самої.

Рольова гра. (Переказ описуваних у повісті подій від імені героїні Наталочки).

   Я ледве вмовила батьків, щоб ми повернули у форт. Я, звичайно, дотримала свого слова, даного Антипові,  і зберегла таємницю. Я видерлася на високу кручу, але форту тут не було. Я розгубилася, але вирішила йти дальше. Минула стежкою горб і… не повірила власним очам: по той бік у пагорб були вмуровані двоповерхові каземати. Так ось який це форт!!!Вритий у землю, мов кротяча нора, замаскований, наче засідка хижого звіра!

   Я оглянулася. Дорога, яка привела мене сюди, пірнала в темний тунель. Він мав вивести до внутрішнього двору, куди мені і треба було. Було страшно, та разом з тим і цікаво. Я ступила в пітьму. Спочатку було нічого, а потім щось зашуміло, залопотіло, мене огорнув жах. Але я продовжувала бігти вперед.

   Раптом я вибігла на місце, про яке мені розповідав Антип. Тут я мала заховатися. У стіні було два вузькі входи. Я не знала, який мені потрібен. Раптом я почула голоси: розмовляли двоє чоловіків. Це, мабуть, власник шаблі і покупець. Мені потрібно сховатися. Я кинулась у ближчий хід…

   Спочатку я не збагнула, що сталося. А коли зрозуміла, що потрапила в глибокий кам’яний колодязь, з якого нема виходу, перелякалася. І я закричала. Але на допомогу мені не прийшов ніхто.

   Через деякий час я захотіла їсти і пити. Я уявляла, що про мене напишуть у газеті, що була така-то собі дівчинка, яка, жертвуючи своїм життям, урятувала старовинну реліквію

  Я бачила вбитих горем батьків. І зрозуміла, що Антип свідомо направив мене у цю пастку. Але навіщо?

  • Хто врятував Наталю?
  • А що зробив Антип, зустрівши батьків Наталі, коли вона сама перебувала у форті?

 

Зупинка 3

Повідомлення учня про битву під Берестечком.  https://www.youtube.com/watch?v=94yq-tkSAPY (4хв25)

  • Про яке місто говорить мама Наталки на початку повісті: «Кожен порядний українець має побувати….»? (Берестечку).
  • Що ви дізналися про це місто із сторінок твору?

   Поблизу міста Берестечка на Волині знаходиться місце знаменитої легендарної битви загонів Богдана Хмельницького з польським військом у червні 1651 року. Ця битва закінчилася поразкою козаків, бо у розпал бою їх зрадили союзники—кримсько-татарське військо на чолі з ханом залишило поле бою, прихопивши з собою і гетьмана Б.Хмельницького, який намагався їх повернути. Козацьке військо залишилося без ватажка. Полковники вирішили припинити бій і відступати через болото. Для прикриття відходу основних частин залишили кілька невеликих загонів. Ці козаки всі загинули. Їхні останки лежали в торфі 300 років, разом з ними там були мушкети, шаблі, кулі, ложки, одяг та інші речі. Зараз вони зберігаються в музеї.

  • Діти, знайдіть у тексті повісті місця опису  битви. Зачитайте. (Розділ 4:с.40-42 від слів …Зранені козацькі полки…до слів стоять кам’яні хрести.  Розділ 6: с.63-64 від слів І ляхи рушили…до слів Та він летів безоглядно. Розділ 7: с.76-77 від слів Їх стояло три сотні  до слів Лицарська смерть козакові дорожча. Розділ 7: с. 78-79 від слів Бій на острові довершувався до слів Знову гомонів майдан).
  • Якими постають козаки з прочитаних уривків?
  • Які риси були визначальними для справжнього козака?

 

Рольова гра. Зʼявляється Антип в образі чорта і пропонує парі

 

Не випадково саме в Берестечку відбулася і зустріч Наталі з Антипом.

Яку загадку він розказав дівчині? Для чого? (Щоб знайти шаблю і її власника. Не горіх, а тверде; не панни, а в узорах жупани; стрілець їх сватав та й голову склав. Косий хрест). (Шаблю  мають  продати  наступного  дня. Антипко  за  допомогою  загадки  дає  підказку. Але, якщо  дівчинка  не  врятує  шаблю,то  змушена  буде  брехати  кожного  дня. Наталочка  погодилась  на  таку  умову  і  угоду  скріпила  кров’ю.)

 

  • З ким ще зустрілася дівчина в місті?( З пластунами).
  • До якого замку дальше помандрували Руснаки?(До Олеського).
  • Як сімейство Руснаків замість Олеського замку потрапило до замку в Підгірцях?
  • Що нам розкаже про цей замок…?

Зупинка 4

Повідомлення учня про замок у Підгірцях (випереджаюче завдання). https://www.youtube.com/watch?v=boPuWSymYFk (5 хв)

  Замок було збудовано протягом 16351640 років за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Він є одним із найкращих в Європі.  Замок має форму квадрата, сторона якого дорівнює приблизно 100 метрів. На його рогах розташовані п'ятикутні бастіони.

    Замок збудований з цегли і каменю. Між внутрішньою і зовнішньою стінами замку влаштовано каземати. Вимощена гладкими кам'яними плитами покрівля казематів утворює тераси, огороджені балюстрадами. Ці тераси, очевидно, використовувались для прогулянок, а в разі військової потреби — для розміщення гармат. Вістря бастіонів увінчують витесані з каменя-пісковику витончені сторожові вежі-кавальєри. Зі сходу, півдня і заходу замок оперізує смуга оборонних укріплень, важливими елементами якої є глибокий, облицьований каменем рів і земляні вали.

   На території замку знімали сцени відомого фільму «Д‘Артаньян і три мушкетери». Має замок і свого привида—Білу Паню.

  • Яка пригода сталася з Наталею у цьому замку?
  • Як дівчинка врятувалася від нечистої сили?

Зупинка 5

Учнівське повідомлення про Олеський замок.  https://www.youtube.com/watch?v=axIRZ-i-CkY (7 хв20)

   Олеський замок — пам'ятка архітектури та історії XIII–XVIII століть, розташований у селі Олесько, Буського районуЛьвівської області. Один із найдавніших в Україні замків, імовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича на пагорбі, який височить серед заплави р. Ліберція. Нижче, по схилу гори, кільцем проходив вал із частоколу, далі вал з водяним ровом. Навколо була заболочена непрохідна рівнина, тобто замок був добре захищений і укріплений.

    Уперше замок згаданий в історичних джерелах 1327 року.

  • Яка неприємна пригода сталася з Руснаками у цьому замку-музеї?
  • Чи була тут шабля?
  • Куди дальше попрямувала сім’я?

Зупинка 6

Учнівське повідомлення про фортецю у Кам’янці-Подільському.  

https://www.youtube.com/watch?v=jkzPES91v3c (4 хв 20)

   Кам’янець Подільський – місто, в якому споруджено фортецю, що не має аналогів у Європі… Легенда говорить, що турецький султан

Осман ІІ, тримаючи Кам’янець в облозі, запитав: «Хто збудував це укріплене місто?». У відповідь почув: «Сам Бог». «То нехай же Бог і здобуває його!» – сказав султан і, знявши облогу, відступив. Так за Кам’янець – Подільською фортецею закріпилася репутація “побудованої рукою Бога”. Природа подарувала фортеці високі прямовисні береги і широке русло річки , а людина спорудила високі стіни з амбразурами. Фортеця є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець», що належить до «Семи чудес України».

  • Які пригоди знову чекали на Наталю та її батьків по дорозі до фортеці?  (Перегороджена колодою дорога, мордовороти в чорних масках, заїхали на вербу).
  • Як врятувалися з верби наші герої?

Зупинка 7

Учнівське повідомлення про Хотинський замок.  

  Хотинська фортеця  фортеця XIIIXVIII століть у місті Хотині на Дністрі, що в Чернівецькій області. Її кілька разів руйнували і відбудовували. Нею володіли польські королі і турецькі феодали. Була вона власністю й наших козаків. Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у X столітті князем Володимиром Святославичем як одне із укріплень південного заходу Русі. Форт, який згодом було перебудовано на фортецю, розміщувався на важливих транспортних шляхах, що з'єднували Київ із Пониззям (пізнішим Поділлям) і Придунав'ям. У 1621 році під стінами фортеці відбулася нерівна битва польсько-козацького війська проти численної турецької армії. Тоді і загинув легендарний гетьман Петро Сагайдачний.

   Із пагорба добре видно саму фортецю. Якщо уважніше придивитися до замкових  стін, то можна помітити, що їх опоясує орнамент з червоної цегли. Нижні чотири ряди утворюються прямокутниками, а верхні два—трикутниками, увінчаними хрестами. Виглядає, як «жупани в узорах».

   Сьогодні «Хотинська фортеця» є Державним історико-архітектурним заповідником, одним з семи чудес України

 

Бесіда  за  змістом  твору

  • Чому  Наталочка  намагається  врятувати  шаблю  навіть  тоді, коли  вже

майже  немає  шансів?

(Вона  пригадала  слова  Северина, сказані  про  козаків. «Треба  вміти  тримати  удар.» Дівчинка  не  втрачає  надію, не  здається  і  бореться  до  кінця.)

  • У  якому  місті  відшукали  козацьку  реліквію?
  • Нарешті  ми  дізнаємося, який  вигляд  мала козацька  шабля, яку  так 

довго  шукали. Що  в  ній  було  незвичайне?

( Шабля  була  схожа  на  місяць-молодик. Руків’я  мала  просте, без  золота  й  діамантів, проте  сяяла  так, що  Антипко  та  його  родина  не  могли  дивитися  на  те  сяйво. А  усі  інші  дивилися  на  шаблю, як заворожені.)

  • Куди  ж  віддали  врятовану  реліквію?
  • Як виглядала  шабля  в  руках  артиста  театру?

(«Сяяла, мов  вогонь», «спадала  на  ворогів, наче  блискавка», «шабля  в  його  правиці  сяяла, як  сонце»)

ІV. Закріплення  вивченого  матеріалу

1.«Павутинка  дискусії»

  • Злякавшись  привидів, Миршавий  говорить: «Та що... Я ж патріот... Я

продам шаблю нашій рідній українській державі... Музеєві чи, може, банкові, який непогано заплатить...» Поміркуйте, чи   можна  цю  людину  назвати  патріотом? Чому?

  • Кого  ми  називаємо  патріотом?
  • Антипко  теж  знає  історію, бо  розповідає  Наталочці  про  битву  під

Плоскою,багато знає  про  козаків, про українські  фортеці. Чи  можна  вважати  його  патріотом?

  • Чому  Антипко  та  його  родина  постійно  перешкоджають  Наталочці  та

 її  сім’ї  у  пошуках  шаблі?

  • Чому  чортяча  родина  не  змогла    отримати  перемогу  в  боротьбі  за

 шаблю?

  • Як  ви  вважаєте, що   необхідно  зробити, щоб  подолати  підступного  та

лукавого  ворога?

  • Кого з  героїв  твору  можна  вважати  патріотами?
  • А  ви  вважаєте  себе  патріотами ?
  • А  тепер  настав  час  виконати  останнє  завдання – написати  звіт  про те, що  ви  дізналися, що  зрозуміли  під  час  нашої  експедиції.

 «Незакінчене  речення» ( Робота в  групах )

1. Шабля – це   символ…( волі  та  бойового  побратимства)

2. Козаки  потерпіли  поразку  під  Берестечком, але…( не  скорилися  ворогам )

3. Того, хто  зрадив  свій  народ, чекає… ( ганьба , зневага і  забуття)

4. Український  народ  доти  непереможний, доки…(він  єдиний)

5. Потрібно  берегти  козацькі  реліквії, бо…( це  наша  історія, яку  не  можна  забувати)

6. Патріотом  можна  вважати  лише  того, хто…(знає  історію  свого  народу, любить  свою  Батьківщину і  готовий  захищати  її  від  ворогів)

V. Рефлексивно-оцінювальний  етап

   - Пригадайте, що  ви  очікували  від  цього  уроку?

   - Чи  збулися  ваші  очікування?

   - Що  нового  ви  дізналися?

   - Що  вас  найбільше  вразило?

   - Де  ви  можете  в  майбутньому  використати  набуті  знання?

   - Чого  нас  вчить  повість  «Таємниця  козацької  шаблі»?

   - Наскільки  актуальні  зараз  висновки, які  ви  записали  у  своєму  звіті?

   - До  вашої  відповіді  я  додам  лише  поетичні  рядки  з  пісні  відомого   вам уже Григорія Сковороди  Пізнай свій край, себе, свій рід, свою землю – і ти побачиш свій шлях у житті 

Рольова гра

 Наталочка співає пісню «Любіть Україну»                                                                                                        

VІ. Домашнє  завдання  (на  вибір)

1.Дізнайтеся  більше  про  пластунів  та  підготуйте  повідомлення  для  однокласників.

2.Поміркуйте, якби  Наталочка  й  Антип  жили  в  часи  козацтва, ким  би  вони  могли  стати? Напишіть  невеличку  розповідь

 

 

  

docx
Додано
14 лютого
Переглядів
197
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку