Урок закликання весни "Звертання поширені й непоширені"

Урок закликання весни (8 клас)

Тема.Звертання поширені й непоширені.

Мета: повторити й поглибити знання восьмикласників про звертання, розвивати вміння аналізувати їхню стилістичну роль, правильно інтонувати речення зі звертаннями, виділяти в реченнях непоширені й поширені звертання; формувати загально пізнавальні вміння визначати спосіб морфологічного вираження звертань; удосконалювати творчі вміння складати речення зі звертаннями за опорними словами, за моделями;

виховувати повагу та шану до народних традицій, любов до рідної природи.

Тип уроку: урок формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Зачитання епіграфа.

 У білім сні, у білім сні зимовім

 В землі під серцем ворухнулася весна.

 І тінь конвалій синьоголосна

 Нам почала весну

 В своїм пахучім слові.

   М. Вінграновський

ІІІ Актуалізація опорних знань.

Учитель:

― Діти, хоча у нас за вікнами зима, але вже позаду релігійний празник Стрітення, де за повір’ям  зима зустрілась з літом, а отож вже чутно перші кроки весни. У скарбниці української народної поезії від давнини збереглися календарно - обрядові пісні, пов’язані з певною порою року. У нас урок сьогодні незвичайний ― урок закликання весни. А тому, поглиблюючи знання  про звертання,  які прозвучать у народних піснях закликання весни, де людина звертається до сонця, до весни, до інших природних  та надприродних сил з проханням прийти, повернутися.

 Благослови, мати,   Ой виходьте, дівчата,

Весну закликати!   Та в цей вечір на вулицю

Весну закликати!   Весну красну стрічати,

Зиму проводжати!  Весну красну вітати.

― Чи є звертання в цій веснянці?

― Як інтонується речення із звертанням?

― Які розділові знаки слід поставити?

 ІV. Удосконалення теоретичних відомостей з теми.

Колективне опрацювання таблиці.

V. Робота з підручником ( правила про звертання).

VІ.Виконання системи практичних завдань.

1. Виразне читання вірша  М.Рильського ”Ознаки весни“.

 ЇЇ чутно у голосі синиці

І в крилах круків у височині,

Вона в останній заметілі сниться,

ЇЇ угадуєш по довшім дні.

Вона ―  в бруньках блискучих на каштані,

В снігу рудому, у струмках брудних,

Що чистим сріблом грають у тумані,

Мов бруд ніколи й не торкався їх.

Вона ― у краплях, що спадають дзвінко

Із голих віт, які стрясає птах,

Вона ― в підсніжній зелені барвінку,

В сережках на березових гілках.

Учитель:

― Які слова допомагають почути прихід весни?

― Які кольори малюють весну?

― А яких барв ще бракує, аби побачити весну?

― Складіть речення із звертанням на основі  прочитаного вірша.

2. Переконструювання синтаксичних одиниць.

Прочитати текст, виділені слова поставити у формі звертання.

Усно описати дівчинку Весну.

І весна йому теж здається дівчинкою, її можна побачити на лузі, коли там верби розпускаються, чи в полі біля кринички, коли вона воду набирає, або на річці, коли вона їде на срібному човнику, а править золотим весельцем.

                                                             М.Стельмах

Учитель:

― Ми прослухали, якою ви уявляєте дівчинку Весну, що повплітала в свої довгі коси  березневі котики, духмяні квіточки квітня, молоду ніжну травичку травня і настав час презентації домашнього завдання (робота в групах).

Зустріч весни

І група. Весну, за уявленням наших предків, приносили на крилах птахи. Тому в березні випікали обрядове печиво у формі жайворонків та голубів  і давали дітям. Вони, співаючи, носили по селу цих пташок, провіщаючи і закликаючи весну: Пташок викликаю

   Із теплого краю:

   ― Летіть, соловейки,

   На нашу земельку,

   Спішіть, ластівоньки,

   Пасти корівоньки!

ІІ група. Люди дякували птахам за принесену з далекого вирію весну. Великим гріхом в Україні вважалося вбити пташку або зруйнувати гніздо.

   Що в першому броді зозуленька кує.

   Гей, діти - квіти, весна красна,

   Зілля зелененьке.

   Що в другому броді соловей щебече.

Гей, діти - квіти, весна красна,

   Зілля зелененьке.

ІІІ група. Веснянки прийшли до нас із сивої давнини, з дохристиянських часів. У їхній основі лежить вірування наших предків у магію слова.

Тому вітали весну завжди  словом-піснею.

   Весняночко-паняночко,

Де ти зимувала?

―У садочку на пеньочку

Пряла на сорочку.

А ворони оснують,

А сороки витчуть,

А білі лебеді

Ще побілять на воді,

А лугові пташки

Пошиють рубашки.

3.Дослідження- відновлення. Записати народну пісню, дібравши потрібні за змістом звертання з довідки.

……………………………………..!

Чи є в цілім світі ще така краса?

……………….., в запахах бузкових,

В голубім серпанку дівчини коса.

Вся в садах вишневих, у пахучих м’ятах.

В розлогих долинах яблунь пахне цвіт.

…………………. , ……………….,

Де такої вроди знайдеш дивоцвіт?

Скрізь хати біленькі, наче на малюнку,

В мальвах, чорнобривцях, наче у вінку.

Дай, ………… , цілющого трунку,

Вірним сином буду тобі довіку ( Народна пісня).

Довідка: весно наша рідна;  краю мій  чудовий;  Україно мила;  земле кохана; земле ти вродлива; земле ти багата.

VІІ. Підведення підсумків уроку.

1.Звернення до епіграфа уроку.

2.Відзначення найактивніших учнів ” квіточками весни “ та виставлення оцінок.

VІІІ.Домашнє завдання.

Повторити правила про звертання. Записати веснянку, у якій використовуються звертання.