Урок закликання весни (8 клас)
Тема.Звертання поширені й непоширені.
Мета: повторити й поглибити знання восьмикласників про звертання, розвивати вміння аналізувати їхню стилістичну роль, правильно інтонувати речення зі звертаннями, виділяти в реченнях непоширені й поширені звертання; формувати загально пізнавальні вміння визначати спосіб морфологічного вираження звертань; удосконалювати творчі вміння складати речення зі звертаннями за опорними словами, за моделями;
виховувати повагу та шану до народних традицій, любов до рідної природи.
Тип уроку: урок формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок.
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності.
ІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Зачитання епіграфа.
У білім сні, у білім сні зимовім
В землі під серцем ворухнулася весна.
І тінь конвалій синьоголосна
Нам почала весну
В своїм пахучім слові.
М. Вінграновський
ІІІ Актуалізація опорних знань.
Учитель:
― Діти, хоча у нас за вікнами зима, але вже позаду релігійний празник Стрітення, де за повір’ям зима зустрілась з літом, а отож вже чутно перші кроки весни. У скарбниці української народної поезії від давнини збереглися календарно - обрядові пісні, пов’язані з певною порою року. У нас урок сьогодні незвичайний ― урок закликання весни. А тому, поглиблюючи знання про звертання, які прозвучать у народних піснях закликання весни, де людина звертається до сонця, до весни, до інших природних та надприродних сил з проханням прийти, повернутися.
Благослови, мати, Ой виходьте, дівчата,
Весну закликати! Та в цей вечір на вулицю
Весну закликати! Весну красну стрічати,
Зиму проводжати! Весну красну вітати.
― Чи є звертання в цій веснянці?
― Як інтонується речення із звертанням?
― Які розділові знаки слід поставити?
ІV. Удосконалення теоретичних відомостей з теми.
Колективне опрацювання таблиці.
Що означає |
Називає того, до кого звертається з мовленням |
|
Вид за будовою |
Непоширене (одне слово) |
Поширене (сполучення слів) |
Чим виражене |
Іменником: Ой ти, соловейку, ти рання пташко! |
Іменним словосполученням : Ти, зозуленько сива, ти нас розвеселила. |
V. Робота з підручником ( правила про звертання).
VІ.Виконання системи практичних завдань.
1. Виразне читання вірша М.Рильського ”Ознаки весни“.
ЇЇ чутно у голосі синиці
І в крилах круків у височині,
Вона в останній заметілі сниться,
ЇЇ угадуєш по довшім дні.
Вона ― в бруньках блискучих на каштані,
В снігу рудому, у струмках брудних,
Що чистим сріблом грають у тумані,
Мов бруд ніколи й не торкався їх.
Вона ― у краплях, що спадають дзвінко
Із голих віт, які стрясає птах,
Вона ― в підсніжній зелені барвінку,
В сережках на березових гілках.
Учитель:
― Які слова допомагають почути прихід весни?
― Які кольори малюють весну?
― А яких барв ще бракує, аби побачити весну?
― Складіть речення із звертанням на основі прочитаного вірша.
2. Переконструювання синтаксичних одиниць.
Прочитати текст, виділені слова поставити у формі звертання.
Усно описати дівчинку Весну.
І весна йому теж здається дівчинкою, її можна побачити на лузі, коли там верби розпускаються, чи в полі біля кринички, коли вона воду набирає, або на річці, коли вона їде на срібному човнику, а править золотим весельцем.
М.Стельмах
Учитель:
― Ми прослухали, якою ви уявляєте дівчинку Весну, що повплітала в свої довгі коси березневі котики, духмяні квіточки квітня, молоду ніжну травичку травня і настав час презентації домашнього завдання (робота в групах).
Зустріч весни
І група. Весну, за уявленням наших предків, приносили на крилах птахи. Тому в березні випікали обрядове печиво у формі жайворонків та голубів і давали дітям. Вони, співаючи, носили по селу цих пташок, провіщаючи і закликаючи весну: Пташок викликаю
Із теплого краю:
― Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!
ІІ група. Люди дякували птахам за принесену з далекого вирію весну. Великим гріхом в Україні вважалося вбити пташку або зруйнувати гніздо.
Що в першому броді зозуленька кує.
Гей, діти - квіти, весна красна,
Зілля зелененьке.
Що в другому броді соловей щебече.
Гей, діти - квіти, весна красна,
Зілля зелененьке.
ІІІ група. Веснянки прийшли до нас із сивої давнини, з дохристиянських часів. У їхній основі лежить вірування наших предків у магію слова.
Тому вітали весну завжди словом-піснею.
Весняночко-паняночко,
Де ти зимувала?
―У садочку на пеньочку
Пряла на сорочку.
А ворони оснують,
А сороки витчуть,
А білі лебеді
Ще побілять на воді,
А лугові пташки
Пошиють рубашки.
3.Дослідження- відновлення. Записати народну пісню, дібравши потрібні за змістом звертання з довідки.
……………………………………..!
Чи є в цілім світі ще така краса?
……………….., в запахах бузкових,
В голубім серпанку дівчини коса.
Вся в садах вишневих, у пахучих м’ятах.
В розлогих долинах яблунь пахне цвіт.
…………………. , ……………….,
Де такої вроди знайдеш дивоцвіт?
Скрізь хати біленькі, наче на малюнку,
В мальвах, чорнобривцях, наче у вінку.
Дай, ………… , цілющого трунку,
Вірним сином буду тобі довіку ( Народна пісня).
Довідка: весно наша рідна; краю мій чудовий; Україно мила; земле кохана; земле ти вродлива; земле ти багата.
VІІ. Підведення підсумків уроку.
1.Звернення до епіграфа уроку.
2.Відзначення найактивніших учнів ” квіточками весни “ та виставлення оцінок.
VІІІ.Домашнє завдання.
Повторити правила про звертання. Записати веснянку, у якій використовуються звертання.