Гумористичний журнал "Смійтеся з нами"

Смійтеся з нами

Гумористичний журнал

 

Мета: виховувати в учнів самокритичність, доброту, щирість, зневагу до недбалості, байдужості, розвивати творчі здібності, уміння імпровізувати, почуття гумору, виховувати естетичні смаки, стимулювати творчу активність школярів

 

Учитель.

Сміх людський - чудесна штука.

Він - мистецтво і наука.

Він - в житті і для життя.

Він навчає жити всіх.

Із потворного й дурного

Посміятися не гріх.

Добрий сміх не б'є, не мучить,

Він на світі жити учить (П.Глазовий)

Сьогоднішня наша зустріч - не просто виховний захід, не концерт, не композиція. Це година щирих і добрих усмішок. А як відомо, усмішка збагачує тих, хто її отримує, і не збіднює при цьому того, хто її дарує. Вона бальзам для втомлених, сонячний промінчик для тих, хто впав духом. Вона - найкращі ліки від неприємностей. А проте її не можна купити, не можна випросити, позичити. Усмішка сама по собі ні на що не годиться, поки її не подарували. Тож сьогодні ми будемо дарувати один одному щирі, привітні усмішки, веселитись і радіти. Смійтесь на здоров'я! Запрошуємо наших учасників на сцену!

Заходять 2 бабусі

I. Здоров, кума!

II. На базарі була.

I. Ти що, глуха?

ІІ. А, купила петуха…

I. Чи ти справді глуха, що не чуєш?

II. А де хочеш, там і заночуєш.

I, Слухай, усі ждуть, коли починати.

II. Ти зачиняла, тобі й відчиняти.

I. Та досить уже придурюватись, давай краще заспіваємо, щоб усі поглухли.

II. А давай!

Разом (співають на мотив пісні «Ти ж мене підманула»

Ми, веселі баби-дівки,

Проспіваємо частівки

Ми бабусі хоч куди,

А частівки в нас нові

I. Ми подружки нерозлучні.
Разом ходимо завжди.

Бо Параска без Палажки –

Ні туди і ні сюди.

II. Ми бабусі непогані,
Ми бабусі – просто клас,
Тільки от чомусь собаки
Розбігаються від нас.

I. Як по школі пробігали,
Зразу шибки забряжчали.
А пройшлися на руках -
Впав у школі нашій дах.
Разом. Ми частівки проспівали,
Дорогенькі глядачі.

А тепер ми вас прохаєм:

 Аплодуйте від душі.

II. Почекай, ми що, найнялися самі співати? Нехай Сашко співає, у нього горло
більш підходяще.

І. Без проблем! Шановні друзі. Для вас співає Саша Сурін!

Пісня «Дитинство».

II. Ні, щось воно не того як його. Як кажуть, один у полі не воїн. От якби глядачі помогли.

I. Правильно. Але треба, щоб не просто співали, а ще й зважали на певні правила.

II. Отже, любі друзі, хто любить співати? Запрошую для участі 12 учнів.

Учні заходять на сцену.

I. Зараз за моєю командою ви починаєте співати пісню «Усмішка». Але будьте
уважні. Коли я піднімаю зелену картку, ви повинні співати так, щоб аж стіни
дрижали, жовту - співаєте тихо, червону - мовчите, ніби води в рот набрали.

II. А хто помилиться - отримає завдання, яке треба буде виконати якнайкраще.

I. Отже, відкриваємо першу сторінку нашого гумористичного журналу, яка
називається «Світлофор»

Гра «Світлофор»

II. А тепер прошу всіх, хто ні разу не помилився, зайняти свої місця в залі.

А вас, дорогенькі, прошу показати, як ви підготувались до виконання отриманих завдань.

Завдання:

1. Проспівати пісню «Несе Галя воду» (1 куплет), як це зробила б дівчинка 2
років.

2. Простукати черевиками пісню «Ой лопнув обруч»

3. Проспівати пісню «Чом ти не прийшов», як її виконав би циганський хор.
4. Показати жестами, про що співається в пісні «Місяць на небі»

І. Молодці, діточки. Розвеселили стареньких.

А тепер посмійтесь і самі. Для вас прозвучать гуморески Павла Глазового

«Швидкий жених»

Молодий мотоцикліст

Мчить, як вихор, через міст.

Гуркотить мотоциклет, як старе корито.

А назустріч старшина:

- Стій! - кричить сердито.

- Ти куди ото летиш? Що, спішиш в могилу?

- Ні, до загсу я везу Мотю свою милу.

• Що? - питає старшина. - Я не бачу Моті.
• Значить, випала з сідла десь на повороті.

Кухлик

 Дід приїхав із села, ходить по столиці.

Має гроші — не мина жодної крамниці.

Попросив він:

• Покажіть кухлик той, що з краю.

Продавщиця:

• Что? Чево? Я нє понімаю.
• Кухлик, люба, покажіть, той, що з боку смужка
• Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка.

Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:

• На Вкраїні живете й не знаєте мови.

 Продавщиця теж була гостра та бідова.

• У мене єсть свой язик, ні к чєму мне мова.

І сказав їй мудрий дід: —Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда в моєї корови:

Має, бідна, язика і не знає мови.

 

Перший суп

 Добра була мама у дівульки Рити:

Не давала доні навіть суп варити:

Чистячи картоплю, патраючи кури,

 Можна зіпсувати собі манікюри.

У неділю рано вийшла заміж Рита,

А у понеділок стала суп варити:

 Курку у каструлю кинула з кишками, Всипала картоплю прямо з лушпайками.

А в середу рано мати Риту била:

 - Ой нащо ж ти, доню. Гриця отруїла?

На сцену виходять бабусі

I. Палазю, хочеш новий анекдот?

II. Хочу.

I. Колобок повісився.

II. Ха-ха!. Дуже смішно. Новий анекдот. Та він старіший за мене у 5 разів. А за
тебе так аж у 8. Краще хай наші друзі розкажуть щось смішне.

I. А воно їм треба? Захоче хтось розповідати! Ага! Розвішуй вуха!

II. А якщо запросити їх на «Сміходром»?

I. А це ж куди?

II. А от не скажу, хай покортить. А якщо комусь із глядачів кортить, то запрошую на сцену. Потрібно 10 учасників

Учасники виходять на сцену.

II. Тепер слухайте правила нашої гри. Всі сідають колом. Я біжу поза колом. Кого торкну за плечі, той повинен кукурікати, за голову - нявкати, за руку - гавкати, за ногу - іржати. Кому покладу хустинку, той женеться за мною.

I. А хто помилиться, той розкаже анекдот або гумореску.

II. Отож, наступна сторінка - «Сміходром»

Гра «Сміходром»

Бабусі виходять під мелодію «Танцю маленьких лебедів»

I. Ху, стомилася! Не наша це стареча справа - стрибати під музику.

II. Еге ж! до того ж у тебе так кістки торохтять, що музики не чутно!

I. Мовчи! У тебе взагалі ноги непарні - одна ліва, друга права.

II. От зараз дівчата покажуть, як треба танцювати!

Танець «Мрія»

I. Ну що ж. Весело, та не дуже. Глядачі вже позіхають. Треба якось їх
розворушити.

II. О, це ми миттю, для наступної гри нам потрібно 12 учасників.

Учасники заходять на сцену

 І.Запрошуємо на гру «Веселий м'ячик». Правила всім відомі: передаємо м'ячик по колу зі словами: «Ти котись, веселий м'ячик, ти котися по руках. У кого веселий м'ячик, той нехай танцює нам» II. А що танцювати, скажу вам я.

I. Отже, наступна сторінка гумористичного журналу - «Веселий м'ячик». Ану,
музико, грай гучніше!

Гра «Веселий м 'ячик»

II. Ну що ж, танцюристи, подивимось, на що ви здатні.

Завдання:

1.   Танець сидячи

2.   Танець зі шваброю

3.   Танець на чотирьох

4.  Гопак під сучасну музику

І. А тепер вашій увазі гумореска  П.Глазового «Заява»

Неписьменності немає, ліквідовано її,

Та трапляються частенько ще такі грамотії,

Що, буває, як напише, як накрутить бісів син,

То виходить, як то кажуть, ні в ворота, ані в тин.

До директора заводу вчора від Панька

Надійшла заява ось яка:

«Прошу лічно дирекцію, а также завком,

Щоб мене не уважали больш холостяком.

Ізо мною в брак вступає будуща жена.

Я для  свайби совершаю вбивство кабана.

 Какового приобрьол я весом в сто кіло

І в його сопровождєнні їду на село.

 Ісходя із цього отпуск разрешіть мені,

Ібо я у брак вступаю на чотири дні.

Прошу розрішить, Бо нада спішить,

І не откладать, Бо некогда ждать.

Пантілей Лепеха — з подсобного цеха.

ІІ.  (виходить і щось показує жестами) І.Що ти там руками махаєш, як вітряк?

ІІ. (продовжує жестикулювати)

I. Нічого не розумію. Ти що, оніміла? Говори по-людськи.

II. Я пропоную розгорнути наш журнал на сторінці творчих завдань.

I. Так би і сказала, а то мух ганяє. Любі друзі, ану до нас. Потрібно 12 учасників.

Учасники заходять на сцену.

II. Слухайте уважно. Ставайте в ряд. Починаємо рахувати. 1, 2, а числа, які
діляться на 3, не називаємо, замість них говоримо гарні слова: сонечко, рибонька, котик, але щоб повторень не було.

I. А хто збився - до мене, отримає творче, дуже смішне завдання.

II. Отже, наступна сторінка нашого журналу - гра «1,2,сонечко»

Гра

 І. Ну що ж, наші юні актори, покажіть своє вміння грати ролі смішити народ.

Завдання:

1.  Зобразити чайник

2.  Зобразити немовля

3.  Розповісти жестами казку «Курочка ряба»

4.  Розповісти вірш «А я у гай ходила» як іноземець.

5.  Проскакати, як кенгуру

6.  Розповісти вірш «Купила мама коника» як робот

 7.  Зобразити перелякану квочку

ІІ.(заходить, як Чарлі Чаплін) Подивись, яка я граціозна.

І.Це точно. Як курка в дощ.

II. Сама ти індичка перед Різдвом.

I. А ти... Ой, ми ж зовсім забули про глядачів. А вони он сміються, та не з
наших жартів, а з нас, які ми невиховані.

IІ. Так, це вже не смішно, а соромно. Шановні друзі, пробачте нас. Дуже ми
захопились.

I. А нам уже прощатись час.

IІ. На жаль, ми вже перегорнули-перечитали наш гумористичний журнал.

I. Нічого подібного, у нас ще залишилось одне - наша прощальна пісня.

Пісня «Побажання»

I. От тепер справді кінець. Дякуємо за щирий сміх і дружню підтримку.

II. За активну участь у наших розвагах.

І. Хай ваші теплі усмішки зігрівають серця всіх, хто поряд з вами.

ІІ. До нових зустрічей і всього вам найкращого!

Разом. Смійтесь на здоров 'я!