Урок дає можливість проаналізувати взаємозв'язок між основними формами рельєфу і тектонічними структурами, визначити розташування в межах України основних орографічних одиниць України: низовин, височин, гірських пасом, найвищих точок рівнинної частини, Українських Карпат і Кримських гір; визначити особливості поширення основних типів і форм рельєфу України та своєї області; виховує патріотизм та любов до рідного краю.
Урок для 8 класу на конкурс «Вчитель року» вчителя географії вищої категорії Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 116 Бережної Вікторії Олександрівни.
Тема: Закономірності поширення основних форм і основних типів рельєфу України.
Мета: проаналізувати взаємозв’язок між основними формами рельєфу і тектонічними структурами, визначити розташування в межах України основних орографічних одиниць України: низовин, височин, гірських пасом, найвищих точок рівнинної частини, Українських Карпат і Кримських гір; визначити особливості поширення основних типів і форм рельєфу України та своєї області; виховувати патріотизм та любов до рідного краю.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта України, фізична карта Дніпропетровької області, шаблон території України (окремо заготовлені тектонічні споруди України які учні прикріплять на шаблон та форми рельєфу), фотографії різних форм рельєфу (за умови наявності мультимедійного обладнання – презентація або слайд-шоу з краєвидами України, що ілюструють різні форми рельєфу), контурні карти, атласи, підручники. Колова діаграма форм рельєфу. Різнокольорові смайлики (зелений, жовтий, червоний у кожного учня)
Географічна номенклатура: г. Могила-Мечетна, г. Камула, г. Берда, г. Бельмак -Могила, г. Говерла, г. Роман – Кош; Поліська, Придніпровська, Полтавська, Причорноморська, Північнокримська, Закарпатська низовини; Придніпровська, Приазовська, Волинська, Подільська, Хотинська, Передкарпатська, Донецька, Середньоросійська височини.
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім — Батьківщина.
Л. Костенко
ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
Чудовий край, очей відрада!
Все там живе: сади, ліси,
Янтар і яхонт винограду,
Долини, сповнені краси,
Де оновитись серце раде;
Все кличе мандрівця спочить,
Коли між горами стрімкими,
Над моря водами дзвінкими,
Навиклий кінь його біжить,
І в серці спокій та відвага,
І хвиля зеленню кипить
Навкруг бескидів Аюдага…
(О. Пушкін)
(Використано між предметний зв'язок: автор вірша? В кабінеті можна повісити портрет О. Пушкіна. Вчитель пропонує учням самостійно визначити тему уроку.)
ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.
На дошці – шаблон території України.
а) Що називають рельєфом?
б) Які форми рельєфу і як позначаються на карті?
в) Які ви знаєте рельєфоутворюючі сили?
г) Назвіть найбільші тектонічні структури на території України?
ІV. Вивчення нового матеріалу.
а) робота з контурною картою (нанесення форм рельєфу на контурну карту);
б) вчитель – учень: вчитель на фізичній карті показує найвищі точки форм рельєфу, учні позначають їх на контурній карті. (Говерла, Роман – Кош, Берда).
4. Характеристика форм рельєфу (Прийом «Мандрівка»)
І варіант роботи – робота з підручником по рядам (Прийом «5 речень»)
1 ряд – низовини;
2 ряд – височини;
3 ряд – гори.
ІІ варіант роботи – повідомлення мандрівників (випереджальне завдання , 2 учні): легенди, цікаве про рельєф.
5.Характеристика рельєфу Дніпропетровської області.
Завдання:
V. Узагальнення вивченого матеріалу.
Вірш про Україну
Ненька моя Україна!
Щира, лагідна, єдина.
Де лани й степи широкі,
Та дівчата світлоокі.
Де ті зорі до світання,
Шепіт моря та кохання.
Гори Криму та Карпати.
Як всього у нас багато!
Люблю тебе, Україна!
Щира, лагідна, єдина!
Я твоя мала дитина.
Я – майбутнє, Україна!
(В. Бережна)
VІ. Підведення підсумків уроку, оцінювання.
VІІ. Д/з: §10 (автор підручника Л.М. Булава) , читать, переказувать; вивчить означення теми і номенклатуру. На контурній карті розфарбувать форми рельєфу.
За бажанням – скласти кросвод або тести за темою.