1 червня о 18:00Вебінар: Медіаграмотність як структурний компонент у траєкторії професійного самовизначення учнів

Урок "Заломлення світла на межі поділу двох середовищ. Закон заломлення світла"

Про матеріал
Матеріал уроку ставить за мету увести поняття «заломлення світла», навчити учнів описувати процес поширення світла на межі прозорих середовищ, сформувати вміння використовувати закон заломлення світла для визначення показника заломлення, сформувати уявлення про відносний показник заломлення, сформувати вміння спостерігати явище заломлення світла на межі розділу двох середовищ та пояснювати хід світлового променя під час заломлення
Перегляд файлу

Тема уроку: Заломлення світла на межі поділу двох середовищ. Закон заломлення світла

Мета: 1) увести поняття «заломлення світла», навчити учнів описувати процес поширення світла на межі прозорих середовищ, сформувати вміння використовувати закон заломлення світла для визначення показника заломлення, сформувати уявлення про відносний показник заломлення, сформувати вміння спостерігати явище заломлення світла на межі розділу двох середовищ та пояснювати хід світлового променя під час заломлення;

2) продовжити формування вмінь аналізувати навчальну інформацію, будувати хід променів у різних оптичних середовищах (плоско-паралельній пластині, скляній призмі тощо);

3) продовжити розвиток світогляду учнів шляхом практичного застосу­вання законів заломлення світла.

Очікувані результати: учні знають та розуміють закони заломлення світ­ла, можуть розв'язувати задачі з використанням II закону заломлення світла.

Тип уроку: урок вивчення та засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 1  хв

ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ до 5 хв

Діяльність учителя

Компетентності

Діяльність учнів

Учитель пропонує учням самостійну роботу для перевірки вмінь учнів будувати зо­браження у плоскому дзеркалі та обчислювати кути падіння (відбивання), застосовуючи закон відбивання світла

Формування самоосвітньої компетентності: організація прийомів самонавчання, гнучкості застосування отриманих знань

Учні розв’язують задачі, перевіряють рівень предметної підготовки з теми «Відбивання світла», визначають прогалини у своїх знаннях

 

Презентація. Частина1

  • Як розповсюджується світло в однорідному прозорому середовищі? (Прямолінійно)
  • Що називають світловим променем? (Лінія, що вказує напрямок поширення енергії світла)
  • Який кут називають кутом падіння світла на поверхню? (Кут α між падаючим променем та перпендикуляром проведеним із точки падіння)
  • Який кут називають кутом відбиття? (Кут β між відбитим променем та даним перпендикуляром)

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 25 хв

План

  1.       Закони заломлення світла.
  2.       Застосування законів заломлення світла.
  3.       Пояснення природних оптичних явищ з погляду відбивання та заломлення світла.

Діяльність учителя

Компетентності

Діяльність учнів

Для розкриття 1,2 питань плану учитель використовує інтерак­тивний плакат до уроку, відеофрагменти, демон­страційний експеримент, викладає навчальний матеріал у вигляді лекції

Формування предметної компетентності та світо­гляду учня, демонстра­ція зв'язку природничих наук з гуманітарними, формування культурної складової розвитку учнів

Учні слухають учителя, конспектують навчальний матеріал, беруть участь в обговоренні причин спо­стережуваних явищ під час проведення демонстрацій­ного експерименту (під час перегляду відеофрагментів)

 

Проблемне питання: чи може поширення світового променя бути не прямолінійним?

На це питання будемо знаходити відпо­відь упродовж уроку.

Учитель демонструє відеофрагмент «Поширення світла».

Презентація. Частина 2

 

Демонстрація заломлення світла за допомогою оптичної шайби. Викорис­товуючи плакат чи малюнок до уро­ку, учитель уводить поняття падаючо­го, заломленого променів, кутів падіння та заломлення.

C:\Users\Сергей\Desktop\slide-6.jpg

Уважають, що закони заломлення експериментально відкрив голландський учений В. Снелліус (1621 p.), а їх теоретичне обґрунтування зробив французький математик Рене Декарт (1630 p.).

  • 1-й закон: Заломлений промінь лежить в одній площині з па­даючим променем і перпендикуляром до межі розділу двох се­редовищ, поставленому у точці падіння променя;

C:\Users\Сергей\Desktop\zakoni-zalomlennya-svitla-0.jpg

  • 2-й закон: Відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення є величиною постійною для двох цих середовищ:

, де фізична величина, яку називають показником заломлення середовища 2 (середовища, в якому світло поширюється після заломлення) відносно середовища 1 (середовища, із якого падає світло).

З'ясовуємо фізичний зміст показника заломлення

Абсолютний показник заломлення показує, у скільки разів швидкість поширення світла в середовищі менша, ніж у вакуумі:

,  де с — швидкість поширення світла у вакуумі (с = 3 • 108 м/с); v — швидкість поширення світла в середовищі.

 

Відносний показник заломлення показує, у скільки разів швидкість по­ширення світла в середовищі 1 більша (або менша), ніж швидкість поширення світла в середовищі 2:

Згадавши другий закон заломлення світла:  , маємо:

      

Проаналізувавши останню формулу, доходимо висновків:

  1. Чим більше на межі поділу двох середовищ змінюється швидкість поширення світла, тим більше світло заломлюється;
  2. Якщо промінь світла переходить у середовище з більшою оптичною густиною (тобто швидкість світла зменшується: v2 < v1), то кут заломлення є меншим від кута падіння: < (див., наприклад, рис. 12.2, 12.3);
  3. Якщо промінь світла переходить у середовище з меншою оптичною густиною (тобто швидкість світла збільшується: v2> v1), то кут заломлення є більшим за кут падіння: > (рис. 12.4).

Зазвичай швидкість поширення світла в середовищі порівнюють зі швидкістю його поширення у вакуумі.

Коли світло потрапляє в середовище з вакууму, показник заломлення п називають абсолютним показником заломлення.

У будь-якому середовищі швидкість світла завжди менша, ніж у вакуумі. Тому під час переходу світла з одного середовища в інше його швидкість зменшується, і це є причиною заломлення світла. Чим менша швидкість поширення світла в середовищі, тим середовище оптично густіше (оптична густота більша).

Так, наприклад, пові­тря має більшу оптичну густоту, ніж вакуум, оскільки  в  повітрі  швидкість  світла  дещо  менша,  ніж  у  вакуумі (n= 1,0003).

Оптична густота води більша, аніж оптична густота повітря, оскільки швидкість світла в повітрі більша, ніж у воді (n= 1,33).

Чим більше відрізняються оптичні густоти двох середовищ, тим більше заломлюється світло на межі їх розділу. Чим більше змінюється швидкість світла на межі поділу двох середовищ, тим сильніше воно заломлюється.

 

C:\Users\Сергей\Desktop\image038_84.jpg

Наслідком заломлення світла в атмосфері Землі є той факт, що ми бачимо Сонце і зорі трохи вище їх реального стану.

C:\Users\Сергей\Desktop\3.38.jpg

 Заломленням світла можна пояснити виникнення міражів, веселки; явище за­ломлення світла є основою принципу роботи численних оптичних пристроїв: мікроскопа, телескопа, фотоапарата.

C:\Users\Сергей\Desktop\3.39.jpg

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ 7-8 хв

 

Діяльність учителя

Компетентності

Діяльність учнів

Учитель пропонує умови задач, кон­сультує учнів під час розв'язання задач

Формування предметної (фізичної та математичної) компетентності — форму­вання вмінь застосовувати закони заломлення світла для розв'язання задач

Учні розв'язують задачі, розширюють уявлення про застосування законів заломлення світла під час пояснення оптичних явищ

 

 

docx
Пов’язані теми
Фізика, 9 клас, Розробки уроків
До підручника
Фізика 9 клас (Бар'яхтар В.Г., Довгий С.О., Божинова Ф.Я., Кирюхіна О.О. (за редакцією Баряхтара В.Г., Довгого С.О.))
Додано
20 січня 2019
Переглядів
3702
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку