Урок зарубіжної літератури "Друга світова війна в європейській поезії" у 7 класі

Учитель: Арендаренко І.С.                                 Дата:

 

Конспект  інтегрованого уроку із зарубіжної літератури для 7  класу

 

Тема.  Друга світова війна в європейській поезії (К.І.Гальчинський, А.Маргул-Шпербер, Б.Окуджава)

 

Мета:

-         розкрити роль поетичного слова у зображенні трагедії Другої світової  війни з різних боків Європи, у художній формі змалювати життя і творчість окремих поетів, навчитися робити ідейно-художній аналіз віршів про війну;

         - розвивати вміння виразного читання поезій, визначення художніх засобів,  пам’ять, увагу та уяву ;  

        - виховувати особисте ставлення до проблем, порушених у творах, повагу до історичного минулого, відчуття моральних та духовних цінностей, активну громадянську позицію

 

    ХІД УРОКУ   

І.  Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів

 

Учитель :

       

     На минулому уроці ми  з вами написали твір за романом  В.Скотта «Айвенго».  , де ви висловили свої думки щодо проблем, порушених автором.  Скажіть, чого навчає нас цей роман? ( мужності та героїзму, честі та гідності, непохитності у боротьбі з ворогом,  незламності перед лицем смерті)

         

Сьогодні ми поговоримо про інших лицарів, перегорнемо ще одну сторінку історії нашого народу, сторінку, обпалену роками Другої світової війни (Слайд 2)

 

              Яке страшне є слово це –війна:

             Стискає серце, кров холодить в венах…

             Оплакана, обпалена, шалена…

             Розпач і сльози, пустка, сивина…

- Скажіть, коли розпочалася  Друга світова війна?

   Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 року і тривала до 2 вересня 1945 року. Вона стала найбільшою війною в історії людства. Уся Європа просякнута кров’ю цієї війни.  Мільйони загиблих, тисячі знищених міст і сіл, сотні розорених музеїв і церков…Висловити все про війну не вдасться нікому, тому що немає міри людському героїзму, непохитності, виявленими у війні, немає міри горю і стражданням, якими накрила всіх війна.

- Скажіть, із чим вам асоціюється війна? (Слайд 3)

Пам’ять про трагічні сторінки Другої світової війни та незламний людський дух закарбувалися в численних літературних творах. І особливе місце в них посідають вірші, написані свідками та учасниками подій, які відбувалися в різних куточках світу, охопленого війною.

 

        Урок сьогодні вкотре змусить всіх

        Не забувать війни буремні роки,

        А цінувати мир, свободу, сміх,

       Історії засвоїти уроки….

ІІІ.   Оголошення теми, мети  та епіграфу уроку (Слайд 4 та 5)

- Як ви розумієте епіграф уроку? (Війна – це суцільне зло, яке руйнує все на своєму шляху. Автор цих поетичних рядків – Олександр Олесь, український письменник, якого теж торкнулася війна: у роки Другої світової було закатовано і вбито фашистами його сина- теж відомого письменника Олега Ольжича)

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

Учитель:

 

 Перший письменник , творчість якого ми сьогодні розглядаємо, - Константи Ільдефонс Гальчинський  ( запис у зошитах). Цей поет вважається любов’ю всієї Польщі. (Слайд 6) .  Не дуже визнаний за життя, після смерті стає світочем для всіх поляків. Народився у Варшаві 1905 року. Війна застала його, коли йому було 34.  24 серпня 1939 року він отримує мобілізаційну повістку Через два тижні війни рядовий піхоти Галчинський потрапляє у полон на довгі п’ять з половиною років. Інколи до дружини, Наталії  Галчинської, за допомогою знайомих доходять віші Константи.

  Кінець війни Галчинський зустрічає на кордоні Голландії. В літературних колах уже ходять чутки про його загибель. Знайомі в Італії по пам’яті збирають та видають томик його поезій. Після закінчення війни Константи повертається на Батьківщину та разом із родиною оселяється у Кракові. Константи переносить три інфаркти, останній з яких виявився смертельним. Помер він 1953 року і похований у Кракові.

Візитною карткою поета стала поезія «Пісня про солдатів  з Вестерплятте» (запис у зошитах)(Слайд 7)

 

    1 вересня 1939 року німецькі війська вдерлися до Польщі. До цього часу Німеччина вже приєднала до себе Австрію та частину Чехо-Словаччини, проте досі не зустрічала серйозного опору. Впертість та незламність , із якою всього 180 польських солдатів протистояли трьом з половиною тисячам німців стало цілковитою несподіванкою для німецького командування. Ця подія увійшла в історію як оборона Вестерплятте за назвою польської військової бази, яку мужньо боронили поляки протягом 7 днів до останнього патрона, останньої краплі крові. І хоч це не зупинило війну на ту мить , але дозволило виграти певний час. Події тих днів схвилювали і Константи Гальчинського, який пише поезію «Пісня про солдатів з  Вестерплятте» ( Слайд 8)

 

 

Учень читає вірш «Пісня про солдатів  з Вестерплятте»

 

Бесіда:

- Від чийого імені веде оповідь ліричний герой поезії?

- Що хотів донести до нас поет цим віршем? Яка його основна ідея? ( Показ мужності та незламності солдатів перед лицем ворога, пам’ять про них та їх героїзм буде жити вічно)

- Які художні засоби підкреслюють емоційний настрій вірша? (слайд 9)

 

Епітети: «весела путь», «осяйні поляни», «даль бездонну», «рівний крок», «час чудесний», «теплі дні», «вересі небеснім».

Метафори: «дні спинили плин», «до неба лавами пішли  солдати», «тепер ми в хмарах», «слух сяга зірок», «зір плине», «ми грітись будем…на вересі небеснім», «подмуть вітри зими і стане сніг кружляти… - то ми…».

Порівняння: «Стояли… ми , як мур».

Повторення: «солдати з Вестерплятте».

- Як ви вважаєте, символом чого є в Польщі Вестерплятте? ( символом мужності та героїзму, непохитності та незламності)

- Яких українських героїв вам нагадали солдати з Вестерплятте? (Небесна сотня , «кіборги» - захисники Донецького аеропорту)

- Чого вчить нас ця поезія? ( мужності, самозречення, відданості рідній землі)

А цей письменник ( Слайд 10) писав німецькою мовою,хоч і ненавидів нацизм всіма клітинами свого тіла.  Це – Альфред  Маргул-Шпербер (запис у зошитах). Вважається він румунським письменником і, що цікаво: життя його тісно пов’язане з Україною, бо народився на Буковині

( м. Сторожинець) у  єврейській родині, навчався у Чернівецькій гімназії. Учасник Першої світової війни. Після її закінчення жив в Америці, в 1924році повертається в Європу, а потім- на Батьківщину.  У 20-ті роки його вже друкують в Німеччині, Австрії- скрізь, де читають німецькою У якості псевдоніма він додав до свого прізвища Шпербер ім’я матері (Маргула) і став Маргул-Шпербер. Альфред був євреєм, і лише заступництво друзів врятувало Шпербера від нацистських таборів. Однак доля близьких йому людей, які зазнали мук і страждань, перебуваючи в концтаборах, увійшла в плоть і кров його поезій. Одна з них – «Про назву концтабору Бухенвальд» (запис у зошитах)

 

• Скажіть, чи знайоме вам таке слово «Бухенвальд»? (Слайд 11)

Таку назву мав один із найбільших та найжахливіших таборів нацистської Німеччини. Був створений ще 1937 року поблизу міста Веймара – культурного осрередку Німеччини. У ньому загинуло (закатовано, по-звірячому вбито , заморено голодом близько 50 тисяч людей). Це був дійсно, як його називали, табір смерті. Після закінчення війни в Німеччині в1958 році відбулося відкриття меморіалу Другої світової війни «Бухенвальд». На території колишнього табору смерті було зведено башту зі дзвоном, який повинен був нагадувати людям про жертв фашизму. (Слайд 12)

• Чи знаєте ви, як перекладається «Бухенвальд»?  ( Буковий ліс).  Назва цього табору Альфредові Маргулу-Шперберу особливо боліла: його Батьківщина – Буковина, тож ми відчуваємо певні перегуки із цими двома назвами. Свої роздуми письменник вкладає у поезію «Про назву концтабору Бухенвальд»  (Слайд 13)

 

Учень читає поезію «Про  назву концтабору Бухенвальд»

 

• Давайте уявимо себе художниками і  створимо словесну ілюстрацію до поезії : (ліричний герой заглиблюється у своє дитинство, згадує свій рідний край- Буковину (світлі кольори), , а потім у його спогади «вповза кошмар»- адже він усвідомлює співзвучність назв «Букенленд» та «Бухенвальд» (темні кольори).. Автор співчуває людям, які постраждали в тому «таборі смерті», його душа болить за людей.

Поезія побудована на контрасті – протиставленні мирного життя, яке виринає зі спогадів про дитинство ліричного героя, та воєнного життя, зокрема життя в «таборі смерті». )

• За допомогою яких художніх засобів передано емоційний настрій вірша? (Слайд 14)

      Епітети: «невимовний гнів», «ніжних трав», « біляві хмари», «лютий час».

Метафори: «Веймар гомонів», пливли біляві хмари», «час…, що сон…стер», «час… спомин взяв у колію», «в спомини мої вповза кошмар», «який(кошмар) виймає серце із грудей», « біляве пасмо хмар», «димом спалених людей»

Антитези: «…Веймар гомонів… – навіки мовкли голоси», «біляве пасмо хмар - …димом спалених людей».

Звертання: «О лютий час!...»

 

Наша розмова була б неповною без згадки про ще одне мистецьке ім’я – ім’я  поета-пісняра Булата Шалвовича Окуджави (Слайд 15)

 

«Я поранений нею протягом усього життя і до цього часу ще бачу уві сні загиблих товаришів, згарища будинків, розкидану воронками землю… Я ненавиджу війну!» - так писав письменник про ті страшні роки. Народився майбутній поет, перекладач, прозаїк, драматург, композитор у Москві в робітничій сім’ї. Його батьки  через політичні погляди були репресовані: батька розстріляно, а мама відбувала заслання. Булата виховувала бабуся, з якою він жив із братом у Тбілісі – столиці Грузії. Після 9 класу добровольцем пішов на фронт. Був поранений.У 1945 році повернувся до Тбілісі, закінчив університет, працював вчителем. З 1956 року жив і працював у Москві. Написав близько 800 віршів. Він вважається  одним із засновників авторської пісні. Його пісні звучали в кінофільмах і спектаклях, на радіо та телебаченні. Незмінно його супроводжувала гітара. (Слайд 16)

Значна частина лірики Окуджави написана під враженнями воєнних років. Один з віршів – пісень- «До побачення, хлопчики» - написаний вже у післявоєнний час (1958 року). Поет присвятив його своїм друзям, які всі загинули на війні. (Слайд 17)

 

Звучить пісня «До побачення, хлопчики» у виконанні вчителя.

 

Бесіда:

• Скажіть, яку композицію має поезія? (Поділена на дві частини: звернення до хлопчиків і дівчаток)
• Що закликає автор у поезії?
• Які художні засоби використовує автор?

(Слайд 18)

Епітети: «война- подлая», «тихие дворы».

Метафори: «зеленые крылья погон»

Повтори: «до свидания, мальчики», «до свидания, девочки»

Антитези:  «свадьбы – розлука и дым», «платьица белые – сапоги…и зеленые крылья погон».

Звертання: «война», «мальчики», «девочки»

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

«Незакінчене речення»:

• Константи Гальчинський написав більшість своїх віршів, перебуваючи…
• У поезії «Пісня про солдатів з Вестерплятте» оспівано…
• Альфред Маргул-Шпербер народився…
• У поезії «Про назву концтабору Бухенвальд» Альфред Маргул-Шпербер переживає через….
• У поезії «До побачення, хлопчики…» Булат Окуджава звертається до….

Бесіда:

• Скажіть, що об’єднує всіх поетів, яких ми вивчили сьогодні на уроці, та їх поезії?

(Заперечення війни, показ того, що війна – це трагедія як для переможців, так і для переможених, показ мужності та героїзму солдатів у боротьбі з ворогом, заклик до того, що потрібно не забувати ті буремні роки)

• Чому тема нашого уроку є актуальною?

- Чи варто писати про війну? (Так, письменники, художники, скульптори, кінорежисери, композитори, звертаючись до теми війни у своїх творах, прагнули не тільки відтворити ті події, але й розкрити велич  людських почуттів та моральних цінностей, закликати за допомогою мистецтва слова до того, що ми не повинні забувати про минуле, щоб не допустити цього у майбутньому. Ці митці просто не можуть не по пер людей про небезпеці, що несе забуття уроків минулого)

VІ.  Домашнє завдання: навчитися виразно читати поезії, виписати художні засоби (с.92-95), написати листа воїну Другої світової війни  (за бажанням) (Слайд 19)

 

VІІ. Підбиття підсумків уроку:

Слайд  (20)

Слово вчителя:

 

Яке прекрасне й світле слово «мир»:

Радіє серце, кров буяє в венах,

Омріяне, жадане і натхненне…

Добро,  і щастя, і любові вир…

 

«Мікрофон»

 

На сьогодні ви принесли малюнки з назвою «Ми – проти війни, ми- за мир». Я горда від того, що кожен з вас прагне миру.  На ваших партах лежать паперові голуби – символи миру. Візьміть їх у руки і напишіть на них , будь ласка, які висновки ви зробили з сьогоднішнього уроку, чого він вас навчив, які побажання ви б висловили і які послання у майбутнє ви передали б за допомогою цих птахів. (Учні пишуть і зачитують у мікрофон, далі кріплять на карту світу на дошці)

 

Оцінювання учнів

 

Слово вчителя:

Нехай урок цей не мина даремно,

А змусить пам’ятати та любить,

Берегти в серці почуття священне,

Щоби війни повік не допустить!

 

   А на згадку я б хотіла кожному з вас подарувати емблеми нашого уроку – паперові червоні маки (на зворотному боці – вірш про урок)

- Чи знаєте ви, що вони символізують? (Символ пам’яті жертв Другої світової війни) (Слайд 21)

Так, з минулого року Україна вшановує пам'ять полеглих у Другій світовій війні під європейським та традиційним українським символом – квіткою маку.

 

Миру вам, терпіння, віри, любові!

Живіть для того, щоб будувати, а не руйнувати,

                                       творити, а не спотворювати,

                                       вірити, а не зневірюватись,

                                       любити, а не ненавидіти!

 

    Дякую за  співпрацю та увагу! (Слайд 22)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Константи Гальчинський написав більшість своїх віршів, перебуваючи…

 

У поезії «Пісня про солдатів з Вестерплятте» оспівано…

 

Альфред Маргул-Шпербер народився…

 

У поезії «Про назву концтабору Бухенвальд» Альфред Маргул-Шпербер переживає через….

 

Булат Окуджава вважається засновником…

 

У поезії «До побачення, хлопчики…» Булат Окуджава звертається до….

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай урок цей не мина даремно,                                 Нехай урок цей не мина даремно,

А змусить пам’ятати та любить,                             А змусить пам’ятати та любить,                            Берегти в серці почуття священне,                            Берегти в серці почуття священне,

Щоби війни повік не допустить!                                 Щоби війни повік не допустить!

 

 

    На згадку про урок                                                                    На згадку про урок

      «Друга світова війна                                                                «Друга світова війна                                                                                                    

        в європейській поезії»                                                              в європейській поезії»

               ( листопад, 2016р)                                                                    ( листопад, 2016р)

 

 

 

Нехай урок цей не мина даремно,                                 Нехай урок цей не мина даремно,

А змусить пам’ятати та любить,                             А змусить пам’ятати та любить,                            Берегти в серці почуття священне,                            Берегти в серці почуття священне,

Щоби війни повік не допустить!                                 Щоби війни повік не допустить!

 

 

    На згадку про урок                                                                    На згадку про урок

      «Друга світова війна                                                                «Друга світова війна                                                                                                    

        в європейській поезії»                                                              в європейській поезії»

               ( листопад, 2016р)                                                                    ( листопад, 2016р)

 

 

 

 

Нехай урок цей не мина даремно,                                 Нехай урок цей не мина даремно,

А змусить пам’ятати та любить,                             А змусить пам’ятати та любить,                            Берегти в серці почуття священне,                            Берегти в серці почуття священне,

Щоби війни повік не допустить!                                 Щоби війни повік не допустить!

 

 

    На згадку про урок                                                                    На згадку про урок

      «Друга світова війна                                                                «Друга світова війна                                                                                                    

        в європейській поезії»                                                              в європейській поезії»

               ( листопад, 2016р)                                                                    ( листопад, 2016р)

 

 

 

 

 

Нехай урок цей не мина даремно,                                 Нехай урок цей не мина даремно,

А змусить пам’ятати та любить,                             А змусить пам’ятати та любить,                            Берегти в серці почуття священне,                            Берегти в серці почуття священне,

Щоби війни повік не допустить!                                 Щоби війни повік не допустить!

 

 

    На згадку про урок                                                                    На згадку про урок

      «Друга світова війна                                                                «Друга світова війна                                                                                                    

        в європейській поезії»                                                              в європейській поезії»

               ( листопад, 2016р)                                                                    ( листопад, 2016р)