Урок зарубіжної літератури "Езоп – легендарний поет, засновник жанру байки. Особливості змісту та побудови байок"

ТЕМА:  Езоп – легендарний поет, засновник жанру байки. Особливості змісту та побудови байок

МЕТА:

• Розкрити основні відомості про легендарного поета, засновника жанру байки – Езопа, показати особливості змісту та побудови байок Езопа;

• розвивати усне мовлення учнів; навички виразного читання, образне мислення, творчі здібності школярів, спостережливість;

• сприяти вихованню морально – етичних якостей особистості

ТИП УРОКУ:  Вивчення нового навчального матеріалу

ОБЛАДНАННЯ:  репродукція картини Д. Веласкеса «Езоп»; виставка книжок Езопа; ілюстрації до його творів

ЕПІГРАФ: 

                                                                      В Езопа вчіться, добрі люди!

                                                      Для того байка коле під ребро,

Щоб виправлять людські заблуди

                                                І похвалять красу й добро.

Федр

ХІД УРОКУ

1. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда:
   1. Що таке байка? Чим вона відрізняється від казки?
   2. Коли виникла байка? З яких джерел почала розвиватися?
   3. Пригадайте, які байки і яких письменників ви вже читали.
   4. Розкрийте поняття «алегорія».
   5. Чому героями байок виступають здебільшого звірі?
   6. Що таке мораль байки? Чому кажуть, що байка «збагачує людей»?
   7. З яких частин складається байка?

2.  Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Сприймання нового матеріалу.

Слово вчителя.

 Сьогодні ми познайомимося з легендарним поетом, засновником жанру байки, давньогрецьким митцем Езопом (VІІ-VІ ст.до н.е.).

 Першою згадкою імені Езопа в античній літературі є відомий уривок в оповідання Геродота про Єгипет (440-ві рр. до н.е.). Геродот згадує Езопа мимохідь: він був рабом якогось Іадмона, побував на острові Самосі, за щось його вбили в Дельфах, і дельфійці змушені були платити за нього викуп. Ці відомості були тільки вірогідними. І навколо них починають створюватися легенди. Тому достовірних відомостей про байкаря ми не маємо.

 Давні греки вимовляли його ім`я інакше, ніж ми: Айсопос. За переказами бів він не греком, а чужинцем, рабом.

 З оповідей Езоп постає негарним на вигляд: кульгавий, з великим черевом, здоровенною головою, та ще й з горбом на спині. Але якщо ми розглядатимемо портрет Езопа, створений відомим іспанським художником ХVІІ ст. Дієго Веласкесом, то побачимо зовсім не потворного траба, а незалежну, сповнену гідності людину. «Чому так?» - здивуєтесь ви. Тому, що художник знав: цей потворний байкар визначався неабияким розумом та мудрістю, і слава його була величезна. Про мудрість Езопа складали легенди. Ось одна із них.

 Господарем Езопа був рабовласник Ксанф, який вважав себе філософом, а насправді був обмеженою людиною. Одного разу він відправив Езопа принести йому найдорожчу річ. Езоп повернувся додому з язиком. Господар попросив раба пояснити свій вибір. Тоді Езоп сказав: «Язик – могутня зброя, завдяки йому можна проповідувати любов, справедливість, здійснювати добрі вчинки, дарувати надію, цінувати та поважати людей, тому язик – найдорожча річ». Через деякий час Ксанф знову відправив Езопа на базар і наказав на цей раз принести найдешевшу річ. Езоп знову приніс язика і так пояснив свій вибір: «Язик може чинити зло, вбивати та зраджувати, завдавати болю, призводити до розчарування. Тому це найдешевша річ».

 Тобто Ксанф, почувши якусь мудру думку, привласнював її собі і хизувався перед друзями власною «вченістю». Якось цей хвалько потрапив до пастки: заявив своїм співбесідникам, що він такий розумний і всесильний, що може випити море. Його спіймали на слові й побилися об заклад: якщо вранці не вип.`є море, втратить свій маєток.

 Отямившись, хвалько побіг додому, покликав Езопа і сказав: «Рятуй мене! Проси за порятунок усе, що хочеш!» - «Я навчу тебе, що сказати друзям, - відповів Езоп. – За це ти маєш дати мені волю».

 Ксанф змушений був погодитися. Уранці він прийшов на берег моря, де зібрався натовп, аби поглузувати з хвалька. Ксанф оглянув присутніх і гордо сказав»Я вип.`ю море, але для цього потрібна чаша. Зробіть її, перелийте воду в чашу, і я доведу, що я не базіка!». Всі були приголомшені:»Що й казати, Ксанф таки має розум! Ксанф – таки філософ!» А справжній філософ Езоп ішов з торбиною шляхом і дихав на повні груди, бо став вільним!

За переказами, фрігійський раб, жартівник і мудрець Езоп жив у VІ ст. дон.е.

• Поясніть, чому він був водночас рабом, жартівником і мудрецем?
•  

Повідомлення учня.

 «Щоб байкою збагачувать людей» (М. Годованець), Езоп почав придумувати свої твори. Він складв байки в прозовій формі і переказував їх, але не записував. Записали їх значно пізніше, десь на початку Vст до н.е., і тоді вже біло важко відрізнити справжні байки Езопа від байок, створених іншими авторами. Найпопулярнішою у давні часи була збірка в поетичній обробці грецькою мовою письменника Бабрія (ІІ-І ст. до н.е.). у той же час у Римі латинський переклад байок Езопа зробив поет Федр.

 Українсько мовою байки Езопа вперше були перекладені у 2-й половині ХІХст. Поет Левко Боровиковський (1806-1889) писав про Езопа:

Давно, давно Езоп байки писать начав,

                                 Осміював звіряк, над миром глузував,

                                 Кричав на гріх зо всеї мочі

                                 І пальцем тикав людям в очі.

Зараз разом з вами спробуємо «позичити мудрості в Езопа», розглянувши його байки.

ІV. Усвідомлення нового матеріалу.

1. Виразне читання вчителем байки «Лисиця і Виноград».

Бесіда:

1. З яких частин складається ця байка?
2. Які слова є мораллю байки? Як ми їх розуміємо?

2. Виразне читання байки «Вовк і Ягня» за ролями

Бесіда:

1. Уважно перечитайте мораль байки. Чи не опинялися ви чи хтось із ваших знайомих у подібній ситуації?
2. Поясніть, які моральні вади викриваються у цій байці.

Заповнення  таблиці

Риси характеру персонажів байки

3. Розгляд ілюстрацій до цих творів Езопа. Добір до них епіграфів з текстів байок
4. Словникова робота.

Епіграф – короткий текст, цитата, яка вміщується перед текстом; передає основну ідею, настрій твору. Епіграф задає тон, натякає на те, що буде побачено потім у творі.

5. Давайте звернемо увагу на епіграф уроку. Чи погоджуєтесь ви із закликом давньоримського поета Федра: «В Езопа вчіться , добрі люди!»

5. Узагальнення і систематизація знань.

Бесіда:

1. Яка структура прочитаних байок?
2. Який прийом застосовує автор, передаючи людські риси в образах тварин?
3. Доберіть епітети до слова «байка». (сучасна, дійова, злободенна, смілива, життєва).
4. Що називається байкою?

VІ. Підсумки уроку. Повідомлення домашнього завдання.

Домашнє завдання :

1) намалювати ілюстрації до байок Езопа;

2) виразно читати байки;

3) випереджальне завдання: підготувати повідомлення про І.Крилова