Урок "Збережемо традиції"

                                                                  Світлана Чорна , вчитель початкових класів 

Шатавського НВК «ЗОШ I-II ст., колегіум»

Дунаєвецького району, Хмельницької області

 

Тема. Збереження традицій

Мета: ознайомити учнів з  народно-поетичними символами України, символами-оберегами; розвивати інтерес до традицій нашого народу; сприяти формуванню національної свідомості учнів; виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: малюнки з народно-поетичними символами, таблиця «Рослинні і тваринні символи українського народу»

 

Хід уроку

І Організація класу

Доброго дня,  травам росистим!

Доброго дня,  квітам барвистим!

Доброго дня, сонечку ясному 

Людям усім і усьому прекрасному!

ІІ Актуалізація опорних знань

- Україна – країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок із польових квітів та різнобарвних стрічок, над якими світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя.

• Складання семантичної карти до поняття Україна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ Вивчення нового матеріалу

1. - Діти, наше завдання з вами вивчати, шанувати свій народ, його мову, землю,історію - бо ми частинка всього близького і рідного.

    Сьогодні в на урок краси й чарівності, урок тепла й пізнання… Ми помандруємо з вами в минуле нашої країни.

-   Для чого ми звертаємось до минулого?      (Відповіді дітей)

 Ми прагнемо пізнати самих себе,відкриваємо джерела далеких предків, ми відчуваємо відповідальність за долю рідного краю. Треба вивчати історію рідного краю та оберігати її!

- Що таке Оберіг? (давні і добрі символи,які оберігають людину,її домівку,родину,худобу…)

- Які українські обереги ви знаєте?

(Житло , рушник, писанка, одяг, рослини , хліб , вода, слово, молитва)

1. Розповідь дітей «Традиції плетіння українського віночка»

          - Традиція виплітання віночка дійшла до нас із сивої давнини. Змалечку бабусі вчили дівчаток вишивати й віночки плести, бо вірили, що віночки захищають людину від хвороб, згубного ока, недоброго духу. Наші прабабусі й секрети знали, які квіти збирати до віночка, у яких рослинних соках їх слід замочувати, щоб якомога довше вони зберігали свою свіжість. У народі кажуть, що той, хто вміє віночок вити, зможе й долю собі прихилити.

1.Починали носити віночок дівчата з трьох років.

Перший — для трирічної дівчинки — плела мама, вимочувала в росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.

2. У чотири рочки плели інший віночок. Усі кінчики пелюсток вже були розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні.

3.Для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг думку; крім того, вплітали й волошку.

4.Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квіточок. І вперше квіт яблуні вплітали.

То був цілий ритуал, коли батько торкався вінком голівки і промовляв:

"Мати-яблуне, дядино моя..." та прохав у неї здоров'я і долі дитині.

На Великдень молодь збиралась біля церкви, розпалювали вогнища, навколо водили хороводи, а улюбленим був кривий танець з його магічними рухами. Уперше ж його починали танцювати на Благовіщення, прикрасивши свої голівки чудовими віночками — щоб такою красивою, як віночки, і весна була, подарувала щедроти свої хліборобському лану.

Хвилинка відпочинку

Встали рівно біля парт.

 Починаємо наш старт.

 Руки вгору, руки вниз,

 Подивились пильно скрізь.

 Головою покрутили,

 Потім разом всі присіли.

 Піднялись, понагинались

 І здоровими зостались.

2. Розповідь дітей «Українська вишивка»

- Вишивка – один із давніх і найпоширеніших видів народного мистецтва. Вона виникла дуже давно і передавалася із покоління в покоління.

 Вишивкою оздоблювалися рушники, жіночій та чоловічий одяг. Рушник вважали народним символом  України і українського народу.  В кожній хаті був рушник і вишиваний одяг. Хліб – сіль підносили на вишитому рушникові  всім, хто приходив із добрими намірами до української оселі, бо вважали це високою ознакою гостинності. Рушники дбайливо  зберігали  у скрині і передавали з покоління в покоління. А зображували на рушниках рослинні  та геометричні орнаменти  тощо. Українські рушники вирізняються своєю неповторністю та яскравістю кольорів.

2. Робота з підручником

IV Узагальнення та систематизація знань

1. Роз’єднати слова в прислів’ях.

1. ТОЙХТОВМІЄ ВІНОЧОК ВИТИЗМОЖЕЙДОЛЮСОБ ПРИХИЛИТИ.

      2.ТРИМАЙХАТИНОЧКУЯКУВІНОЧКУ.

      3. ЯКИЙВІНОЧОКТАКИЙІГОЛОСОЧОК.

      4. ВІНОЧОК ВИТИ-ЖИТТЯ ЛЮБИТИ.  

      5. ХАТА – ЯКВІНОЧОК,ГОСПОДИНЯ-ЯККВІТОЧКА.

      6. ВІНОЧОКОБЕРІГ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ.

 2.Дати пояснення прислів’ю.

Хвилинка відпочинку (для очей)

3. Робота в зошиті.

     1.Улюблена  народна українська гра.(Подоляночка)

2. Квітка, яка є символом життя, вона має довгі пагінці, які стеляться по садочку та яскраво-сині квітки.(Барвінок)

3. Цвіт – символ материнської любові, який вплітався у віночок навесні.(Вишневий)

4. У скільки років  починали плести віночок для дівчинки?(Три)

5. Український дівочий оберіг.(Віночок)

6. На яке свято починали дівчата вперше танцювати кривий танець та плести зелені вінки.(Благовіщення)

 

1

П

О

Д

О

Л

Я

Н

О

Ч

К

А

2

Б

А

Р

В

І

Н

О

К

В

И

Ш

Н

Е

В

И

Й

4 5

Т

Р

И

В

І

Н

О

Ч

О

К

Б

Л

А

Г

О

В

І

Щ

Е

Н

Н

Я

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 Хвилинка-цікавинка

 -   Вишиті рушники в помешканні — обереги від усього злого, що може потрапити в дім через двері чи вікна.

   Сорочка, вишита й подарована на добро, на хороше життя, також оберіга­тиме людину. її вишивають і дарують не будь-кому, а найближчій, найріднішій людині.

- Назвіть обереги своєї домівки.

V Підсумок уроку

1. Підсумкова бесіда.

– Про що йшлося на уроці?

– Що нового,  цікавого ви дізналися?

– Про що ще ви хотіли б дізнатися?

2.  Вірш М.Хоросницької «Моя Україна»

    Діалог вчитель-учениця

- Моя Україна—широкі простори:

Поля і левади, долини і гори…

Молитва і пісня, і слово натхненне,--

З чого почалась Україна для мене?..

Чи з пісні цієї, що в небо злітає,

Чи з рідної мови, що звуками грає,

А чи з Отче нашу, що мати навчає?..

- Із пісні, дитино, що в небо злітає,

І з рідної мови, що звуками грає,

З тієї молитви, що мати навчає,

Твоя Україна себе починає.