Урок "Слова ввічливості. Засвоєння етикетних форм спілкування"

Тема: Слова ввічливості. Засвоєння етикетних форм спілкування.

Мета: навчити вживати слова та вислови ввічливості в різних мовленнєвих ситуаціях; формувати культуру мовлення, комунікативну компетентність, закріплювати вміння добирати форми звертання; виховувати загальну культуру;розвивати діалогічне мовлення, пам’ять, мислення; виховувати ввічливість, повагу до старших і однолітків.

Обладнання: комп’ютерна презентація,  скринька; смужки паперу з написаними на них словами ввічливості; силуетні зображення сонечка.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент
   Українську мову рідну
   Будемо вивчати,
   Та культуру мовлення
   разом розвивати.
2.  Актуалізація опорних знань

— Ми вже знаємо правила письма, правила поведінки у школі, а сьогодні пригадаємо правила мовного спілкування, які повинна знати кожна культурна людина.
Коли говориш — не... (горлань).
Слів поганих — не... (вживай).
На всі боки — не... (крутись).
У вічі співрозмовнику... (дивись).
Говори спокійно, чемно,
Спілкуватись тоді буде дуже ...(приємно).
 

III. Мотивація навчальної діяльності

— Колись давно в одній країні було зачароване місто. У цьому місті не світило сонечко, не цвіли квіти. Діти не сміялися, не співали пісень, а часто сварилися і плакали. Люди не говорили одне одному добрих, лагідних слів. Але одного разу до міста завітала чарівниця. Вона була дуже ввічлива. Проходячи вулицями міста, чарівниця говорила усім чарівні слова. І від цих слів усе навколо змінилося. Сумне місто зникло. Зацвіли навколо квіти, дзвінко заспівали пташки, засміялися діти, люди почали говорити одне одному добрі слова, і визирнуло з-за хмар сонечко.

— Діти, у якому місті ви хотіли б жити?

— Чому потрібно бути ввічливим?

IV. Повідомлення теми й очікуваних результатів навчальної діяльності учнів

— Чи здогадалися ви, про що йтиметься на нашому уроці?

— Чого вас навчить цей урок?

— Продовжте фразу: «Цей урок  навчить мене...»

V. Опрацювання нового матеріалу

—Запрошую вас до міста Ввічливість.

Каліграфічна хвилинка.

Ввічливими люди не народжуються, а стають, опанувавши знання і правила хорошого тону. Ввічливість — це шанобливість, доброзичливість, прагнення не робити неприємності іншим, готовність своєчасно прийти на допомогу.  На уроці ми будемо вчитися вживати слова ввічливості в різних мовленнєвих ситуаціях.

 Активація лексичного запасу учнів

З собою візьмемо  «Словник чемної дитини».

— Назвіть слова вітання (побажання, прощання).

— Ви прийшли до школи. Яке перше слово повинні сказати?

— Ви йшли коридором і випадково когось штовхнули. Що необхідно сказати?

— Вам потрібна допомога. Яке слово слід пам’ятати, щоб людина, до якої ви звернулися, допомогла вам із задоволенням?

— Які слова необхідно казати, коли йдете спати?

— Сім’я сідає до столу обідати. Які слова ви скажете всім?

— Ви були в гостях і вже повертаєтеся додому. Що слід сказати?

— Як називаються такі слова? (Ввічливі)
—З давніх часів до цих слів батьки змалечку привчали своїх дітей. Називають їх словами ввічливості, бо промовляти їх потріб­но, дивлячись у вічі.

• Давайте дізнаємося про який давній звичай нашого народу розповів письменник Остап Вишня.

1. VI. Вивчення нового матеріалу
   1. Робота за підручником (с. 76–77)
   Вправа 202
   — Прочитайте текст.
   — Про який давній звичай українського народу розповів письменник?
   — Які слова, близькі за значенням, можна дібрати до слова гарний? (Чудовий, розкішний, прекрасний, незрівнянний)
   — Спишіть останнє речення.
   — Як ви розумієте вислів знаменує собою? (Означає, являє)
   — Поділіть виділені слова на склади для переносу.
   Вправа 203
   — Прочитайте подані слова. Запам’ятайте їх.
   — Повчіться вимовляти їх, звертаючись до рідних, учителів, друзів.
   — Запишіть ці слова в зошити..
   Цікаво знати. Запам’ятай!
   Треба говорити: «Дякую вам», а не «Дякую вас», «Пробачте мені», а не «Пробачте мене».
2. — Добрий чарівник запрошує нас до школи ввічливості.

Гра «Дружна пара». Складання діалогу (робота в парах).

Групова робота

IX. Домашнє завдання