Урок "Здоровий спосіб життя в традиціях українського народу"

Про матеріал

Мета уроку: розширити знання учнів про здоровий спосіб життя, традиції українського народу, в яких він відбивається; скласти корисні поради для товаришів щодо здорового способу життя; розвивати навички уваги, спостережливості, зв'язного мовлення, уміння робити висновки, співпрацювати в групах, презентувати результати власної діяльності; формувати компетентне ставлення до власного здоров'я; популяризувати здоровий спосіб життя, виховувати інтерес до вивчення народних традицій.

Перегляд файлу

Урок з основ здоров’я  8 клас

 

Тема уроку: Здоровий спосіб життя в традиціях українського народу

 

Мета уроку: розширити знання учнів про здоровий спосіб життя, традиції українського народу, в яких він відбивається; скласти корисні поради для товаришів щодо здорового способу життя; розвивати навички  уваги, спостережливості, зв’язного мовлення, уміння робити  висновки, співпрацювати в групах, презентувати результати власної діяльності; формувати компетентне ставлення до власного здоров’я; популяризувати здоровий спосіб життя, виховувати інтерес до вивчення  народних традицій.

Обладнання: презентація з відеоматеріалами до уроку, підручники, «Обереги життя» (для гри-знайомства), картки  для інтелектуальної розминки «Барвінок здоровя» та гри у парах Скарбничка народних порад», сценарії руханок «Народні забави», віночок із різнокольоровими стрічками.

 Тип уроку: комбінований.

 

План – схема заняття :

Етап

Тривалість

Примітка

 

  1. Організаційно – вступний етап:
  • вступне слово вчителя;
  • гра-знайомство «Обереги життя».

 

3-5хв.

 

  1. Перевірка домашнього завдання:
  • інтелектуальна  розминка  «Барвінок здоровя».

     3-5 хв.

 

  1. Інтерактивна частина :
  • інтерактивна гра у парах «Скарбничка народних порад» (формування теми та мети уроку);
  • роботах у групах  «Компоненти здорового способу життя»;
  • руханка «Народні забави»;
  • валеологічна хвилинка «Секрети здоровя від кошового отамана».

 

25-30 хв.

 

 

 

4. Важливі висновки:

- хвилинка-підсумок «Віночок побажань»;

- оцінювання  учнів;

- повідомлення домашнього завдання;

- ритуал прощання «Я люблю Україну ».

3-5 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Організаційно-вступний етап:

    Вступне слово вчителя.

 

  • Доброго дня! Доброго здоровя! Будьте здорові! Саме із таких традиційний привітань я і пропоную розпочати наше заняття.
  • Як  ви встигли почути, наші пращури  великого значення надавали здоровю, згадуючи про його під час звичайного привітання. Тож я вам бажаю також доброго здоровя під час нашого уроку і у подальшому вашому житті.
  •  А розпочати наш урок я пропоную повчальною історією.

Секрети довголіття

          Одного разу літнього чоловіка запитали: - Як Ви, доживши до старості, зуміли так добре зберегти своє здоровя? І промовив дідусь:

- Весною я жив весною, літом – яскравими ягодами, восени – овочами та фруктами, а зимою – холодом.

 

  • Який висновок можна зробити з даної історії?

 

Учні по черзі висловлюють власні думки.

 

    -  Важливо знати, що таке здоров’я, від яких чинників залежить наше 

       здоров’я, як підтримувати його самим та як навчити  турбуватись про

       нього інших людей.

 

Гра-знайомство «Обереги життя»

 

  • З давніх-давен українці великого значення  надають оберегам, приписуючи їм магічну силу  та  над захист . Що ж таке оберіг? Абсолютно правильно ототожнюють його  зі словами «оберігати», «берегти», «дбати». Якщо прибрати першу літеру, отримаємо слово «берег». Слово «берег», в розумінні - притулок, споріднене слову «берегти».
  • Отже, виходячи із значення слова, ми з'ясували, що оберіг, це те, що береже людину, її життя та здоров’я, допомагає їй уникнути неприємностей, захиститися від зла, вистояти проти ворогів, як видимих, так і невидимих.

 

  • Вправа, яку ми зараз виконаємо,  називається «Обереги життя». Із мішечка я пропоную вам дістати  паперові зразки оберегів, озвучити те, для чого їх використовували наші пращури  та розташувати на дошці, навколо козака, створивши йому умовний  захист від хвороб.

 

Учні по черзі виконують завдання.

 

Вінок  — це оберіг  життя, долі, життєвої сили, досконалості й перемоги життя над смертю. В Україні вважали, що вінок-оберіг захищає дівчину від недоброго ока, від нечистої сили.

Обрядовий  хліб (коровай, святкові калачі та бублики, масничні вареники, весільний дивень та різдвяний книш) – це  символ добробуту.

Писанка -  це символ  радості, всепрощення й великоднього привіту.

Рушник  має насичене символічне значення — дороги, долі, захисту. А коли ця смуга ще й містить на собі виткані чи вишиті знаки-обереги — захисна сила її, відповідно, більшає.

Сорочка — не тільки традиційний одяг, а і своєрідне віддзеркалення всесвіту в мініатюрі. Символіка українських вишивок на сорочках надзвичайно багата. Восьмикутна зоря на пазушках чи рукавах — колишній знак Великої Богині. Птахи — охоронці, посередники між білим світом і потойбіччям. Виноградна лоза оберігає рід, сприяє щасливому шлюбові. Дубове листя на чоловічих сорочках береже й подвоює силу. Буйне гілля із квітами на рукавах прикликає дощ і врожай. Хвилясті візерунки на подолках символізують воду.

Волосся – особливий оберіг. Вважалося, що обстрижене волосся — це не тільки втрата великої частини життєвої сили, а й чудова нагода для злого чаклуна чи відьми зробити людині якусь капость або навіть заподіяти смерть.

Ложка  асоціювалася з конкретною людиною, з її життєвою сутністю. А якщо людина помирала, то ложка ставала своєрідним медіумом для спілкування з душею померлого.

Гребінь – предмет,  володів магічними ознаками. Через гребінь можна було завдати шкоди, тому після розчісування дівчата старанно його ховали. Класти гребінь на столі або в якомусь видному місці не дозволялося, щоб уникнути прикрощів.

Хустка  здавна відігравала якусь магічну роль. Хусткою українка закривала волосся на голові, але у неї завжди було відкрите обличчя. Це свідчить про велике волелюбство українок.

Мед, або, як його ще називають, "небесна роса", в багатьох культурах — символ "солодощів".. За традицією, мед жертвується померлим, а також є засобом захисту від злих сил. А ще — символізує жіночі чари.

Перстень в уявленнях багатьох народів первісно мав значення оберега, а також перепони, яка утримує душу в тілі. Перстень — ще й фалічний символ, символ сонця та стихії, що народжує життя.

Пояс  відзначає середину або центр всесвіту, уподібнюється до пуповини як життєвого потенціалу, й це окреслює його сутність як могутнього оберега.

Свіча - це уособлення небесного вогню. Вона була обов'язковим ритуальним атрибутом в усі три найважливіші моменти: під час народження, весілля та смерті. Свіча набула особливого значення в народній магії, її застосовували як один із найважливіших оберегів. Сліди на землі були визначальною рисою саме живої людини. Невипадково їх зникнення розцінювалося як видима ознака загибелі, нещастя. Красномовне в цьому сенсі прокляття: "Щоб і сліду не лишилося на землі".

Шапка пов'язана зі стародавнім культом голови та волосся. Голова — вершина антропоморфної моделі світу. Окрім цього, голова вважалася основним місцем мешкання душі, адже їй властива найвища святість, вона є вмістилищем розуму, центрів бачення, слуху, мови, дихання, харчування.

Дідух - це оберіг, який символізує захист, піклування предків. Саме слово дідух походить від слова дід, дідусь. Дідух, це необмолоченний пшеничний сніп, який урочисто заносили в будинок після закінчення жнив.

Підкова - це старовинний оберіг, пов'язаний з давнім культом коня. Підкова завжди вважалася символом удачі. Вона нагадує півмісяць, в якому люди бачили знак майбутнього щастя. Підкова пророкувала багатство і родючість.

Рівносторонній хрест - один із найдавніших символів, знак Сонця і вогню. Чотири боки хреста позначали чотири сторони світу, а точка перетину - вісь Всесвіту, духовне ядро, з якого виникло все. Таким чином, хрест символізує зв'язок не тільки із Сонцем та Всесвітом, а й з Творцем зокрема. 

  • Я дякую вам за участь у грі-знайомстві та пропоную невелике доповнення. Оберегів в українського народу існувало дуже багато Одні були пов’язані з конкретними життєвими ситуаціями, обрядами, ритуалами (як, скажімо, різноманітні атрибути весілля, хрестин тощо). Інші супроводжували людину постійно - від народження чи, принаймні, від певного часу в її житті (ініціації, вступу в шлюб) і до смерті. Усі ці речі на перший погляд, такі несхожі між собою, об'єднувала віра наших предків у їх доброчинну магічну силу.
  • Суть оберегу  в тому щоб створити магічну перешкоду між об'єктом, який перебуває під опікою, і навислою загрозою, чудодійним чином сховати заступити людину чи річ, зробити її невидимою, нейтралізувати згубну силу або знищити її, відігнати небезпеку наділити опікуваний об'єкт захисними властивостями і здатністю протистояти злу.
  • Першочерговим  завдання для нас із вами є збереження здоров’я і ми повинні розуміти, що поряд із знаннями про зовнішні захисні обереги здоров’я, нам варто виробляти внутрішні переконання вести здоровий спосіб життя та своїми конкретними діями зберігати власне здоров’я.

 

 

2. Перевірка домашнього завдання:

 інтелектуальна розминка «Барвінок здоровя».

 

  • Пригадати, що нам з вами вже відомо про здоров’я та його складові допоможе інтелектуальна розминка «Барвінок здоров’я».
  • Барвінок є символом української культури. Ця невибаглива рослина завжди росла і росте біля українських осель, стелиться вздовж стежин. Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Барвінок вплітають дівчата у віночок. Барвінок - символ радісної життєвої сили, вічності усталеного буття, провісника весни та емблема викривальних сил; невмирущої пам'яті про покійних; незайманості, цнотливості.
  • Наша квітка, яка розташована на дошці, має пять пелюсток, у яких зашифровані назви складових здоровя. Наше завдання: за ознаками складових здоровя визначити її назву.

 

Учні по черзі розкривають пелюстки та визначають назви складових здоровя.

 

Інтелектуальне здоров’я - це рівень використання розумових здібностей, умінь і навичок особистості.

Фізичне здоров’я складається з таких чинників, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, фізіологічні функції організму в різних умовах існування, генетична спадщина, рівні фізичного розвитку органів і систем організму.

Соціальне здоров’я особистості залежить від економічних чинників, стосунків із сім’єю, відносин із державними, громадськими, приватними організаціями, через які формуються соціальні зв’язки – праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров’я, безпека існування тощо.

Духовне здоров’я залежить від духовного світу особливості, сприйняття складових духовної культури людства – освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, сенс життя, оцінка власних здібностей і можливостей в контексті існуючих ідеалів і світоглядів – все це визначає стан духовного здоров’я індивіда.

Психічне та емоційне  здоровя складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уявлень, почуттів тощо. Пов’язане з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові зумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації.

 

  • Підбиваючи підсумки роботи над інтелектуальною розминкою, я пропоную наголосити  на тому, що здавна найважливішими компонентами здорового способу життя вважались:

1.Раціональне харчування,  за допомогою якого людина задовольняє потреби свого організму в енергії та життєво важливих речовинах відповідно до конкретних умов її життєдіяльності.

2. Культура руху. Дбаючи про фізичний розвиток і здоровий спосіб життя дитини, наші предки всіляко заохочували її до рухів. Чим більше дитина рухається, вважали вони, тим краще росте і розвивається: "Як дитина бігає та грається, то їй здоров'я усміхається".

3. Особиста гігієна завжди була невіддільною від здорового способу життя українців. Мудрість народу ще з прадавніх часів увела компоненти гігієни та профілактики захворювань у традиції, звичаї, обряди, ритуали.

4. Наші пращури здавна знали про цілющі властивості загартовування. Вони вміли ефективно використовувати сили природи для оздоровлення. 

5. Раціонально організована праця і відпочинок чергувалися між собою і позитивно впливали на здоров'я українців.

 

   3. Інтерактивна частина:

       інтерактивна гра у парах «Скарбничка народних порад»   

       (формування  теми та мети уроку).

  -    Усна народна творчість -  це  невичерпне джерело мудрості, досвіду, 

        справжня скарбниця цінних порад про збереження та відновлення 

        здоровя. Я пропоную нам із вами познайомитись із народними

        порадами по збереженню складових здоровя.

  -    Вправа, яку ми зараз виконаємо,  називається «Скарбничка народних

       порад». Вам буде запропоновано у парах познайомитись із прислівями і

       приказками про здоровий спосіб життя, розтлумачити прихований зміст   

       висловлювання  та визначити,  яку складову здоровя спрямовує

       розвивати та підтримувати дане прислівя.

 

  Учні працюють у парах та озвучують власні висновки.

 

Фізичне  здоровя

Які харчі - таке й здоров'я.

Хвороба з брудом у дружбі.

Хто перейде на ліки, той пропав на віки.

Чиста вода - для хвороби біда.

Глянь на вигляд - та питай здоров'я.

Хто бігає та грає, той здоров'я має.

Усуньте хибний спосіб життя - і хвороб зникнуть самі.

 

Соціальне  здоров’я

3 другом говори ввічливо: від грубого слова близький стає чужим.

Слова щирого вітання дорожчі частування.

 

 

Інтелектуальне  здоров’я

Розуму не позичиш.

Не бажай синові багатства, а бажай розуму.

 

 

 

 

Психічне та емоційне  здоров’я

Веселий сміх - половина здоров'я.

Хто втратив сміх, той втратив життя.

 

 

 

 

Духовне  здоров’я

У поганому тілі погана – душа.

Дай, Боже, разом двоє: щастя і здоров'я.

 

 

 

 

 

 

 

 - Однією з турбот кожного народу, якщо лише він задумується над своїм 

       майбутнім, є моральне, психічне і фізичне здоров’я наступних поколінь, 

       найголовнішої святості –  дітей. Дивовижні феномени життя «людина –

       здоров’я» варті того, щоб над ними поміркувати, не загубити серед

       інших цінностей. Адже здоров’я людини прямо залежить від ступеня її

       відповідності законам Природи.

    - Найважливіше значення наші пращури надавали фізичному здоровю. 

      Тож сьогодні пропоную познайомитись із українськими традиціями 

      здорового способу життя на прикладах збереження фізичного здоровя.

 

Робота у групах  «Компоненти здорового способу життя».

  • Я пропоную нам з вами зараз попрацювати у групах та зясувати, як народні традиції та звичаї допомагали турбуватись про здоровя нашим пращурам.
  • Об’єднатись у групи нам допоможуть паперові кола із зображеннями, які є на  ваших столах,  На виконання завдання у вас буде дві хвилини.
  • Група, яка має паперові кола із зображеннями овочів та фруктів, працюватиме над запитанням про харчовий раціон запорізьких козаків.
  • Група, яка має паперові кола із зображенням рухливих вправ, працюватиме над запитанням про вплив рухливих ігор на здоровя наших пращурів.
  • Група, яка має паперові кола із зображенням предметів гігієни, працюватиме над запитанням про важливість особистої гігієни для українців, на прикладі народних звичаїв.
  • Група, яка має паперові кола із зображенням складових загартовування, працюватиме над  запитанням про козацькі секрети підтримання фізичної форми, на прикладі загартовування.
  • Група, яка має паперові кола із зображенням виду праці, працюватиме над  запитанням про режим праці та відпочинку наших предків.

 

Учні працюють у групах, досліджуючи запитання. Відбувається презентація роботи в групах.

 

Харчовий раціон запорізьких козаків.

Основними принципами харчування українців завжди були збалансованість, різноманітність, висока біологічна цінність, дотримання певного режиму, простота у приготуванні. Прикладом того є харчування запорізьких козаків. На стіл звичайно ставили соломаху (густо зварене на воді житнє борошно), тетерю (не дуже густо зварене на квасі житнє борошно та пшоно), щербу (рідко зварене на риб'ячій юшці борошно). Круту І єгерю їли з риб'ячою юшкою, жиром, молоком чи водою. Ласували козаки й м'ясом, зокрема дичиною, свининою та рибою. Не відмовлялись від вареників, сирників, гречаних галушок із часником. Специфічною козацькою стравою були загреби - коржі, що їх клали в накалену піч і загрібали попелом та гарячим вугіллям. Простота і різноманітність козацької їжі забезпечувала їм високу працездатність і міцне здоров'я.

Вплив рухливих ігор на здоров’я.

        Важливим компонентом здорового способу життя українців завжди була культура руху. Дбаючи про фізичний розвиток і здоровий спосіб життя дитини, наші предки всіляко заохочували її до рухів. Чим більше дитина рухається, вважали вони, тим краще росте і розвивається: "Як дитина бігає та грається, то їй здоров'я усміхається". Усім відомі традиційні для українців рухливі ігри: "гуси-лебеді", "піжмурки", "третій-зайвий", "мисливці й качки", "квач" та ін. Ці ігри були спрямовані на розвиток фізичної витривалості дітей, виховання спритності, рішучості, ініціативи, товариської взаємовиручки, привчали долати психічні навантаження, створювали бадьорий настрій.

        Фізичні навантаження, рухливий спосіб життя, м'язова активність були постійними супутниками наших предків. Навіть під час відпочинку, у свята вони уникали пасивності. Ігрища, розваги супроводжувалися різноманітними фізичними вправами (перестрибування через вогонь на купальські свята, весняні гаївки, хороводи, ритуальні кусання "калити" в стрибках на свято Св. Андрія в грудні тощо). А українські танці - цс своєрідні високо інтенсивні тренувальні та фізичні вправи. Так, козацький гопак містить у собі елементи козацького бою й боротьби.

        Якщо згадати персонажів українських казок, легенд, дум, то всі вони наділені надзвичайною фізичною силою: Кирило Кожум'яка, Байда, Котигорошко, Вернидуб та пі. Спільне, що об'єднує цих героїв: богатирська сила вкупі з такими якостями, як простота, відданість, бажання служити людям.

Важливість особистої гігієни для українців.

       Особиста гігієна завжди була невіддільною від здорового способу життя українців. Мудрість народу ще з прадавніх часів увела компоненти гігієни та профілактики захворювань у традиції, звичаї, обряди, ритуали.

        У сім'ї дорослі змалечку прищеплювали дітям елементарні гігієнічні навички: тримати в чистоті тіло, одяг, взуття, постіль, житло. Немовля купали вже на другий чи третій день по народженні. В Україні був поширений звичай класти у першу купіль різні ароматичні квіти й трави, висловлювати дитині при цьому побажання. Так, у купіль хлопчика клали любисток ("щоб любили"), гілочку дуба ("щоб був міцний"), а також барвінок, ялівець або тую ("щоб довго жив"), чорнобривці ("щоб був чорнобровий"), а в купіль дівчинки -- ромашку ("щоб білолицею була"), калину ("щоб красивою була"), гілочку вишні ("щоб гарною була"), любисток ("щоб люб'язною була"), яблуко ("щоб була червонощокою").

         Відповідали нормам гігієни такі загальновідомі звичаї українського народу, як необхідність закривати на ніч посуд з їжею чи відро з водою ("щоб туди не потрапив чорт"), заборона їсти кільком однією ложкою чи витиратись одним рушником ("щоб не посваритись").

Низка мудро помічених профілактичних заходів окреслювалася в народі формулою "гріх". Гріхом вважалося їсти яблуко до Спаса (19 серпня за н. ст.), бо лише наприкінці серпня вони належно дозрівали. Адже споживання недозрілих фруктів могло викликати шлунково-кишкові захворювання. Заборонялося купатися в річці до Івана Купала (6 липня), що теж виправдане, оскільки раніше вода ще недостатньо прогрівається.

Козацькі секрети загартовування.

Загальнодоступними засобами гігієни в традиціях українців завжди були сонячні промені, свіже повітря, чиста вода. Цілющі властивості сонця широко використовували ще стародавні слов'яни, у яких побутував звичай виносити хворих із хати під пряме чи розсіяне сонячне проміння. А у козаків взагалі все життя було підпорядковане фізичному розвитку та загартовуванню. Вони вміли ефективно використовувати сили природи для оздоровлення і загартовування. За давнім звичаєм, більшу частину року вони ходили в легкому одязі, без головних уборів, часто босими і з оголеним торсом, що давало добрий ефект від повітряних ванн, їх організм поступово пристосовувався до температури навколишнього повітря, нижчої від температури тіла. Завдяки загартовуючим процедурам поліпшувався сон, з'являвся бадьорий та життєрадісний настрій. Це сприяло нормалізації артеріального тиску і кращій роботі серця. В теплу пору козаки спали на свіжому нові грі, а це підвищувало стійкість організму до простудних захворювань. Козаки прокидалися зі сходом сонця і йшли вмиватися та купатися на річку. Частина козаків умивалася та купалася у водоймах не тільки влітку, а й восени та взимку. Загартовування водою надавало ще більшого оздоровчого впливу на організм, сприяло швидкій адаптації до різних умов середовища.

Режим праці та відпочинку.

        У способі життя наших предків чільне місце посідала праця: хліборобство, скотарство, рибальство, мисливство, городництво, садівництво, бджолярство. Раціонально організована праця і відпочинок чергувалися між собою і позитивно впливали на здоров'я українців. Доброта, щирість, добрий гумор були здавна властиві українському народу. У вищезгаданій книзі Д.І.Яворницького написано, що у козака "...вся його стать дихала мужністю, молодецтвом, заразливою веселістю й неповторним гумором".

Ще в язичницькі часи головним божеством наших пращурів була Берегиня символічний образ жінки-Матері, яка оберігає свій рід, добробут сім'ї і народу. Цей символ і в наш час благодатно вписується в традиції, обряди та звичаї українців.

       У традиційному українському рукодільництві, зокрема у вишиванні і ткацтві, бачимо два основні символи, що теж прийшли з язичницьких часів - обереги й дерево життя. Вони, за віруваннями наших предків, охороняли родинне вогнище, духовне і фізичне здоров'я сім'ї, а відтак - благополуччя народу.

 

Руханка «Народні забави».

 

  • Важливою складовою, яка допомагала дітям розвивати фізичне здоров’я, були народні рухливі ігри.  Це джерело народної мудрості і найяскравіше втілення національного характеру. Рухливі ігри різних народів  відрізнялись одна від одної: ігри горян галасливі, крикливі, як гірські річки; англійські ігри повні тонкого гумору; французькі ігри іскрять витонченою галантністю. Українські  народні ігри відрізняються масштабністю і заповзятістю і наповнені якоюсь цнотливою правдою.
  • Народні рухливі ігри стали прабатьками таких видів мистецтв, як танець, балет, театр. Наші предки відзначали величезне виховне значення рухливих ігор та їх вплив на здоровя дитини.

-    Зараз я пропоную вам провести хвилинку-руханку, яка допоможе нам 

      відпочити та зміцнити наше фізичне здоров’я. Ми об’єднаємось у три  

      групи і спробуємо інсценізувати одну  з ігри  літньо-осіннього періоду 

      життя  наших предків.

  • Обєднатись у групи нам допоможуть номерки, які є на ваших картках.
  • Завдання для І групи. Інсценізувати гру-веснянку «Подоляночка».
  • Завдання для ІІ групи. Інсценізувати  розважальну гру «Латка».
  • Завдання для ІІІ групи. Інсценізувати рухливу гру «Панас».

 

Учні обєднуються в групи для проведення інсценізації.

 
Гра-веснянка «Подоляночка».
      Діти стають у коло, обирають «подоляночку», яка знаходиться у середині кола. Всі учасники ходять по колу і співають, а «подоляночка» виконує відповідні рухи, потім підходить до одного з учасників, який стає «подоляночкою».

Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька.
Тут вона впала, до землі припала
Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
Ой, устань, устань, подоляночко,
Ой, устань, устань, молодесенька!
Умий своє личко.
Та личко біленьке,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю.


Розважальна гра «Латка».
       Діти стають у коло. Хтось говорить: «Давайте гратися в «латки», і одразу ж торкається долонею плеча чи спини сусіда. Тікаючи, промовляє: «Латка-битка, шовкова нитка, на мені не була, на тобі ізгнила!». «Побитий» переслідує втікача, але не промине «полатати» й іншого гравця, хто потрапить під руку. Доторкнувшись, говорить: «Латка». «Полатаний» намагається у свою чергу передати «латку» третьому. Якщо не вдається, повертає її тому, хто його «побив».


Рухлива гра «Панас».
         У грі беруть  участь  хлопчики і дівчатка. За бажанням хтось стає Панасом. Йому зав’язують очі хустинкою чи рушником, виводять на середину кола і звертаються до нього з такими словами:
Панас, Панас! На чому стоїш?
На камені!
Що продаєш?
Квас!
Лови курей, але не нас!
        Панас починає ловити. Кого піймає, той стає Панасом.

 

  • Будь-які народні рухливі ігри завжди прославляють добро, взаєморозуміння, повагу до старших і турботу про молодших, безмежну любов до природи і своєї Батьківщини. У той же час, рухливі ігри прекрасно розвивають силу і спритність, кмітливість і образне мислення, вміння працювати в команді.

 

Валеологічна хвилинка «Секрети здоровя від кошового отамана».

  • Зміцнивши фізичне здоровя руханкою, я пропоную вам трішки перепочити , зайняти зручне положення, заплющити оченята та перенестись до Запорізької Січі, щоб послухати секрети здоровя від кошового отамана.

 

Вчитель читає під музичний супровід.

 

  • Історія донесла до нас безліч фактів про високий рівень здоров'я наших пращурів – запорозьких козаків. Народні приказки «козацька сила», «козацьке здоров'я», «козацький дух», які використовуються як захоплення, свідчать про те, що народна пам'ять зберегла про козаків те, що вони були абсолютно здоровими людьми.
  • Спосіб життя козака формував у нього всі пять складових здоров'я: фізичне, інтелектуальне, духовне, психічне і соціальне.
  • Фізичне здоров'я формувалось завдяки способу життя воїна і було необхідною умовою самого життя козака, бо слабка фізично людина принципово не виживала в ті часи в степу.
  • Духовне здоров'я набувалось завдяки тому, що козаки були глибоко віруючими православними людьми і саме велика віра надавала їм таке здоров’я.
  • Рівень психічного здоров'я був дуже важливим для козаків, оскільки вони більшість свого життя проводили на війні, де самі умови могли порушити психіку людини.
  • Соціальне здоров'я забезпечувалось самим укладом запорозького війська, який базувався на принципах демократії, братерства, де було гармонійне поєднання принципів «єдиноначала» з принципами колективізму.

     -    Вічними принципами формування здорового способу життя є:

    1. Постійно вдосконалюйся.

    2. Кожен момент твого життя – тренування.  Інколи хвилина роздумів  

       дорівнює місяцям тренувань. Постійно тренуйся. Один день без

       тренування відкидає тебе на місяць назад.

    3. Постійно загартовуй своє тіло водою, вогнем, повітрям, морозом, снігом,

        деревом тощо.

    4. Розвиток тіла - це захист чистоти душі.

    5. Не шукай бою – він сам знайде тебе.

    6. Постійно вдосконалюй свою душу.

    7. Допомагай тим, хто потребує допомоги.

    8. Пам'ятай, що ти – часточка природи, то ж шануй її.

    9.  Люби мистецтво, красу.

   10. Сильна Душа – твоє Здоров'я, твоя Сила.

   11. Постійно вивчай і шукай коріння свого Роду. Рід твій тримає тебе на   

        Землі, допомагає в житті. Пізнай та шануй його.

 

 

  • Які із запропонованих порад вам сподобались?
  • Яких би ви хотіли  дотримуватись у своєму житті?

 

Діти дають відповіді на запитання.

 

4. Важливі висновки:

    хвилинка-підсумок «Віночок побажань».

 

  • Підвести підсумки роботи на нашому уроці я пропоную хвилинкою-підсумком «Віночок побажань».
  • Віночок -  один з найдавніших українських символів. Це символ слави, перемоги, святості, успіху, могутності, миру, сонця, влади.
  • В одному вінку могло бути  вплетені  до дванадцяти  різних квіток. Де  кожна квітка чи травинка щось означала: троянда — кохання; біла лілія - символ чистоти і невинності; волошка — простоту і скромність та інше
  • Вінок обов’язково оздоблювали стрічками різних кольорів. Найпершою по центру в’язали світло-коричневу — символ землі, пообіч якої жовті — символ сонця; за ними — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; голубі й сині — небо і вода, що надають силу і здоров’я. Далі йшли жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — душевність і щирість, рожева — достаток. Білу вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому — сонце, на правому — місяць).
  • Оздоблюючи наш вінок кольоровими стрічками, я пропоную пригадати та озвучити ті українські традиції здорового способу життя, які вам сьогодні найбільше запамятались.

 

Учні озвучують власні думки та оздоблюють вінок по черзі.

 

  • У віночку нашім різнобарвні квіти —
    Символ України і дарунок літа.
    Тож усім на нього подивитись любо:
    Гілочку зелену узяли у дуба,
    Квіточку любистку, щоб усіх любили,
    У барвінку листя, аби довго жили.
    Чорнобривців квіти, щоб чорніли брови,
    Кетяги калини — для краси й любові.
    У вінок вплітають колосочки жита,
    Щоб могли багато і в достатку жити.
    А в червонім маку, що цвіте у полі,
    Кров людей, пролита у боях за волю.
    Є ще різні квіти в нашім ріднім краї,
    Їх веселе літо у вінок вплітає ...

 

Оцінювання учнів.

 

      Вчитель виставляє оцінки та коментує їх.

 

Повідомлення домашнього завдання.

 

  • Прочитайте &5 та підготуйте презентацію-розповідь «Здоровий спосіб життя в традиціях моєї родини».

 

       Ритуал прощання

 

- Завершити наше заняття я пропоную ритуалом прощання «Я люблю Україну».

Я люблю Україну,

Над водою вербу,

У віночку калину,

Журавлину журбу.

 

Я люблю Україну,

Поле, річку і гай

І гірську полонину

У весняний розмай.

 

Я люблю Україну,

Щебет птиць у саду,

Золоту, солов’їну

Рідну мову свою.

 

Я люблю Україну.

Хто не любить її –

Той не корінь – пір’їна

На Тараса землі.

 

 

  • Подаруйте сердечка вашим однокласникам.

 

 - До зустрічі на наступному уроці.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.5
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.9
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Кушніренко Оксана Анатоліївна
    Дуже змістовний урок. Дякую.
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Компанієць Наталія Павлівна
    Дякую! Цікавий матеріал!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
3 березня 2018
Переглядів
6969
Оцінка розробки
4.9 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку