Урок "Жарти козацькі Петра Ребра" (урок літератури рідного краю)

Про матеріал
Одним із важливих напрямів української освіти є гуманітарний, який забезпечує духовний розвиток учнів. Серед навчальних дисциплін гуманітарного циклу особливе значення має література як мистецтво слова і спосіб формування загальної культури людини, її моральних орієнтацій і цінностей. Уроки літератури рідного краю сприяють досягненню мети шкільного курсу вивчення літератури, а саме: підвищення загальної освіченості громадянина України; сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі; виховання національно свідомого громадянина України; формування й утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей. Уроки літератури рідного краю сприяють осягненню сутності спадщини поетів і письменників рідного краю, формуванню національної свідомості. Такі уроки допомагають учням самовиразитися, самоствердитися й усвідомити, що письменники-земляки передають енергію власного бачення життя з його добром і злом, красою і потворністю і цим допомагають дитині творити своє Я в єдності з природою, людством, нацією, рідним краєм.
Перегляд файлу

Вступ

Одним із важливих напрямів української освіти є гуманітарний, який забезпечує духовний розвиток учнів. Серед навчальних дисциплін гуманітарного циклу особливе значення має література як мистецтво слова і спосіб формування загальної культури людини, її моральних орієнтацій і цінностей.

Уроки літератури рідного краю сприяють досягненню мети шкільного курсу вивчення літератури, а саме: підвищення загальної освіченості громадянина України; сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі; виховання національно свідомого громадянина України; формування й утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

Уроки літератури рідного краю сприяють осягненню сутності спадщини поетів і письменників рідного краю, формуванню національної свідомості. Такі уроки допомагають учням самовиразитися, самоствердитися й усвідомити, що письменники-земляки передають енергію власного бачення життя з його добром і злом, красою і потворністю і цим допомагають дитині творити своє Я в єдності з природою, людством, нацією, рідним краєм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Клас: 10

Тема: Жарти козацькі Петра Ребра (урок літератури рідного краю)

Тип уроку: урок формування нових знань, умінь і навичок

Мета уроку: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Петра Ребра, зацікавити творчістю поета;розвивати вміння виразного читання та аналізу гуморесок, розвивати пізнавальні інтереси учнів та їх  творчі здібності; виховувати почуття національної гордості і відповідальності за збереження та передачу в спадок дорогоцінної перлини творчості поета рідного краю.

Ключові компетентності: уміння вчитися, уміння спілкуватися українською мовою, інформаційно-комунікаційна компетентність, соціальна компетентність, громадянська компетентність, загальнокультурна компетентність.

Предметні компетеності: комунікативна, літературна, естетична, інформаційно-комунікаційна.

Наскрізні змістові лінії: «Громадянська відповідальність», «Екологічна безпека та сталий розвиток».

Обладнання: мультимедійний проектор, портрет Петра Ребра, виставка творів Петра Ребра, відеоролики

Методи роботи: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Інтерв’ю письменника», «Хвилинка з мистецтвом».

Форми роботи: робота в групах, колективна робота.

Форма уроку: Урок -практикум

Хід уроку:

І.Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Слово вчителя. Шановні діти! Сьогодні на уроці ми поринемо у поетичний світ нашого земляка – талановитого митця Запорізької області Петра Ребра. Ми познайомимося з його життєвим і творчим шляхом, будемо виразно читати й аналізувати його гуморески, поглибимо поняття про гумор та гумореску.

Епіграфом нашого уроку візьмемо рядочки з поезії Петра Ребра:

Тобі пишатись є чим, Україно!

На Хортиці, вірніше – на Хортиці…

Мов корогву цілують люди землю,

Що славою козацькою повита.

П.П.Ребро

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя. Запорізький край щедрий на талановитих людей, які безмежно люблять свою землю і роблять все заради її процвітання.

Звучить пісня «Запорізький край» у виконанні Любові Малицької: https://www.youtube.com/watch?v=XA93nNYD14I

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Інтерактивна гра «Інтерв'ю письменника»: Один учень виступає в ролі  Петра Ребра, чотири учні – «Кореспонденти», ставлять запитання з біографії та творчого шляху письменника (випереджувальне завдання – 5учнів заздалегідь готувалися до цього виду роботи).

Орієнтовні запитання:

  1. Шановний Петро Павловичу, розкажіть, будь ласка, де і коли Ви народилися?
  2. Де Ви навчалися? Чи важко було навчатися?
  3. Які уподобання мали в юності?
  4. Коли почалася Ваша літературна діяльність?
  5. Петро Павловичу, скільки книжок ви написали?
  6. Де Ви працювали після здобуття вищої освіти?
  7. Чи займалися громадською діяльністю?
  8. Яке місце у Вашому житті посідає гумор?

 

Слово вчителя. Запитання до «кореспондентів»:

• Чи задоволені ви відповідями П.Ребра? Тож подякуємо нашому письменнику. І запросимо до слова наступного учасника нашого уроку: повідомлення учня з теорії літератури про поняття «гумор» та «гумореска» (випереджувальне завдання)

Учень. Гумор – це різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах. Гумор не заперечує об’єкта висміювання і цим відрізняється від сатири, для якої характерне цілковите заперечення й різке осміяння зображуваного. Добродушний гумор піддає осміянню здебільшого часткові недоліки загалом позитивних явищ, окремі смішні риси в характері людини.

Гумореска – це невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю. Літературна гумореска живиться джерелами фольклору, в яких зосереджено віковий досвід сміхової культури.

 

Слово вчителя. А тепер, діти, давайте прослухаємо три гуморески П.Ребра: «Козацька молитва», «Епілог», «Не такі вуха».

Учні виразно читають гуморески (випереджувальне завдання):

НЕ ТАКІ ВУХА

Пан Лопух на глузи брав
Козака Микиту:
– Я б тобі пораду дав
Вуха вкоротити.

Зняв Микита капелюх:
– Це ж чому? – питає.
– Бо таких великих вух
В людей не буває.

Запорожець витер піт,
Потилицю чуха.
– А вам, – каже, – пане, слід
Доточити вуха.

Здивувався пан Лопух.
– Це ж чому? – питає.
– Бо таких маленьких вух
В ослів не буває!

 

КОЗАЦЬКА МОЛИТВА

До церкви причвалав старий козак.

В поклоні ледь не до землі зігнувся:

— Зроби, о Боже милосердний, так,

Щоб я сьогодні ж в турка обернувся!

Почув слова ці випадково піп,

Що і походи знав в житті, і битви:

— Ти, батьку, збожеволів?

Чи осліп?

Що за безглузді просьби і молитви?

Хіба не турок напада на Січ?

Хіба не він чига на нас край шляху?

Козак зітхнув:

— Не в тому, отче, річ!

Я зроду не молився ще аллаху.

Конини навіть в рот я не беру,

А навпаки — люблю вминати сало.

Я просто хочу, щоб, коли помру,

Хоч на одного турка менше стало!

 

ЕПІЛОГ

В крові у нас козацькі гени.

В душі у нас весела Січ.

Вона дарує нам натхнення,

Вона співає день і ніч.

Її імення на скрижалі

Удячне людство занесло,

Бо запорожець і на палі

Жартує, ворогу на зло.

Зубами недруги скрегочуть

І їх хапають дрижаки,

Коли сміються і регочуть

На Запоріжжі козаки.

Складають зброю супостати

І їх терзає каяття,

Бо сміх — це дух, що не зламати,

Бо сміх — це воля до життя.

Цей сміх — найбільша сила нині,

Це горді крила поколінь.

На них новітній Україні

В майбутнє линути.

Амінь.

Слово вчителя.

Проблемні питання для учнів:

- Хто є головними героями цих гуморесок?

- Про які риси характеру козаків вони свідчать?

- До вашої уваги відео «Козаки та «чим було ще займатись»: https://www.youtube.com/watch?v=pRRmNArsozo

Слово вчителя. Діти, а зараз я пропоную вам попрацювати в групах, за наступним планом:

а) прочитати  гумореску;

б) визначити тему та головну думку;

в) художні засоби твору.

І група  - опрацьовує гумореску «Що треба для щастя»;

ІІ група – опрацьовує гумореску «Козацький хліб-сіль» ;

ІІІ група – опрацьовує гумореску «Булава».

  • Робота  в групах та наступна її презентація.

 

Слово вчителя. Дякую групам за цікаву роботу!

 

V. Підсумки уроку, оцінювання.

Слово вчителя. Інтерактивна вправа «Незакінчені речення». Закінчити речення: «На сьогоднішньому уроці для мене найбільшим відкриттям було…».

Слово вчителя. Інтерактивна вправа «Хвилинка з мистецтвом»:

Від дня народження і до останньої хвилини

Є мить прекрасна – це життя людини.

По-різному йдемо життєвим шляхом:

Хтось пролітає непомітним сірим птахом.

Комусь доводиться пливти за течією.

А хтось горить яскравою зорею…

Слово вчителя. Я бажаю вам, діти, щоб ваші життя горіли яскравою зорею! Я вдячна всім за роботу на уроці!

VІ. Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІІ. Домашнє завдання: написати есе на тему «Мої враження від поетичних творів Петра Ребра»

 

 

Список джерел

  1. Літературознавчий словник-довідник/ Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін.. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 752 с.
  2. Сазонова Т.В. Запоріжжя жартує. Урок за творчістю Петра Ребра // Вивчаємо українську мову та літературу.– Харків, 2007. – № 16.– С.29-32.
  3.  Письменницький портал Пилипа Юрика та Міжнародного фонду ім. Павла Глазового. Ребро Петро Павлович [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://pilipyurik.com/maistry-humoru/613-2014-03-24-08-59-19.

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13418

  1. Бібліотека української літератури. Козацькі жарти – Петро Ребро [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13418

 

docx
Додано
13 березня 2021
Переглядів
1501
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку