Урок "Зірка Мензатюк"

                                                                 Олійник Оксана Леонідівна

                                                                    Бахмутська загальноосвітня

                                                                 школа І-ІІІ ступенів № 5

                                                                 з профільним навчанням

Тема. Зірка Мензатюк. Пригодницька повість «Таємниця козацької шаблі».

Мета:

• формувати предметні компетенції та компетентності шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

емоційно-цінніної – сприяти засвоєнню                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  духовних та естетичних багатств людства, викликати творчу уяву;

літературознавчої – поглибити поняття про повість, пригодницьку повість тощо;

• формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності, зосереджено слухати та логічно опрацьовувати матеріал, відтворювати інформацію;

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури, підвищувати пізнавальну активність;

інформаційну – орієнтуватися в інформаційному просторі, опрацьовувати та узагальнювати інформацію;

комунікативну – формулювати мету власної діяльності та організовуватися для спільної пошукової діяльності;

• виховувати національну свідомість, патріотичні почуття,  громадянську позицію; усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті; повагу до героїчного минулого нашого народу; зацікавити дітей вивчати матеріал на випередження в домашньому опрацюванні.

Очікувані результати:

• розвиток пізнавальних, творчих навичок, знань та умінь, що потребують самостійного конструювання знань та орієнтації в інформаційному просторі;
• навчання не пасивне, а активне «через дію»;
• не тільки закріплення учнями знань, а й освоєння нових способів діяльності.

           Міжпредметні зв’язки: історія, географія, українська література. 

           Обладнання: портрет Зірки Мензатюк, епіграф, текст повісті,

           ілюстрації до тексту, мапа України, відеоматеріали, презентація

          «Замки України», солоне тісто, роздатковий матеріал тощо.     

          Форми і методи роботи: «Коло привітання», вправа «Веселка»

          для визначення настрою, «Теоретичне лото» або «Теоретичний

          кластер», «Пророцтво» або «Древо сподівань», «Прес-

          конференція», «Експерс-тест», «Пазл», «Незакінчене речення»,  

          плакат «Асоціативний ряд».

                                                                «Без минулого немає майбутнього»

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Приготування учнів до уроку.

2. «Коло привітання».

Учитель з учнями стають у коло, кожен учень по черзі промовляє слова привітання або слова побажання на урок своїм однокласникам.

3. Визначення емоційного стану. Вправа «Веселка».

На партах лежать кольорові паперці у вигляді промінчиків веселки. Дітям пропонується обрати один промінчик будь-якого кольору, з яким він асоціює свій настрій на уроці.

Визначення: помаранчевий – радісний настрій; червоний – нервовий, дратівливий; синій – сумний настрій; зелений – активний, налаштований на працю; жовтий – спокійний, зосереджений; фіолетовий -  нейтральний.

ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь

1.«Теоретичне лото» або «Теоретичний кластер» (для рівня учнів 5 класу).

Біля дошки можуть працювати 2-3 учня, тим самим утворюють роботу в міні-групі. Учням необхідно поєднати поняття з їх значенням.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.Робота з епіграфом.

Учням учитель пропонує прочитати епіграф до уроку та пояснити, як вони розуміють цей вислів…

2. «Пророцтво» або «Древо сподівань».

Відштовхуючись від епіграфу до уроку та висновків, які зробили учні щодо виловлювання, пропонується провести вправу «Пророцтво» або «Древо сподівань». Учням необхідно написати на стікерах свої припущення, очікування, сподівання  від уроку та закріпити їх на дошці.

3. Слово вчителя.

Всі знання і вміння, якими користуються люди, прийшли до нас з минулого. Традиції і досвід життя передається поколіннями. Без досвіду минулого, не буде цивілізаційного сьогодення і майбутнього.

  Сьогодні ми продовжуємо  подорожувати  Україною по славетних містах.

  Познайомимося з цікавими людьми, реальними та фантастичними

  подіями, а допоможе нам письменниця – Зірка Мензатюк, яка завітала 

  сьогодні до нас на урок.

  IV. Оголошення теми та мети уроку. Робота над темою уроку.

1.Прес-конференція з письменницею.

(До класу входить учениця 10-11 класу, яка грає роль Зірки Мензатюк. Учні (4-5) по черзі задають підготовлені питання гості).

• Розкажіть про своє рідне село, про дім.

-   Моє рідне село, що розкинулося під самими Чернівцями, має гарну козацьку назву — Мамаївці. В цьому благодатному краї я й народилася 21 жовтня 1954 року. Хата, в якій я зростала, була найкращою в світі. Правда, мама скаржилася, що вона стара, що її столітні стіни поточили миші, завдаючи їй, мамі, неабиякого клопоту. Але хата красувалася чисто побілена, з яскравим блакитним підводком, попід стріхою вився акуратно підстрижений вінок дикого винограду,а біля причілка стояла величезна ялиця, що в вітряну погоду шкребла гілками по дахові і шуміла-мурмотіла, немов розказувала казки. Ні, кращу домівку годі й уявити.

• Розкажіть про своїх батьків, як вони сприяли розвитку вашої літературної творчості?
• Мої батьки були найкращі в світі. Від діда Танасія я дістала промовистий дарунок — товсту книгу поезії Лесі Українки. Та книжка стала моєю улюбленою, як і образ самої Лесі. У ній я вбачала споріднену душу, бо ж вона теж з дитинства писала вірші. Як і моїх рідних, Лесину тітку засудили за патріотизм, і саме їй Леся присвятила свій перший вірш. Згодом я грала роль Лесі Українки на шкільній сцені. За творами славетної Лесі писала твір на вступних іспитах. А тепер мої книжки відзначено премією, що носить це дороге для мене ім’я.

• Коли ви вперше спробували себе у літературній діяльності?

• Писати я почала, коли вчилася в другому класі. Було це так. Нам задали написати вдома переказ «Ліс восени». Я дуже любила ліс, хоч ріс він аж по той бік Прута, далеко від села. Почавши з переказу, я написала про лисячу нору, яку бачила в лісі, про білочку, що збирала ліщинові горіхи, а далі й про те, яким ліс стане взимку, коли його засипле сніг. Замість кількох рядочків мій переказ розтягнувся на цілих п’ять сторінок. Але мені так сподобалося викладати на папері власну розповідь, що я на цьому не зупинилася і написала ще декілька казок.

• Яку освіту ви маєте?

• Закінчивши школу, я вступила на факультет журналістики Львівського університету; закінчивши університет з червоним дипломом, я працювала кореспондентом газети «Радянська Україна».
• Про що ви мріяли в дитинстві?

• Про що я найдужче мріяла в дитинстві, так це мандри. Я любила читати про далекі краї, про теплі південні моря, про тропічні ліси і скарби. Ото б колись їх побачити! Натомість я бачила бур’яни, які треба полоти, та корову, котру я пасла. Сільські діти в ту пору нікуди не їздили, не вистачало на це грошей у їхніх окрадених колгоспами батьків. У свою першу мандрівку я вирушила вже п’ятикласницею - нам організували екскурсію в недалекий Хотин і Кам’янець-Подільський. О, то була неймовірна, розкішна мандрівка!

• Література, шановні друзі, повинна готувати дитину до дорослого життя, допомагати їй пізнати себе, оточуючих людей, світ навколо. Тому сьогодні я пропоную зануритися в ті життєві глибини, які я для вас приготувала. Але перед цим я пропоную вам завдання «Склади прислів’я».

2. «Завдання від Зірки Мензатюк».

Клас об’єднується у три групи. Кожна група отримує конверт, у якому знаходяться розкидані слова з приказок або прислів’їв. Учням необхідно скласти та пояснити їх.

1-ша група: Береженого бог береже, а козака шабля стереже.

2-га група: Козак не боїться ні тучі, ні грому.

3-тя група: Козацькому роду нема переводу.

3. Слово Зірки Мензатюк.

- Молодці, діти. Ви добре впоралися із моїм завданням. Кожен з вас для себе виніс істину козацької слави, мужності та єдності. Тому, я вважаю, ви готові почути від мене запитання, над яким вам треба буде поміркувати протягом уроку.

- Яка таємниця козацької шаблі?

4.  Слово вчителя.

Україна має велику і славну історію, у якій є світлі сторінки та сумні. Упродовж віків нашим предкам доводилося боронити землю від багатьох нападників, захищати себе і свої святині. Слава козацька гриміла на увесь світ.

• А хто ж такі козаки?

5. Історична довідка. (Випереджувальне завдання)

Підготовлений учень доносить інформацію щодо козаків, свій виступ супроводжує наглядними матеріалами (малюнки) Додаток 1.

6. Слово вчителя. Додаток 2.

Шабля здавна вважалася символом козацтва, оскільки козаки завжди з пошаною ставилися до цього виду зброї, називаючи її «сестрицею» чи «жіночкою». В Україні вже не перше століття шабля є одним з найважливіших символів козацтва, традицій, пов’язаних з національними визвольними та державотворчими процесами. Шабля завжди посідала визначне місце у свідомості українців, асоціюючись у першу чергу з козаком – захисником Вітчизни. Оспівана великим Кобзарем як невід’ємний супутник українського лицаря, шабля фігурує у величезній кількості українських народних дум, поезій, прислів’їв та приказок. Фігурує шабля і в повісті сучасної письменниці Зірки Мензатюк. Письменниця впевнено і лагідно повертає нам рідну героїчну історію, просвітлюючи дорогу у велике життя. А як же ж  виглядала козацька шабля?

7. Хвилинка відпочинку. Виготовлення шаблі зі солоного тіста.

Під заспокійливу мелодію учні об’єднуються в пари та виготовляють шаблі, як вони їх уявляють. Скласти невелику доповідь 3-4 речення про свою шаблю.

8. Робота над змістом повісті. «Експрес – тест».(Додаток 3)

 «Чи уважний ти читач» (за кожну правильну відповідь  2 бали) + самоперевірка.

1. Машка – це:

А  головна героїня повісті;

Б  так звали патріотично налаштованого привида;

В  мама Наталки;

Г  машина.

2. Наталка вперше познайомилась з Антипком:

А  на бензозаправній станції;

Б  у Тараканівському форті;

В  на Козацьких Могилах;

Г  на балу у нечистої сили.

3. У бою під яким містом загинуло 300 козаків?

А  Берестечком;

Б  Хотином;

В  Олеськом;

4. Національну реліквію – козацьку шаблю шукає родина:

А  патріотично налаштованого привида;

Б  Щуровських;

В  Руснаків;

Г  родина пластуна Северина.

5. Знайомого історика родини Руснаків звали:

А  паном Северином;

Б  паном Богданом;

В  паном Василем;

Г  паном Степаном.

6. Яка українська народна пісня звучала у повісті?

А  Пісня про Морозенка;

Б  пісня про Петра Сагайдачного;

В  пісня про Богдана Хмельницького;

Г  пісня про Устима Кармелюка.

Г  Кам’янець-Подільськом.

      9.Слово учителя.

Подорожуючи Україною, Руснаки проїжджають повз річки, минають села, міста. Які цікаві, а то й дивні назви, що зустрічалися на їхньому шляху, вам запам’яталися?

      10. Віртуальна подорож. «Географи». Робота в групах. Презентація.

1) Слово учителя.

Думаю, ніхто з вас не відмовився б разом із сімейством Руснаків відвідати ті замки та фортеці, у яких побували вони під час пошуків шаблі.    І я запрошую вас у віртуальну подорож історичними  пам’ятками України, а також пригадаємо, які події повісті пов’язані з цими місцями.

2) Групова робота.

Учні об’єднуються у три групи. Кожна група отримує завдання укласти географічний маршрут подорожі сім’ї Руснаків, користуючись інформацією із довідки та підручником. Кожна група презентує свою роботу. Додаток 4.

1-ша група: укласти маршрут та позначити на мапі України річки, які зустрічаються у творі.

2-га група: укласти маршрут та позначити на мапі України села та міста, які зустрічаються у творі.

3-тя група: укласти маршрут та позначити на мапі України історичні пам’ятки, які зустрічаються у творі.

11. «Пазл». Додаток 5.

Учні продовжують працювати в групах. У кожної групи на столах лежать по два конверти, в яких є ілюстрації – пазли до певних епізодів повісті. Необхідно зібрати пазл, вгадати героїв та назвати, до якого епізоду дана ілюстрація.

V. Підбиття підсумків уроку

1. Слово – звернення Зірки Мензатюк.

Наше завдання – знайти відповідь на питання «У  чому ж таємниця козацької шаблі?»

Герої повісті шукали втрачену шаблю-реліквію, цінну річ, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, пошану до історичного минулого, любов до України.

• Як одним словом можна назвати цих людей? (Патріоти)

2. Складання плакату «Патріот» або «Асоціативний ряд».

На дошці закріплений ватман, на який кожна пара учнів повинна наклеїти слово або малюнок, який асоціює їх уявлення про патріота. Обране слово чи малюнок коментують.

3. Заключне слово.

 Наш урок завершується. Ми дійшли висновку, що наша сила в єдності.

І це можна підтвердити тим, що сьогодні на уроці ви працювали в парах, працювали в групах, ви об’єднувалися заради однієї справи.

 Усі ми – українці, нас єднає Батьківщина, почуття любові до неї, поваги до її нелегкої, але героїчної історії.

 І я бажаю вам, щоб почуття єдності, товариськості та патріотизму не полишали вас протягом усього життя, як не полишали вони душі наших славетних пращурів – козаків! Адже непоборним є той народ, який відчуває себе єдиним цілим!

4. «Незакінчене речення».

Учні передають із рук у руки булав, промовляючи…

• Сьогоднішній урок дав мені можливість зрозуміти …
• Після цього уроку я буду …
• Урок дав мені для життя …
• На уроці мені сподовалось…
• Я навчився (навчилась)…

VI. Домашнє завдання

1. Всім учням:

А) Випишіть з повісті прислів’я та приказки про козаків.

Б) Намалювати ілюстрації до повісті.

2. Індивідуальне завдання:

• виготовити лепбук  з вивченої теми

Додаток № 1. Козаки

Козаки́ (давньорус. козакъ, пол. kozak, рос. казак) — вільні озброєні люди, представники військового стану, воїни-найманці. Члени самоврядних чоловічих військових громад, що з XV століття існували на теренах українського «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону, на межі християнського і мусульманського світів. Основним заняттям козаків була війна, захист українських земель від татар, участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав.

Засновник Запорозької Січі Дмитро Вишнивецький

Додаток № 2. Шабля

Шабля — рід лезової білої зброї. Характерною особливістю шабель є вигнутий довгий (зазвичай 80 — 110 см) як правило, однолезовий (інколи з полуторним загостренням) клинок з вигином у бік обуха. Перші шаблі з'явились у 7-8 ст. До 11-12 ст. були зброєю кочових племен. За козацьких часів використовували багато різновидів шабель. Завдяки еволюції зброї і військового мистецтва шабля й шашка тривалий час були переважним видом холодної зброї у військах багатьох країн Євразії та Америки до середини XX століття.

Шаблю використовували насамперед у кінноті, але й у пішому строю вона також часто ставала у пригоді. Її перевагою над мечем була значно менша вага, котра дозволяла суттєво прискорювати ударно-захисні дії. Поряд із цим, силу удару й глибину проникнення надолужували за рахунок кривини «робочої частини» клинка, котра дозволяла в ударі використати «різальний» ефект. У порівнянні зі шпагою, шабля вигравала за рахунок здатності завдавати важкі рубальні й різальні удари, котрі для швидкісної кінноти були головною перевагою у рухливому бою як проти ворожої кінноти, так і піхоти.

Додаток № 3. «Експрес – тест»

Виконання тестових завдань «Чи уважний ти читач» (за кожну правильну відповідь  2 бали);

1. Національну реліквію – козацьку шаблю шукає родина:

А  патріотично налаштованого привида;

Б  Щуровських;

В  Руснаків;

Г  родина пластуна Северина.

2. Машка – це:

А  головна героїня повісті;

Б  так звали патріотично налаштованого привида;

В  мама Наталки;

Г  машина.

3. Наталка вперше познайомилась з Антипком:

А  на бензозаправній станції;

Б  у Тараканівському форті;

В  на Козацьких Могилах;

Г  на балу у нечистої сили.

4. Яка українська народна пісня звучала у повісті?

А  Пісня про Морозенка;

Б  пісня про Петра Сагайдачного;

В  пісня про Богдана Хмельницького;

Г  пісня про Устима Кармелюка.

5. У бою під яким містом загинуло 300 козаків?

А  Берестечком;

Б  Хотином;

В  Олеськом;

Г  Кам’янець-Подільськом.

6. Знайомого історика родини Руснаків звали:

А  паном Северином;

Б  паном Богданом;

В  паном Василем;

Г  паном Степаном.

Додаток № 4. «Географи».

Подорожуючи Україною, Руснаки проїжджають повз річки, минають села. Які цікаві, а то й дивні назви, що зустрічалися на їхньому шляху, вам запам’яталися?

Річки:  Дніпро, Ірпінь, Іква, Здвиж, Тетерів, Горинь, Золочівка, Стрипа, Серет, Гнізна, Золота Липа;

Села та  міста: Кобиловолоки, Болязуби, Ракобовти, Паликорови, Печихвости, Ставища, Мрія, Царівка, Київ, Дубно, Берестечко, Камʼянець-Подільський, Хотин

Історичні споруди:  (Дубенський замок) → Тараканівський форт → (Козацькі Могили) → Підгірці (Підгорецький замок) → Олесько (Олеський замок) → (Камʼянець-Подільська фортеця) → (Хотинська фортеця)

Додаток № 5. Пазл