Урок "Значення дихання.Система органів дихання."

Про матеріал

Розробку уроку з біології може бути використано у для навчальної діяльності учнів восьмого класу.

Перегляд файлу

Тема. Значення дихання.Система органів дихання.

Мета: сформувати в учнів поняття про суть дихання як процесу, властивого всій живій природі; вивчити особливості будови органів дихання та встановити їх функції; виховувати бажання бути здоровим.

Обладнання: таблиці «Органи дихання», «Еволюція дихальної системи», «Голосовий апарат», моделі легенів, гортані.

 

Хід уроку

I. Організаційна частина.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Біологічна розминка.

  •         Що таке внутрішнє середовище організму? (Кров, лімфа, тканинна рідина)
  •         Яке значення цих рідин? (До клітин надходять поживні речовини і видаляються кінцеві продукти життєдіяльності)
  •         Що таке гомеостаз? (Сталість внутрішнього середовища організму)
  •         Які системи органів забезпечують сталість внутрішнього середовища? (Сталість внутрішнього середовища забезпечується безперервною роботою кровоносної системи, дихальної, органів травлення і виділення, регулюється нервовою і ендокринною системами)
  •         Які функції виконує кровоносна система? (Транспортну і захисну)
  •         Як називається рух крові по судинах? (Кровообіг)

Уявімо таку ситуацію.

Рух крові припинився на кілька хвилин. Чи є це небезпечним?

Припинення руху крові навіть на короткий час є смертельно небезпечним, тому що клітини, особливо нервові, не можуть функціонувати кілька хвилин без кисню і поживних речовин, які переносяться кров'ю. Продукти розпаду поживних речовин, що не виводяться з клітини кров'ю, отруюють їх.


Навчальна ситуація.

  •         А тепер спробуйте закрити на хвилину рот, затиснути ніс і перестати дихати. Що ви відчули? (Що так довго не можна витримати і потрібно вдихнути повітря)
  •         Можливо хтось скаже, які функціональні системи працюють взаємоузгоджено – тобто постачають клітинам кисень і виводять вуглекислий газ?
  •         У яких систем одна мета? (Кровообігу, дихання)
  •         Органи кровообігу вже нам знайомі.
  •         Які ж існують типи дихання? (Аеробне, анаеробне)
  •         Давайте здійснимо екскурс у ботаніку і зоологію і пригадаємо як дихають рослини і тварини.

Робота біля дошки.

(Використання таблиць).

  •         Рослини дихають як усі живі істоти. Дихання відбувається безперервно: вдень і вночі. Через продихову щілину всередину листка проникає повітря і виходить в атмосферу пара води, кисень, вуглекислий газ. Рослини дихають киснем, а виділяють вуглекислий газ, як тварини і людина.
  •         Тварини, які перебувають на різних ступенях розвитку, дихають неоднаково. Наприклад, багато безхребетних тварин (губки, плоскі, кільчасті черви.)

Риби дихають зябрами, що являють собою складки тканини, пронизаної капілярами, кисень надходить у кров з води.

Комахи мають трахейну дихальну систему. Все тіло їх пронизане дрібними трубочками – трахеями, по яких кисень надходить безперервно до клітин.

Земноводні дихають шкірою і легенями, що мають просту будову.

Але найдосконаліший легеневий тип дихання у плазунів, птахів та ссавців. І зокрема – легені у людини.

  •         Органи дихання з'явились у процесі еволюції для отримання кисню із навколишнього середовища. Про те, що дихальний процес безперервний, ви переконались на власних дослідах, закривши рот і ніс. Недарма ж існує прислів'я: «Це нам потрібно , як повітря».

 

III. Мотивація навчальної діяльності.

  •         Сьогодні ми розпочинаємо вивчення нового розділу «Дихання». Ви дізнаєтесь про суть дихання як процесу, який властивий усій живій природі, про будову та функції органів дихання, про механізм формування голосу, його значення в житті людини, про причини захворювання органів дихання, навчимось надавати першу допомогу при зупинці дихання, навчимось накладати гірчичники.
  •         Тема уроку: Дихання. Будова і функції органів дихання.

Мета: вивчити будову і функції органів дихання, з'ясувати механізм голосоутворення.

 

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя.

  •         Дихання – це сукупність процесів, внаслідок яких відбувається поглинання організмом кисню і виділення з нього вуглекислого газу.

Дихальний процес безперервний. Він поділяється на три фази:

  • зовнішнє дихання – надходження кисню з повітря в капіляри легень та обмін газів між повітрям і кров'ю;
  • транспортування газів кров'ю до клітин та виділення вуглекислого газу з клітин;
  • тканинне або внутрішнє дихання – засвоєння кисню клітинами.

(Запис термінів у зошит).

  •         Порушення однієї з цих фаз призводить до серйозного до серйозного розладу процесу в цілому.

Давайте здійснимо подорож у систему органів дихання, дізнаємось як побудований кожний орган та які функції виконує.

Розповідь-бесіда.

(Використання таблиці, малюнків підручника).

  •         Дихання людини забезпечує дихальна система, що складається з повітроносних шляхів (носової порожнини, носоглотки, глотки, гортані, трахеї, бронхів) та легень.
  •         Носова порожнина поділяється кістково-хрящовою перегородкою на 2 половини: ліву і праву. У кожній з них є три звивисті ходи: верхній, середній та нижній. До нижнього носового худу відкривається носослізний канал, у слизовій оболонці верхнього носового ходу є рецептори нюхового аналізатора, які сприймають запахи. Стінки порожнини носа вкриті слизовою оболонкою з миготливим епітелієм.
  •         Війки епітелію, рухаючись затримують пил і мікроорганізми, які осідають, виконуючи захисну функцію.

Повітря, яке людина вдихає, у носовій порожнині зігрівається або охолоджується кров'ю, що тече по густій сітці кровоносних капілярів.

Слизова оболонка містить залози, які виділяють слиз, який зволожує повітря і стінки порожнини носа, затримує і знижує життєдіяльність хвороботворних бактерій. Слиз безперервно виділяється з носової порожнини.

  •         Ось чому краще дихати носом, а не ротом, тоді менша небезпека застудитися чи наковтатися пилюки.
  •         Повітря, пройшовши носову порожнину, потрапляє до носоглотки, що розташована між носовою порожниною і глоткою, у якій є скупчення лімфатичних вузлів – мигдаликів, що служать захисним бар'єром дихальних шляхів.
  •         Зверніть увагу на мал. підручника.
  •         Із носоглотки повітря потрапляє у глотку, в якій перехрещуються дихальні і травні шляхи. Від глотки починаються дві трубки: дихальна – гортань та травна – стравохід, розміщені позаду гортані.


Навчальна ситуація.

  •         Подумайте і скажіть: «Чому під час споживання їжі їжа не потрапляє у гортань?»
  •         Тому що вхід до гортані при ковтанні їжі закривається маленькою заслінкою – надгортанним хрящем. Завдяки цьому їжа потрапляє у стравохід, а повітря в гортань.

Пам'ятайте! Під час споживання їжі не слід розмовляти, сміятися чи різко повертатися, це може спричинити попадання їжі в гортань, що призводить до нещасних випадків.

  •         Гортань розташована на передній частині шиї. Має лійкоподібну форму, прикріплена зверху до під'язикової кістки, а знизу переходить у трахею. Зовні частину гортані видно як виступ, що називають кадиком. У чоловіків він випнутий і досить помітний. Основу гортані утворюють кілечка хрящів. Найбільший з них – щитоподібний хрящ. Його легко знайти у себе на шиї. Між щитоподібним і черпакуватим хрящами натягнуті голосові зв'язки, між якими знаходиться голосова щілина.

(Використання моделі гортані).

  •         Гортань не тільки повітроносний орган, а й орган утворення голосу, звукової мови. Поперек гортані натягнуті голосові зв'язки, що складаються з еластичних пружних волокон. Між голосовими зв'язками є голосова щілина. Натяг голосових зв'язок змінюється завдяки скороченню або розслабленню прикріплених до них м'язів. При цьому голосова щілина може звужуватися або розширюватися.
  •         Голос утворюється тоді, коли повітря, яке вдихається, проходить крізь голосову щілину, яка при цьому звужується, а голосові зв'язки починають коливатися і виникає звук.

Коли людина мовчить, то голосові зв'язки розходяться і голосова щілина має вигляд рівнобедреного трикутника.

(Запис термінів у зошит).

  •         Висота голосу залежить від довжини голосових зв'язок. Чим коротші голосові зв'язки, тим більша частота їхніх коливань і голос вищий. У жінок голосові зв'язки коротші, тому жіночий голос завжди вищий. Голосом людина може передати свої почуття і настрій: радість і гнів, ласку і погрозу, ніжність і насмішку.
  •         По голосу ми можемо судити про психічний стан людини, його поведінку у різних ситуаціях.
  •         Кажуть, що колись до Сократа привели людину, про яку він повинен був сказати свою думку. Мудрець довго дивився на нього, а потім вигукнув: «Та кажи ж ти, нарешті, щоб я міг тебе бачити!»

Робота за підручником.

Завдання:

  •         Прочитайте 2 абзац стор.143 підручника і дайте відповідь на питання:
    1.      Які органи беруть участь в утворенні голосу й мови?
    2.      Де знаходяться спеціальні центри мови?
  •         Запишіть відповідь у зошити.

Перевірка завдання.

  •         Гортань переходить у трахею. Трахея розташована у грудній клітці, починається на рівні 6-7 шийних хребців, спереду від стравоходу. Це дихальна трубка довжиною 10-12 см., яка складається з 16-20 хрящових півкілець, з'єднаних між собою зв'язками. Задня стінка трахеї утворена сполучною тканиною, в якій містяться непосмуговані м'язові волокна. Така будова трахеї не заважає проходженню їжі по стравоходу та повітря до легень. Внутрішня поверхня трахеї вистелена війчастим епітелієм. На рівні п'ятого грудного хребця трахея поділяється на два бронхи: лівий і правий.
  •         Бронхи складаються з 6-12 хрящових півкілець, які запобігають закриттю їхнього просвіту. Бронхи входять в праву і ліву легені. Бронх, що входить в праву легеню, поділяють на три гілки, в ліву – на 2. У кожній легені гілки багаторазово діляться, утворюючи бронхіальне дерево. Найтонші бронхи називають бронхіолами. Вони закінчуються альвеолярними мішечками, стінки яких утворені легеневими пухирцями - альвеолами. Діаметр альвеол – 0,2 – 0,3 мм. Кожен пухирець з середини заповнений повітрям. Вони густо обметені капілярами малого кола кровообігу.
  •         Отже, газообмін відбувається крізь дуже тоненьку перегородку, яка складається з двох шарів клітин: стінки капіляра і стінки альвеоли.
  •         Легені – великі парні органи. Ліва і права легені займають майже всю грудну порожнину. Права - більша, складається з 3-х часток, ліва – з двох. На внутрішній поверхні легень знаходяться бронхи, легеневі артерії, вени і лімфатичні судини. Зовні кожна легеня вкрита тоненькою щільною оболонкою – легеневою плеврою, яка зростається з повітроносною тканиною легені. Легенева плевра не перериваючись переходить на внутрішню поверхню грудної клітки, зростається зі стінками грудної порожнини, утворюючи зовнішню плевру. Між ними є щілина – порожнина плеври, яка заповнена плевральною рідиною, яка зменшує під час дихальних рухів тертя легень об стінки грудної порожнини. Все це сприяє рухові легень під час вдиху. У порожнині плеври тиск на 6-9 мм. рт. ст. нижчий від атмосферного.

 

V. Закріплення знань учнів.

1. Самостійна робота за підручником – заповнити таблицю у зошиті «Будова і функції органів дихання».

2. Перевірка завдання – робота учнів біля дошки за таблицею.

3. Загадки

(Робота з термінами).

  •         Опишу вам органи я.

Вони всі – дружня сім'я.

Хто зуміє їх відгадати –

Той знання буде гарні мати.

1. Його дорога – гарні луки,

В яких вітерець шугає,

Тепло і холод там буває,

Непроханих гостей він виганяє,

Із ротом змагається –

Та завжди перемагає! (Ніс)

  1. Цікаве дерево в нас є –

Дві гілки вниз росте.

Вершини крони-пухирці.

Вони, як повні гаманці! (Бронхи, альвеоли)

  1. А ще там лієчка є,

Що звуки видає,

Коли сумні, коли веселі,

Залежить від головної оселі. (Гортань)

  1. Перехід – частину сходинок має,

По іншій – їжа з'їжджає. (Трахея, стравохід)

  1. Дві хатинки, в яких є 2 деревинки,

Нерви й судинки,

Навколо ставочок,

За ним – огорожа,

І все це хороша сторожа! (Легені, плевральна рідина, плевра)

6. Дві струни – у мові завжди на поготові!

Творимо ласку, творим погрозу,

Але боїмося крику, морозу! (Голосові зв'язки)

4. Цікаві повідомлення учнів про органи дихання.

VI. Підсумок уроку. Завдання додому.

  •         Про що ви дізнались на уроці?
  •         Що сподобалось?
  •         Молодці! Гарно працювали на уроці. Працьовиті учні:

Знаючі учні:

Творчі:

Активні:

Домашнє завдання – § 33, 34.

  •         Закінчити урок я хочу словами стародавніх греків: «Пізнай себе». Цей мудрий заповіт для усіх, хто турбується про своє здоров'я, хоче жити довго і щасливо.
doc
До підручника
Біологія 8 клас (Матяш Н.Ю., Остапченко Л.І., Пасічніченко О.М., Балан П.Г.)
Додано
26 липня
Переглядів
117
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку