Урок "Значення води і водних розчинів у природі та житті людини"

Урок на тему: «Значення води і водних розчинів у природі та житті людини.»

Цілі уроку:

дидактична: формувати систему знань про роль та колообіг води у природі; розширити знання учнів про воду та її значення;

розвивальна: удосконалювати вміння отримувати необхідну інформацію; розширити поняття про воду як розчинник, про розчиненість речовин та значення водних розчинів у природі;

виховна: сприяти вихованню інтересу до предмета, виховувати повагу до думки товариша, дбайливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований.

Форми й методи роботи: робота в групах, парах, індивідуальна, самооцінювання, взаємооцінювання, проблемне питання, «Есе», «Знайома – незнайомка», «Бліцтурнір», «Гронування», «Цікаві факти», «Так – ні», «Чарівний конверт», «Діаграма Вена», «Продовж фразу».

Засоби навчання: періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва, роздатковий матеріал.

Хід уроку.

І. Організаційна частина.

Епіграф до уроку:

Ніщо так людину не вчить, як досвід

                                                                                             А.С. Макаренко

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вогонь – біда і вода – біда,

А без вогню  і без води ще більша біда.

Тиха вода людей топить,

А швидка тільки лякає.

                                                                        Прислів’я.

Учитель.Індивідуальна робота. «Есе». Висловіть свої міркування…

       Коли під час вікторини на шкільному вечорі цікавої хімії було поставлене питання, до якого класу речовин можна віднести воду, Дмитро не витримав і з піднятою рукою кинувся до сцени.

- Я відповім! Дозволите мені відповісти! - благав він дев’ятикласника Бориса, що керував вікториною.

- А чи відповіси? - запитав здивований Борис.

- Невже сумніваєшся? - образився Дмитро і, повернузшись до залу, відчеканив, як  відповідав на уроках хімії: - Вода складається з двох елементів, один із яких – кисень. Отже, вона може бути віднесена тільки до класу оксидів.

- Правильно! Молодець, Дмитре! - закричали і дружно зааплодували семикласники.

- Правильно, та не зовсім, - відповів їм дев’ятикласник Микола, що піднявся на сцену.

- Вода може бути віднесена і до класу основ.

- Не знаєш хіба, що основи - гідрати оксидів металів!? - викликнув у відповідь йому  хтось з восьмикласників.

- Не в цьому його помилка, - заявила дев’ятикласниця Люба, що замінила Миколу на сцені.

- Справа в тім, що воду можна віднести і до кислот.

- До кислот?! - знову не витримав Дмитро. - Яка ж це кислота, якщо вона анітрохи не кисла? Ти, Люба, мабуть, ніколи воду на смак не пробувала? - запитав він під дружний сміх і оплески семикласників, підтриманих і восьмикласниками.

- Друзі! - заблагав Борис, коли йому, нарешті, вдалося притінити шум від суперечок, що розпалилися в залі, між прихильниками Дмитра, Миколи і Люби.

- Так сперечатися не годиться і ми ні до чого не домовимося. Бажаючих викласти свою думку з питання, чи є вода тільки оксидом і чи можна відносити її одночасно і до основ і кислот, прошу піднести руку.

Учитель. А як би ви відповіли на це питання?

Відповідь. Вода – гідроген оксид, як правильно відповів Дмитро, належить до класу оксидів. Але і Люба не без підстав віднесла воду до класу кислот, тому що при дисоціації води утворюється позитивно заряджений йон гідрогену і не утворюються інші позитивно заряджені йони (катіони). За таким же правилом Микола відніс воду до класу основ: при дисоціації води утворюється негативно заряджена гідроксильна група (аніон), а інших аніонів не утворюється.

Учитель. Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати воду. Ви правильно дали відповідь на запитання, пригадавши йони, які входять до складу води. Тому в нас сьогодні на уроці буде дві команди. Перша команда буде мати назву «Катіон», а друга команда – «Аніон». Як Ви вже зауважили, що катіони – це позитивно заряджені частинки, а аніони – негативно заряджені частинки, тому для команди «Катіон» завдання впродовж уроку отримати за правильні відповіді якнайбільшу кількість «+», а для команди «Аніон» завдання впродовж уроку отримати за правильні відповіді якнайбільшу кількість «-».

 Кросворд «Знайома – незнайомка». Робота в парах.

Оцінювання: кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

Відгадавши кросворд ми дізнаємося, який оксид є найпоширенішим на Землі.

1.Найлегший газ (водень).

2.Сполуки, які утворюються під час спалювання чи окиснення (оксиди).

3.Один з агрегатних станів речовини (рідина).

4.Найдрібніша, хімічно неподільна частинка речовини (атом)

Центральне слово кросворда – вода. Як називається оболонка Землі, яка складається з води? Скільки відсотків становить вода у світі?

 

 

1
2
3
	4

 

Ти знаєш, водень – газ дрібненький,

А з киснем ти його з’єднаєш –

Улітку пройде дощ тепленький,

Тумани вранішні згадаєш,

А взимку снігові пухкому

Радіє дуже дітвора.

І всі ми дуже добре знаєм,

Що все це – тільки лиш вода.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель. «Бліцтурнір». Робота в групах.

Питання ставимо по черзі кожній команді, у разі неправильної відповіді право одержати додатковий бал одержує друга команда, за умови правильної відповіді на питання.

Оцінювання: кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

1.Речовини, які розчиняються у воді, назива­ють... .(Розчинними)

2.Речовини, які не розчиняються у воді, назива­ють... (Нерозчинними)

3.Вода в розчині-називається... (Розчинником)

4.Речовина в розчині називається... (Розчиненою речовиною)

5.Компоненти суміші в розчині не видно, тому розчин є сумішшю...

   (Однорідною)

6.Якщо кількість речовини в розчині незначна, то розчин називають...

(Розбавленим)

7.Якщо речовина у воді вже не розчиняється, то розчин називають...

   (Насиченим)

8.Щоби приготувати розчин, треба відміряти... (Кількість води й розчиненої

   речовини)

9.Воду можна відміряти з допомогою... (Мірного посуду)

10.Природним концентрованим розчином є... (Морська вода)

Учитель. Індивідуальна робота. «Гронування».

Оцінювання: кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

Учитель. З яким словом асоціюється слово «Вода»? Учні по черзі називають слова і пояснюють свій вибір. На дошці малюється схема у вигляді грона винограду.

Випереджувальне завдання (повідомлення учнів). Індивідуальна робота.

Оцінювання: кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

«Цікаві факти»

1.Об'єм води у Світовому океані — 1370 млн км³.

2.3/4 поверхні планети Земля — вода.

3.За 1 хвилину Сонце випаровує 1 млрд тонн води.

4.На виробництво 1 тонни паперу — 900 м³ води.

5.Витрата води на одну людину за добу — 100 л.

6.В 1 л води за 20 °С розчиняється 2 кг цукру, 400 г солі.

7.Води Світового океану оновлюються за 3000 років.

Учитель. Проблемні питання.

- Яка роль колообігу води у природі?

- Яке значення водних розчинів у природі?

- Яку роль відіграє вода в життєдіяльності людини?

ІV. Поглиблення й засвоєння знань.

Загальні запаси води станов­лять 1386 млн км³. 3 них 97,5 % — солона або мінералізована вода. Прісна вода становить 2,5 % від загальних запасів, з яких 71 % при­падає на льодовики та сніговий покрив (переважно в Антарктиді). Дефіцит прісної води відчуваєть­ся на 60 % поверхні суходолу (більше 40 країн розташовані в азійських, а також посушливих регіонах). Дефіцит питної води на початок XXI ст. сягнув 120— 150 млрд м³ на рік. На країни Близького Сходу припадає 76 % виробництва опрісненої води у світі, зокрема, Саудівська Аравія виробляє 25 % опрісненої води від світового об’єму.

       Вода в природі постійно рухається, здійснюючи колообіг. Його рушійною силою є Сон­це, а головним джерелом води — Світо­вий океан. Майже чверть усієї сонячної енергії витрачається на випаровування води з поверхні водойм. Близько 2/3 ат­мосферної води повертається у вигляді опадів знову у Світовий океан, а 1/3 ви­падає на сушу. Ця вода поповнює льодо­вики, ріки й озера. У свою чергу, поверх­неві води знову стікають у моря й океани. Вода, що зволожує ґрунт, всмоктується корінням рослин. Разом з водою рослини одержують розчинні поживні речовини. В рослинах вода піднімається по стеблах і у вигляді пари надходить в атмосфе­ру через листя, і все повторюється знову. Колообіг води — винятково важливий процес. Він забезпечує сушу прісною во­дою, яка постійно оновлюється. Заміна води в річках відбувається в середньому 30 разів на рік, тобто кожні 12 діб. Воло­га, яка міститься в ґрунті, оновлюється за 1 рік. Води проточних озер повністю об­мінюються за десятки років, а непроточних — за 200—300 років. Води Світового океану оновлюються в середньому за 3000 років.

  Наведені дані дають уявлення про те, як багато часу потрібно для самоочи­щення водойм. Тому проблема охорони водних ресурсів від забруднення — це державна проблема. На підприємствах будують очисні споруди, аби забруднена вода не потрапляла у природні водойми. Розчинні у воді відходи вилучають і на­магаються переробляти, а очищену воду знову використовують на тому самому виробництві (замкнений цикл водопос­тачання).

 В Україні прийнято Закон про охоро­ну й раціональне використання природ­них ресурсів, у тім числі й водних. Від кожного з нас залежить чистота природних водойм.

    Значення води.

      Позитивне значення: вода — важлива сировина для хімічної промисловості (одержання вод­ню); є розчинником (одержання розчинів хімічних речовин); по­трібна для добування хімічних ре­човин (наприклад, основ, а також нітрогеновмісних мінеральних добрив) та для зрошення полів (для вирощування тонни пше­ниці використовується близько 1500 т води, а для 1 т бавовнику— 10000 т води).

     Негативне значен­ня: заливає посіви сільськогос­подарських культур; утворює яри, вимиває рослини; заболо­чує грунти; спричиняє стихійні лиха; розмиває шляхи і змиває мости; сприяє корозії, псує гігроскопічні мінеральні добри­ва, ушкоджує дерев’яні будівлі; вологе повітря завдає шкоди здо­ров’ю людини.

Вода має велике значення у промисловості, вона не­одмінний компонент практично всіх технологічних про­цесів. На виробництво 1 т сталі, наприклад, витрачається 300 м³ води, 1 т паперу — 900 м³, 1т хімічного волокна — понад 2000 м³.

  Вода має велике значення в житті рослин, тварин і людини. Взагалі без води неможливе існування живих ор­ганізмів. У всякому організмі вода є середовищем, в якому відбуваються хімічні процеси, що забезпечують життєдіяльність організму, і сама вода бере участь у ба­гатьох біохімічних реакціях. Відомо, що масова частка во­ди в організмі людини становить 65 %. Багато води потрібно для сільського господарства. Одна рослина со­няшника потребує за літо до 300 л води. На вирощування 1 т картоплі необхідно 100 м³, а 1 т зерна — 1000 м води. Кожна сільськогосподарська культура за вегетаційний період споживає 4-5 тис. м³ води на гектар.

    Ще більше води витрачається у промисловості, на транспорті, у будівництві. Воду використовують для ме­ханічного видалення домішок, як розчинник, як сировину. Особливо багато води потребують хімічна промисловість, металургійні підприємства, текстильні фабрики, цукрові і крохмале-патокові заводи.

Велике значення має вода у побуті. Кожна доросла лю­дина щоденно споживає з їжею майже 2 л води. Значно більше вона витрачає її на побутові потреби. У великих містах взагалі витрати води становлять близько 100 л на людину щодоби. Не дивно, що загальний об’єм водовитрачання в Україні з урахуванням втрат досягає 30 км³ на рік, що становить 60 % всього стоку її річок.

       Прогнозовані ресурси пит­ної води в Україні

   Основні джерела прісної води на території України — річки Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай з при­токами, а також малі річки пів­нічного узбережжя Чорного та Азовського морів. Прогнозовані ресурси підземних вод питної якості розподілені на території України вкрай нерівномірно і становлять 22,5 млрд км³ на рік (61,7 млн км³ на добу). Водозабір підземних воду складі прогнозних ресурсів становить 21 %, що свідчить про можливість їх шир­шого використання у багатьох об­ластях. В Україні збудовано 1087 водосховищ загальним об’ємом понад 55 млрд км³, 7 великих ка­налів довжиною близько 2 тис км з подачею на них понад 1000 км³ води за секунду, 10 великих водо­водів, по яких вода надходить у маловодні регіони України.

       Пам’ять води

   Відкриття пам’яті води зроби­ли швейцарські вчені. На березі Женевського озера вони розчини­ли у воді декілька молекул солі. На іншому березі зафіксували па­м’ять про сіль спеціальними при­ладами. Вода біля берегів зберегла цю пам’ять у всьому об’ємі. І те­пер, через стільки років вода па­м’ятає.

   Біологи довели, що вода не лише живить організм, а ще й роз­носить інформацію. Через неї органи тіла отримують сигнали про стан кожного з них.

   Існування «живої» і «мертвої» води демонстрував академік Н. Ма­каров. У літрову банку помістили склянку з напівпровідникової ке­раміки і два електроди — один у склянці, інший між нею та банкою. Вода, яку налили у банку, при підключенні постійного струму стала розшаровуватись. Та вода, що містилась у склянці, є «мерт­вою», а та, що була у банці — «жи­вою». Саме вона несе інформа­цію про протікання життєвих про­цесів.

   Унікальні властивості води підтвердили азербайджанські вчені, які висадили помідори та баклажани на засолені грунти. Спостерігачі чекали загибелі вро­жаю. Учені почали поливати рос­лини солоною каспійською во­дою! Проте врожай, на диво усім, був удвічі більший від звичайного. А засоленість грунтів зменшилася на 30 %. Секрет у тому, що морсь­ка поливна вода пройшла оброб­ку в магнітному полі.

    Медики відзначають, що на­магнічена вода позитивно впли­ває на людину, знижуючи вміст холестерину у крові й печінці, сприяє розчиненню каміння в нирках. А обробка терапевтичним звуком сприяє появі частотно-активованої води. Така вода коригує гормональні, вегетативні та алергічні хвороби, допомагає при астмі, інфекціях, депресіях, хворо­бах печінки і жовчного міхура, за­хворюваннях серця та кровообігу. Лазерне опромінення води по­силює її антибактеріальну дію і впливає на ріст організмів.

        Властивості «важкої» води

«Важка» вода замерзає при 3,82 °С, кипить при 101,42 °С, і при 20 °С має густину 1,1059 г/см³. Температура максимальної гус­тини становить -11,6 °С. Швид­кості випаровування «важкої» і звичайної води відносяться як 0,65:1. Солі у «важкій» воді розчи­няються гірше, ніж у звичайній. «Важка» вода нежиттєдайна, згуб­но діє на флору і фауну. «Важкої» води на Землі — 0,02 % від усієї маси води. «Важка» вода може бути використана як упо­вільнювач нейтронів у реакторах, де виробляється плутоній. Людині давали випити розведену «важку» воду, при цьому було встановлено, що молекула води, потрапивши до людського організму, перебуває у ньому в середньому 14 днів.

Фізкультхвилинка.

Крапля в подорож зібралась,

У валізу речі склала.

Сіла в дощовий експрес

Й без зупинки із небес

Полетіла до Землі.

Її рідні прийняли,

У воді її зустріли,

Танцювали і раділи.

А як крапля накупалась,

Знов у подорож зібралась.

Сонечко згори пригріло,

В паропотяг крапля сіла

І додому попливла,

Вдома справа вже була.

(Руки у замок, долонями назовні, потягнутися. Кисті рук до плечей, колові почергові рухи плечима. Стрибки на місці з обертанням на 360°. Руки на поясі, колові рухи тазом. Руки на поясі, стрибки на місці на одній нозі. Імітація рухів плавця (“Млин ”). Почергово плечі вверх-вниз, руки прямі. Руки розслаблені, потрусити пальцями. Напівприсід, гребкові рухи руками. Стати рівно, руки на пояс.)

V. Закріплення знань.

Учитель. Індивідуальна робота.

«Так – ні». Позначте знаком «+» правильні твердження. (Учні перевіряють роботи один в одного). Взаємоперевірка.

Оцінювання: кожна правильна відповідь оцінюється в 0,5 бала.

1.Усі речовини добре розчиняються у воді.

2.У разі підвищення температури розчинність речовин збільшується.

3.Вода, цукор, пісок добре розчиняються у воді.

4.Крейда, сода питна, пісок у воді не розчиня­ються.

5.Щоби швидше розчинити сіль, її треба подріб­нити.

6.Щоби швидше розчинити цукор, воду треба нагріти.

7.Питна вода блакитного кольору, кисла на смак.

8.Вода дуже добре стискується.

9.Речовина, яка розчиняється у воді, називаєть­ся розчинником.

10.Газоподібні речовини у воді не розчиняються.

Учитель. Робота в групах.

«Чарівний конверт» . Відгадайте загадки.

Оцінювання: кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

1.Тече, тече — не витече, біжить, біжить — не вибіжить. (Річка.)

2.Уперед ішла — ключі знайшла, місяць уздрів, сонце вкрало. (Роса.)

3.Летить орлиця по синьому небу, крила розкри­ла, сонце закрила. (Хмара.)

4.Стоїть корито, повне води налито. (Ставок.)

5.Скатертина біла увесь світ накрила. (Сніг.)

6.Мене просять, ждуть, а покажуся — ховатися почнуть. (Дощ.)

7.Без крил летять, без ніг біжать, без вітрил пли­вуть. (Хмари.)

8.Узимку горою, а літом водою. (Сніг.)

9.Сидить дід за подушками і стріляє галушками. (Град.)

10.«Що це? Що це?—всі кричать. — Білі мухи он летять». (Сніг.)

11.Що росте догори коренем? (Бурулька.)

12.Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить. (Ріка.)

 Учитель. Робота в групах. «Діаграма Вена».

Для групи «Катіон» назвати позитивне значення води, для групи «Аніон» - негативне значення води. А разом з учителем узагальнюємо значення води і водних розчинів у природі та житті людини.

 

Позитивне	Значення води	Негативне
1.вода — важлива сировина для хімічної промисловості (одержання вод­ню); 2.є розчинником (одержання розчинів хімічних речовин); 3.по­трібна для добування хімічних ре­човин (наприклад, основ, а також нітрогеновмісних мінеральних добрив) 4.для зрошення полів.	У природі: 1. великий, або світовий,  колообіг; 2. малий, або океанічний, колообіг; 3. внутрішньоконтинентальний колообіг. У житті людини: 1. промисловість; 2.транспорт; 3.будівництво; 4.побут.	1.заливає посіви сільськогос­подарських культур; 2.утворює яри, вимиває рослини; 3.заболо­чує грунти; 4.спричиняє стихійні лиха; 5.розмиває шляхи і змиває мости; 6.сприяє корозії, псує гігроскопічні мінеральні добри­ва, ушкоджує дерев’яні будівлі; 7.вологе повітря завдає шкоди здо­ров’ю людини.

 

Оцінювання: кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

VІ. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання відповідей учнів.

Учитель. Ви сьогодні дуже гарно попрацювали: здобули нові знання. Спробуйте оцінити свою роботу на уроці, порахувавши кількість набраних «+» для групи «Катіон» та кількість набраних «-» для групи «Аніон» і продовживши фразу….

«Продовж фразу»

- Сьогодні на уроці я довідався (лась)…

- Було цікаво…

- Було складно…

- Я зрозумів (ла), що …

- Тепер я знаю, що …

- Мене здивувало …

- Урок дав мені для життя …

- Я відчув (ла), що …

- Я навчився (лася) …

VІІ. Домашнє завдання.

І рівень. Пояснити різницю між великим та малим колообігами води у природі.

ІІ рівень. Складіть структурологічну схему вмісту води у природі.

ІІІ рівень. Складіть структурологічну схему значення води.

ІV рівень.

Охарактеризуйте значення води і водних розчинів у природі та житті людини. Наведіть приклади.