Урок «Знайти своє покликання – це джерело щастя»

Про матеріал
Підготовка учнів до написання твору - роздуму на морально-етичну тему за листами Василя Сухомлинського
Перегляд файлу

Тема уроку:

Розвиток мовлення. Підготовка до написання твору-роздуму в публіцистичному стилі на морально-етичну тему «Знайти своє покликання – це джерело щастя» (за листами В.Сухомлинського)

Мета уроку:

удосконалювати вміння написання творів на морально-етичну тему: переконати учнів в тому, що працювати за покликанням, приносити користь іншим – це джерело людського щастя, розвивати мовлення учнів, творчу уяву, ораторські здібності, виховувати в учнів повагу до людей, які примножують духовні та матеріальні багатства України.

Тип уроку:

урок критичного мислення

Метод:

дослідження, бесіда

Обладнання:

портрет В.О.Сухомлинського, вислів Т.Мединського: «Листи до сина» В.Сухомлинського – документ епохи» , виставка книг В.Сухомлинського: «Батьківська педагогіка», «Серце віддаю дітям», «Листи до сина». Книги про В.Сухомлинського:  Іван Цюпа «Добротворець», Спогади про Сухомлинського (збірник). Вислів В.Сухомлинського

«Знайти своє покликання – це джерело щастя», грамзапис Й.Баха «Прилюдія»(Токката).

Саморобна таблиця. Схема побудови роздуму-доведення.

Епіграф до уроку:

«Справжня людина створюється тільки працею»

В.О.Сухомлинський

Хід уроку

1.Етап емоційної орієнтації.

Звучить лірична мелодія.

Учитель запалює свічку, яка стоїть біля портрета В.О.Сухомлинського. На фоні мелодії звучать слова вчителя:

Щоб до кінця тебе відкрить, збагнуть,

Вогнем свічі в цей день благословенний

Він відкрива глибинну вашу суть,

Яку дочасно промені ховають.

Вогонь лякає темні сили зла,

А образи перед свічками сяють.

Сьогодні світ доброти, щирості й любові освітлює образ В.О.Сухомлинського – талановитого вчителя, керівника, Педагога з великої літери. Від учителя до директора Павлиської школи, якій віддав 22 роки свого життя, - ось така непроста життєва дорога людини великого серця й розуму.

Живе його вчення, живуть його книги, усі без винятку його твори – золоті розсипи вистражданих, рекомендації. Учні, батьки, учителі знаходять у його творах відповіді на найбільш хвилюючі питання, які перед нами ставить реальність сьогодні й саме життя.

ІІ. Розминка

«Людина, повторював сам педагог, - народжується на світ не для того, щоб зн6икнути безвісною пилинкою, людина народжується,щоб лишити по собі слід вічний». Багато висловів педагога містять глибокий зміст і стали дійсно крилатими.

«Ланцюжок»

Учні розповідають крилаті вислови В.О.Сухомлинського.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

В.Сухомлинський був не тільки великим  знавцем батьківської педагогіки, він сам був прекрасним сином своїх батьків. Як боляче він переносив розлуку з рідною домівкою, коли доля повела його фронтовими дорогами Великої Вітчизняної війни. Якими довгожданними й дорогими були листи, які отримувала мати з фронту від свого Василечка. І тут мимоволі згадується вірш «Листи до матері» Василя Василишка. Рядками цієї поезії ніби промовляє мати Василя Олек Андровича:

То нічого, синочку,

Що в листі три рядочки,

Що до мами багато

Ти не встиг написати.

Я твої три рядочки

По чотири разочки

Буду, рідний, читати –

І їх буде… багато.

Листи – це не просто аркуш паперу.

Це пам’ять, це сторінки життя.

ІV. Оголошення теми уроку.

Бесіда за епіграфом.

Мету визначте самі, використовуючи таблицю, яку ви повинні заповнити й озвучити.

Що знаємо з теми?Про що хочемо дізнатися?Про що дізналися?

Епістолярна спадщина багатьох видатних людей стає надбання усього народу. Так і «Листи до сина» В.Сухомлинського стали, за слова Г.Мединського документам епохи. Бо саме у них іде мова про ті проблеми, які зараз хвилюють вас: яку професію обрати.

Автор закликає молодь бачити в праці на благо Батьківщини зміст і мету свого життя.

Лист. Термінологічна довідка (повідомлення учнів)

Тож шляхом вибору тез з кожного листа ми доводимо істинність або хибність думки. До слова запрошую дослідників-мовознавців, психологів.

Отже, слово першій групі.

Випереджально-пошукові-дослідницькі завдання (диференційовані).

Учні аналізують зміст першого листа. Називають тези, у процесі дискусії та порад доводять їх, роблять висновки.

Покликання. Термінологічна довідка.

 Наскрізною лінією першого листа педагога-гуманіста до сина проходить ідея виховання любові та пошани до праці. “Корінь наш, – наголошував педагог, – трудовий народ, земля, хліб святий” [418, арк. 2]. Беручи до уваги великий словниковий склад мови, на перше місце мудрий педагог ставив “народ, працю і хліб” [418, арк. 2].

      І це не дарма, бо Сергій у своєму листі від 03.09.1963 р. розповів йому про майбутню працю в колгоспі, до якого всіх студентів-першокурсників було відправлено на місяць (Див. додаток В) [451, арк. 1].

      Перший лист В. Сухомлинського до сина умовно можна назвати “Гімном праці”: “Народ, праця, хліб – це три корені, на яких тримається наша держава. Це – сама суть нашого ладу. І ці корені переплелися між собою так міцно, що ні розірвати їх, ні роз’єднати не можна. Хто не знає, що таке хліб і праця, той перестає бути сином свого народу. Той утрачає кращі духовні якості народні, стає відщепенцем, безликою істотою, невартою поваги. Хто забуває, що таке праця. Піт і втома, той припиняє цінувати хліб. Який би з трьох могутніх коренів не був пошкоджений у людини, вона перестає бути справжньою людиною, у неї з’являється всередині гнилизна, червоточинка” [418, арк. 2].

      Ви тільки вдумайтесь у зміст цього листа! З якою пошаною пише В. Сухомлинський про трудівників села. Які слова він добирає. У цьому листі, чітко простежується висока громадянська позиція справжнього патріота України, для якого народ і праця, хліб стають святинями. Батько прагне прищепити синові шанобливе ставлення до “Людини-праці”. Він возвеличує цю “Людину”, робить її взірцем, який треба наслідувати.

      Читаючи листа, відчуваєш його глибоку сокровенність і цілющу силу духа автора, який розуміє, що таке невтомна праця. 

 

Щоб зрозуміти, яку музикою виховував В.Сухомлинський дітей, хочу запропонувати послухати уривки з мелодії Баха «Токкато» й подумати, чи сприяє класична музика вихованню у людини певних рис характеру та вдачі? (відповіді учнів)

Перед нами постає В.Сухомлинський не тільки як пропагандист педагогічних знань, а й як відомий сім’янин, батько дітей, які отримали справжнє сімейне виховання, громадянську зрілість. Своїй дочці він допоміг утвердитися в своєму покликанні, а сину закінчити Київський університет імені Т.Шевченка.

Отже, проблема покликання є хвилюючої в усі часи для всіх поколінь.

Слово другій групі.

Випереджально-пошукові-дослідницькі завдання (диференційовані).

Учні аналізують зміст другого й п’ятого листів. Називають тези, у процесі дискусії та порад доводять їх, роблять висновки.

 

 

Тези:

Знайти своє покликання, утвердитися в ньому – це джерело щастя.

Людина - господар свого покликання.

Праця й людина – найголовніше.

Тільки через труд лежить шлях до мудрості, творчості, науки.

 Виховання може бути розумним тільки тоді, коли воно базується на задатках, даних природою
Бачення межі невичерпної людської душі – це і є майстерність виховання.
Тільки через труд лежить шлях до мудрості, творчості, науки.
Ніколи не гребуй самою простою, самою чорною, грязною працею – з неї починається творчість.

Прочитавши й проаналізувавши листи педагога, який висновок ви можете зробити?

Метод «Прес»

V. Рефлексія.

Чи допомогли вам «Листи до сина» В.Сухомлинського зрозуміти роль покликання в житті людини?

Ту животрепетну тему людського покликання можна було б продовжити й далі,наводячи приклади й доведення, але кожен повинен починати із себе.

Про яку професію ви мрієте?

Чи ви вибрали її за покликом свого серця?

Чи розповідали вам батьки про  те, як вони утверджували своє покликання?

Запишіть у таблицю про те, що хотіли дізнатися на уроці, про що дізналися.

VІ. Підсумок уроку.

Вибір професії – друге народження людини. Адже від того, наскільки правильно зроблено вибір професії, залежить суспільна цінність людини , її радість і щастя. Український педагог і психолог говорив: «Якщо ви вдало виберете працю й укладете в неї душу, то щастя саме вас знайде».

Кажуть, що майстром вважається той, хто знайшов своє покликання у праці. Ким би ви не стали, пам’ятайте: ви завжди повинні бути людьми працьовитими, чесними, чуйними до чужого горя. Хочеться бачити вас щасливими, із благородною душею, високим почуттям громадського обов’язку.

VІІ. Домашнє завдання.

На основі власних роздумів підготуватися до написання твору в публіцистичному стилі на морально-етичну тему «Праця за покликанням: це щастя чи ні?».

docx
Додано
21 серпня
Переглядів
193
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку