Урок. Зображення на топографічних кресленнях

  Тема уроку: Зображення на топографічних кресленнях.

Мета уроку: освітня:   ознайомити учнів з призначенням та основами топографічного креслення,

                               виховна: виховання   акуратності;

           розвитку: логічного та аналітичного  мислення, просторової уяви.

Обладнання та засоби навчання: підручники.

                                                                              ПЛАН  УРОКУ
1. Організаційна частина. (5.. хв)
1.1 Перевірка наявності учнів.
1.2 Перевірка готовності учнів до занять.
1.3     Актуалізація опорних знань учнів.  
1.4    Повідомлення теми та освітньої мети.
1.5    Перелік питань до розгляду.

 2. Формування нових знань. (25..хв; фр.)

4.Закріплення знань(5хв……)

5.Практична робота.

6.Підведення підсумків.

7.Домашнє завдання.

                                                                                 ХІД УРОКУ
1.Лекція вчителя.

  Призначення топографічних креслень.

     Людина живе на землі. Чи треба дивуватися з того, що вивчення землі, освоєнню її надр, поверхні і вод  здавна надається величезна увага! Багато століть назад народилися науки про Землю: геодезія, топографія, картографія і багато інших. Взаємний зв'язок цих наук вельми тісний, кожна з них украй важлива. Проте ближче за все до повсякденних потреб людства стоїть топографія - наука, що вивчає земну поверхню в геометричному відношенні, а також способи зображення Землі. Слово «топографія» відбулося від 2-х грецьких: «топос» - місце і «графо» - пишу.

 Найголовніша задача топографії – створення плоского зображення земної поверхні – плану або карти, а також топографічного опису місцевості, що зображується. Ці документи широко використовують для вирішення самих різних народногосподарських задач. Особливе місце топографія займає і у військовій справі. Військова топографія – це галузь військової науки, що вивчає тактичні властивості місцевості, організацію і методи топографічного забезпечення бойових дій військ. Військову топографію вважають одним з основних предметів військової освіти. Багато питань військової топографії, наприклад, орієнтування на місцевості при водінні військ, виробництво польових вимірювань при розвідці, тощо.
Під час забудови населених пунктів, прокладання доріг, залізниць, нафто- і газопроводів, на будівництві гідротехнічних споруд, заводів, аеропортів користуються топографічними кресленнями. На них зображують окремі невеликі ділянки земної поверхні.
Топографічні креслення містять відомості про рельєф місцевості, тобто про форму і розташування нерівностей окремих ділянок земної поверхні, про розміщення на місцевості лісових насаджень, водних систем, доріг, систем енергопостачання, населених пунктів тощо.
Методи зображення земної поверхні на кресленнях вивчає топографія — наука про геометрію земної поверхні. Дані про місцевість, які наносять на топографічних кресленнях, одержують на основі фотографування місцевості з повітря (з літака, дельтаплана тощо).
На основі топографічних креслень створюють географічні карти.

 Топографічні карти,як різновид географічних – це дуже цікаве, насичене багатим змістом креслення. Відомий мандрівник Семенов-ТяньШанській, порівнюючи її з описовим матеріалом, виказав наступну думку: «Карта важлива за текст, оскільки говорить нерідко набагато яскравіше, наглядніше і лаконічніше найкращого тексту». У справедливості цих слів не доводиться сумніватися. Кожний лист топографічної карти містить багатющий матеріал, на опис якого були б потрібно багато сторінок книжкового тексту. Карта – цей графічний опис місцевості. Подібно тому як з окремих букв складаються слова, а групи слів виражають думки, так і з окремих топографічних умовних знаків, розставлених у відповідному порядку, графічним шляхом створюється картина місцевості
Зображення на топографічних кресленнях. Земна поверхня має форму, близьку до еліпсоїда. Тому зображення ділянок земної поверхні на топографічних кресленнях потребує спеціальних методів, завдяки яким зменшується спотворення під час проеціювання кривої поверхні на площину.
Для побудови зображень на топографічних кресленнях користуються рівневою поверхнею Землі. Вона являє собою поверхню, яка збігається з поверхнею води в морях і океанах у спокійному їх стані. Рівнева поверхня перетинає поверхню Землі по берегових лініях. Положення будь-якої точки поверхні визначають за нормаллю до неї (точка А на рис).
Щоб зобразити невелику ділянку місцевості, обирають горизонтальну площину, проведену дотично до рівневої поверхні. Цю площину називають площиною нульового рівня.
Рельєф земної поверхні (підвищення і западини) на топографічних кресленнях зображують горизонталями або профілями, які являють собою перерізи ділянок місцевості горизонтальними площинами.
Для зображення рельєфу горизонталями поверхню місцевості умовно перетинають кількома паралельними площинами. Перша з цих площин повинна бути площиною нульового рівня Н0. Відстань між січними площинами називають висотою перерізу. Проекції ліній, по яких січні площини перетинають поверхню ділянки місцевості, і є горизонталями. На топографічних кресленнях горизонталі супроводжують числовими позначками, які вказують висоту точок цих ліній від рівневої поверхні.
Зверніть увагу на те, що за зовнішнім виглядом горизонталі пагорба і западини будуть однакові. Щоб уникнути цього, горизонталі доповнюють позначенням пониження поверхні у вигляді рисочок. Ці рисочки завжди спрямовані від горизонталі у бік пониження місцевості. На зображенні пагорбка їх проводять іззовні горизонталей (рис. а), а для западини — усередині (рис. б).
Масштаби топографічних креслень.
Масштаб топографічного креслення — це відношення довжини відрізка на ньому до довжини відрізка на місцевості. Його виражають відношенням чисел (як і на звичайних кресленнях), графічно і словесно.
Числовий масштаб — числове відображення масштабу топографічного креслення у вигляді дробу. Його чисельник дорівнює одиниці, а знаменник — число, яке показує, у скільки разів усі відстані на карті менші відповідних їм відстаней на місцевості. Числові масштаби для топографічних креслень мають значення від 1:200 до 1:1000000.
Відстань на місцевості в метрах або в кілометрах, яка відповідає 1 см креслення, називають величиною масштабі/. Наприклад, при масштабі креслення 1:25000 величина масштабу дорівнює 250 м або 0,25 км.
Лінійний масштаб — це графічне відображення числового масштабу. Його показують у вигляді відрізка, поділеного на рівні частини з написами, що визначають відстані на місцевості. Лінійний масштаб потрібний для вимірювання відстаней на кресленні без обчислень.
При словесному вираженні масштабу креслення масштаб 1 : 100000, наприклад, називають стотисячним, 1 : 500000 — п'ятсоттисячним тощо.

У мовні позначення на топографічних кресленнях

. Умовні знаки – це свого роду азбука. Без знання умовних знаків не можна читати карту, так само як не можна прочитати книгу, не знаючи букв. Основу змісту карти складають графічні умовні знаки. На додаток до них для якісної характеристики об'єктів застосовуються буквено-цифрові позначення. Велика частина графічних умовних знаків по своєму зображенню нагадують собою зовнішній вигляд місцевих предметів, що зображаються, що дозволяє нам порівняно легко запам'ятати їх. Умовні знаки постійно удосконалюються, але корінних вимірювань в їх зображенні і формі не відбувається. Більш того, в багатьох країнах зараз застосовуються майже однакові знаки. А це призводить до того, що азбука карт стає інтернаціональною. І якщо ми навчилися добре читати нашу карту, то після невеликої практики ми зможемо з успіхом користуватися будь-якою іноземною. До образотворчих властивостей умовних знаків відноситься і колір. Він додає карті наочність і дозволяє збагатити її зміст. Кольори, прийняті для деяких умовних знаків, відповідають забарвленню об'єктів, що зображуються. Так, лісові масиви, чагарники, сади і парки зображуються зеленим кольором; моря, річки, озера, колодязі, джерела, болота – синім; а елементи рельєфу – коричневим. Це – традиційні кольори, що застосовуються на картах всього світу. Інші кольори – бірюзовий, жовтий, оранжевий, червоний мають менше розповсюдженняУмовні знаки на топографічних кресленняхі використовують для показу місцезнаходження елементів місцевості на топографічних кресленнях .В читель демонструє топографічні знаки.

3. Закріплення знань. (5.хв;………..)
1. Про що можна дізнатись з топографічного креслення місцевості?
2. Яку поверхню називають рівневою поверхнею Землі?
3. Що таке площина нульового рівня?
4. Що таке горизонталь поверхні і як вона утворюється?
5. Чим відрізняються горизонталі пагорбка і западини?
6. Що називають масштабом топографічного креслення?

7.Для чого потрібні топографічні знаки?

4. Практична робота. (…..хв;……..….)
ЗАВДАННЯ
Прочитайте запропоноване вчителем топографічне креслення (додаток)ділянки місцевості.  Рекомендація вчителя. Дотримуйтесь  такого алгоритму в послідовності читання:
1) визначте масштаб креслення (числовий і лінійний — вони вказані під нижньою лінією рамки);
2) знайдіть за умовними позначеннями дороги, населені пункти;
3) відшукайте промислові споруди, мости;
4) визначте рослинний покрив місцевості: приблизну площу, породи дерев, наявність чагарників, городів і т. ін.;
5) встановіть наявність річок, озер, боліт;
6) визначте характер рельєфу місцевості: підвищення, западини, їх висоту чи глибину;
7) проаналізуйте зміну рельєфу місцевості у вказаному вчителем напрямі.

5. Підведення підсумку заняття. (10.. хв)
5.1    Аналіз помилок. Оцінювання роботи учнів.
5.2   Домашнє завдання: Вивчити основні топографічні знаки.

Дидактичний матеріал.Приклади топографічних знаків.

До практичної роботи