Урок "Зона степів України"

Зона степів України.

Мета:   сформувати в учнів загальне уявлення про природу зони степів; визначити відмінності від інших природних зон нашої країни; сприяти розумінню необхідності охорони природних ландшафтів та збереженню природних ресурсів степів, виховувати любов до природи та рідної землі, почуття гордості за Батьківщину.        

Хід уроку

І. Організаційний момент.

  Д/З – опрацювати пар.34. Знайти свої улюблені вирази, вірші про степ.

   …Кінь ішов вузькою степовою доріжкою. Навколо квітнув степ, як розкішний килим, затканий усіма барвами веселки. Яскраві тюльпани розсипали навкруги свої вогняні ліхтарики. Гостро пахнули дикі гіацинти і якісь дзвіночки, що квітнуть тільки напровесні. Жагучими пахощами дихала земля, розпалена сонцем. Оглушливо цвірчали коники, дзвеніли жайворонки та густо й низько гули джмелі.

Зінаїда Тулуб «Людолови».

ІІ. Актуалізація знань і умінь

  Завдання 1. Розподілити певні назви, характеристики за колонками. Якщо відомо, що слово є характеристикою певної зони, то вносимо в таблицю порядковий номер слова. У разі неможливості віднести характеристику до зони мішаних лісів, або зони лісостепу записуємо характеристику у третій стовпчик.

1. Дерново-підзолисті ґрунти; 2) Полтавська рівнина; 3) родовища торфу; 4) Словечансько-Овруцький кряж; 5) 40 % площі; 6) Подільська височина; 7) Достатня зволоженість; 8) Асканія – Нова; 9) зубр; 10) зона сильного радіаційного забруднення; 11) леси, лесоподібні суглинки; 12) стада тарпанів; 13) буре вугілля; 14) яружно-балковий тип рельєфу; 15) дубові  ліси, 16) потужність гумусового горизонту – 60 - 80 см; 17) оз. Світязь; Куяльницький лиман.

Ключ для перевірки (правильна відповідь - 0,5 б.):

   І – 1, 3, 4, 7, 9, 10, 17

   ІІ – 2, 6, 11, 13, 14, 15.

  ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учням пропонується визначити мету уроку для себе, поставити і записати запитання за визначеною темою уроку.

 Можливі запитання:

• А чому саме так важливо зберігати природу?
• В чому користь від трави?
• Які саме особливості природи зони степів?

Проблемне питання – в чому полягає головна цінність природного степу?

  ІV. Вивчення нового матеріалу.

Степ- найбільша природна зона України, яка займає 40% площі території,

 а для нас це ще і наша маленька Батьківщина. Саме на півдні України, між лісостепом і узбережжям Чорного і Азовського морів протяглись безмежні простори степів. У зоні степу рівнинний рельєф і помірно континентальний клімат.  Для мільйонів людей  степ став справжньою «скатеркою-самобранкою»! Ще кілька століть тому степ являв собою неосяжні рівнинні простори, вкриті лучною й степовою рослинністю.   Мирно пересувались   в пошуках соковитої трави стада сайгаків, козуль і        тарпанів (маленькі дикі конячки). В архівах збереглись відомості про чисельність тварин  та їх ареал поширення.

   До умов жаркого і сухого літа, малосніжної зими, посух і суховіїв краще пристосовані окремі злаки і трави: ковила, типчак, тонконіг, житняк, полин, волошка, гикавка сіра ( кашка), пирій, горицвіт. До Червоної книги України занесені: півонія тонколиста, астрагал, відкасник татарниковий, сон великий та інші рослини. Саме  наявність трав’яного покриву з поєднанням  лесоподібних суглинків, на яких зростали трави сприяли формуванню звичайних та південних чорноземів.

  Саме сприятливі природні умови для обробки степів викликали сьогодні необхідність охорони природних ділянок степу, створення заповідників.

  Серед всіх охоронних територій відрізняється унікальний куточок Херсонських степів – біосферний заповідник Асканія–Нова імені Ф. Фальц-Фейна, дивовижний край, в якому відбувається постійне спостереження (моніторинг) та контроль за змінами природи під впливом людини. Заповідник створювався передусім для збереження цілинного степу. І тепер – це єдиний в Європі великий масив відносно незайманого типчаково-ковилового степу. Тут на рівнинних просторах з багаторічних  трав чи мало мальовничих краєвидів. Місцеві трави завдяки опушенню, восковому нальоту, жорсткому листу пристосовані до умов тривалої посухи. Трапляються роки, коли опадів випадає менш ніж 400  мм на рік. Втім, це не заважає рости тут близько 400 видів квіткових рослин, зокрема 40 ендеміків, які навесні вкривають усе навкруги суцільним жовто-зеленим килимом. Асканія-Нова лежить у центрі сухої безстічної рівнини, де зовсім немає природних водотоків.  Тим більше вражає чудовий парк, що подекуди нагадує ліс. Існування пишних деревних насаджень в заповіднику без постійного зрошення та догляду було б неможливим. Коли у безводному степу закладався парк, то для поливу у перший рік використали 5 млн. відер води, яку привозили здалеку на конях. До того ж, зважаючи на те, що тут була цілина, перед посадкою дерев ґрунт доводилося буквально руками розпушувати на метрову глибину. Тому Асканія –Нова – це поєднання краси природи і дбайливої праці людей. В заповіднику добре почувають себе «чужинці». Залишається тільки дивуватися, як у «голому» степу сусідять реліктове тюльпанове дерево та секвоя з Північної Америки, софора японська і ялиця кавказька…Можна тільки захоплено вигукнути, побачивши, як рішучою ходою до вас прямує велетенський африканський страус, або підбігають невеличкі південноамериканські  страуси нанду. Центральноазіатський кінь Пржевальського і сибірський цап, африканські зебри і антилопи, тибетський як і кулан туркменський. І всі ці тварини майже  вільно пересуваються по ділянці українського степу.

Увага! Завдання

  ( завдання на увагу; два учня запрошуються до дошки).

  Напишіть якомога більше назв рослин і тварин степової зони, розподілив їх за ознакою: типові, або чужинці, назви які ви почули на уроці.

ІV.1. Прийом «Павучок».

  Учням пропонується скласти схему ключових фактів до теми «Степи України»

                                                  40% S                               гризуни

                                                                               ковила             чорноземи

недостатнє зволоження

   Причорноморська   низовина                                                                                    Асканія-Нова

СТЕП         

            суховії                Донецька     височина                       посухи

        2.  Прийом «Тестування»

1. Природно-територіальними комплексами (ПТК) називають

А) загальний вигляд місцевості;

Б) окремі ділянки земної поверхні, якісно відмінні від інших;

В) територіальну систему, що складається з природних компонентів, які перебувають у взаємозв’язку і взаємодії.

2. Найбільша за площею природна зона України:

А) мішаних хвойно-широколистих лісів;

Б) лісостепова;

В) степова.

3. Низовинний рельєф, густа річкова мережа, достатнє атмосферне зволоження, високий рівень ґрунтових вод, заболоченість характерні для:

А) Полісся;                                                         Г) степу;

Б) лісостепу;                                                      Д) рівнинного Криму.

В) Подільської височини;

4. Найвища точка рівнинної України находиться в межах:

А) Причорноморської низовини;           Г) Хотинської височини.

Б) Подільської височини;

В) Донецької височини;

5. Найпоширеніші ґрунти в межах степової зони України:

А) дерново-підзолисті;

Б) чорноземи різних типів;

В) каштанові;

Г) сірі лісові.

6.  Рівнинний рельєф, незначна густота річкової мережі, найбільші теплові ресурси, висока випаровуваність, висока природна родючість ґрунтів характерні для:

А) Полісся;                                                           В) Придніпровської височини;

Б) лісостепу;                                                         Г) степу.

Після перевірки тестів запитання № 6 учні записують як узагальнення до теми уроку.

Прийом «Власний досвід» - учні наводять свої приклади до вивченої теми, активізуючи власний досвід.

Чому в степу переважають «транзитні річки»?

Якими чинниками зумовлюються інтенсивний розвиток ерозійних процесів? Які наслідки цих явищ?

V. Оцінювання роботи учнів на уроці.

 Обговорення питань, мети уроку, які учні записали на початку.

 Які питання виникли під час вивчення теми?

          Прийом «Мікрофон». Степ- це…

• природна зона;
• екосистема;
• природна зона, яка потребує нашого захисту;
• родючі ґрунти…

(відповідь на проблемне питання).

Почалася косовиця. Вийшли козаки в пойму над Ворсклою.

Тут трава була така гарна, соковита й густа, що можна

було в ній загубитися, як в очеретах. Квітнули величезні

рум’янки, червоно-бузковий шпадник, золотаві краплини

зурки, запашна липка. Джмелі й бджоли гули над степом

від ранку до присмерків.

Література

1. Атлас. Фізична географія України. 8 клас. ДНВП «Картографія», 2006-2012.
2. Зінаїда Тулуб. «Людолови». Київ 1958 р.
3. Географія України. «Я пізнаю світ». Дитяча енциклопедія. Київ. «Школа» 2005.
4. Гільберг  Т. Г., Паламарчук Л. Б. Географія. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. «Грамота», 2016.
5. Довгань Г. Д., Стадник О. Г. Географія. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Харків. Видавництво  «Ранок» 2016.
6. Природничо-математичний напрямок. Людмила Дячук. Географія. Тести для тематичної атестації. Методика складання. Бібліотека шкільного світу. Київ. «Шкільний світ» 2008.
7. Інтернет-ресурси.