Урок: Зовнішність і краса людини

Тема: Зовнішність і краса людини

Мета: формувати в учнів поняття про зовнішність, її значення для людини; розвивати мислення, мовлення; прищеплювати бажання виховувати своє «Я», дбайливе ставлення до своїх речей; вчити виявляти інтерес до своєї зовнішності.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Вправа «Незакінчене речення»

1) Людське «Я» проявляється в ...

2) Якщо ти будеш розуміти себе, то ..., і навпаки: якщо будеш розуміти ... —

то краще розумітимеш ...

3) Хто читає, той ...

— Що таке людське «Я»?

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, яку людину вважають красивою.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 17–19)

— Ознайомтеся з прислів’ям на с. 17. Повторіть його. Чому так кажуть?

— Це прислів’я має глибокий зміст. Перед тим, як обирати собі друга, треба звернути увагу не на одяг та прикраси, а на душу людини. Хай там яке красиве вбрання у неї, передусім треба поговорити з нею, придивитися. Адже часто трапляються люди, які гарно виглядають, а з ними й словом не перекинешся. А бувають люди зовні непомітні, і ніби вони нічим не відрізняються від інших, але мають такий багатий духовний світ, що говорити з ними можна про все: про спорт, літературу, мистецтво, їм можна розповідати про свої проблеми, з ними хочеться радитися.

Людину важко пізнати одразу, після однієї чи двох зустрічей. Має пройти деякий час, щоб розкрити її внутрішній світ, характер. З першої зустрічі можна й помилитися у виборі товариша, але мине час — і ти помітиш, що з цією дівчиною чи хлопцем можна товаришувати і в тяжку хвилину покластися на неї чи на нього. І дійсно, коли з першого погляду заведеш знайомство, воно не завжди буває довгим. Тобто нехай собі людина буде скромно виглядати, а душею багата, щедра та добра.

У народі кажуть: «Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з’їсти». І щоб рідше помилятися в людях, треба навчитися відрізняти достоїнства людей від їхніх недоліків.

Робота в парі

— Розгляньте портрети дівчаток. Одну із них звуть Валя. Знайдіть Валю за прикметами: волосся не кучеряве й не хвилясте, не руде й не чорне, очі не карі, ніс не прямий. Що вам допомогло впізнати Валю?

— Розгляньте малюнок. Хто на ньому зображений? Знайдіть на малюнку маму й дочку. Як ви їх упізнали?

Робота із словничком

— Знайдіть у словничку (с. 140–141) слово зовнішність. Дізнайтеся його

значення.

— Прочитайте текст на с. 18 і поділіться своїми думками щодо прочитаного.

— Що із прочитаного було вам знайоме?

— Що нового ви дізналися?

Робота в групі

— Чи погоджуєтесь ви з поданими висловами?

- Красива зовнішність робить людину кращою.

- Краса і добро — єдині. Добра людина завжди красива.

— Кожна людина створює себе сама. Щоб бути зовні привабливим, над собою треба працювати.

Прочитайте уривок з казки Василя Сухомлинського й обміркуйте його. Хто з героїв казки був красивий серцем і душею?

— Доберіть заголовок до прочитаного.

2. Фізкультхвилинка

V. Узагальнення й систематизація знань

Робота в парах

— Підкресліть слова, які розкривають зовнішнє людське «Я».

Зеленоока, врівноважена, кучерява, працьовита, веснянкувата, мрійлива, струнка, невисока, скромна, чуйна, кирпатенька, тендітна, пихата.

— Поміркуйте, про яку людину говорять «красива душею».

— Про яку людину кажуть: «Хороша пава, та погана слава»?

— Недарма народ склав прислів’я: «Красу — бачать, мудрість — чують, доброту — відчувають».

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Яка людина приваблива?

— Яка людина не викликає до себе симпатії?

— На яку людину ви хочете бути схожими за своєю зовнішністю? Чому?

Що треба зробити, аби бути схожим на цю людину?

VІІ . Домашнє завдання