Уроки "Іменник, як самостійна частина мови"

Тема: Відмінювання іменників, що мають лише форму множини.

Мета: удосконалити вміння шестикласників застосовувати набуті знання, навички на практиці, правильно вживати іменники в мовленні; розвивати логічне мислення, пам’ять, пізнавальний інтерес; виховувати красою мови.

До мови серцем доторкнемось…

В. Сухомлинський   

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

У такий нелегкий час для нас і України… усміхнімось одне одному, побажаймо гарного настрою на новий навчальний тиждень.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Вступне слово вчителя. Ось так ми живемо, щодня дорослішаємо, пізнаємо навколишній світ, людей, що поряд, прагнемо чогось навчитись, щоб більше знати. Часом поринаємо у світ прекрасного, відкриваємо там для себе щось нове, невідоме. І в цьому нам допомагає книжка. Є багато книжок, є й багато письменників, які своїми працями піднесли й возвеличили слово. Серед них і М. Рильський. Бесіда…

МОВА

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

                                         Квітень, 1956 року

Гра «Упіймай помилку!»

1. Морфологія – наука, яка вивчає частини мови? (Так).
2. Усіх частин мови є 9? (Ні).
3. Іменник – службова частина мови? (Ні).
4. Іменник відповідає на запитання: хто, що, кого, ким, на чому? (Так).
5. Іменники мають рід, число, відмінок; дієвідміни? (Ні).
6. Іменники є абстрактні й конкретні, загальні й власні назви? (Так).
7. Уживаються як в однині, так і в множині? (Так).

Робота біля дошки. Провідміняти такі іменники: Суми, Карпати, гроші, кліщі, дрова, ворота, двері, сходи, штани, збори…

Робота з підручником.  Перевірка домашнього завдання (вправа 311, стор. 129). Опрацювання таблички. Вправа 313 (усно).

Робота з картками.

ІІІ. Оцінювання учнів. Оголошення домашнього завдання.

Параграф 39, вправа 314.

IV. Релаксація.

- Що нового дізналися?

- Чому потрібно берегти рідну мову?

- Чи варто для цього вчитися?

Тема: Особливості творення іменників (способи творення).

Мета: поглибити знання учнів про способи творення й написання іменників; удосконалювати орфографічні навики; розвивати увагу, зв’язне мовлення, логічність; виховувати любов до мови.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, різнорівневі картки з тестовими завданнями.

О рідне слово, хто без тебе я?

Дмитро Павличко

Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап.

«Дерево очікувань». Усміхнімось одне одному й побажаймо плідної праці! Я бажаю… щоб ви чудово засвоїли нову тему!  А ви що побажаєте собі? А мені?

ІІ. Перевірка домашнього завдання (вправа 129, сторінка 311).

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

Вступне слово вчителя. Слово… Скільки в ньому таїни, скільки смутку, радості, болю і щастя… Словом можна втішити людину, можна її возвеличити, підтримати… Але й можна принизити, ранити, навіть убити…

Як ви думаєте, чому так? (Бесіда)

О рідне слово, хто без тебе я?

Моя ти пісня, сила і відвага.

Тебе у спадок віддали мені

Мої батьки і предки невідомі.

Так не засни в запиленому томі, -

Дзвени в моїм і правнуковім домі!

                                 Д. Павличко

IV.Оголошення теми й мети уроку.

• Вивчення нового матеріалу.

Префіксальний: воля – неволя, горб – пагорб, ліс – праліс.

Суфіксальний: ім’я – імення, рука – ручка, ніс – носюра, комбайн – комбайнер.

Префіксально-суфіксальний: кордон – прикордонник, ліс – пролісок.

Безафіксний: вибирати – вибір, зелений – зелень, будувати – будова.

Складання основ: перекотиполе, Тягнибок, дівчина-красуня, чотирикутник.

Абревіації (складання скорочених основ): військкомат, Мін’юст, ООН, УПА.

Перехід прикметників у іменники: черговий, молода, солоне.

•     Розподільний диктант.

 Надписати над кожним словом, якого вони способу творення.

Просинь (1), місяцехід (5), учитель (2), учений (7), запічок (3), суспільство (2), літак-розвідник (5), ЗМІ (6), юнь (4), вовчисько (2), ВНЗ (6), спортлото (6), дідусь (2)

• Робота з підручником.

Вправи 315, 317 (усно), 316 (письмово).

• Орфографічна хвилинка.

Дитясла, Яковна, тилифон, совісттю, св’ященик, шіснадцять, вітруган, Ігоревич, бородьба, бесхмаря.

• Лексична хвилинка.

Сидіти під відкритим небом – просто неба.

Слідуюча зупинка – наступна зупинка.

Розкрити очі – розплющити очі.

Розкрити підручник – розгорнути підручник.

Відкрити вікно – відчинити вікно.

Відкрити двері (ключем) – відімкнути двері.

• Фразеологічна хвилинка.

Око, зуб, рука, нога, вуха, губи, ніс.

• Творче дослідження.

V.Підбиття підсумків. Оцінювання.

«Незакінчене речення»

• Сьогодні на уроці я…
• Я зрозумів, що можу…
• Мені сподобалося те …
• Я навчилася …

VI.Оголошення домашнього завдання.

ᶴᶴ 40, вправа 318.

Тема: Особливості творення іменників. Букви и, е, і в суфіксах -ечок, -ечк,

-ичок, -ичк, -інн(я), -енн(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о).

Мета: ознайомити учнів з написанням іменникових суфіксів; формувати навички визначати у слові орфограму «Букви е, и, і в суфіксах іменників»; розвивати і збагачувати словниковий запас, зорову пам’ять; виховувати любов до рідної природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, картки для роботи в групах.

Ой яка чудова українська мова…

Олександр Підсуха

Перебіг уроку

І. Мотиваційний момент.

Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

Ой яка чудова українська мова
Де береться все це, звідкіля і як
Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна "звідкіля" і "звідки", можна і "звідкіль".
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Та не в тому справа, що така багата
Помагало слово нам у боротьбі.
Кликало на битву проти супостата,
То звучало сміхом на полях плаката,
І за все це, мово, дякуєм тобі.

Скрізь одне жадання, і мета, і ясність.
Живемо, працюємо, як одна сім'я,
І краса новітня окриля сучасність.
Цю красу звеличує мова і моя.

Нас далеке чути, нас далеко видно.
Дмуть вітри історії в наші паруси.
Розвивайся й далі, мово наша рідна,
І про нас нащадкам вістку донеси (1961).

«Мікрофон». Доповніть одне одного інформацією, що вже знаєте з теми «Іменник». Кожну репліку почніть «Я вже знаю…».

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Казка про Юрчика і Золоту Рибку

Після уроків Юрчик швиденько не прибіг - прилетів додому. Їсти хочеться, аж живіт шкребе. Часу обмаль – треба бігти гуляти. Сьогодні чудова погода! Але ж обід… Відчинив холодильник, а на полицях лише вчорашній суп, склянка молока і консерва «Килька в томаті». Глянув на годинник – часу обмаль… треба бігти… Ніколи!

Узявши консерву, ухопивши ніж, швидко її копирснув. У роті набігло багато слини. Нарешті банка розчахнулась… О диво! Що це! Замість сподіваної кильки в томаті – прозора рідина і… Золота Рибка! Ж-и-в-а! А як же обід?

Завдання 1. Уставте пропущені букви

Буряч..ння, добр..во, ліж..чко, чубч..к, лис..чка, стеж..чка, зар..во, верш..чок, мереж..во, ключ..к, копі..чка, пряд..во, мисл..ння, ход..ння, мереж..чка, пал..во, мар..во.

- Ти як тут опинилася, рибулько? Тут же чітко написано: «Килька в томаті»! І чого зуби зціпила, очі вирячила? Чого носом сопеш, як ковальський міх? Ніби й не розумієш, про що я?...

Рибка дивилася на Юрка «квадратними» оченятами. Бо з  нею ніхто так ще не спілкувався… Це все одно, що говорити з конем у болоті…

Завдання 2. Гра «Добери!» (Зразок: Харків – харків’янин).

Херсон – херсонець (мешканець, житель, уродженець м. Херсон), Вірменія – вірменин, Одеса – одесит, Тбілісі – тбілісець, Азербайджан – азербайджанець, Чернівці – чернівчанин, Суми – сумчанин, Сибір – сибіряк, Кривий Ріг – криворіжанин, Баку – бакинець, Болгарія – болгарин, Київ – киянин, Париж – парижанин, Волинь – волинянин, Хмельницький – хмельничанин, Рівне – рівнянин, Луцьк – лучанин.

- І куди тепер тебе діти? Я ж спізнююсь до дружбанів. На столі лишу – Васька злопає, у ванну випущу – Барбос спіймає… Що мені робити?

Нікуди не йду! Буду виконувати уроки! О! Ще ж українська мова на завтра! Якісь суфікси, префікси, чортзна-що вчимо! І нащо воно мені?А ти ж золота ніби? Чого мовчиш? Може, виконаєш завдання?

Рибка. І де це ти такий мудрагель узявся? І не соромно правил не знати?

Юрчик. Нічого собі! Справді, Золота! Ну, як? Допоможеш?А з мови в мене все ок! Можеш бути спок! Маю 5,дехто й то менше…

Рибка. Жах! З мови 5! Спок, ок… що це за слова? Це так учителька навчила?

Юрчик. Уяви! Учитель!

Рибка. І не соромно придурюватися? Чому не говориш правильно? Яке там завдання з мови? Поки добра, то допоможу…

Юрчик. А ось!

Завдання 3. Розподільний диктант (І – іменники з буквою и, ІІ – е(є), ІІІ – і(ї) у суфіксах). Учні завдання виконують парами (рядами).

Вогн..ще, побо..ще, хлібн..чка, мереж..во, мар..во, гарбуз..ння, дал..ч, дал..ч..нь, кор…ння, орл..к, орл..ня, ча..ня, ворож..ння, люб..тель, запорож..ць, розумн..чка, міс..во, кіш..чка, мел..во, вул..чка, озбро..ння.

Юрчик. І важка ж та українська мова! Добре, що учні 6-А допомогли.

Рибка. Отож подякуй шестикласникам і бери з них приклад!

Тільки промовила Рибка ці слова - Юрчик прокинувся… Хух! Це тільки сон! А як було б кльовсько, щоби справді впіймати Золоту Рибку… Може, відмінником став би. А тепер швидко до уроків, на п’ятницю з мови таке ж завдання…

ІV.Оголошення домашнього завдання. ᶴᶴ 42, вправа 340.

V.Підбиття підсумків уроку. «Мікрофон».