Тема: Не з іменниками.
Мета: ознайомити шестикласників із правилами написання не з іменниками; формувати вміння розрізняти префікс не і частку не, обґрунтовуючи правилами написання; збагачувати словниковий запас; розвивати активність, критичність, логічність, інформативність, аналітичність, комунікативність; виховувати доброту, спостережливість, наполегливість.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручники, тлумачні словники, мультимедійна презентація, різнорівневі картки з тестовими завданнями.
Нації вмирають не від інфаркту,
спочатку в них відбирає мову…
Ліна Костенко
Перебіг уроку
І. Інформаційно-мотиваційний етап.
1.«Дерево очікувань».
2.Перевірка домашнього завдання.
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
1.Виразне читання вірша, пояснення змісту.
Буває часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чесно, незрадливо.
Усе як є – дорога, явори,
Усе моє – все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори.
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.
Проблемне питання: Як ви розумієте вислів Н. Клименко: «Здавна і невтомно працює префікс-частка не»?
1.Огляд презентації.
2.Опрацювання матеріалу підручника (ᶴᶴ 41, вправа 329).
3.Робота з картками.
Це не/казка, а … . Пише не/перо, а … . Будь сильний не/кожухом, а … . Найкраща показка – не/кулак, а … . Горілка – не/вода, а … .
Довідка: розум, ласка, народна біда, духом, билиця.
Небилиця, неволя, неправда, неприємність, нещастя, недруг, незалежність, незаможність, незгода, незрадливість, незрячість, нелад, немилість, неповага, несмак, нещирість.
Це може здатися не правдою. У південній Америці в пребережних скалах річки оріноко люди чують стогін скал. Раніше Індіанці важали, шо там осилились душі не біжчиків і тих хто чує ці стугони чатує не щастя.
Не/забудка; не/слава, а ганьба; не/дитина; не/вільник; не/ук; не/учитель; не/в/службу; не/видимка; не/щастя, а горе; не/поситдап; не/жить; не/друг, а ворог.
А Язик – не/помело, слово – не/полова.
Б Не/одежа людину красить, а добрі діла.
В Не/билиця – то брехні половиця.
Г Спів у лісі сича – віщування на не/долю.
IV.Оголошення домашнього завдання. ᶴᶴ 41, вправи 327 (письмово), 328 (усно).
V.Підбиття підсумків уроку. «Мікрофон».
- Чого дізналися нового на уроці?
- Що найбільше сподобалось?
Тема: Відмінювання іменників, що мають лише форму множини.
Мета: удосконалити вміння шестикласників застосовувати набуті знання, навички на практиці, правильно вживати іменники в мовленні; розвивати логічне мислення, пам’ять, пізнавальний інтерес; виховувати красою мови.
До мови серцем доторкнемось…
В. Сухомлинський
Перебіг уроку
І. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
У такий нелегкий час для нас і України… усміхнімось одне одному, побажаймо гарного настрою на новий навчальний тиждень.
ІІ. Оголошення теми й мети уроку.
Вступне слово вчителя. Ось так ми живемо, щодня дорослішаємо, пізнаємо навколишній світ, людей, що поряд, прагнемо чогось навчитись, щоб більше знати. Часом поринаємо у світ прекрасного, відкриваємо там для себе щось нове, невідоме. І в цьому нам допомагає книжка. Є багато книжок, є й багато письменників, які своїми працями піднесли й возвеличили слово. Серед них і М. Рильський. Бесіда…
МОВА
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Квітень, 1956 року
Гра «Упіймай помилку!»
Робота біля дошки. Провідміняти такі іменники: Суми, Карпати, гроші, кліщі, дрова, ворота, двері, сходи, штани, збори…
Робота з підручником. Перевірка домашнього завдання (вправа 311, стор. 129). Опрацювання таблички. Вправа 313 (усно).
Робота з картками.
ІІІ. Оцінювання учнів. Оголошення домашнього завдання.
Параграф 39, вправа 314.
IV. Релаксація.
- Що нового дізналися?
- Чому потрібно берегти рідну мову?
- Чи варто для цього вчитися?
Тема: Особливості творення іменників (способи творення).
Мета: поглибити знання учнів про способи творення й написання іменників; удосконалювати орфографічні навики; розвивати увагу, зв’язне мовлення, логічність; виховувати любов до мови.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, різнорівневі картки з тестовими завданнями.
О рідне слово, хто без тебе я?
Дмитро Павличко
Перебіг уроку
І. Мотиваційний етап.
«Дерево очікувань». Усміхнімось одне одному й побажаймо плідної праці! Я бажаю… щоб ви чудово засвоїли нову тему! А ви що побажаєте собі? А мені?
ІІ. Перевірка домашнього завдання (вправа 129, сторінка 311).
ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Вступне слово вчителя. Слово… Скільки в ньому таїни, скільки смутку, радості, болю і щастя… Словом можна втішити людину, можна її возвеличити, підтримати… Але й можна принизити, ранити, навіть убити…
Як ви думаєте, чому так? (Бесіда)
О рідне слово, хто без тебе я?
Моя ти пісня, сила і відвага.
Тебе у спадок віддали мені
Мої батьки і предки невідомі.
Так не засни в запиленому томі, -
Дзвени в моїм і правнуковім домі!
Д. Павличко
IV.Оголошення теми й мети уроку.
Префіксальний: воля – неволя, горб – пагорб, ліс – праліс.
Суфіксальний: ім’я – імення, рука – ручка, ніс – носюра, комбайн – комбайнер.
Префіксально-суфіксальний: кордон – прикордонник, ліс – пролісок.
Безафіксний: вибирати – вибір, зелений – зелень, будувати – будова.
Складання основ: перекотиполе, Тягнибок, дівчина-красуня, чотирикутник.
Абревіації (складання скорочених основ): військкомат, Мін’юст, ООН, УПА.
Перехід прикметників у іменники: черговий, молода, солоне.
Надписати над кожним словом, якого вони способу творення.
Просинь (1), місяцехід (5), учитель (2), учений (7), запічок (3), суспільство (2), літак-розвідник (5), ЗМІ (6), юнь (4), вовчисько (2), ВНЗ (6), спортлото (6), дідусь (2)
Вправи 315, 317 (усно), 316 (письмово).
Дитясла, Яковна, тилифон, совісттю, св’ященик, шіснадцять, вітруган, Ігоревич, бородьба, бесхмаря.
Сидіти під відкритим небом – просто неба.
Слідуюча зупинка – наступна зупинка.
Розкрити очі – розплющити очі.
Розкрити підручник – розгорнути підручник.
Відкрити вікно – відчинити вікно.
Відкрити двері (ключем) – відімкнути двері.
Око, зуб, рука, нога, вуха, губи, ніс.
Він |
Вона |
Воно |
заєць |
зайчиха |
зайченя |
ведмідь |
ведмедиця |
ведмежа |
бик |
корова |
теля |
кінь |
кобила |
лоша |
баран |
вівця |
ягня |
півень |
курка |
курча |
гусак |
гуска |
гусеня |
V.Підбиття підсумків. Оцінювання.
«Незакінчене речення»
VI.Оголошення домашнього завдання.
ᶴᶴ 40, вправа 318.
Тема: Особливості творення іменників. Букви и, е, і в суфіксах -ечок, -ечк,
-ичок, -ичк, -інн(я), -енн(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о).
Мета: ознайомити учнів з написанням іменникових суфіксів; формувати навички визначати у слові орфограму «Букви е, и, і в суфіксах іменників»; розвивати і збагачувати словниковий запас, зорову пам’ять; виховувати любов до рідної природи.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, картки для роботи в групах.
Ой яка чудова українська мова…
Олександр Підсуха
Перебіг уроку
І. Мотиваційний момент.
Перевірка домашнього завдання.
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Ой яка чудова українська мова
Де береться все це, звідкіля і як
Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще байрак.
І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна "звідкіля" і "звідки", можна і "звідкіль".
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
Та не в тому справа, що така багата
Помагало слово нам у боротьбі.
Кликало на битву проти супостата,
То звучало сміхом на полях плаката,
І за все це, мово, дякуєм тобі.
Скрізь одне жадання, і мета, і ясність.
Живемо, працюємо, як одна сім'я,
І краса новітня окриля сучасність.
Цю красу звеличує мова і моя.
Нас далеке чути, нас далеко видно.
Дмуть вітри історії в наші паруси.
Розвивайся й далі, мово наша рідна,
І про нас нащадкам вістку донеси (1961).
«Мікрофон». Доповніть одне одного інформацією, що вже знаєте з теми «Іменник». Кожну репліку почніть «Я вже знаю…».
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Казка про Юрчика і Золоту Рибку
Після уроків Юрчик швиденько не прибіг - прилетів додому. Їсти хочеться, аж живіт шкребе. Часу обмаль – треба бігти гуляти. Сьогодні чудова погода! Але ж обід… Відчинив холодильник, а на полицях лише вчорашній суп, склянка молока і консерва «Килька в томаті». Глянув на годинник – часу обмаль… треба бігти… Ніколи!
Узявши консерву, ухопивши ніж, швидко її копирснув. У роті набігло багато слини. Нарешті банка розчахнулась… О диво! Що це! Замість сподіваної кильки в томаті – прозора рідина і… Золота Рибка! Ж-и-в-а! А як же обід?
Завдання 1. Уставте пропущені букви
Буряч..ння, добр..во, ліж..чко, чубч..к, лис..чка, стеж..чка, зар..во, верш..чок, мереж..во, ключ..к, копі..чка, пряд..во, мисл..ння, ход..ння, мереж..чка, пал..во, мар..во.
- Ти як тут опинилася, рибулько? Тут же чітко написано: «Килька в томаті»! І чого зуби зціпила, очі вирячила? Чого носом сопеш, як ковальський міх? Ніби й не розумієш, про що я?...
Рибка дивилася на Юрка «квадратними» оченятами. Бо з нею ніхто так ще не спілкувався… Це все одно, що говорити з конем у болоті…
Завдання 2. Гра «Добери!» (Зразок: Харків – харків’янин).
Херсон – херсонець (мешканець, житель, уродженець м. Херсон), Вірменія – вірменин, Одеса – одесит, Тбілісі – тбілісець, Азербайджан – азербайджанець, Чернівці – чернівчанин, Суми – сумчанин, Сибір – сибіряк, Кривий Ріг – криворіжанин, Баку – бакинець, Болгарія – болгарин, Київ – киянин, Париж – парижанин, Волинь – волинянин, Хмельницький – хмельничанин, Рівне – рівнянин, Луцьк – лучанин.
- І куди тепер тебе діти? Я ж спізнююсь до дружбанів. На столі лишу – Васька злопає, у ванну випущу – Барбос спіймає… Що мені робити?
Нікуди не йду! Буду виконувати уроки! О! Ще ж українська мова на завтра! Якісь суфікси, префікси, чортзна-що вчимо! І нащо воно мені?А ти ж золота ніби? Чого мовчиш? Може, виконаєш завдання?
Рибка. І де це ти такий мудрагель узявся? І не соромно правил не знати?
Юрчик. Нічого собі! Справді, Золота! Ну, як? Допоможеш?А з мови в мене все ок! Можеш бути спок! Маю 5,дехто й то менше…
Рибка. Жах! З мови 5! Спок, ок… що це за слова? Це так учителька навчила?
Юрчик. Уяви! Учитель!
Рибка. І не соромно придурюватися? Чому не говориш правильно? Яке там завдання з мови? Поки добра, то допоможу…
Юрчик. А ось!
Завдання 3. Розподільний диктант (І – іменники з буквою и, ІІ – е(є), ІІІ – і(ї) у суфіксах). Учні завдання виконують парами (рядами).
Вогн..ще, побо..ще, хлібн..чка, мереж..во, мар..во, гарбуз..ння, дал..ч, дал..ч..нь, кор…ння, орл..к, орл..ня, ча..ня, ворож..ння, люб..тель, запорож..ць, розумн..чка, міс..во, кіш..чка, мел..во, вул..чка, озбро..ння.
Юрчик. І важка ж та українська мова! Добре, що учні 6-А допомогли.
Рибка. Отож подякуй шестикласникам і бери з них приклад!
Тільки промовила Рибка ці слова - Юрчик прокинувся… Хух! Це тільки сон! А як було б кльовсько, щоби справді впіймати Золоту Рибку… Може, відмінником став би. А тепер швидко до уроків, на п’ятницю з мови таке ж завдання…
ІV.Оголошення домашнього завдання. ᶴᶴ 42, вправа 340.
V.Підбиття підсумків уроку. «Мікрофон».