Міністерство освіти і науки України

Департамент науки і освіти

Харківської обласної  державної адміністрації

Науково-методичний центр професійно-технічної освіти у Харківській області

 

Лозівський центр професійної освіти Харківської області

 

 

 

 

 

 

Тема програми

«Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека виробництва і вибухозахист»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка уроку

на тему:

 «Горіння, пожежонебезпечні властивості речовин»

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробив:

«Спеціаліст вищої категорії»,

викладач-методист

Волошенко Ольга Миколаївна

 

 

 

ЗМІСТ

І	Вступ	3
ІІ	Основна частина	4
1	Характеристика й навчально-виховна задача теми уроку	4
2	Методичні рекомендації щодо проведення уроку критичного мислення	7
3	План-конспект уроку	10
ІІІ	Висновок	19
ІV	Додатки	20
V	Використані джерела	30

 

«Коли дитина на власному досвіді переконується, що кожне явище має свою причину, її мислення набуває дуже цінної риси: вона намагається знайти, пояснити причину кожного явища»

В.О. Сухомлинський

 

 

 

І. ВСТУП

Актуальним питанням сьогодення для кожно­го викладача є розвиток творчої особистості дитини, тобто виховання такого учня, який може не тіль­ки побачити проблему та усвідомити завдання, яке стоїть перед ним, але й оцінити проблему всебічно, розробити свою точку зору, оригінальну, нешаб­лонну, висунути ідею, розв’язати задачу та, найго­ловніше, відчути радість, задоволення від успіху.

Використання різноманітних освітніх технологій допомагає мені  підвищити  мотивацію учнів, більш раціонально побудувати процес навчання й досягти більш високих та гарантованих результатів педагогічної діяльності. Однією з таких технологій, що допомагає учню  не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення.

Головним моїм завданням сьогодні є навчити учнів мислити критично. На уроках з предмета «Охорона праці», необхідне формування критичного мислення учнів, яке засноване на універсальному умінні працювати з інформацією (знаходити, відбирати, аналізувати інформацію, оцінювати її достовірність і т. д.), є одним з актуальних завдань сучасної освіти.

Формування та розвиток критичного мислення на сучасному уроці, актуально у визначенні напрямків методичного пошуку, способів формування та розвитку критичного мислення та знаходження шляхів подолання недостатньої сформованості в учнів загальних дидактичних умінь, необхідних для самостійної оцінки.

Мета цієї технології – навчити  такого сприйняття навчального матеріалу, у процесі якого інформацію, яку отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне судження. Ця технологія  має  унікальний набір прийомів і методів,  які дозволяють на уроці створювати ситуацію критичного мислення.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. ХАРАКТЕРИСТИКА Й НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНА ЗАДАЧА ТЕМИ УРОКУ

Мета кожного викладача домагатися від учнів кращого засвоєння змісту предмета, отримання певних знань, а це певною мірою залежить від того, як реалізується процес викладання, як викладач володіє ефективними засобами передачі знань і вмінь учням, як уміє організувати  їхню діяльність.

Курс предмета «Охорона праці»,  для учнів з професії: «Слюсар з ремонту автомобіль», розрахований на 38 годин, який складається з 7 розділів.  Третій розділ «Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека виробництва і вибухозахист» є дуже актуальною темою. Після вивчення даної теми:

Учні повинні знати:	Характерні причини виникнення пожеж
	Пожежонебезпечні властивості речовин
	Організаційні та технічні протипожежні заходи
	Призначення пожежної автоматики
	Призначення і зміст протипожежного інструктажу та навчання
	Горіння речовин і способи його припинення
	Поняття вогнестійкості
	Вогнегасильні речовини
	Пожежна техніка для захисту об’єктів
	Пожежну безпеку під час виробничої практики у навчальних цехах підприємства
	Порядок гасіння та профілактику пожеж на об’єктах будівництва
Учні повинні уміти:	Правильно використовувати зміст протипожежного інструктажу та навчання
	Користуватися вогнегасниками
	Дотримуватись пожежної безпеки під час виробничого навчання у майстернях навчального закладу і на підприємствах під час виробничої практики

Для забезпечення чіткої організації  процесу уроку критичного мислення має бути ретельно продуманий і спланований  його   зміст, послідовність, способи організації,  очікувані  результати.  Без  цього неможливо добитися високої якості знань учнів   з предмету «Охорона праці».

Тема «Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека виробництва і вибухозахист»  розрахована на шість годин.

При розподілі матеріалу теми на уроки необхідно враховувати наступні вимоги:

- визначеність і закінченість змісту навчального матеріалу теми;

- чіткість і конкретність цілей уроку;

- рівномірність навантаження  учнів на уроках;

- взаємозв'язок уроків, їх логічна послідовність.

Розбивка матеріалу програми: «Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека виробництва і вибухозахист» на уроки:

№ уроку	Тема 3. Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека виробництва і вибухозахист	6
17	Характерні причини виникнення пожеж	1
18	Організаційні та технічні протипожежні заходи	1
19	Горіння, пожежонебезпечні властивості речовин	1
20	Способи припинення горіння та вогнегасильні речовини	1
21	Пожежна техніка для захисту об’єктів	1
22	Гасіння і профілактика на об’єктах галузі	1

Зміст уроку «Горіння, пожежонебезпечні властивості речовин», має велике значення в підготовці майбутніх слюсарів з ремонту автомобілів, тому що ця професія належить до професій з підвищеною небезпекою. Розробку уроку розвитку критичного мислення необхідно розпочати з постановки мети, яку необхідно досягнути, проводячи цей урок.

Технологія розвитку критичного мислення дозволяє вирішувати завдання:

- освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання і активного сприйняття навчального матеріалу;

- інформаційної грамотності: розвитку здатності до самостійної аналітичної  і оцінної роботи з інформацією будь-якої складності;

- соціальної компетентності: формування комунікативних навичок і відповідальності за знання.

Відомо, що мета уроку є триєдиною. Мета  визначає характер взаємодії учнів і викладача на уроці і досягти її можна лише в тому випадку, коли цього прагнуть обидві сторони. Урок передбачає вирішення таких завдань і цілей уроку:

 Навчальна мета: ознайомити учнів з процесом горіння, його видами та  визначити поняття про пожежонебезпечні властивості речовин і поняття вогнестійкості та її ступінь.

Виховна мета:  виховувати розуміння своєї відповідальності за створення пожежонебезпечних умов під час навчання та праці; виховувати у учнів  відповідальне ставлення до виконання завдань уроку,  дисциплінованість, сумлінність, вміння спілкуватись в  колективі.

Розвиваюча мета:  формування комунікативних навичок і відповідальності за знання; розвиток здатності до самостійної аналітичної  і оцінної роботи з інформацією; розвивати  критичне мислення, пізнавальну активність, творче мислення в процесі діяльності на уроці.

Щоб заплановані цілі уроку розвитку критичного мислення були досягненні необхідно застосувати інноваційні форми та методи, які будуть сприяти творчому розвитку учнів і посилювати пізнавальний інтерес, розвивати цілеспрямовані сприйняття, логічне мислення, критичне та здатність до самоаналізу.

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ

Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.

Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь), від власне навчального предмету. Та загалом такий урок традиційно складається з основних частин: вступної, основної та підсумкової. Пропонуємо детальніше ознайомитися зі структурою уроку з розвитку критичного мислення.

№ з/п	Структурні етапи уроку	Актуальність етапу	Діяльність викладача	Діяльність учнів
І	Розминка	Створення сприятливого психологічного клімату на уроці	Викладач вітається з учнями.  Проводе активізацію емоційної, розумової діяльності. Пропонує гру «Створюємо настрій» Націлює учнів на зміну виду діяльності	Вітання з викладачем. Приймають участь в грі «Створюю настрій»
ІІ	Мотивація (обґрунтування) навчання	Постановка мети уроку та розвиток мотивації до вивчення теми уроку зокрема та предмета в цілому	Пропонує  визначити тему уроку, для цього необхідно попрацювати над текстом і виконати вправу «Слова-перевертні». Повідомляє  мету, завдання  уроку, ознайомлює з коротким змістом нового матеріалу	Учні в групах працюють над вправою «Слова-перевертні». Висловлюють думки щодо теми уроку Учні разом з викладачем  повідомляють тему уроку. Слухають повідомлення викладача , що до мети и завдань уроку
ІІІ	Евокація            ( актуалізація)	Відтворення знань учнів, що потрібні для подальшої роботи на уроці	Пропонує учням скласти  «Асоціативне гроно »  до слова  «Горіння», щоб пробудити, викликати зацікавленість, спровокувати учнів пригадати те, що вони знають .	Учні індивідуально  висловлюють свої асоціації до слова «Горіння», використовуючи раніше набутий життєвий досвід
IV	Усвідомлення змісту	Ознайомлення з новою інформацією, її аналіз, особисте розуміння	Викладач пропонує  гру «Зигзаг», розподіляє учнів за групами. Повідомляє етапи роботи.   Викладач пропонує виконати і обговорити завдання:  1.«Складання асоціативного грона» 2.«Складання кластеру»    3.«Фішбоун» 4.«Створення інформаційного плакату»	Учні працюють  за основними етапами: І етап – індивідуальна робота учнів; ІІ етап – робота в експертних групах; ІІІ етап – етап обговорення в групах; Учні в групах аналізують інформацію, визначають особисте розуміння навчального матеріалу ІV етап- презентація.
V	Рефлексія	Спроможність аналізу отриманого результату, самооцінювання, самокорекції. Порівняння реальних результатів з очікуваними; закріплення та корекція того, що засвоєно на уроці.	Викладач організовує обговорення даної теми методом: «Шість капелюхів». Пропоную учням обрати капелюшки	Учні обирають капелюшки. Дають відповіді  на запитання та обґрунтовують їх Висловлюють свої враження від уроку, роблять висновки
VI	Оцінювання	Підтримка балансу перевірки знань, навичок;  застосування групового, змагального та індивідуального оцінювання, самооцінки, взаємооцінки учнів;  обговорення з учнями критеріїв оцінювання.	Аналізує  проведений урок. Пропонує учням обговорити критерії оцінювання завдань. Коментує виставлення оцінок.  Оцінює роботу учнів на уроці	Учні приймають участь в обговоренні оцінювання знань. Учні самостійно оцінюють роботу учнів в групах, підраховують загальну кількість балів. Учні слухають повідомлення викладача
VII	Диференційоване домашнє завдання	Диференційне завдання	Пояснення домашнього завдання	Запис домашнього завдання

Важливою є позитивна установка на урок, мотивація діяльності учнів, рефлексія. Тому я намагаюсь впроваджувати нові підходи у навчанні, вдосконалювати свої уроки засобами особистісно-зорієнтованої освіти, активізувати навчання через впровадження методів критичного мислення.

Основним показником рівня засвоєння матеріалу є вміння учнів практично застосовувати знання. Виконуючи вправи критичного мислення  «Слова-перевертні», «Асоціативне гроно», «Складання асоціативного грона», «Складання кластеру», «Створення інформаційного плакату», «Шість капелюхів»,  гру «Створюємо настрій», творче завдання професійної спрямованості «Фішбоун», учні з початковим рівнем знань збагачуються новою інформацією, мають можливість своєчасно одержати додаткове пояснення з незрозумілих питань. Через постійний контроль з боку учнів з високим рівнем знань  допускають менше помилок. Допомагаючи засвоювати навчальний матеріал, учні зміцнюють і поглиблюють свої знання.

Визначаючі  шлях від дидактичної мети до формування реального результату кожного етапу уроку критичного мислення, необхідно проаналізувати взаємодію змісту навчального матеріалу, методів навчання і форм його організації. Елементи процесу навчання взаємозумовлюють один одного і характеризують цикл взаємодії викладача й учнів.

Процес оцінювання включає: 

- визначення критеріїв оцінювання;  

- ознайомлення учнів з видами самооцінки; 

- вироблення вміння оцінювати й самооцінювати видові діяльності. 

Такі форми роботи, як самооцінка, взаємооцінка (в парах і групах), порівняння самооцінки й оцінки, виставленої викладачем та одногрупниками - дає можливість  творчої роботи учнів на уроці. Учні оцінюють свою роботу в балах, а викладач виставляє оцінки згідно розрахунку між балами і оцінкою.

 

3. ПЛАН КОНСПЕКТ УРОКУ

Тема програми. Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека виробництва і вибухозахист

Тема уроку. Горіння, пожежонебезпечні властивості речовин.

Дидактична мета:  ознайомити учнів з процесом горіння, його видами, основними причинами пожежної небезпеки в кабінетах і лабораторіях. Дати поняття про пожежонебезпечні властивості речовин та їх класифікацію за здатністю горіти.

Виховна мета::  виховувати розуміння своєї відповідальності за створення пожежонебезпечних умов під час навчання та відпочинку; виховувати у учнів  відповідальне ставлення до виконання завдань уроку,  дисциплінованість, сумлінність, вміння спілкуватись в  колективі.

Розвиваюча мета:  формування комунікативних навичок і відповідальності за знання; розвиток здатності до самостійної аналітичної  і оцінної роботи з інформацією; розвивати  критичне мислення, пізнавальну активність, творче мислення в процесі діяльності на уроці.

Тип уроку:  урок розвитку критичного мислення

Вид уроку:  дослідження, презентація, дискусія.

 Форми роботи:  фронтальна, індивідуальна, робота в малих групах.                                                                                                                                        Дидактичне забезпечення:  презентація на тему: «Горіння, пожежонебезпечні властивості речовин»; завдання  до вправ: «Слова-перевертні», «Асоціативне гроно», «Складання асоціативного грона», «Складання кластеру», «Створення інформаційного плакату», «Шість капелюхів»,  гру «Створюємо настрій»,  творче завдання професійної спрямованості «Фішбоун».

 Матеріально-технічне забезпечення: персональний комп’ютер, мультимедійний проектор, проекційний екран. 

Література:  1. Л.Е. Винокурова, М.В. Васильчук, М.В. Гаман, Основи охорони праці. Підручник, -Київ, 2005.- 342 .     2. Н.Й. Дуброва, В.О. Чернявська. Безпека життєдіяльності на транспорті. Навчальний посібник. - Харків, 2014. – 446.

 

 

Хід уроку

І. Розминка

Девіз уроку:

Зібратися разом - це початок,

Триматися разом - це прогрес,

Працювати разом - це успіх!

Американський винахідник Генрі Форд

Викладач: Замало опанувати премудрість, слід також уміти користуватися нею.

 Проводжу гру « Створюємо настрій».

Методична доцільність:  розвиває комунікативні навички учнів та вміння визначати потрібні дії на уроці.

Викладач: Відчуємо себе часточками колективу і скажімо собі:

• Я прийшов на урок для чого? …(Навчатися, отримати знання).
• Треба бути яким? …(Активним, уважним).
• Зі мною хто? …(Мої друзі).
• Вони мене що? …(Поважають).
• Мені це як? …(Приємно).
• Я готовий до чого? …(До успішної роботи).

Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте  старанними, уважними, активними.

Щоб не просто слухали, а чули.

Щоб не просто дивилися, а бачили.

Щоб не просто відповідали, а міркували.

Дружно і плідно працювали.

Ми зібралися,тримаємося разом і починаємо працювати. Бажаю успіху!

ІІ. Мотивація (обґрунтування) навчання

Викладач:  Щоб визначити тему нашого уроку необхідно попрацювати над текстом і виконати вправу «Слова-перевертні».

 Методична доцільність:   розвиває навички самостійної роботи, логічне та критичне мислення і формує увагу

Після завершення роботи слова-перевертні зачитуються і деяким учням пропонується прочитати свої відповіді. У будь-який момент учні повинні бути готові обговорити відповідь товариша або попросити його аргументувати свій варіант  відповіді.

Очікуваний результат: 

Тема уроку. «Горіння, пожежонебезпечні властивості речовин»

 

 

 

ІІІ. Евокація ( актуалізація)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приступаючи до вивчення нового матеріалу  пропоную учням скласти  «Асоціативне гроно »  до слова  «Горіння»

Методична доцільність: допомагає акумулювати думки й міркування учнів навколо основного поняття, що буде розглядатись на уроці.

ІV. Усвідомлення змісту

Викладач: На цьому етапі нам необхідно ознайомитися  з новою інформацією, її проаналізувати та  особисто зрозуміти матеріал уроку:

План

1. Горіння речовин
2. Пожежонебезпечні властивості речовин
3. Поняття вогнестійкості та її ступінь.

 

 

 

 

 

 

Викладач: Робота в групах буде поділена на етапи:

І етап – індивідуальна робота учнів;

ІІ етап – робота в експертних групах;

ІІІ етап – етап обговорення в групах;

ІV етап- презентація

Під час самостійної роботи  кожен учень знайомиться з новою інформацією,  осмислює її, аналізує інформацію, визначає особисті розуміння головного з тексту. Кожен учень працює зі своєю частиною тексту — опрацьовує інформацію, аналізує, виконує індивідуальне завдання:

 

 

 

 

 

 

Викладач: Після виконання індивідуальних завдань учні  повинні перейти до своїх «колег», для створення експертних груп. Тобто, в одній команді - усі ті, хто отримав завдання № 1, в іншій — ті, хто отримав завдання  № 2, т.д. Учні  обмінюються своїми роботами, думками, вибирають  самий кращий варіант для презентації своєї частини тексту. Розпочинаємо  етап обговорення в експертних групах.

 

 

 

Викладач: Після роботи в експертних групах учні повертаються у свої робочі групи, і починається етап роздуму. Кожен по черзі повинен презентувати свою частину тексту. Буде це короткий виклад,  кластер, таблиця, схема, інформаційний плакат або асоціативне гроно — це кожен вирішив вже на стадії праці в експертній групі. Таким чином, кожен з учнів отримує всю інформацію за даною темою.

 

 

 

 

 

 

Викладач: Завершується "Зигзаг" загальною роботою усієї групи. Кожна група готова до обговорення? Тоді приступаємо до обговорення. Кожну частину тексту презентує один з експертів з цього питання. Відбувається повторне прослуховування матеріалу. Інші експерти "доповнюють" колегу. Проводиться обговорення навчального матеріалу.

Викладач: Задавайтеся питаннями завжди і всюди. Хай завжди вас наздоганяє думка, що світ непізнаний, а ви – першопрохідці. Аналізуйте ідеї за напрямками: «це вже я знав, а це – ні». Не соромся своїх незнань.

4. Рефлексія

Рефлексію проводжу інтерактивним методом «Шести капелюхів».

Групи самі обирають капелюх певного кольору.  Під час обговорення підсумків  уроку є шість точок зору по одній темі:

 «Білий капелюх» - інформація (констатуються факти по темі, без обговорення).

«Жовтий капелюх» - позитивні судження (висловлюються позитивні моменти).

«Чорний капелюх» - критика - проблеми і труднощі (визначаються негативні сторони проблеми).

«Зелений капелюх» - творчі судження, пропозиції (висловлюються самі маячні ідеї і пропозиції).

 «Червоний капелюх» - емоційні судження без пояснень (формулюються емоції, які випробували учні при роботі з матеріалом).

«Синій капелюх» - узагальнення сказаного, філософський погляд (проводиться аналіз з проблеми).

Методична доцільність: розвиває уміння критично мислити і вміння робити висновки та  контролювати свій образ  думки

 

 

Пропоную учням оцінити свою роботу та роботу групи

Лист самооцінки роботи групи
Оціни роботу своєї групи :
Чи усі члени групи брали участь в роботі?	А) Так, усі працювали однаково
	Б) Ні, працював тільки один
	В) Хто працював більше, хто менше інших
Чи дружно ви працювали? Були сварки?	А) Працювали дружно, сварок не було
	Б) Працювали дружно, сперечалися, але не сварилися
	В) Дуже важко було домовлятися, не завжди виходило
Тобі подобається результат роботи групи?	А) Так, усе вийшло добре
	Б) Подобається, але можна зробити краще
	В) Ні, не подобається
Оціни свій вклад в роботу групи	А) Майже усі зробили без мене
	Б) Я зробив дуже багато, без мене робота б не вийшла
	В) Я брав участь в обговоренні

VІ. Оцінювання 

Аналізую  проведений урок. Пропоную учням обговорити оцінювання завдань. Коментую виставлення оцінок.  Оцінюю роботу учнів на уроці

 

 

VІІ. Диференційоване домашнє завдання

Повідомляю домашнє завдання

 

 

 

ІІІ. ВИСНОВОК

Освіта ХХІ століття – це розвиток, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем. Формувати покоління, яке здатне навчатися протягом усього життя, створювати та розвивати цінності громадянського суспільства –ось завдання, що стоять перед викладачем сучасної школи. Цьому сприяє технологія розвитку критичного мислення – педагогічна система, спрямована на формування у учнів аналітичного мислення

О. Сухомлинський зазначав: «Коли дитина на власному досвіді переконується, що кожне явище має свою причину, її мислення набуває дуже цінної риси: вона намагається знайти, пояснити причину кожного явища». З огляду на слова педагога, зрозуміло, що основним результатом навчання має стати уміння учнів думати критично

Використання ТКМ вносить істотні зміни в діяльність викладача та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета, вимагає певної організації роботи під час навчального процесу

Ми розуміємо, що сучасному суспільству потрібна інформована та компетентна особистість, яка здатна вимогливо оцінювати свої думки, ретельно перевіряти рішення, виявляти самокритичне ставлення до своїх дій. Основне завдання вбачаємо в тому, щоб навчити вихованців творчо і критично мислити, полюбити сам процес зародження нової думки. Подальша робота за ТКМ буде спрямована на удосконалення тих методів і прийомів, які викликали труднощі в реалізації. Арсенал методичних стратегій доволі великий і цікавий, тому є поле для активної педагогічної діяльності. На моє переконання, викладач повинен організувати творчий процес. Якщо він буде створений, то буде і результат. Зазначені вище методики роботи з учнями мають великий потенціал, реалізація якого створює оптимальні умови для формування ключових компетентностей учнів, здатних ефективно адаптуватися та функціонувати в складних сучасних умовах

 

 

V. ДОДАТКИ

 Додаток № 1

Завдання І «Складання асоціативного грона»

Методична доцільність:спонукає учнів вільно думати й відкрито висловлювати  свої думки, спрямовує та стимулює мислення про зв’язки між окремими поняттями.

Завдання:  Прочитавши текст, проаналізуйте його і складіть «Асоціативне гроно»

	Горіння — це швидкодіюча хімічна реакція сполучення речовини з окислювачем, яка супроводжується виділенням тепла і випромінюванням світла
	Для того, щоб виникло і підтримувалось горіння, необхідна наявність паливної речовини, окислювача і джерела енергії для запалювання. Енергія для запалювання може бути у вигляді полум'я, іскри, випромінювання або тепла від хімічної реакції, механічного удару, тепла від короткого замикання електроустановки, тертя чи різкого стиснення газової суміші.
	Вибух — це швидке перетворення речовини в газоподібний стан з виділенням великої кількості тепла У цьому випадку об'єм речовини збільшується в сотні, тисячі разів. Характерною ознакою вибуху є миттєве зростання температури і тиску газу на місці, де він стався. Однією з найпоширеніших причин вибуху в навчальних закладах є неправильне користування газовими приладами. Під час роботи газових приладів у приміщеннях накопичуються продукти згоряння газів, тому ці приміщення необхідно часто провітрювати
	Спалах — це швидке згоряння пальної суміші без утворення стиснених газів
	Займання — це загоряння речовини з появою полум'я Загоряється не вся речовина, а лише її частина. Займання здійснюється від джерела загоряння. Якщо займання відбувається без джерела загоряння, йдеться про самозаймання.
	Тління — це горіння речовини без явного утворення полум'я
	Самозаймання — відбувається без джерела загоряння

 

Очікуваний результат:

«Асоціативне гроно»

 

 

 

 

Додаток №2

Завдання ІІ «Складання кластеру»

Методична доцільність:  дозволяє структурувати навчальний  матеріал та систематизувати  отримані знання.

Завдання:  Прочитавши текст, проаналізуйте його і складіть «Кластер» на тему : «Пожежонебезпечні властивості речовин»

		За здатністю горіти у повітрі (горючість) всі речовини по­діляються на негорючі, важкогорючі й горючі. Горючі поді­ляють ще й на легкозаймисті та важкозаймисті речовини.
		Негорючі речовини — це такі, що не здатні до займання й горіння в повітрі звичайного складу. До таких речовин належать: газоподібні (азот, хлор); рідкі (вода, перекис водню, соляна кислота); тверді (перекис натрію, фосфати, борати, сульфати, хлориди металів); матеріали неорганічного походження, природні та штучні; матеріали мінерального походження та матеріали, виготовлені на їх основі (червона та силікатна цегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, азбестовий цемент, а також більшість металів).
		Важкогорючі речовини — це такі, що здатні горіти тільки під дією джерела запалювання, і горіння яких припиняється після його усунення. До таких речовин належать вогнезахисні горючі матеріали (фіброліт, деякі види пластмас, слабкі водні розчини спиртів).
		Горючими називаються речовини, що загораються від джерела запалювання та продовжують горіти після його ви­далення. До таких речовин належать газоподібні (водень, окис вуглецю, природний газ, метан); рідкі (бензин, гас. толуол, спирти); тверді (деревина, пластмаса, натрій, калій, барій).
		До важкозаймистих належать горючі речовини, які під час зберігання на відкритому повітрі або в приміщенні не займаються навіть за довготривалої дії джерела запалюван­ня незначної енергії (полум'я сірника, іскри, розжареного електропровода).
		До легкозаймистих належать горючі матеріали, які на відкритому повітрі або в приміщенні здатні без попереднього нагріву займатися від короткочасної дії джерела запалювання незначної енергії (полістирол, пінополіуретан).

Очікуваний результат:

«Кластер» на тему: «Пожежонебезпечні властивості речовин»

Додаток №3

Завдання ІІІ «Фішбоун» з професійною направленістю

Методична доцільність:  розвиває навички роботи з інформацією, критичне мислення учнів і вміння ставити і вирішувати проблеми.

Завдання: Прочитавши текст, проведіть систематизацію матеріалу та зробіть висновок, щодо пожежної безпеки в ремонтних  майстернях.

Пожежна небезпека в кабінетах і лабораторіях

	Основними причинами пожежної небезпеки в кабінетах і лабораторіях є такі: досліди, які супроводжуються електростатичним  розрядом, нагрівом тіл; досліди з демонстрації вибухів різних газів і пари: необережне поводження з вогнем, вогненебез­печними рідинами; неправильне зберігання вогненебезпечних рідин.
	Самозайматися можуть ганчірки та клоччя, просочені мастилами. Вогне- і вибухонебезпечні речовини потрібно зберігати загальною кількістю не більше 3 кг у спеціальній металевій тарі — ящику, встановленому якомога далі від усіх нагрівальних приладів і можливих виходів.
	Реактиви, інші речовини та матеріали, сукупне зберіган­ня яких може спричинити акумуляцію тепла, утворення пожежонебезпечних концентрацій або бути імпульсом для са­мозапалювання, потрібно зберігати окремо у вогнетривких шафах у відповідній упаковці.
	На банках, бутлях з хімічними речовинами повинні бути чіткі написи із зазначенням їх найхарактерніших властивостей: «Вогненебезпечні», «Отруйні», «Хімічноактивні» тощо.
	У лабораторіях, майстернях, кабінетах учням працювати з пожежонебезпечними речовинами дозволяється тільки під наглядом і керівництвом викладача або лаборанта.
	Обладнання у приміщеннях мають бути встановлені так, щоб вони не заважали евакуації людей на випадок пожежі.
	Робочі столи і витяжні шафи, призначені для роботи з пожежонебезпечними речовинами, повинні знаходитись у належному стані, а при роботі з кислотами та іншими активними речовинами бути стійкими до їхньої дії.
	Всі приміщення мають забезпечуватися засобами пожежогасіння відповідно до встановлених норм. Перед проведенням учнями дослідів викладач повинен пояснити можливі причини пожежної небезпеки і профілактичні заходи. Забороняється виливати легкозаймисті й горючі речовини в каналізацію.

 

Схема «Фішбоун»

	Причини, факти
	Засоби подолання

Очікуваний результат:

	необережне поводження з вогнем	необережне поводження з вогненебез­печними рідинами	неправильне зберігання вогненебезпечних рідин	вимоги до обладнання майстерень
	зберігання ганчірок, які просочені мастилами в металевій тарі	вогненебезпечні речовини у вогнетривких шафах	на ємкостях в яких  зберігається  вибухонебезпечні речовини напис - «Вогненебезпечні»	засобами пожежогасіння	забороняється виливати речовини в каналізацію

 

Додаток №4

• Завдання ІV «Створення інформаційного плакату»

Методична доцільність: формування у учнів навичків  самостійної роботи, поглиблення знань та вміння відобразити необхідну інформацію.

Завдання: створіть інформаційний плакат на тему: «Поняття вогнестійкості та її ступінь» при допомозі Інтернет ресурсу.

Поняття вогнестійкості та її ступінь

Вогнестійкість — це властивість конструкції затримувати поширення вогню (пожежі), зберігати несучу й огороджувальну стійкість в умовах пожежі
Вогнезахист — це зниження пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій шляхом спеціальної обробки
1 ступінь	всі конструктивні елементи неспалимі, з високою межею вогнестійкості	межа вогнестійкості 1,5—3 години
II ступінь	неспалимі з меншою межею вогнестійкості	межа вогнестійкості 0,5—2,5 години
III ступінь	будівлі, які мають несучі конструкції неспалимі, а ненесучі (міжповерхові й перекриття на горищі) - важкоспалимі	межа вогнестійкості 0,25—2,0 години
IV ступінь	будівлі, які мають  всі конструкції важкоспалимі	межа вогнестійкості 0,25—0,5 години
V ступінь	всі конструкції спалимі	не мають межі вогнестійкості
Термічна  стійкість неорганічних матеріалів
	Вапняки і мармур	t =300-4000  C
	Шифер і азбестоцементні вироби	t =3000  C – втрачають воду, стають крихкими; t =6000  C – у разі потрапляння води - розтріскуються

 

Очікуваний результат:

Інформаційний плакат на тему: «Поняття вогнестійкості та її ступінь»

Термічна  стійкість неорганічних матеріалів

Додаток № 5

Презентація до уроку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VІ. ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

 

1. Л.Е. Винокурова, М.В. Васильчук, М.В. Гаман, Основи охорони праці. Підручник, -Київ, 2005.- 342 .                                                                                                                                        2. Н.Й. Дуброва, В.О. Чернявська. Безпека життєдіяльності на транспорті. Навчальний посібник. - Харків, 2014. – 446.

3. С.С. Шевчук Урок теоретичного навчання у професійно-технічному навчальному закладі. Методичні рекомендації. - Донецьк, 2004.- 43 с.

4. М.В. Дацько, Охорона праці, Опорний конспект, Київ, 2009

5. В. Г. Грибан, О. В. Негодченко, Охорона праці, Навчальний посібник. – Київ, «Центр учбової літератури», 2009

6.К. Н. Ткачук, |М. О. ХалімовськийІ, В. В. Зацарний, Охорона праці, Навчальний посібник. – Київ, «Основа»,2011                                                                                                     7. Відеоролик «Виробничі фактори – небезпечні і шкідливі»,  http://www.youtube.com/watch?v=HP79jgFkPXM

8. 5.Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За заг. ред.  О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2002. – С.164-165.

9. Пометун О. Після цього уроку ваші учні зможуть... // Історія в школах України – 2004. – №6. – С.15-19.

10. Сисоєва С. Сучасні аспекти професійної підготовки вчителя // Педагогіка і психологія. – 2005. – №4(49).– С. 60-66.

11.  Фоменко А. Деякі підходи до розробки і створення навчальних комп’ютерних програм (комп’ютерних  посібників) з історії // Історія в школах України – 2003. – №1. – С.21-25. 

12 Фоменко А., Пометун О. Сучасні комп’ютерні навчальні програми з історії та підходи до їх використання на уроках // Історія в школах України. – 2002.– №3.– С.26-30.