Робота з дитячою книгою

Тема: Веснянки

Навчальний матеріал: веснянки, гаївки, заклички

                                                   Хід заняття

І. Організація класу.
Я всміхаюсь сонечку:
- Здрастуй, золоте!
Я всміхаюсь квіточці
- Хай вона росте!
Я всміхаюсь дощику
- Лийся, мов з відра!
Друзям усміхаюся
Зичу їм добра!

ІІ. Підведення дітей до слухання творів.

Розповідь учителя.

            Після суворої зими з її морозами і хуртовинами, іскристим снігом і завіями приходить до нас красуня весна. Все радіє весні: радіє звір у лісі, птиця в повітрі, риба в воді, людина в мріях-надіях. З давніх-давен і до сьогоднішніх днів люди радіють приходу весни, теплим промінцям сонечка, веселому дзюрчанню струмочків, пробудженню всього живого, адже весна – це саме життя. Сьогодні ми з вами поговоримо про давні звичаї українського народу зустрічати весну. Раніше люди повністю залежали від природи – від сонця, від морозу, від дощу. Але вірили в те, що вони можуть вплинути на сили природи. Чим саме? Словом, піснею, танцями, іграми, які, як вважали наші предки, мали чарівну силу. І люди співали навесні пісні, які називали веснянками, гаївками, гагілками, маївками, водили хороводи. Це пісні молодості і краси, жива народна традиція.
Отже, сьогодні ми з вами також будемо зустрічати весну так, як зустрічали її наші далекі предки – давні українці.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Розбудимо і ми весну. Як ви думаєте, а що будить весну? Сонечко!

Наші предки зверталися до сонечка як до живої істоти. От послухайте:

Вийди, вийди, сонечко

На дідове полечко
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко!
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Тут вони граються,
Тебе дожидаються!

 

Колективне читання тексу з дошки.

Заучування веснянки.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя

Веснянки, як видно з самої назви, це пісні на честь приходу весни; вони здавна відомі багатьом народам.

Навесні пробуджується земля, оживає природа, а з нею — радісні надії та клопоти хлібороба. Після холодних коротких днів і довгих зимових вечорів, що минали колись у тісних хатах за роботою, при тьмяному освітленні, молодь діставала нарешті можливість вийти на залиті сонячним світлом левади, вкриті першою прозеленню пагорби, де дихалось на повні груди і співалося на повен голос. Можна було затіяти гру, повеселитися, радіючи ласкавому сонцю і теплу.

Переходячи від покоління до покоління, пісні, хороводи, ігри поступово утворили специфічний обряд із чітко визначеним порядком дійства і усталеним пісенним супроводом. Словами веснянок в основному закликали дощ, сонце. В народі казали: “Якщо сухий май, гроші на хліб збирай”. Тому найбільш поширеними були веснянки, в яких закликали дощ:

Прилинь, прилинь, хмаронько, із неба
І дай дощу, бо нам дуже треба.
Нехай дощик рясненько полиє,
Всю травичку щедренько обмиє.
І дерева та кущі в лісочку,
І у нашім зеленім садочку.
Дай водиці для мої землиці,
А з врожаю будуть паляниці.
Дощик, дощик, щедро поливай,
Щоб багатий був наш рідний край.

V.  Відтворення прослуханого, обговорення прочитаного.

Колективне читання з окремих аркушів.

Бесіда за змістом прочитаного.

1. До кого звертаються у вірші?
2. З яким проханням звертаються?
3. Для чого потрібен дощик? Як про це сказано у тексті?
4. Знайдіть слова з відтінком пестливості. Прочитайте їх.
5. А які ви знаєте веснянки про дощик?

VІ. Підсумок заняття.

1. Як називаються пісні на честь приходу весни?

2. До кого найчастіше звертаються у цих піснях? Чому?

3. Що сподобалося вам на уроці?
4.Нагородження учнів за роботу на уроці.

VІІ.  Рекомендації щодо подальшого читання книг вдома

Підібрати і прочитати інші веснянки, гаївки, заклички.

 

 

 

 

Тема: Весна-чарівниця

Навчальний матеріал: вірші про весну

Хід заняття

І. Організація класу. Колективне промовляння.
Вийди, вийди, сонечко

На дідове полечко
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко!
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Тут вони граються,
Тебе дожидаються!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда.

• Про яку пору року ми з вами говорили на попередньому уроці?
• Назвіть слова, якими можна описати весну?
• Які народні традиції, пов’язані з приходом весни, ви знаєте?

ІІІ. Підведення дітей до слухання творів.

Сьогодні на уроці ми з вами будемо читати вірші українських поетів про цю чудову пору року – про весну.

У кожної людини своя улюблена пора року. Але, напевно, найбільше віршів присвятили поети саме весні – ніжній, веселій, непередбачуваній, прекрасній.

ІV. Читання віршів учителем.

Весна

- Що з весною настає?

- Сніг у полі розтає.

- А чому то так буває?

- Сонце його пригріває.

- Що ж синіє на землі?

- Ніжні проліски малі.

- А що пнеться з-під листа?

- То травичка вироста.

- А над полем що бринить?

- Любий жайворон дзвенить.

Автор цього вірша Катерина Перелісна.

V. Відтворення прослуханого, обговорення прочитаного.

1. Як називається вірш, який ми прочитали?
2. Хто його автор?
3. Про яку пору року ми читали вірш?
4. Як ви думаєте, між ким відбувається розмова (ведеться діалог)?
5. Які прикмети весни перелічено у вірші? Прочитайте.

Читання вірша учнями: хлопці –запитання, дівчата – відповідь.

      6. Що з того про що розповідається у вірші можна побачити, а що почути? Прочитайте.

А цей вірш написала відома українська поетеса Ліна Костенко.

Вірш написано на дошці. Сильні учні читають його хором.

Вербові сережки

Біля яру, біля стежки

одягла верба сережки.

Головою хилитала,

потихесеньку питала:

- Де ота біленька хатка,

що гарнесенькі дівчатка?

Хай би вибігли до стежки,

подарую їм сережки.

Бесіда за змістом

1. Чому цей вірш Л.Костенко назвала «Вербові сережки»?
2. Коли на вербі розпускаються «сережки», що це таке? Чи бачили ви це?
3. Де росте верба? Як про це сказано у вірші?
4. Кому верба хотіла подарувати сережки? Прочитайте.

У Тамари Коломієць  теж є вірш про весну. Називається він «Веснянка». От послухайте.

Веснянка

Ішла весна-красна

у синій хустинці.

Несла весна-красна

у скриньці гостинці.

Ягнятам – травицю,

гусятам – водицю,

каченятам – ряску,

а малятам – казку.

А тепер спробуємо прочитати разом. (Текст вірша роздається кожному).

Бесіда за змістом.

1. Чи сподобався вам цей вірш?
2. Який настрій викликає у вас цей вірш?
3. Як описана весна у вірші? Прочитайте.
4. Що вона несла у своїй скриньці?
5. Які гостинці вона принесла для тварин? Прочитайте.
6. Якими словами ви можете охарактеризувати весну?
7. Чи любите ви цю пору року? Чому?

V.  Підсумок заняття.

1. Про що ми говорили сьогодні на уроці?

2. Вірші яких авторів читали?

3. Який вірш вам сподобався найбільше? Чому?

4. Чи знаєте ви вірші про весну? Розкажіть.

5. Оцінювання учнів.

 

 

VІ. Рекомендації  щодо подальшого читання творів

Підібрати і прочитати інші твори на дану тематику, за бажанням – вивчити напам’ять, намалювати до них малюнки.

 

 

 

Тема: Весняні прикмети

Навчальний матеріал: Прислів'я, приказки та народні прикмети про весну

Хід заняття

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.     Вірші про яку пору року ми з вами читали на попередньому уроці?

2.     Хто з вас може розказати свій вірш про весну?

3.     Чим вам подобається ця пора року?

4.     Намалюйте словесну картину весни.

ІІІ. Підведення учнів до сприймання навчального матеріалу.

   Сьогодні на уроці ми з вами помандруємо у давні часи, коли наші предки дуже уважно спостерігали за навколишнім світом та вміли влучно і коротко висловити свою думку. Мова піде про прислів’я, приказки, народні прикмети.

    До неоціненних коштовностей українського фольклору належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови. Прислів'я та приказки є узагальненою пам'яттю народу, висновками з життєвого досвіду.
     Прислів'я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Вони рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, — словом, повчають, бо за ними стоїть пам’ять поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину.

Прислів’я — один з видів усної народної творчості. З давніх-давен прислів’ями люди виражали свої знання про різні явища життя суспільства і природи. Прислів’я в стислій формі викладає одну якусь думку. Найчастіше воно становить всього одне просте речення. Приказка — образний вислів, який стисло і влучно означає якесь явище життя. Приказка тільки натякає на висновок.

Сила, мудрість і поетична краса прислів'я та приказок — це вияв народного розуму й гумору, влучності й дотепності народного слова.

Зміст прислів'їв та приказок невичерпний.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.На дошці написані прислів’я і приказки про весну(можна записати речення поскладово).

 

Весна всім красна.
***
Весна красна квітками, а осінь - плодами.
***
Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
***
Весняний день рік годує.
***
Весна ледачого не любить.
***
Весняний дощ зайвим не буває.
***
Весна відмикає джерела й річки.
***
Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.
***

- Прочитайте прислів’я та приказки.

- Спробуйте поясните одне (одну) з них.

2. У кожного з вас на парті лежить аркуш з народними прикметами про весну. Прочитайте мовчки, а потім сусіду по парті. Бажаючі можуть зачитати своє речення вголос.

Ранній приліт жайворонків - на теплу весну
Якщо з берези тече багато березового соку - літо буде дощове.
Швидко сніг розтанув - буде мокре літо
Грім на початку квітня - буде тепле літо.
Ластівки заходилися лаштувати гнізда - настало стійке тепло.
Пізня весна дарує сухе погоже літо.

Якщо весна була маловітряна, то літо буде сухе.
Весною літає багато павутиння - на спекотне літо.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай!

Коли квітень з водою, то травень з травою.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

Май холодний — рік хлібородний.

Буває погода в май: худобі їсти дай, а сам на піч тікай

Ластівки низько літають — дощ обіцяють.

Чайка сіда в воду — чекай доброї погоди.

Де багато пташок, там нема комашок.

V. Підсумок заняття.

1. Що ви запам’ятали з сьогоднішнього уроку?

2. Спробуйте продовжити прислів’я  (пропонуються прислів’я з тих, що вивчалися на уроці).

3.ֹЯкі з народних прикмет вам доводилося спостерігати?

4.Оцінювання учнів.

VІ.Рекомендації  щодо подальшої роботи з книжкою.

Знайти і принести на книжкову виставку книги з прислів’ями, приказками, народними прикметами про весну.

 

 

Тема: Весняні несподіванки

Навчальний матеріал: загадки про весну

Хід заняття

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Чи любите ви несподіванки? А чи любите шукати відповіді на незвичайні запитання? Зможете впізнати предмет лише за його символічним описом, за веселим натяком? Коли ми з вами стикаємося з таким завданням? Так, коли відгадуємо загадки. То ж давайте ми спочатку скажемо, що таке загадка? (Відповіді дітей)

ІІІ. Коротка бесіда. Підведення учнів до слухання та відгадування загадок.

Сьогодні ви  будете особливо спостережливими, кмітливими, уважними, здогадливими. Адже в гостях у нас сама королева Загадка.

Ось в гостях у нас вона, ця загадка чарівна.

Не сама до нас прийшла, а завдання принесла.

І спочатку ми дізнаємось, які саме загадки будемо відгадувати.

Тане сніжок, зеленіє лужок,
День прибуває – коли це буває?
(Навесні)

Так, на уроці всі загадки будуть присвячені весні.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

А тепер послухайте, що таке загадка.

Загадка – це народний твір,

В первісний лад ще виник він,

Коли не вміли люди ще писати,

А думати навчились, уміли міркувати.

Слово «загадка»  походить від гадати, що означає – думати, міркувати. У загадках предмет не називають, а лиш описують його і натякають.

Загадка вчить предмети зіставляти, ознаки найістотніші в них виділяти, знаходити в них схожість і відмінність; вона розвиває в дітей кмітливість.

Тож давайте перевіримо вашу кмітливість. Я буду читати загадки,  ви спробуйте встигати читати їх за мною з аркушів, які лежать у вас на партах. А найголовніше – правильно відгадуйте їх! Тож починаємо! Бажаю вам успіху!

Де вона проходить –
Там травиця сходить,
Квіти розцвітають,
Солов’ї співають.
(Весна)

Я пробуджую поля і заквітчую гаї.
Прокидається земля, і співають солов’ї.
Всяк на світі мене зна: я - ...
(Весна)
 Привітанням журавля
Я пробуджую поля,
Наповняю ручаї
Та заквітчую гаї.
Кожен з вас мене впізна.
Відгадали? Я - …
(Весна)

У лісах струмки пустила,
Землю травами встелила.
Перші квіти принесла.
Чарівна моя…
(Весна)
Ясне сонечко пригріло,
Розігнало довгі сни,
В рівчаках заклекотіло –
Все діждалося …
(Весни)

Гостя нова завітала –
Холод-сніг увесь прогнала
І дарує залюбки
Лісу трави і квітки.
(Весна)
Тріщіть на річці сивий лід,
Гуркоче і ламається,
А сонце шле землі привіт
І лагідно всміхається.
Коли це буває?
(Навесні)

V. Підсумок заняття.
1.За якими ознаками ви впізнали цю пору року? Назвіть їх або прочитайте.

2.Які прикмети весни могли б назвати ви?

3. А чи знаєте ви загадку про весну? Загадайте її своїм однокласникам.

VІ. Розглядання книжок.

VІІ. Рекомендації щодо подальшої роботи з книжкою.

Вивчити загадку про весну, намалювати слово-відгадку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Додатковий матеріал до теми «Веснянки»

 

Ой веснонько-весно

 

Ой веснонько-весно,
Що ти нам принесла?
Що дівчатам по віночку,
А хлоп’ятам по плужочку.
Пастушкам – корівоньку,
А бортничкам – бджілоньку.

 

А вже весна, а вже красна

А вже весна, а вже красна,
Із стріх вода капле. (3)
Молодому козаченьку
Мандрівочка пахне. (3)
Помандрував козаченько
З Лубен у Прилуки, (3)
За ним іде дівчинонька,
Здіймаючи руки. (3)
Помандрував козаченько
У чистеє поле, (3)
За ним іде дівчинонька:
- Вернися, соколе.(3)
- Не вернуся, забарюся,
Гордуєш ти мною, (3)
Буде твоє гордування
Все перед тобою… (3)

Ой весна, весна – днем красна

Ой весна, весна – днем красна,
Що ж ти, весно, принесла?
- Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку,
Хай вродиться житечко,
Ще й озима пшениця
І усяка пашниця.

Весно красна,
Що ж ти нам принесла?
- Коробочку з веретенцями,
А скринечку з червінцями,
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
Малим дітям по яблучку,
А хлопчатам по батожку.

Ой весна, весна – днем красна,
Що ж ти нам, весно, принесла?

- Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко,
А вам, дівчата по вінку
З хрещатого барвінку,
А вам, парубки, по кийку -
Гоніте товар на гірку,
А вам, бабусі, по ціпку -
Попід хатами ходити,
Малих діточок глядіти.

Ой весна, весна, ти красна,
Що ти, весно красна,
нам принесла?
- Принесла я вам літечко,
Ще й запашненьке зіллячко,
Ще й зеленую травицю,
І холодную водицю.
Принесла я вам ягнятко,
Ще й маленьке телятко.

Весняночко-паняночко

- Весняночко-паняночко,
Де ти зимувала?
- У садочку на пеньочку
Пряла на сорочку.
А ворони оснують,
А сороки витчуть,
А білії лебеді
Ще побілять на воді,
А лугові пташки
Пошиють рубашки.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Додаткові матеріали до теми «Весна-чарівниця»

Н.Забіла
Весна

Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами.
Де не ступить – з-під землі
Лізуть паростки малі.

Як опустить вниз правицю -
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе -
Всюди листя молоде.

На берізку гляне зблизька -
У сережках вся берізка,
До верби підійде – ба! -
В білих котиках верба.

А як здійме руку вгору
До блакитного простору -
З кожним помахом руки
Линуть з вирію пташки.

Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде…
За весною літо йде.

Д.Павличко
Весна

До мого вікна
підійшла весна,
розтопилася на шибці
квітка льодяна.

Крізь прозоре скло
сонечко зайшло
і поклало теплу руку
на моє чоло.

Видалось мені,
що лежу я в сні,
що співає мені мати
золоті пісні,

що мене торка
ніжна і легка,
наче те весняне сонце,
мамина рука.

Г. Демченко
Весняні струмочки

Цілу зиму спали,
На тепло чекали.
А тепер прокинулись,
Зразу бігти кинулись,
Дзвінко заспівали:

- Ми – струмочки весняні,
Ми – струмочки голосні,
Спішимо до річеньки,
Нашої сестриченьки.

Г. Демченко
Весняні струмочки

Цілу зиму спали,
На тепло чекали.
А тепер прокинулись,
Зразу бігти кинулись,
Дзвінко заспівали:

- Ми – струмочки весняні,
Ми – струмочки голосні,
Спішимо до річеньки,
Нашої сестриченьки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Додатковий матеріал до теми «Весняні прикмети»

Весняний день рік годує.

Марець хватає за палець.

У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, знизу мете.

Буває март за всі місяці варт.

В марець не замерзне й старець.

Уночі тріщить, а вдень плющить.

Як буде полоз вогкий, то й буде кінь мокрий.

До першого грому земля не розмерзається.

Прийде тиждень вербовий, бери віз, у дорогу дубовий.

Як почав орать, то в сопілку не грать.

Тому горе, хто мілко оре.

Як зорем мілко, та посієм рідко, то й уродить, дідько.

Де оре сошка, там хліба трошки.

Глибше орати — більше хліба мати.

Добре ґрунт угноїш — урожай потроїш.

Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.

Казав овес: сій мене в болото — буду я золото.

Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь.

Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.

Гречка каже: а мене хоч в золу, аби в пору.

Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде.

Хто сіє, той ся надіє.

До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.

Сій овес у кожусі, а жито — в брилі.

Тоді просо засівається, як глухий дуб розвивається.

Сій вчасно, вродить рясно.

Посій упору, будеш мати зерна гору.

Весна — наші батько і мати, а як не посієш — не будеш збирати.

Пізня весна не обдурить.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай!

Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.

Коли квітень з водою, то травень з травою.

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

Майська роса краща вівса.

Май холодний — рік хлібородний.

Буває погода в май: худобі їсти дай, а сам на піч тікай.

Погода — всім вигода, а сльота — усім гризота.

Дощ упору — золото.

Як сіно косять, то дощів не просять.

Буде погода, як не потече з неба вода!

Ластівки низько літають — дощ обіцяють.

Чайка сіда в воду — чекай доброї погоди.

Де багато пташок, там нема комашок.

Зозуля житнім колосом удавилася.

Ластівка день починає, а соловей кінчає.

Весна днем красна, а на хліб пісна.

Весна красна квітками, а осінь плодами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Додатковий матеріал до теми «Весняні несподіванки»

* * *

Все у зелені довкола:
Пасовища, ліс і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки,
І в сороки новина, -
Облетіла всіх вона,
Сповіщаючи: - …
(Весна)

 

* * *

З кінцем зими прийде вона,
Улюблениця всіх, …
(Весна)

 

* * *
Старий Дід мости помостив.
Молода прийшла – мости розвела.
(Мороз та Весна)

 

* * *
Тільки вчора теплий вітер
Вість приніс нам від весни,
А сьогодні дивні квіти
Крізь замети проросли.
(Підсніжники)

* * *
Чорномазий, білодзьобий,
Він за плугом важно ходить.
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів.
(Грак)

* * *
Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку.
(Пролісок)

 

* * *
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки,
А як зовуть їх відгадай.
(Конвалія)

* * *
Сто свічок на гілках стоять,
Сто свічок без вогню горять.
(Каштан)

* * *
Лиш весна привітна
У гостях з’явилась –
На гіллі тендітнім
Котики розсілись.
Котики пухнасті,
Котики маленькі,
Жовті, мов курчата,
Як вата, м’якенькі.
Рано нас вітати
В котиків є звичка.
Знають всі малята –
Це цвіте - …
(Вербичка)
 

* * *
Коли це буває і як вона зветься:
Хмаринка плаче, а поле сміється?
(Дощ навесні)

* * *
Клюк!
Клюк!
Співа струмок,
Біжить з-під шапки снігу.
Ріка ламає кригу.
То йде ясна
До нас …
(Весна)

* * *
З-під снігу з’явився,
Прокинувсь од сну,
Усіх запросив
Зустрічати весну.
(Підсніжник)

* * *
У лісах струмки пустила,
Землю травами встелила.
Перші квіти принесла.
Чарівна моя…
(Весна)
 

* * *
Зацвітають навесні
Білі квіти лісові.
Їх не варто, друже, рвати.
Слід ці квітки охороняти.
(Підсніжники)

* * *
Ясне сонечко пригріло,
Розігнало довгі сни,
В рівчаках заклекотіло –
Все діждалося …
(Весни)

* * *
Гостя нова завітала –
Холод-сніг увесь прогнала
І дарує залюбки
Лісу трави і квітки.
(Весна)

* * *
Гуркоче і ламається,
А сонце шле землі привіт
І лагідно всміхається.
Коли це буває?
(Навесні)

* * *
Тепло стало надворі.
Синє небо угорі.
Сонце промінь шле землі,
Прилітають журавлі.
Вже у лісі там і тут
Перші проліски цвітуть.
Кучерява, запашна
В гості йде до нас …
(Весна)
 

* * *
Три брати ідуть по світу –
Від зими назустріч літу.
Перший пройде – тане лід,
Другий пройде – всюди квіт,
Третій пройде – укрива
Землю шовкова трава!
Нерозлучні три брати.
Не стрічався з ними ти?
(Березень, квітень, травень)

* * *
Подивіться – на горбочку
Он біліє дивне очко.
Хто ж це дивиться так ніжно?
Дитинча  весни – …
(Підсніжник)