Уроки розвитку мовлення у 5 класi

Цикл уроків розвитку мовлення для 5 класу

З досвіду роботи учителя української мови і літератури Нижньосірогозької ЗОШ І-ІІІ ст. Піщемухи Т. В.

2012р.

Тема. Тема й основна думка тексту.

 

Мета: ознайомити учнів з поняттями тема й основна думка тексту; навчити визначати тему й основну думку тексту; формувати вміння складати тексти різних видів у діалогічній та монологічній, усній і писемній формах; виховувати любов до батьківщини.

 

Тип уроку – урок осмислення нових знань, формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.

 

Хід уроку

 

І. Оргмомент.

 

ІІ. Перевірка д/з.

1.Експрес-опитування (1 група заповнює таблицю)

Поняття	визначення
Текст	це…
Абзац	це…
Речення	це…

2.Діалог про текст і речення.

 

ІІІ. Установчо—мотиваційний етап.

1.Робота над зв’язним висловлюванням.

 

Завдання: 1) Прочитати текст. Визначити тему й основну думку розповіді. Дібрати до тексту заголовок, щоб він відображав основну думку.

 

Рідна земля

 

Немає нічного милішого за рідну землю. Особливими чарами віє від неї навесні. Уже відтала земля. Оживає трава і тягне до сонця свої зелені листочки. Вона немов прислухається до жайворонкової пісні, що ллється з теплого голубого неба. Стовбурами дерев починають бродити цілющі соки. Перекреслюють небо косяки диких гусей. Вони летять під чисті зорі. На тихі води нашої України.

(О. Марченко)

 

IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

 

1.          Робота з теоретичним матеріалом для зіставлення нових знань з базовими.

(розглядаємо зображену на мультимедійній дошці схему, яка допоможе учням у створюванні висловлювань різних видів відповідно до мовленнєвої ситуації).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи.

1.Навчальне аудіювання з творчим завданням.

 

(Заздалегідь підготовлений учень читає вірш В.Симоненка «Я не бував за дальніми морями»)

 

Я не бував за дальніми морями,

чужих доріг ніколи не топтав –

в своїм краю під буйними вітрами

щасливим я і вільним виростав.

Мене ліси здоров’ям напували,

коли бродив у їхній гущині,

мені поля задумливо шептали

свої ніким неспівані пісні.

Коли не вмів ще й букваря читати,

ходив, як кажуть, пішки під столом,

любить людей мене навчила мати

і рідну землю, щоб там не було.

Чужих країв ніколи я не бачив,

принад не знаю їхніх і окрас,

та вірю серцем щирим і гарячим:

нема землі такої, як у нас.

                                                                 (В.Симоненко)

 

Завдання: 1) Прослухати текст. Чи відповідає заголовок темі та основній думці твору? Придумати власний заголовок. Довести правильність своєї думки.

 

2) Що вам відомо про В.Симоненка? Які твори він написав?

 

3) Пояснити висловлювання: «…нема землі такої, як у нас».

 

2. Колективна робота над текстом.

 

Завдання: 1) Прочитати текст уголос. Про що в ньому розповідається? Дати тексту заголовок.

 

2) Колективно скласти план, записати.

 

3) Переказати текст за складеним планом.

 

4) Пояснити написання власних назв.

 

Як тільки Господь наш послав на Землю людей, вони відразу почали просити у Бога для себе зручні та вигідні місця для проживання. Не квапились тільки українці. Вони безпечно мандрували по землі,  оглядали красоти світу і нікому не заважали. Якось огледілись і побачили, що повсюдно снують люди, обживають займані місця. Тоді пішли й вони до  Господа.

• Чого вам треба? – запитав Господь.
• Та землі – материзни хочемо, Боже.
• Буде вам земля. Ідіть та й осідайте он на тому клаптику між морями, - показав пальцем униз.
• Не згодні, Господи, там же французи, а далі німці, ще якихось людей повно.
•         Гаразд, - сказав Господь, - віддам я вам он той куточок понад Дніпром, що залишив собі на земний рай. Але то незвичайний куточок – раїна. Земля там пахне медом, вода – як молоко, а з неба в душу людей ллється пісня. На той куточок будуть зазіхати нечестивці, тому його треба постійно боронити. Як будете такими відважними лицарями, то на тій землі станете і воями, і оріями, господарями, а як ні – то рабами нечестивців.

З того часу орють  орії землю, а зброєю захищають її від усякої нечисті. І називали свій край українці Україною.

(За легендою)

 

VІ. Систематизація й узагальнення знань.

1. «Ти – мені, я – тобі»

(учні ставлять запитання один одному з теми)

 

VIІ. Підсумок.

 

VIIІ. Д/з. Впр.60. Скласти текст (5-6 речень) на тему «Як скласти власне висловлювання»

 

Тема. Тексти різних типів – розповідь, опис, роздум.

 

Мета: поглибити знання учнів про типи мовлення, їх структуру й особливості; навчити з’ясовувати приналежність тексту до певного типу мовлення; розвивати творчі вміння працювати над текстом; знаходити ознаки текстів різних типів мовлення; формувати вміння складати розповідь, опис, роздум; розвивати почуття прекрасного; виховувати любов до природи.

 

Тип уроку – урок повторення з елементами поглиблення знань.

 

Хід уроку

 

І. Оргмомент («Долонька до долоньки»).

.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

 

1.Групова розповідь «Ланцюжок» про текст.

2.Впр.60.

 

ІІІ. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів.

 

1.Робота з текстом.

                                            Квіти рідного краю

       Немов маленькі шматочки небесної блакиті впали на землю й розсіялися по полю – так цвітуть волошки. Краса їх неголосна , але глибокий блакитний колір , такий, що й очима не вбереш,завжди зупиняє людський погляд, звеселяє душу. З волошок дівчата залюбки плели собі вінки до свята й на щодень, їх вишивали на рушниках, настоєм волошкового цвіту лікували хвороби очей.

                                                   ( За Г. Бондаренко)

 

Завдання: 1) Прочитати текст. Тему чи основну думку виражає заголовок? З’ясувати стиль висловлювання.

 

2) Визначити особливості змісту тексту: а) розповідається про якісь події; б) описуються ознаки предмета, явища, істоти;             в) розмірковується.

 

3) Яка послідовність думок у тексті?

 

4) Переказати, дотримуючись будови висловлювання.

 

IV. Тема, мета і завдання уроку.

 

V. Аналіз  теоретичного матеріалу шляхом колективного опрацювання таблиці.

 

1. Робота з таблицею «Типи мовлення та їх ознаки»

Тип мовлення	Основна функція	На яке питання відповідь у висловлюванні	Будова висловлювання
Розповідь	Повідомлення про події	Що робить герой	Експозиція, зав’язка, кульмінація, розв’язка
Опис	Словесне зображення предмета, істот, явищ природи	Яким є предмет, істота, місцевість, явище природи	Певна послідовність ознак, що відображають предмет висловлювання
Роздум	Доведення або пояснення чогось	Чому предмет чи особа такі? Які причини подій?	Теза, аргументи, висновки

 

2.          Створення ситуації успіху. Скласти висловлювання на тему «Типи мовлення» на основі опрацьованого матеріалу таблиці, давши відповіді на запитання:

1.          Про що говориться у тексті-розповіді, описі, роздумі?
2.          Яку будову має опис, роздум, розповідь?
3.          Яка основна функція кожного з типів мовлення?

 

VІ. Виконання практичних завдань творчого характеру.

1.Творче спостереження з елементами зіставлення.

 

Завдання: 1) За поданими уривками з’ясувати тип мовлення кожного висловлювання. Що спільного в цих текстах? (тексти спроектовано на дошку).

 

Текст №1. На планеті маленького принца завжди росли прості квіти. Уранці вони розпускались у траві, а ввечері в’янули.

 

Текст №2.Яскраві, духмяні, жовті й білі – величезний і безмежний простір квітів. Весна в степу!

 

Текст №3. Квіти завжди милують око красою, збагачують мою власну думку.

 

2. Творче конструювання зв’язного висловлювання (робота в групах).

 

Завдання: 1) Доповнити один із уривків так, щоб утворилося зв’язне висловлювання визначеного типу мовлення.

 

2) Проаналізувати будову тексту.

 

VІІ. Творче спостереження над текстом.

 

Завдання: 1) Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. До якого типу мовлення належить текст? Довести.

 

Поєдинок

 

У великому кострубатому гнізді чути писк і метушню лелеченят. Що їм спека? Над ними парасолькою напнуті материнські крила! Перекотить трохи сонце, переступить і лелека. Так і рухаються вони кожен по своїй орбіті, аж доки розпарений диск не сховається за верби. Тоді на гніздо впадуть довжелезні рятівні тіні. Тепер можна буде перепочити, злітати на річку за кормом для пташенят, вгамувати спрагу і побродити серед прохолодної лепехи…

І лелека чекає. Терпнуть ноги. Безсило опускаються крила. А сонце ніби навмисно осідлало верхівку верби та й крає материнське серце і тіло.

Так щодня у спеку сонце і лелека ведуть поєдинок. І любов матері перемагає.

(За К.Наріжним)

 

• Що нового ви дізнались про лелек?

 

Завдання: 1) Усно перекажіть текст.

 

2) Доповніть текст роздумом про життя та поведінку лелек.

 

VIII. Узагальнення зробленого на уроці.

Проблемне питання: Який тип висловлювання ви найчастіше використовуєте у своєму мовленні?

 

IX. Підсумок уроку.

 

X. Домашнє завдання. Написати твір за поданим початком, додавши опис.

На високому стеблі росте квітка із золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому і називають квітку соняшником.

(За В.Сухомлинським)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Поняття про мовлення.

 

Мета: поглибити знання учнів про стилі мовлення; навчити розрізняти тексти різних стилів; визначати стильові ознаки кожного стилю; розвивати творчі вміння працювати над текстами різних стилів; формувати вміння складати тексти різних стилів; виховувати любов до книги.

 

Тип уроку – урок повторення з елементами поглиблення знань.

 

Хід уроку

 

І. Оргмомент.

.

ІІ. Установчо-мотиваційний етап.

 

ІІІ. Тема і мета, завдання уроку.

 

IV. Виконання творчих завдань на текстовій основі.

 

1.Робота над текстом (текст на мультимедійній дошці).

 

Завдання: 1). Прочитати. Визначити тему й основну думку. До якого стилю мовлення належить цей текст? Які ще стилі мовлення ви знаєте?

 

2). Аналіз тексту:

- з кількох частин складається текст?

- яку картину змальовує автор?

- чи відповідає заголовок змісту тексту?

- яку думку висловлює автор?

- які почуття викликає у вас текст і чому?

 

Книга книг

 

Так нерідко називають Біблію. Вона й справді заслуговує цього визначення. І не тільки тому, що є книгою книг, бо має в собі їх щонайменше 77. Це ціла бібліотека, написана під керівництвом Бога людьми, які жили у різні часи.

Людина знаходить у Біблії втіху для душі, закони, за якими треба будувати своє життя, стосунки в сім’ї та з оточуючими. Біблія пропонує поради, як бути щасливим та здоровим.

Жодна з земних книг не може зрівнятися з Біблією у довговічності та популярності. Не одне покоління виховане на ній.

 

2.«Читання з позначками» статті підручника про стилі мовлення.

 

3.          Робота з опорною схемою «Стилі мовлення».

 

4.          Робота над зв’язними висловлюваннями (робота в групах).

 

Завдання: 1) Прочитати тексти. Визначити тему й тип мовлення кожного. Добрати заголовки. До якого стилю належить? До якого типу мовлення?

 

2) У якій мовленнєвій ситуації і за яких обставин можуть бути використані ці вислови?

 

Текст №1.

На мій погляд, десять заповідей у Біблії – це не лише правила чи закони, за якими живуть люди віруючі. Це те, чого повинна постійно дотримуватися нормальна людина у повсякденному житті.

Сьогодні у світі багато воєн, конфліктів. А одна з десяти заповідей говорить: «Не вбий». Якби люди дотримувалися цієї заповіді, скільки життів вдалося б урятувати.

(О.Омельченко)

 

Текст №2.

Ось такий і є вересень: удень надійний, вночі тривожний. Таким і люби його і тоді, коли він б’є у золоті дзвони соняшників, і  тоді, коли відриває літо від землі та й садовить тебе за мудрість книжок…

Я люблю тебе, незрадлива мудросте книг, твої сонця чи світильники, і скорботу твою, і радість твою. Я низько схиляюсь перед тобою, щоб не схилитись перед кривдою і самовдоволенням чи крикливим невіглаством.

(М.Стельмах)

 

V. Систематизація й узагальнення знань.

 

Проблемні питання:

1. Як впливає мовленнєва ситуація на вибір стилю мовлення?
2. Який стиль є найбільш простим і розповсюдженим? Чому?

 

VI. Підсумок.

 

VII. Д/з. Виписати два невеликі тексти різних стилів. Зробити аналіз одною з них.

 

 

 

 

 

 

Тема. Текст і його ознаки.

 

Мета: ознайомити учнів з основними ознаками тексту; навчити відрізняти зв’язний текст від набору речень; розвивати творчі здібності та вміння працювати з текстом; формувати вміння складати тексти різних видів у діалогічній та монологічній формах; збагачувати знання учнів про багатство і красу української мови, виховувати любов до рідної мови.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

 

І. Оргмомент.

.

ІІ. Мотивація (пропоную учням звернути увагу на мультимедійний екран, де у вигляді схеми зображені основні поняття і терміни, з якими вони познайомляться на уроці).

 

  Абзац              Мікротема           речення (різні за метою висловлювання)

 

Тема              Текст           Основна думка 

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

 

IV. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним.

 

Ми народжуємося і одержуємо разом

з життям рідну мову, як і Вітчизну, материнську ласку…

 

V. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

 

1. Робота із зв’язним висловлюванням.

 

Завдання: 1) Прочитати текст. Про що у ньому розповідається? Чи можна назвати його зв’язним висловлюванням?

 

2.     Доповнити текст, використовуючи знання з історії України.

 

Мова – найдорожче, що є у кожного народу. Відберіть у людини мову – і вона здичавіє… Український народ виколисав мову у своєму серці, зігрів теплотою душі і віддав у спадок нам.

Ми народжуємося і одержуємо разом з життям рідну мову, як і Вітчизну, материнську ласку… До кожного з нас слово прийшло з маминим голосом ще над колискою. Упродовж віків слово – рідне, українське – живило душу, вчило бути чесним, сміливим, любити свій край, свою мову. У рідній мові навіки закарбоване минуле  України…  

                                                                          ( З журналу)

 

3.     Словникова робота (пояснити лексичне значення слів здичавіє, спадок).

 

VI. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

 

1. «Читання з позначками».

2. Коментар учителя.

 

VІІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи.

 

1. Навчальне аудіювання.

 

Завдання: 1) Прослухати текст. Про що розповідається у кожному реченні? Чи пов’язані між собою речення? Чи можна підібрати заголовок?

 

Є мови більше й менше розвинені, є мови, що своїм звучанням здобули світову славу, та наймиліша й найдорожча для людини її рідна мова. Бо рідна мова не тільки зберігає світлі спогади з життя людини й зв’язує її з сучасниками, у рідній мові чується голос предків, у ній відлунюють перегорнені сторінки історії свого народу.

Кожна мова має свій шлях розвитку, на якому позначились історичні події, пережиті її народом, географічні умови, серед яких живе цей народ.

(Б. Антоненко-Давидович)

 

4.     Переказати текст. Яка основна думка тексту?

2. Моделювання – реконструювання (робота в парах)

(на мультимедійній дошці записані речення)

 

Завдання: 1) Прочитати. Розташувати речення так, щоб вийшов зв’язний текст.

2) Як би можна було б поділити текст на абзаци? Чи потрібні вони? Яке значення мають?

 

• Що нового ви дізналися з цього тексту.

 

Відкриймо її для себе. І рідній мові, піснях, обрядах, звичаях зосереджена могутня животворна сила. Та на нас тоді світ буде дивитися й учитися в нас! Свою рідну мову ми швидше полюбимо через пісню, обряди, звичаї.

 

3. Творча робота.

Скласти текст (4-5 речень) на тему: «Ласкаве слово, що весняний день».

 

VIІІ. Систематизація й узагальнення знань.

 

1. Метод «Неповне речення» (завдання на мультимедійній дошці).

 

1. Текст – це група речень, які…
2. Тема тексту – це…
3. Основна думка тексту – це…
4. Частина тексту, об’єднана однією мікротемою, - це…
5. Заголовок тексту може розкривати…

 

IX. Підсумок уроку.

Оцінювання досягнень учнів; аналіз здібностей.

 

X. Д/з. Скласти діалог з однокласником про текст і його ознаки.