уроку-презентації. Леонардо да Вінчі. Живопис як одна з форм втілення геніальної натури митця.

Про матеріал

ознайомити учнів з історичними умовами розвитку мистецтва епохи Відродження, особливостями творчості Леонардо да Вінчі; навчальна: ознайомити учнів з основними теоретико-літературними засадами епохи Відродження, навчитися виділяти основну думку, формувати уявлення про історичну добу, конкретно-історичні та загальнолюдські цінності, навчити учнів працювати з довідковою літературою, формувати навички пошукової роботи, систематизувати зібрану інформацію, готувати виступ, логічно викладаючи думки та аргументуючи їх;

Перегляд файлу

Тема уроку-презентації.   Леонардо да Вінчі. Живопис як одна з форм втілення геніальної натури митця.

Мета: ознайомити учнів з історичними умовами розвитку мистецтва епохи Відродження, особливостями творчості Леонардо да Вінчі; навчальна: ознайомити учнів з основними теоретико-літературними засадами епохи Відродження, навчитися виділяти основну думку, формувати уявлення про історичну добу, конкретно-історичні та загальнолюдські цінності, навчити учнів працювати з довідковою літературою, формувати навички пошукової роботи, систематизувати зібрану інформацію, готувати виступ, логічно викладаючи думки та аргументуючи їх;

  • розвивати вміння самостійно аналізувати твори живопису, уміння обґрунтовувати свою думку щодо творів мистецтва, мовленнєві навички, мислення, увагу, пам’ять;
  • виховувати духовність, шанобливе ставлення до живописних пам'яток людства; повагу і зацікавленість мовними і літературними текстами,  виховувати естетичні смаки любов до творів мистецтва.

Теоретичні поняття: відродження,  гуманізм.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: репродукції картин та фресок Леонардо да Вінчі «Мадонна у скелях», «Мона Ліза» («Джоконда»), фреска «Тайна вечеря» та ін.; роздавальний матеріал (2 конверти із розрізаними репродукціями картин «Джоконда» Леонардо да Вінчі та «Тайна вечеря»; фрагменти музичних творів («Ave Maria» К. Сен-Санса та Ф. Ліста).

Епіграф:  «Мистецтво без науки, як тіло без душі».

Леонардо да Вінчі

Девіз:  « Хто сперечається, посилаючись на авторитет, той застосовує не свій        

             розум, а скоріше пам’ять».

Леонардо да Вінчі

 

 

 

План уроку

1.Причини початку доби Відродження  (Ренесансу), її хронологічні межі та етапи  та визначення терміну «відродження».  (Вчитель).

2. Нове у творчості Леонардо да Вінчі.    (Мистецтвознавці).

3.Відродження- доба відкриттів.  (Винахідники).

4. Наука і художник (Біологи)

5. Людські почуття та пристрасті у віршах художника.   (Читці).

 

Зміст роботи

Структура уроку:

C:\Documents and Settings\Admin\Local Settings\Temporary Internet Files\Content.Word\slide-0.jpg

І. Організаційний момент

Привітання, перевірка відвідування, готовність до уроку.

 

II. Перевірка домашнього завдання


Презентація учнями сторінок «Антична скульптура», «Скульптури Мікеланджело Буонарроті — утілене відчуття форми» .

ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Вправа «Мозаїка». Проводить Катерина Лебідь.


   Учні класу об'єднуються у 3 групи. Кожна група отримує конверт із розрізаними (не менше ніж на 32 частини) репродукціями картин «Джоконда» Леонардо да Вінчі та «Благовєщення» та « Дама із горностаєм». Завдання: скласти із пазлів картини, назвати ці твори та їх авторів.
2. Опитування.

ЗАВДАННЯ: У коментарях до уроку дайте відповіді на питання:
♦ Із якою епохою в розвитку мистецтва пов'язано ім’я Леонардо да Вінчі (Відродження)
♦ Назвіть характерні особливості культури цієї епохи. (Відповіді учнів.)

 

ІV.  Етап визначення мети  та завдань  уроку-презентації. Мотивація навчальної діяльності.

 

        1.Вступне слово вчителя. Оголошення теми уроку.

    Сьогодні у нас з вами не просто ще один урок в системі уроків по вивченню творів , що ввійшли до скарбниці світової культури. Ми матимемо нагоду сьогодні відкрити ще одну , дуже особливу сторінку в Книзі історії світової культури , яка присвячена  епосі  Відродження , яку ще називають епохою геніїв і титанів.

                         (учні записують тему уроку)

          Епоха великого Відродження … Більш ніж чотири століття відмежовують її від сьогодення, але ні на мить вони не дають права забувати нам, що така епоха була, що це вона дала нам Сікстинську Мадонну і Мону Лізу, Рафаеля і Мікеланджело, Тиціана і Леонардо да Вінчі, Лауру і Беатріче, Ромео і Джульєтту.

 

2.   Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.

Вчитель:  Занурившись у різні галузі науки, літератури та мистецтва нам необхідно  дослідити, яким він  був -  геній епохи Відродження?

    Отже, знання, здобуті на сьогоднішньому уроці, стануть необхідними для розуміння тематики творів. А побудуємо ми нашу з вами роботу на уроці за чітким планом, який допоможе нам  бути послідовними у дослідженні теми уроку (на дошці).

                       (учні записують план до зошитів)

 До того ж кожен із вас буде сьогодні не просто учнем на уроці , а моїм помічником,  тобто його співавтором. Крім того, кожен із вас працюватиме у одній із 4 групи:

  • мистецтвознавці; (Мартинова, Анохіна, Ліза, Аня, Ліля)
  • винахідники; (усі хлопці)
  • біологи; ( Рутман, Мірошниченко, Кірпалова)
  • читці (Власенко В.)

 

3. Робота з епіграфом та девізом

Вчитель: Запишіть до зошитів слова відомого італійського художника, які я пропоную як епіграф до сьогоднішнього уроку.

  • Як , на вашу думку, слід розуміти слова епіграфу?
  • Як ви гадаєте, кого мав на увазі Леонардо, коли говорив про сперечання? (Проблемне питання)

( Відповіді учні записують на стіки і клеять біля епіграфу)

 

Вчитель. Коли європейський дух перестав прагнути до смерті і звернувся до життя, він знайшов для себе нове джерело сили на самому початку свого ж шляху - в античності. А отже , у нас із вами сьогодні буде чудова нагода познайомитися з культурою епохи Відродження та її найяскравішим представником, якого називають титанам епохи.

Слухаючи моє пояснення, повідомлення різних  груп учнів, ви повинні будете зробити узагальнення по кожному із питань, які записані на дошці.

Запитання №1. Що відрізняло його від сучасників?

Запитання №2. Чому саме цей час подарував стільки геніїв та світових     

                          шедеврів? (Європа переживає бурхливе піднесення промисловості і культури, розквіт мистецтв і наук) 

Запитання № 3. Що об’єднує наш час з епохою Ренесансу?

 

 

Мистецтвознавці  (презентація)

 

Учень 1. В середині 2-го тисячоліття Європа переживає бурхливе піднесення промисловості і культури, розквіт мистецтв і наук. Цей період і прийнято називати Відродженням або Ренесансом.

Саме тоді складаються нові уявлення про світ, людину, її місце на землі та смисл життя. Починають формуватись риси неповторної європейської цивілізації та культури.

Учень 2.  Із зародженням промисловості в середньовічних містах виникає новий стан бюргерів – вільних, повноправних жителів (ремісників і купців) середньовічних міст Західної Європи. (словникова робота)

    Саме в бюргерському середовищі формується нове розуміння життя, в основі якого – бажання людини самій розпоряджатися своєю долею, прагнення до накопичення грошей і до матеріального достатку, ділова завзятість, замилування радощами буття. Думка про потойбічне існування відходить на 2-й план. А земне життя стає радісним, повнокровним, сповненим світлих надій.

 

Висновок вчителя.

    Отже, з ХV ст. кардинальні зміни охопили всі сфери державного і громадського життя. Запитання до класу:

  • Що ж стало причиною початку нової доби – Відродження?

         (зародження капіталістичного ладу як нової суспільно-політичної формації).

 

Вчитель:  Відродження  або Ренесанс  (з фр. Розквіт) - це доба в історії світової культури, що припадає на 14-16 ст. в Італії (батьківщині Відродження), а в інших країнах Європи на кінець 15 -початок 16 ст. і характеризується відродженням , тобто поверненням до життя , відновленням античних зразків мистецтва та моральних цінностей. (словникова робота)

 

Періодизація Відродження (запис у зошитах)

Раннє Відродження    (14ст.).

Високе Відродження  (15-16 ст.).

Пізнє Відродження    (кінець 16-початок 17 ст.).

 

Читець:  Власенко  Валерія


Любов піднесена, як у союзі двох 
Перед заввишки душі вона боїться. 
Любов низька, коли мізерний дух, 
І низький світ того, хто обраний нею. 

Дарують спокій і проганяють страх. 
Годинник любові. 

Але ти відзначений, якщо 
Природа мудро тримає на вагах 
Любов і дух у чудовому рівновазі. 

 Леонардо да Вінчі (1452-1519)

 

Вчитель: Сила його розуму, його геніальні наукові передбачення, його чудові технічні винаходи, нарешті, його велике реалістичне мистецтво – все це валило в здивування вже людей Ренесансу, схильних сприймати Леонардо як живе втілення того ідеалу всебічно розвиненої особистості.

 

Мистецтвознавці.

 

Учень 1. 

    Одним із перших імен, які спливають в уяві цивілізованої людини  при слові Ренесанс, є  ім’я Леонардо да Вінчі (1452 – 1519) геніального художника, мислителя, винахідника.

    Ім’я да Вінчі давно стало символом всебічної обдарованості, і це блискуче було доведено у наш час, коли були знайдені записники Леонардо із кресленнями машин, що значно випередили свою епоху.

    Італійський геній був також добрим атлетом. Він певною мірою втілював у собі античний і ренесансний ідеал людини – всебічно й гармонійно обдарованої, розвиненої, сильної фізично й духовно непересічної особистості. Перший визначний живописний твір Леонардо міланського періоду — «Мадонна у скелях» («Мадонна у гроті»), композиція якого вже вирізняється логічністю та точністю. Постаті Мадонни та ангела, які випромінюють спокій, але водночас і певну таємничість, викликають тривожне почуття, що підкреслено фантастичним виглядом самого грота і пейзажем. Це вже не просто пейзажний фон, а певне середовище проживання персонажів.

 

Цитата: Катерина Лебідь

 « Перехід від світла до тіні  - подібний диму». Леонардо да Вінчі

 

Створенню цього середовища сприяє винайдений митцем метод виконання зображення — сфумато  - художній прийом пом’якшення контурів фігур і предметів, яке дозволяє передати повітря (словникова робота).

 

Учень 2. 

    Так перш за все Леонардо да Вінчі був неабиякої сили та таланту художником. У своїх творах він досяг тієї геніальної простоти, ясності та гармонії, які й знаменували початок нового, високого етапу в мистецтві епохи Відродження.

     Одним із найвищих досягнень Леонардо да Вінчі є «Тайна вечеря» («Таємна вечеря», 1495—1497) — всесвітньо відома фреска у монастирі домініканців Санта Марія делла Грація в Мілані.

    Працюючи над цим твором, Леонардо не тільки виконував начерки, але й записував свої думки про дії окремих учасників сцени: «Той, хто пив і поставив кубок на місце, повертає голову до того, хто говорить; інший з'єднує пальці обох рук і з насупленими бровами дивиться на свого товариша, ще один показує долоні рук, знизує плечима до вух і висловлює здивування ротом...»
У записах не зазначені імена апостолів, але Леонардо, швидше за все, чітко уявляв дії кожного з них і місце, яке кожен мав посі" сти в загальній композиції. Імовірно, за його версією, апостоли розташовуються так (ліворуч, до Христа): Варфоломій, Яків (молодший), Андрій, Іуда Іскаріотський, Петро (позаду Іуди), Іоанн. Від Христа праворуч: Фома (позаду), Яків (старший), Пилип, Матвій, Фаддей, Симон Зілот. Уточнюючи в малюнках пози і жести, він шукав такі форми вираження, які поєднали б усі фігури в єдиному вирі пристрастей. Митець намагався зберегти в образах апостолів живих людей, кожен з яких по-своєму реагує на події, що відбуваються. Існують також інші тлумачення цієї фрески.
    Неканонічність «Тайної вечері» заклав сам Леонардо. Особливо часто до цього сюжету зверталися художники XV ст. До Леонардо вже була ціла низка «Тайних вечерь» (у Андреа Кастаньйо, у Гірландайо-батька). Неканонічність фрески Леонардо да Вінчі помічав і Дж. Вазарі: «Леонардо відкинув звичайні канонічні традиції — і розмістив Іуду Іскаріота поміж апостолів, а не вдалині, по інший бік столу, як це робили до нього». Після «Тайної вечері» Леонардо Іуду у роботах живописців упізнаватимуть за гаманом зі срібняками, що той тримає у руці, та острахом, що відображений на його обличчі.
Леонардо вбачав у людському тілі оселю душі людини, а в манері поведінки, міміці, гримасах — відображення душевних порухів, прекрасних чи потворних.
Доля «Тайної вечері» є трагічною: художник спричинив осипання стінопису, адже експериментував із фарбами, змішуючи темперу з олією. Згодом у стіні було пробито двері, і в трапезну почала проникати волога. Наприкінці XVIII ст. бонапартисти, які вдерлися до Італії, улаштували у трапезній стайню, а згодом — тюрму. Під час Другої світової війни у трапезну влучила бомба, але стіна вціліла. У 1950-ті роки розпис було фундаментально відреставроване.

Отже, у «Таємній  вечері» Леонардо виявив свою надзвичайну творчу індивідуальність.

 

Учень 3.

    У 1503р у Флоренції художник створив свій головний шедевр – знамениту «Мону Лізу» або «Джоконду» ( нині зберігається в паризькому Луврі) – перший в історії мистецтва психологічний портрет.

    Мона Ліза – один із  популярних творів образотворчого мистецтва у світі.  Написана найвідомішим художником, Леонардо да Вінчі, ця картина була предметом інтересу для багатьох. Мона Ліза була джерелом дискусій протягом багатьох століть.

Загадковий вираз обличчя жінки на картині як і раніше являється не вирішеним завданням.

    Більшість з Вас,  чули про  факти. Але я буду відкривати Вам менш відомі.

Назва картини "Мона Ліза" було результатом помилки написання. Мона по-італійські означає кратку форму "Мадонна",що означає "міледі".

Ще одним цікавим фактом є те, що жінка на картині не має брів - коли влада намагалася відновити картину, брови були випадково вилучені. 

 

    Проте, деякі спеціалісти вважають, що Леонардо да Вінчі спеціально не завершив роботу, тому що він був неперевершеним перфекціоністом.

    Дослідження показали, що існує  три різних шарів, нанесені до справжній версії картини: стискає руку замість стільця попереду. Незважаючи  на недосконалість, знайдені в картині – цей               твір епохи Відродження шанується в усьому світі як один із найбільших шедеврів всіх часів.

    У відомого американського письменника-фантаста Рея Бредбері є невеличка новела «Усмішка». В ній автор піднімає важливу проблему – духовності людини, відношення до нетлінних цінностей мистецтва.

 

Читець:    Власенко Валерія: Вірш

 

Висновок вчителя.

   Інтерес до людської індивідуальності зламав усталені канони в мистецтві. Ренесансні твори, навіть релігійної тематики, мають зовсім інший зміст. Мадонни Леонардо – це твори про людину. Хоча й піднесені до рівня Бога, але індивідуальність, наділену неповторними людськими рисами.

    Отже, і в живопису знайшли відображення найважливіші  принципи гуманістичного світогляду:у центрі зображення –людина, вона має реальні риси, індивідуальний характер; картинам притаманна піднесена одухотвореність і висока краса зображуваного.

 

Вчитель. Відродження – це доба вражаючих наукових відкриттів.

 

Запитання:   Які наукові винаходи Леонардо збагатили європейську цивілізацію, розширили межі світу?

 

Винахідники.  (презентація)

Цитата: Катерина Лебідь

    «Якщо у людини є шатер з накрохмаленого полотна  шириною в 12 ліктів і висотою в 12, то він зможе кидатися з будь – якої висоти, без небезпеки для себе».   

                                                                                                   Леонардо да Вінчі

Учень 1.  (Денис)

Парашут (франц.parachute, від італ. Para- відвертай і франц. Chute - падіння) – пристрій, який використовує опір повітря для зменшення швидкості руху і застосовується для безпечного спуску в повітрі з великої висоти людини та вантажів, для гальмування наземного руху об’єктів (літаків, автомобіля, тощо). В кінці 15 ст.  з’явився перший технічний проект. Його запропонував італійський інженер – художник Леонардо да Вінчі. Цей винахід з’явився результатом численних експериментів вченого над поведінкою падаючих   картонних фігур різноманітної форми. Розрахунки вченого близькі до сучасного парашута – 60 м2.

 

Учень 2.   (Ілля)

Гелікоптер (фр. hélicoptère — від грец. ἕλιξ, «гелікс» (род. відм. ἕλικος, «гелікос»)  «гвинтова лінія» + грец. πτερόν, «птерон» — «крило»)  літальний апарат, важчий за повітря. Підйом і переміщення в повітрі забезпечується гвинтом, що обертається в горизонтальній площині. Переміщення забезпечується нахилом у відповідному напрямку несного гвинта.

 

Учень 3.    ( Влад)

Танк  броньована бойова машина на гусеничному шасі, зазвичай з гарматним основним озброєнням.

 

Учень 4.    (Михайло)

Гігрометр (lang-en|hygrometer; нім. Feuchtigkeitsmeter) — прилад для вимірювання величин, який характеризує вологість речовини в газоподібному стані.

Наприклад — для вимірювання вологості повітря.

 

Цитата:    Катерина Лебідь

« Зрошення – великий скарб, який рятує людину від злиднів»

Леонардо да Вінчі

Учень 5.   ( Сашко)

Меліора́ція (лат. melioratio поліпшення,від лат. melior кращий) -  цілеспрямоване покращення властивостей природно-територіальних комплексів з метою оптимального використання потенціалу ґрунтів, вод, клімату, рельєфу та рослинності. Меліорація відрізняється від звичайних агротехнічних прийомів тривалим і інтенсивнішим впливом на об'єкти меліорації.

 

 Цитата:    Катерина Лебідь

«Наука – капітан, практика - солдати».

                                                                   Леонардо да Вінчі

Практична робота: із полімерного матеріалу виліпити гелікоптер.

 

Висновок:

  Отже, наукові винаходи збагатили європейську цивілізацію, розширили межі світу. Прорив, зроблений наукою, поглибив її розрив з церквою і суперечки між різними точками зору на релігійні вчення.

 

Вчитель:  Зміна у ставленні до життя і до людини викликало потребу в новому мистецтві. Але, по суті, нове мистецтво не обмежувалось сліпим копіюванням античних зразків, а лише запозичило їх окремі елементи.

    Характерною особливістю епохи Ренесансу була багатогранність обдарування, прагнення до творчого пізнання світу в усіх його виявах.

 

Цитата: Катерина Лебідь

«Ніяке людське дослідження не може бути названо істиною наукою, якщо воно не проходить через математичні доведення».

                                                                                                 Леонардо да Вінчі

Біологи

Учень 1. В кінці XV і початку XVI століття анатомією вельми посилено займався чоловік, який, не будучи фахівцем в жодній області, був універсально геніальний, завдяки чому досяг в самих різних галузях видатних успіхів. Леонардо да Вінчі був художником і скульптором, математиком і фізиком, техніком та винахідником. Як художник він зрозумів, що слід бути ближче до природи, античні зразки не могли його задовольнити. Перш за все він вивчав пропорції людського тіла - дитини і дорослого. Потім він зайнявся розтинами.

 

Учень 2.  Одному зі своїх відвідувачів в Амбуане, в провінції Турень, де Леонардо да Вінчі жив останні роки в наданому в його розпорядження королем Франциском I невеликому замку, він сказав, що розкрив уже понад тридцять трупів чоловіків і жінок різного віку. Цей серйозний і кропітка праця, що чиниться всупереч усім перешкодам і труднощам, дозволив йому зробити величезну кількість анатомічних малюнків. Він залишив геніальні начерки, які свідчать про його задум створити монументальну анатомію і фізіологію людини. Малюнки повинні були зафіксувати всі деталі тіла, а опис їх повинно було далеко виходити за межі того, що могло б зацікавити художника. Його метою було не тільки знайти теоретичні основи свого художнього мистецтва - як істинний ентузіаст цей вчений – дослідник прагнув осягнути саму основу речей.

 

Учень 3.  Леонардо хотів обґрунтувати  анатомічну науку не думками авторитетів, а даними спостереження. «Анатомія»  Леонардо повинна була складатися з 120 томів: «Якщо Господь дасть мені для цього сили!». Вона повинна була містити і результати його робіт з порівняльної анатомії; до нас дійшли, наприклад, зображення мови дятла і щелепи крокодила, а також порівняльне опис органів нюху і зору людини і лева. Всього до наших днів збереглося 779 анатомічних малюнків, виконаних Леонардо да Вінчі і забезпечених ним текстів. Це слід поставити в заслугу супроводжував Леонардо до Франції міланському дворянину Франческо Мельци, якому вчений і заповідав  свої  рукописи. Приблизно до 1560 р відноситься розповідь Вазарі, що оповідає про те, що старий Мельци «дорожить цими листами, як реліквіями, і свято зберігає їх».

 

Висновок:  Отже, Леонардо підходив до вивчення анатомії як справжній натураліст - так ми оцінюємо його в наші дні. Однак праця цієї геніальної людини, який міг би отримати багато з лаврів, які дісталися Везалию, залишився незавершеним і нагадував собою гігантський остов. Проте Леонардо, що проклав шлях до сучасної науки, заслуговує почесного місця також і серед анатомів - дослідників людського організму.

 

       ІV. Підведення підсумку уроку.

Висновок вчителя: Геніальний митець епохи Ренесанса своїм безмежним людським коханням, своєю величезною любов’ю до людини відкрив нову сторінку розвитку людства – справжнє людське почуття, то щасливе, то нерозділене.


Прийом «Мікрофон» Завершіть речення.
♦ Завдяки роботам Леонардо да Вінчі мистецтво живопису... {...перейшло на якісно новий щабель свого розвитку. Це були рухи у бік реалізму і багато що вже було досягнуто у вивченні перспективи, анатомії, більшої свободи композиційних вирішень. Але в плані живописності, роботи із фарбою, художники були ще доволі умовними та скутими. Лінія на картині чітко окреслювала предмет, і зображення мало вигляд розфарбованого малюнка. Умовним виглядав пейзаж, який відігравав другорядну роль.)
♦ Заслуга Леонардо полягала в тому, що... (...у своєму мистецтві він органічно пов'язав два різних світи — світ християнський і світ світський. У картинах і фресках да Вінчі перед нами постає ідеально-піднесене зображення людини.)
Вчитель. Сьогодні ми здійснили дивну подорож  у вічно живий світ мистецтва Відродження. Ми лише торкнулися краси «незнаних слів», безсмертя одухотвореного живопису. Ми намагалися розгадати таємницю святих  почуттів.

Минають століття. Через простір і час витвори мистецтва епохи Відродження досягають  душі нащадків.

Повернемося до нашого епіграфу та девізу.

Епіграф:   «Мистецтво без науки, як тіло без душі.»

Леонардо да Вінчі

Девіз:  « Хто сперечається, посилаючись на авторитет, той застосовує не свій        

             розум, а скоріше пам’ять».

                                                     Леонардо да Вінчі

 

V. Оцінювання знань учнів.

VІ. Домашнє завдання


    Для всіх: продовжити оформлення альбому «Культурна спадщина народів світу», доповнивши його сторінками «Творчість Леонардо да Вінчі». Підготувати повідомлення про творчість Ель Ґреко, Дієґо Веласкеса, Франсіско Гойї, Сальвадора Далі.
ПИСЬМОВО:
У КОМЕНТАРЯХ ДО УРОКУ ДАТИ ВІДПОВІДЬ НА ОДНЕ ПИТАННЯ

"У чому полягає світове значення творчості Леонардо да Вінчі"?

 

Літературознавці – читці.

 

Хоч пройшли вже століття суворі,

І змінилися люди й земля,

Та Джоконди уста чудові,

Не поглине людей забуття.

 

Загальний висновок:  Леонардо да Вінчі – великий живописець, медик, математик, механік, інженер, архітектор, скульптор, музикант, поет. 

 

Цитата: Катерина Лебідь

«Якщо все здається легким – це безпомилково доводить, що робітник вельми мало вправний і що робота вище його розуміння».

                                                                                    Леонардо да Вінчі

 

Урок закінчено. Дякую усім за урок. До побачення.

 

 

docx
Додано
27 березня 2018
Переглядів
3423
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку