«Уславлення в поемі М. Вороного «Євшан-зілля» та Р.Л. Стівенсон «Вересневий трунок» патріотизму, мудрості та волелюбності людини (компоративний аналіз)

Тема: «Уславлення в поемі  М. Вороного  «Євшан-зілля» та Р.Л. Стівенсон «Вересневий трунок» патріотизму, мудрості та волелюбності  людини (компоративний аналіз)

Мета : поглибити теоретичні знання учнів про особисті жанрів поеми та балади; висвітлити особливості світогляду та творчого методу  М. Вороного та Р. Стівенсона; формулювати предметні та ключові компетентності ( спілкування державною мовою, спілкування іноземними мовами, компетентності в предметних науках, соціальні та громадянські компетентності, загальнокультурна грамотності, виховувати почуття гордості за батьківщини, любов до свободи рідного краю.

Вид  уроку: інтегрований, бінарний

Методи: компоративного аналізу

Обладнання: портрети письменників М.Вороного, Р.Л. Стівенсона; сходинки мудрості (10 А-4 з написом афоризмів про патріотизм, запис висловлювань М. Вороного, Р.М. Стівенсона, таблиця «Патріот -  риси патріотизму», музичний супровід  «Повій вітре з України…»,  Полонез Огінського

Хід уроку

I.                  Оголошення теми та мети уроку

Перший учитель (Лаудіна Наталія Миколаївна): Наша зустріч присвячена поглибленому вивченню надзвичайно проникливих і актуальних у наш час творів (вчителі  зачитують  епіграфи до уроку з дошки вислови Вороного та Стівенсона).

Другий учитель( Саленко Наталія Олегівна): Ми повинні висвітлити основні факти написання цих творів, їхнє ідейно-тематичне спрямування.

Перший учитель (Лаудіна Наталія Миколаївна): Знати спільне й відмінне в жанрових особливостях балади і поеми; формувати культуру відповіді і культуру зв’язного мовлення.

Другий учитель( Саленко Наталія Олегівна): Виховувати в собі почуття гордості за незалежну батьківщину, любов до свободи, рідного  краю.

II Актуалізація опорних знань

Прислухаємось до бесіди двох визначних письменників різних світів під час їхньої уявної зустрічі.

Пан Микола Вороний  і містер Стівенсон

Микола Вороний: Містере Стівенсоне, я глибоко вивчав західну культуру, займався перекладацькою діяльністю, здобув європейську освіту, тому простежую і бачу паралелі в нашій з Вами творчості, основна тему  якої – це тема національної незалежності.

Роберт Стівенсон: Так, тема незалежності і свободи розвитку рідної країни провідна і в моїй поезії. Щоб правильно орієнтуватися в сучасному житті, треба знати минуле, історію.

Микола Вороний: Цілком погоджуюсь з Вашою думкою. Сюжет теми «Євшан-зілля» мені навіяв Галицько-Волонський літопис, у якому збереглася легенда про чарівну силу степового зілля – Євшану.

Роберт Стівенсон: Так, я теж часто звертаюсь до фольклору. Адже фольклор – це та скарбниця, в якій дорогоцінного і мудрого скарбу вистачить для всіх, яких неможливо вичерпати. Отож, за основу своєї балади «Вересовий трунок» взяв легенду про середньовічну державу пиктів у Шотландії та боротьбу цього маленького народу за свою свободу та і його незалежний патріотизм.

Будемо підніматися сходинками мудрості

Микола Вороний: Отже, Вас теж захопила історія Середньовіччя.

Роберт Стівенсон: Наші твори об’єднує ще використання національних символістичних образів.

III.  Узагальнення, систематизація та закріплення вивченого матеріалу

Учні 6 класу зараз вивчають поему Миколи Вороного «Євшан-зілля». Для учнів 7-го класу зараз є нагода повторити ідейно-тематичний зміст цього твору та попрацювати над формуванням предметних і ключових компетентностей, зокрема соціальної та громадянської

1.     Учитель коротко  читає частину поеми «Євшан-зілля». Коротко нагадує  легенду, яка лягла в основу поеми.

2.     Учні читають поему ланцюжком

3.     Бесіда:

-         Яка тема поеми «Євшан зілля?

-         Яка ідея?

Отож, учні, які визначили тему та ідею піднімаються на сходинки мудрості і ведуть за собою інших та зачитують афоризми.

Учні 7 класу вивчають близький в ідеально-тематичному плані твір Р.Л.Стівенсона «Вересовий трунок». Найталановитіший син Шотландії в основу своєї балади, як і М. Вороний поклав фольклорний жанр – легенди Середньовіччя про піктів.

Вчитель  коротко розповідає  про кельтську легенду.

Колись давно на південному заході Шотландії  жив народ, який називали піктами. Вони були маленького зросту, але з дуже широкими долонями сильних рук. Це був трудолюбивий народ. Уміли пікти варити напій з вересу, надзвичайно корисний, таємницю якого передавали від батька до сина із суворим наказом: ніколи  і нікому не давати рецепт!

Коли скотти, які постійно воювали з піктами, отримали перемогу і знищили весь народ, крім двох броварів батька й сина, і намагалися вивідати рецепт вересового трунку – ті обрали смерть, але не видали таємницю – символ національної  незалежності, пролитої крові за неї, духовної відданості піктів.

1.     Читання балади в оригіналі англійською мовою.

2.     Читання перекладу Євгена Крижевича.

3.     Бесіда:

-         Яка тема балади?

(Зображення нескорених піктів та їхнє презирство до короля-вбивці; розповідь про героїчну смерть піктів, які не хотіли виказати  загарбникам, таємницю виготовлення вересневого трунку і обрали смерть).

-         Яка ідея балади?

(переказ боротьби за незалежність).

Наступні сходинки – зачитування афоризмів

4.     Отже, ми знову зустрілися з проявами патріотизму, в різних формах.

Завдання літературознавцям

Два учні – літературознавці нагадайте здобувачам знань такі теоретичні відомості, як (завдання на картках) балада, легенда, поема, ліричний герой).

-         То що ж таке патріотизм?

(Відкрийте зошити і зробіть собі таку умовну табличку.

Слухайте назву людських рис і вчинків і заповніть таблицю

Гордість за Батьківщину

Хоробрість

Гідність

Ненависть до ворого

Наполегливість

Невибагливість

Нескореність

Сила духу

Мужність

Лицемірство

Відчайдушність

Жалюгідність

Боягузтво

Витримка

Уміння тримати слово

Користолюбство

Егоїзм

Альтруїзм

Слухайте назву людських рис і вчинків і заповніть таблицю

Другий учитель( Саленко Наталія Олегівна): Отже, охарактеризуйте патріота за записаними  рисами.

Сходинки - афоризми

Послухаємо літературознавців, отримаємо базові теоретичні знання для подальшого компаративного аналізу творів.

Бесіда:

-         До якого жанру відноситься «Євшан-зілля»?

-         Визначте жанр «Вересового трунку»

-         Що лягло в основу обох творів (легенда та епоха Середньовіччя)

-         Що ще об’єднує ці твори?

(національні символи)

Назвіть ці символи (вересневий трунок, верес, Євшан-зілля)

-         А ще які національні символи  ви бачити на столі? (Без верби і калини немає України).

Звучить музика в обробці Лисинка українська народна пісня «Повій, вітре, з України»

Вчитель дочитує останню частину поеми «Євшан-зілля»

На фоні музики полонез Огінського вчитель пояснює поняття «Ностальгія»

IV. Підсумки уроку

Зараз ви всі у полоні чудового українського аромату українського степу, калинових гаїв та вербової свіжості, які ніколи не можна забути, бо коли цього не вистачає людині далеко від Батьківщини, а зараз безвіз вона відчуває НОСТАЛЬГІЮ -  сум, тугу за Батьківщиною.

Ностальгія – це хвороба, стражданн за Батьківщиною, яку надзвичайно чутливо, тонко, мінорно передає чудовий композитор, борець за незалежність своєї Батьківщини – вслухаймося в ностальгію полонеза Огінського  і вдихнемо.

Вдома заварите чай з калини і верби – це український напій, такий же цілющий.

VI. Домашнє завдання

Різнорівневе завдання про героїчний епос