Усний журнал до Дня Соборності України

УСНИЙ ЖУРНАЛ

«У ЄДНОСТІ НАША СИЛА:

ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ»

Вчитель: Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна-єдина, -

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь, - казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни,

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі,

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!

• гімн України

Ведучий 1. 22 січня – День соборності України. Це свято відзначаємо щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західно – Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.

Учень 1. Тобі, Україно, мій мужній народе,

Складаю я пісню святої свободи.

Усі мої сили і душу широку

Й життя я віддам до останнього кроку,

Аби ти щаслива була, Україно,

Моя Батьківщино!

Учень 2. Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить.

Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

І нам твою історію творить!

Ведучий 2. 22 січня 1918 року у приміщенні Київського Будинку вчителя було підписано IV Універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. А 1919 року в цей самий день на Софіївській площі в Києві було проголошено Акт соборності українських земель.

Ведучий 3. З раннього ранку мiсто набуло святкового вигляду. На будинках державних установ майорiли нацiональнi синьо-жовтi прапори, Софiївський майдан прикрашала трiумфальна арка зі старовинними гербами України і Галичини.

Ведучий 4. В Актi злуки проголошувалося: «Віднині зливаються воєдино віками відділені одна від одної  частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна – в одну Велику Україну. Сповнилися одвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка».

Ведучий 1. Століттями розірваний український народ визволився з неволі – Лівобережна Україна вийшла з Російської, а Правобережна – з Австро-Угорської імперій – і возз’єднався на своїй землі в єдиній українській державі.

• відеоматеріал

Учень 3. Краса Полісся і вся велич Львова

З’єдналися в одну державу знову,

А наддніпрянські жовтії лани  

Із небом голубим Галичини.

Учень 4. І все в тобі з’єдналося й злилося,

І стерлись непотрібнії кордони,

Поля злилися з шепотом колосся,

Для всіх єдині стали всі закони.

Учень 5. Як довго ждали це… Уклін чолом народу,

Що рідну мову і державу нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли і сам стоять не міг.

Навік пройшла пора безславна…

Цвіти і сяй, моя державо!

Ведучий 2. 22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопільщині гурт молоді під орудою Володимира Мармуса встановили чотири синьо-жовті прапори та розвішали прокламації до 55-ї річниці  проголошення Четвертого Універсалу  Української Центральної Ради (за що хлопців ув’язнили в радянському концтаборі).

Ведучий 3. 22 січня 1978 року на знак протесту проти російської окупації біля могили Тараса Шевченка в Каневі спалив себе Олекса Гірник із Калуша Івано – Франківської області.

Ведучий 4. 22 січня 1990 року сотні тисяч українців узялися за руки, утворивши «живий ланцюг» від Києва до Львова, на згадку про проголошення Акту Соборності.

Ведучий 1. Соборність – це символ. Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє.

Ведучий 2. Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Ведучий 3. Просимо вшанувати пам’ять наших співвітчизників, які віддали своє життя за незалежність та свободу України, хвилиною мовчання.

     - хвилина мовчання 

Ведучий 4. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю відвойовують та захищають кордони нашої держави, борються за її єдність та цілісність.

Ведучий 1. Ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Ведучий 2. Відродження Вітчизни – це єдність наших душ, воскресіння духовності, культури, мови.

Учень 6. Моя Україна! Єдиная мати!

Пізнати тебе судилось мені.

Квітучі саді, білі мазані хати,

Діброви, гаї та розкішні луки.

Великі міста, необмежені далі,

І жовте колосся, налите зерном.

Учень 7. Лелека у небі, родина на святі –

Це все Україна, це рідний наш дім.

Ми всі живемо на одній Батьківщині,

І хоч розлучитинас прагнуть, та ми

Діти пісенної, святої України,

Не треба нам свар, незгоди, ганьби!

Учень 8. Нам пращури дали велике надбання:

З’єднали країну мою на віки.

Чому ж зараз, люди, з’явилось питання:

«Хто звідки, хто з нас свої, хто чужі?»

Не може ніщо наш союз розірвати:

«Соборна країна! Ви чуєте?! Ні?!

Одна Україна! Єдиная мати!

І краще країни нам не знайти!»

• пісня