Усний журнал "Хоробрі серця"

Виховна година «Хоробрі серця»

(урок мужності)

(Слайд 1)

Мета: ознайомити учнів із життєвими долями  бійців АТО, виховувати повагу до героїзму  людей, які віддали життя і здоров’я за незалежність нашої держави; виховувати на їхньому прикладі патріотизм, мужність, альтруїзм.

Обладнання: відео - презентація

ХІД заходу

 «Війна є лихо та злочин» (Вольтер)

«Війна несе біль, рани і смерть усім» (Пейн Нагато).

«Всяка війна аморальна у своїй внутрішній основi» (О.Довженко).

Вступне слово вчителя. Доброго дня, діти, колеги!

Ми знаємо, що нашу країну спіткало не одне лихо, перш ніж вона стала незалежною державою. Щороку ми згадуємо голодомор 1932-1933 років, Другу світову війну, яка залишила глибокі рани на землі України. Втрати, які пережив у воєнні роки український народ, і сьогодні гострим болем відлунюють у серцях наших співвітчизників. Також знаємо про війну в Афганістані, яка тривала 10 років, де за офіційними даними загинуло 2378 українських солдат. Про це ми всі знаємо і пам’ятаємо, згадуємо наших предків, які боролися за свободу України, і вдячні їм за їх любов, відданість, патріотизм.

Це все було. Це наша історія. Але сьогодні твориться історія, учасниками якої є ми самі. І від кожного з нас залежить доля нашої Батьківщини. Від нас залежить, чи Україна і надалі буде незалежною державою, чи ні? Сьогоднішні події в Україні не дають спати кожному свідомому українцю. Знаємо, що на сході  держави проходить антитерористична операція, не проголошена війна. Сьогодні, як ніколи, ми повинні допомагати своїй державі, щоб вона була нероздільною, щоб ми мали свою Батьківщину. Тому, я пропоную вашій увазі нашу виховну годину у формі усного журналу, про тих, які загинули та продовжують боротися за нашу Вкраїну.

(слайд 2)

(слайд 3 )

Учень . Наразі вже точно зрозуміло,про кого сьогодні будимо говорити,і ні в кого немає сумнівів,що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України,лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу,волонтери на плечах яких тримається наша армія.

Вчитель.  Першим про кого ми сьогодні будемо говорити  це Дмитро Махов з Прикарпаття, якому лише 18 років, який  мало не загинув у важкому бою, але не відступив і врятував всю роту.Сам при цьому отримав важке поранення. За це його нагородили орденом «За мужність». Детальніше у відео сюжеті. (слайд 4)

Учень . (слайд 5) Трагедія під час виконання спецоперації АТО в Луганській області передчасно забрала життя сина України, мужнього героя, гарного друга та просто справжнього чоловіка – старшого сержанта Василишина Андрія.

Він не дожив 7 днів до свого 30-ти річчя та загинув у визвольній боротьбі за вільну та неподільну Україну. Спочатку він добровольцем записався до Національної гвардії України, а потім, разом із товаришами, відправився на фронт у складі 8-го полку спецназу ВЧ – А 0553, де загинув за трагічних обставин.

Біографія Андрія Василишина, на жаль, виявилася занадто короткою. Однак навіть за майже 30 років він встигнув зробити багато добрих справ, завжди гідно виконував покладені на нього обов'язки та завдання, керуючись принципами честі та совісті, за що його любитимуть та завжди пам'ятатимуть близькі, рідні та друзі.

Ще 8 членів Колегії досі перебувають у зоні активних бойових дій АТО у складі 8-го полку спецназу ВЧ – А 0553. Нехай їх служба буде легкою і недовгою, аби вони усі повернулися цілими та здоровими до своїх родин.

Вчитель.  ( слайд 6) Петро Федоряка  - організатор ковальського фестивалю на Полтавщині. Чоловік, якому 15 вересня мало б виповнилося 50 років, загинув під Шахтарськом. В кінці липня при виконанні завдання їхня команда потрапила під шквал артилерії і установок "Град". Під час проведення цієї операції більшість полягла на полі бою. Вони з честю виконали свій військовий обов'язок по захисту східних кордонів нашої держави.

Колишнього вчителя Трудолюбівської школи, коваля, старшого сержанта ховали з військовими почестями. "Якщо не я, то хто?" - з таким девізом він упевнено йшов по життю. (слайд 7)

Учень (слайд 8) Боєць добровольчого батальйону «Айдар» Петро Марунчак познайомився із Героєм Майдану Іваном Раповим.  Це була зустріч двох Героїв нашого часу, людей, що ризикували своїм життям заради України: один із них на Майдані, інший – в зоні АТО. Герой Майдану Іван Раповий народився в сорочці, адже куля снайпера пройшла на відстані 2 сантиметри від серця. Це сталося під час кривавих подій на Майдані у Києві в лютому цього року.

Петро Марунчак пройшов Майдан  та обороняє Україну на сході від терористів. За захист Батьківщини Петро  представлений до ордену «За мужність».

Вчитель.  (слайд 9)  Володимиру Доносу 42 роки. У мирний час він викладав фізкультуру в школі. Був мобілізований солдатом-санітаром у 42-й батальйон.

28 серпня 2014 року  його колона їхала виручати оточених під Іловайськом бійців української армії, але самі потрапили під обстріл. Санітар з Полтавської обл. отримав наскрізне поранення ноги. Детальніше у відео сюжеті.

(Слайд 10)

Учень (слайд 11) 18 вересня Полтава попрощалася із трагічно загиблим героєм – офіцером Олександром Максимовим. Чоловік добровільно повернувся служити Батьківщині, хоча вже  пішов у відставку.

Олександр загинув 14 вересня від поранення в голову, коли колону українських розстріляли терористи. Він був дуже веселим і порядним чоловіком.  Закінчив військове училище. Про службу  мріяв зі школи.

Вчитель. (слайд 12)  25-річний Едуард Сологор із Пирятина Полтавської області воював добровольцем у 16-му батальйоні територіальної оборони під Луганськом.
Під час обстрілу їхнього блокпосту осколками відірвало праву ногу, а ліву поранило. Врятувати праву лікарям не вдалося, її ампутували.

Учень . Давайте згадаємо усіх загиблих героїв хвилиною мовчання.

Слайд 13

Учень . Ці слова ми присвячуємо всім бійцям АТО

Слайд 14

Учениця 3.   Повертайся, будь ласка, живим…

Повертайся, будь ласка, живим.

Я прошу не багато, й не мало.

Кожен вечір молюсь всім святим

Щоб нещастя тебе не спіткало.

Щоби Янгол закрив от біди,

Над тобою розправивши крила,

І щоб куля лихої орди

Не побачила, не зачепила.

Ясним ранком, та днем дощовим,

Я шепочу у синєє небо:

Повертайся, будь ласка живим,

Батьківщина чекає на тебе.

Слайд 15

Пісня «Повертайся живим»

Вчитель. На цьому наш захід закінчено, дякуємо за увагу!