Усний журнал «Вшануймо пам’ ять Кобзаря»

Усний журнал

Тема: «Вшануймо пам’ ять Кобзаря»

Мета: ознайомити учнів з дитинством Т.Г.Шевченка,показати світову велич Кобзаря, розкрити неосяжність його таланту, визначити роль великого сина українського народу в літературній спадщині, виховувати  почуття любові і поваги до світлого образу поета – мислителя Т.Г.Шевченко.

Обладнання: портрет Шевченка, книга «Кобзар», стіннівка з хронікою життя поета, відео-презентації, ілюстрація пам’ятника, квіточки, епіграф, ілюстрації до творів Шевченка, виставка творів та картин поета.

                                                 Хід уроку:

                                                                                          І мене в сім’ї великій,

                                                                                          В сім’ї вольній, новій,

                                                                                          Не забудьте пом’янути

                                                                                          Незлим, тихим словом.

                                                                                                        (Т.Г. Шевченко)

     

 

 

 

 

 

 

 

І. Організаційний  момент:

 

    Встали ,   дітки,   підтягнулись.

    Один   одному  всміхнулись.

    Спочатку   сядуть  лиш  дівчатка,

    а  за  ними   і  хлоп’ята.   Чому ?

   Так,  спочатку  - краса,   а  потім  - сила

 

ІІ. Вступне слово вчителя:

                                     Україна, рідний край,

                                     Поле, річка, синій гай.

                                    Любо стежкою іти – 

                                    Тут живемо я і ти!

На світі є багато чудових країн за дальніми морями, за синіми океанами. Але для кожного з нас немає ріднішої над Батьківщину.

Україна – твій рідний край, твоя земля, де ти народився і зростаєш, де лунає мелодійна народна пісня.

Пропоную вам послухати одну чарівну українську пісню.

(Лунає пісня «Зоре моя вечірняя»)

Діти, як ви думаєте, хто є автором слів цієї української пісні? (Т.Шевченко)

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку:

                                 Сьогодні день, мов свято, зустріч щира

                                  Із тим, хто знаменитий на весь світ.

                                  Шевченко - геній, в це ми свято вірим.

                                  Йому немало - двісті літ.

 

Сьогоднішній  урок ми присвячуємо видатному українському поету та художнику Тарасу Григоровичу Шевченку, вклонімося світлій пам'яті поета.

 

                                 Щовесни, коли тануть сніги,

                                 І на рясті просяє веселка.

                                 Повні сил і живої снаги.

                                 Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.

І дійсно, діти, навесні 9 березня 2022 року виповниться 208 років з дня народження великого Кобзаря.

Тож давайте зараз перегорнемо деякі сторінки життя великого Кобзаря, прислухаємося до шевченківської думки та слова.

 ІV. Основна частина

Усний журнал «Вшануймо пам’ ять Кобзаря»

                                    І сторінка:  «Зустріч з поетом»

9 березня 1814 року на Черкащині, в селі Моринці, у родині селянина – кріпака Григорія Шевченка, народився великий поет.

- Діти, що означає слово «кріпак»? Це людина, закріплена за паном, яка працює на нього. Пан міг кріпака продати, купити, виміняти, як річ.
В селі Кирилівки минули дитячі роки Тараса. У 9 років Тарас залишився без матері, зазнав тяжких знущань лихої мачухи. Коли хлопчику було 11 років, помер батько. Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Був він і пастухом, і кухарчуком, і козачком, тобто слугою у пана.

Тарас був допитливий, розумний і цікавий на все. І старша сестра Катруся ледве встигала відповідати на його нескінченні запитання.
Довгими вечорами збирались селяни у хаті діда Івана послухати розповіді про боротьбу з панами, багатіями. З цікавістю слухав ці розповіді Тарасик і уявляв себе гайдамакою, який іде боронити людей від злого пана.

Отак минали дитячі роки Шевченка. Навчився Тарас читати, писати, а згодом і дуже гарно малювати. Та скрізь Шевченко бачив кривду, бачив, як пани знущаються над бідними.
Він дуже любив рідний край, рідну природу. Та не мав він щастя на рідній землі. Про це писав у багатьох віршах.

                   (Перегляд відео-презентації «Дітям про Шевченка»)

                                    Тяжке дитинство випало малому,

                                    Гірке й солоне від пролитих сліз.

                                    Не називав він раєм свого дому,

                                   Любов до України в серці ніс.

                 ІІ сторінка:  «Літературна спадщина «Кобзаря»

Дитячі роки поета були тяжкими, сирітськими,  безрадісними. І лише мальовничі краєвиди  природи рідного  краю  розвіювали смуток,  і давали наснагу для написання віршів про свою Батьківщину та про природу неньки-України.

Уся його творчість зібрана у збірку «Кобзар».

Діти, у кого вдома є «Кобзар» або інші книжечки з його віршами? (Демонстрація  «Кобзаря»)

Уся його поетична творчість захоплює і вічно кличе до себе людей усіх поколінь:

Гра «Диктор»:   Учні декламують уривки та вірші Т.Г.Шевченка

                      Садок вишневий коло хати,

                      Хрущі над вишнями гудуть,

                      Плугатарі з плугами йдуть,

                     Співають ідучи дівчата,

                     А матері вечерять ждуть.

 

                     Зоря  моя вечерняя,

                      Зійди над горою

                      Поговорим  тихесенько

                      В неволі з тобою …

 

                      Зацвіла в долині  червона калина,

                      Ніби  засміялась дівчина – дитина,

                     Любо,  любо  стало,   пташечка зраділа

                     І защебетала.

 

               ІІІ сторінка : «Пісенність поезій Тараса Шевченка»

Шевченків край -  співучий куточок України. Тарас  ще  змалку  любив слухати народні  пісні,  сам любив співати, тому  багато його  віршів було покладено на музику.  Ці пісні допомагають  ще глибше відчути чарівність рідного краю.

Послухайте пісню «Зацвіла в долині червона калина». (Діти слухають пісню та дивляться відео  до пісні «Зацвіла  в долині червона калина»)

                          ІV сторінка:  «Шевченко - художник»

Т.Г. Шевченко був не тільки великим поетом,  а й  талановитим художником. Його роботи різноманітні за жанрами: автопортрети, портрети, пейзажі.

Зараз я пропоную вам завітати до його художньої галереї, де ми побачимо його картини . (Перегляд відео-презентації «Малярство Кобзаря»)

Ось і перегорнули ми останню сторінку нашого журналу «Вшануймо пам’ять  Кобзаря», з яких ми дізналися, що Тарас Григорович Шевченко:

                                Переборов усі випробування долі.

                                Поетом став, художником від бога,

                               Оспівував природу, працю, волю.

                               Та рано обірвалася життя дорога.

V. Підсумок уроку:

У вірші «Заповіт»  поет  просить  поховати його після  смерті на рідній землі.

                                        Як умру,  то поховайте

                                        Мене на могилі,

                                        Серед степу широкого,

                                        На Вкраїні милій…

Народ виконав заповіт Шевченка. Поховали його в Каневі  на Чернечій горі,  що тепер зветься Тарасовою,  над Дніпром-Славутечем.

Не заростають стежки до могили великого Кобзаря, все життя і творчість якого є зразком того, як справжній митець повинен своїм талантом служити народу.

І щоденно пливе  людський  потік, щоб вшанувати пам'ять  Кобзаря,  вклонитися його  могилі,  покласти квіти.

Ми теж сьогодні складемо букет, який стане символ нашої пам'яті, нашої любові й шани, нашої безмірної вдячності.

(Діти клеять квіточки до пам’ятника Т.Г.Шевченка на фоні читання вірша «Спи спокійно, Тарасе!»)

                                           Спи спокійно, Тарасе!

                                           Нащадки твої

                                           Словом шани

                                           Тебе пом'янули.

                                           І народи Вкраїни

                                           Заповітів твоїх не забули.

                                           Уклін тобі, Тарасе,

                                           Великий наш пророче,

                                           Для тебе вірно б’ється,

                                           Те серденько дитяче.

                                           За тебе вічно б’ється

                                           За твої заповіти,

                                           Чого батьки не зможуть,

                                           Те зробим ми, їх діти.

Діти, дорожіть Шевченком. Хочеться вірити, що, вступаючи в нове тисячоліття, на вашому шляху завжди будуть Тарасова пристрасть, Тарасова мужність, Тарасове невмируще слово!