Тема. Усний журнал «Зелена аптека».
Мета: Активізувати і розширити знання дітей про лікарські рослини своєї місцевості, їх походження та значення в житті людини, виховувати дбайливе ставлення до вичерпних рослинних лікарських ресурсів; раціональне їх використання; розвивати пізнавальні інтереси учнів, пам'ять, уяву.
Обладнання: Малюнки лікарських рослин місцевості, фонограми пісень «Несе Галя воду» , «Цвіте терен» , «Ой у лузі червона калина», чаї: з ромашкою та перцевою м'ятою, малинове та смородинове варення, пиріг з калиною , пиріжки з яблуками.
Хід заняття
І. Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми заняття
За вікном лютує морозище,
Сніг мете, кружляє день у день.
Цілу ніч вітрисько в трубах свище,
Навіває страху на людей.
А у нас до класу тепле літо
На годинку здалеку прийшло,
Ароматні трави, кошик квітів
Для знайомства щедро принесло.
С. Коренюк
Діти! Зараз на вулиці зима , але нам пощастило побувати у ароматному світі лікарських трав. Найбільше їх достигає влітку. А потрапити в іншу пору року нам допоможе не машина часу, а усний журнал «Зелена аптека».
(Назву журналу записати на дошці)
Лікарські рослини ще називають цілющими , чудодійними. Але чи вміємо ми користуватись їх силою, щоб робити дива зі своїм здоров'ям? За одну виховну годину цьому навчитись неможливо. Але зазирнути до загадкового світу рослинних таємниць спробуємо.
ІІІ. Подорож сторінками журналу.
1 сторінка
Знайома
2 сторінка
Загадкова
Ще до винайдення штучних хімічних ліків люди хворіли і лікувалися. Перших лікарів називали знахарями, ведунами, відьмами від слів «знати» і «відати», тому що вони багато знали про цілющі властивості кожної рослини, відали секретами зцілення і могли приготувати ліки з висушених трав та корінців. Рослин – цілительок поважали, їхні назви передавалися від старших до молодших, з покоління у покоління. Давайте перевіримо, чи знаєте ви, про кого піде мова у наступних загадках:
Проти запалень.
(Кропива) Очищає кров, протиалергійна.
Серцево – судинні ліки.
Від набряків.
У зелені, у гарненькі плаття вдягнені вони.
Ця колюча дивина не ялинка, а ... (Сосна)
Лікує дихальну і нервову системи.
3 сторінка
Легендарна
Соки цілющих рослин так дивували людей своїми чудодійними властивостями, що вони наділяли їх людськими якостями або приписували їм неіснуючі можливості.
Послухайте декілька красивих легенд та казок про лікарські рослини.
1. Калинка
(казка)
Колись давно – давно, в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка. Звали ту дівчинку Калинкою. Дуже вона любила квіти. Яких тільки квітів не росло у неї попідвіконню! Їх вона попереносила з лісу. Видно, й рослинам була до вподоби ця маленька дівчинка, бо ще жоден кущик, жодне стебельце не зів'яло. Всі люди в селі любили Калинку за її добре та щире серце.
Навесні Калинка, як завжди, пішла в ліс. Нелегко було їй сюди добиратися. Довгий курний шлях пролягав од села до лісу. А обабіч ні деревця, ні кущика. «Дай , - думає Калинка , - посаджу тут щось , нехай росте». Так і зробила. Викопала в гущавині лісу тонісіньке стебельце і посадила край шляху. А щоб прийнялося воно, Калинка аж від своєї хати з криниці воду носила та поливала.
Звеселилося стебельце. Росло воно в гущавині ніколи не бачило ясного
сонечка й водиці не пило доволі. А тут, на привіллі, швидко розрослося у великий крислатий кущ. Іде якось шляхом подорожній. Стомився, піт витирає. Бачить – рясний кущ. Підійшов ближче. Під кущем трава зеленіє. Польові квіти привітно голівками кивають. Пташечки між віттям радісно щебечуть.
Ну як ти не сядеш тут перепочити? Усміхнувся весело подорожній і сказав:
Тут увесь кущ немов од сну стрепенувся. Гіллячки напружились, листячко поширшало. Гульк – і враз укрився ніжним білим – білим цвітом.
Дивиться перехожий – що воно далі буде? Обсипався цвіт, а замість нього ягоди червоні, як намистинки, виблискують. І дивно – в кожній ягідці заховане маленьке серце.
Прийшла й Калинка до свого улюбленця – і здивувалась. Звідки такі зернятка?
А кущ нахиляється до неї і шепоче:
Відтоді всі так і називають той кущ, ту рослину – калиною.
Г. Демченко
2. Як відомо науці, папороть не цвіте . Вона поширюється спорами. Але люди завжди вірили у красиву легенду про надзвичайний цвіт папороті.
Легенда про цвітіння папороті
Зацвітає папороть у ніч проти Івана Купала і цвіте одну єдину мить. Її завжди охороняє від людей нечиста сила. Опівночі, коли папороть зацвітає, кущ освітлюється якимось особливим червоним світлом.
Кажуть, той, хто зірве цвіт папороті, знатиме всі місця, де заховані скарби, та не матиме щастя.
3. Легенда про бузину
Бузина – диявольське творіння . Її посадив чорт і тепер постійно сидить під нею. Тому її ніколи не викопують з корінням . Нічого не можна будувати там , де є старий кущ бузини . Під бузиною не можна ні сидіти , ні лежати , бо захворієш. Насправді , бузина – лікарська рослина , використовується як протизапальний , кровоочисний засіб .
4 сторінка
Музична
Лікарські рослини часто оспівують у піснях.
(Колективний спів під фонограми українських пісень, в яких згадуються лікарські рослини).
Несе Галя воду , коромисло гнеться .
За нею Іванко , як барвінок , в'ється .
Цвіте терен , цвіте терен , листя опадає .
Хто в любові не знається , той горя не знає .
Ой , у лузі червона калина похилилася .
Чогось наша славна Україна зажурилася .
А ми тую червону калину підіймемо .
А ми тую славну Україну розвеселимо .
(Учні виконують разом з учителем хоровод з танцювальними рухами
„ Ой у лузі калина ”)
5 сторінка
Кросвордна
ІV. Підсумок заняття
Лікарські рослини піклуються про нас і наше здоров'я, а ми повинні подбати про їх збереження. Для цього необхідно розбірливо та раціонально використовувати рослини, що ростуть довкола нас.
V. Відвідини світлиці лікарських рослин «Доброго здоров'ячка»
А зараз дорогих гостей літо запрошує до рослинної світлиці «Доброго здоров'ячка» . У переліку страв та напоїв – лікувальні чаї. З ромашкою та настоєм перцевої м'яти – дуже корисний при різних шлункових хворобах, як болетамувальний та заспокійливий засіб. Чай з малиновим варенням – протизастудний і смачний напій. Чай з варенням смородини – багатий на вітаміни. А ще до чаю поласуйте пирогом з калиною та пиріжками з яблуками.
Смачного!