Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича “Світязь”

Тема:Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича “Світязь”

Мета: зацікавити учнів творчістю А. Міцкевича, показати його зв'язок з Україною, розкрити особливості сюжету, композиції та ідейного змісту балади «Світязь», закріпити теоретичне поняття про баладу; розвивати навички виразного читання, усного мовлення учнів; активізувати творчу уяву школярів; виховувати інтерес і повагу до історичного минулого України.

Тип уроку: вивчення та первинне закріплення знань і способів діяльності.

                                                         Хід уроку

                                                                          Писати про Міцкевича – значить говорити

                                                                          про прекрасне… про справедливість, про

                                                                          обов`язок, якого був героєм, про свободу,

                                                                           про визволення…

                                                                                                                 В. Гюго

I. Організаційний момент

IІ.Актуалізація опорних знань

1. Повторення відомостей про баладу

Балада (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. В основі балади лежить певна незвичайна пригода. Тому баладу часто називали маленькою поемою.

Балада виникла у ХІІ-ХІІІ ст.. як любовна пісня до танцю у Провансі.

Балада зазнала розквіту в творчості Ф. Війона (1431—1463). .Балади писали видатні поети Італії Данте й Петрарка, Бернс,  Гете, Шіллер, Гайне, Гюґо, Жуковський, Пушкін, Міцкевич. В Україні до жанру балади зверталися П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, С. Руданський,  Ю. Федькович І. Франко, Леся Українка, Б. Грінченко, А. Малишко, І.  Драч, Л. Костенко, Б. Олійник.

IІІ. Повідомлення теми, мети уроку

IV. Мотивація навчання

Слово вчителя.

 Діти, зверніть увагу на епіграф до нашого уроку. Сьогоднішню нашу зустріч ми присвятимо знайомству з життям і творчістю видатного польського поета-романтика А. Міцкевича. Ми поговоримо з вами про стосунки польського поета з російськими і українськими митцями, розширимо наші знання про А. Міцкевича, розглянемо його взаємини з нашою батьківщиною. Адже перебування  в Одесі, Києві, мандрівка Кримом збагатили поетичну палітру митця,  дали змогу світові через польську поезію відкрити для себе Україну. Куди б не закидала поета доля – чи до похмурого Петербурга, чи до сонячного Криму, чи до безкраїх степів України, чи до величного Парижа – всюди думка його линула до рідної Польщі.

1. Стратегія «Продовж речення».

- Адам Міцкевич народився в …

- Причина вигнання польського поета з рідної землі - …

- На Україні Міцкевич побував в …

2. Повідомлення про озеро Світязь на Україні.

Світязь - найглибше озеро України, а також найбільше за об'ємом прісноводне озеро в країні. Належить до групи Шацьких озер, розташованих на території Шацького національного природного парку на Волині.

Площа озера 26 км2, найбільша глибина більше 59,0 м, хоча середня глибина становить 6,3 м, а прибережна смуга мілководна. Прозорість води до 8 м. Верхні шари води влітку прогріваються до 20 °С і більше, на глибині температура води постійна і становить 9 °С.

В озері зустрічаються рідкісні форми дольодовикової фауни. Рослинність озера рідкісна, окремі занесені до Червоної книги: лобелія Дортмана, наяда(у давньогрецькій міфології так називали німф, що жили у воді), прибережниця одноквіткова, полушник озерний. Навколо озера росте ліс, який обіймає його ніби смарагдовим кільцем.

Озеро оголошено заказником разом із лісовими масивами площею 847гектарів.Тут росте дуб, ялиця, граб, осика, сосна, вільха береза, а серед лісового різнотрав’я – рідкісні орхідеї. Також тут можна побачити ягоди: чорницю, брусницю, суницю.

Створилося  озеро внаслідок провалу шарів земної кори в підземні пустоти. Версія геологів про походження унікального озера співпадає з народною легендою.

Протягом довгого історичного періоду озеро належало різним державам. Можливо, саме тому про нього існує багато легенд. Одну з них використав Адам Міцкевич для написання балади «Світязь». Його захоплювали вчинки героїв минулого, їх патріотизм.

3. Коментар учителя про історію створення балади Міцкевича «Світязь».

Отож, існують два озера Світязь в двох братніх слов’янських країнах . З цими озерами пов’язано багато народних легенд, переказів, повір’їв, які сягають сивої давнини. Географічні реалії наближають легендарне минуле до дійсності, показують, що життя слов’ян має глибоке коріння в історії.

Легенда про озеро Світязь

Тут, де зараз озеро, шуміло казна-коли багате місто, панував у якому Туган. Давні та безвольні були ті часи, не рідкими були січі і напади. І от — прокотився новий переполох. На землі сусіда князя Мендога посунуло невідоме воїнство. Закликає Мендог підтримки у славетного Тугана, і князь, відданий ратній обітниці, зігнавши сміливих ратників, рушає в дальню путь. Та вже за брамою князя зупиняє дума, що полишає своє місто без захисту. Скорботний вертається він до міста й повідомляє про власний неспокій доньці. Дівиця утішає отця: вона виділа чудне сновидіння, у котрому явився їй ангел і пообіцяв надійний захист місту. Послухався отець доньки.

Повисла безмісячна ніч на спустіле місто, і під її покровом недруг підступив до міських стін. Охоплені страхом, мешканці кидаються до княжого палацу. У безнадії звертає благаючий погляд до небокраю князівна:

- Як оминути люту кару. Нас убережи від неї, Громовицею вразь із превисокої хмарини, Чи сховай під землею!

По сих словесах місто провалилося під землю, а на його місцині виникло озеро.

Купавами-квітами вийшла на ньому невинна врода. Чужі ратники, розпалившись у січі, заходились прикрашати отим квітом обладунки. Та усяк, хто сягав у воду за чудесними квітами, умирав, убитий жахливим недугом.

Таку легенду розказала мешканка підводної яскині нахабному поміщику, котрий, відважившись розкусити одвічну таїну озера, сіткою витягнув химерне створіння на берег.

Польський поет Адам Міцкевич любив бувати на берегах Світязя, його вабила чарівність,

таємничість, загадковість озера. Свою баладу «Світязь» поет присвятив Михайлові Верещаку.

Литовський варіант легенди про Світязь, знайдений А. Міцкевичем на побережжях білоруського  Світязя (з подібною назвою існує два озера — на Україні й в Білорусії), поліг в основу його балад  «Світязь» і «Світязянка», створених у 1820—1821 роках у Плужинах

Коли читаєш твір Міцкевича, наче бачиш це чудове озеро:

                        Станеш, затримавши подих:

                        Зорі побачиш вгорі й під собою,

                         Місяць у небі і водах.

       І поринаєш у світ легенди...

А зараз ми познайомимося з однією з найкращих балад поета, баладою «Світязь».

4. Читання балади А.Міцкевича «Світязь»

5. Бесіда за змістом

- Яке враження справила на вас балада?

- Як описав озеро А. Міцкевич? Зачитайте.

- Які художні засоби допомагають уявити його красу? (Епітети, порівняння, метафори)

- У чому полягає таємниця озера Світязь? (На дні його поховане старовинне місто, мешканці якого, не бажаючи потрапити у полон до ворогів, прийняли смерть і перетворилися на білі купави)

- Якими ви уявляєте жінок-захисниць міста Світязь? (Мужніми, сильними духом, з почуттям гідності, сміливими, волелюбними, відданими своїй Батьківщині)

- Чи можливо назвати їх патріотами? (Так, вони віддали своє життя заради свого міста)

- Що вони вважають за ганьбу? (Підкоритися ворогам, здати своє місто)

- Знайдіть опис білих купав, на які перетворилися жінки. Якими художніми засобами увиразнено їхню красу?

Так врятувався народ безборонний, 

Так ми уникли неслави.

Бачиш квітки? То дівчата і жони,

Змінені в білі купави.

Мов сніжно-білі метелики, линуть

Скрізь над водою німою,

В листі зеленім, як віття ялини,

Всипане снігом зимою.

-          Чому народна фантазія перетворила жінок саме на квіти?

-          Як ви гадаєте, символом чого є білі купави, прозвані в народі «цар-зіллям»? (Квіти – це не лише пам'ять про героїзм світязянок, але і символ сили патріотизму як вічного духовного оберегу народу)

Хто лиш сягнув там рукою у воду,

Вирвав вологі стеблини,

Раптом, хворобою вбитий страшною,

Згинув тієї ж хвилини.

-          Чому в баладі не згадується ім’я героїні? (Княжна – виразник ідеалів всього народу)

-          Хто насправді отримав перемогу – ворог чи народ? (Народ, тому що він не піддався ворогові, вибравши смерть на волі, аніж життя у полоні)

6. Робота над композицією балади «Світязь»

Експозиція – таємнича атмосфера твору, опис озера Світязь.

Зав’язка – проникнення у таємницю, перехід до далекого невідомого минулого.

Розвиток дії – розповідь світязянки, «оживлення» історії та подій давнини.

Кульмінація – смерть замість неволі. Утвердження ідеї свободи, протесту проти гноблення.

Розв’язка – життя народу, волю якого вбити неможливо, триває.

7. Створення візитної картки балади «Світязь»

Автор – Адам Міцкевич

Назва балади – «Світязь»

Джерела – фольклор, історія, вірування.

Тема твору – розповідь про жителів старовинного міста, які, не бажаючи потрапити в полон до ворогів, перетворилися на білі купави.

Ідея – уславлення єдності та стійкості народу у боротьбі з іноземними загарбниками.

Персонажі – жителі міста та російські завойовники .

Художні засоби – епітети, метафори, порівняння, використання діалогів, образи-символи.

8. Робота за картками.

Робота над образами-символами

     1.Вода – символ плодючості, початку і кінця всього сущого на землі. У християнстві –      символ очищення від гріхів, смерті і воскресіння. У баладі з озером (водою) пов’язана тема смерті і відродження народу, мотив духовної сили народу, яка полягає в його єдності й прагненні до волі.

2. Синій (блакитний) колір – символ безкінечності, суму, довіри. Це колір неба і води. У християнській культурі він асоціюється з вічною божественною істиною. Означає також доброчесність, вірність. «Безодня блакить» озера – це згадка про сумне минуле, про загибель держави, міста, народу. Образ жінки, що раптово з’явилася із синіх хвиль, утілює думку про вірність своєму народові.
3. Білий колір – символ невинності, чистоти, доброчесності, світла, життя, вічності, святості. У християнстві – спорідненість з Богом (ангели та святі у білому). Але існує і протилежна символіка – це знак смерті, порожнечі, мовчання.  Слов’яни одягали покійників у білий одяг. «Біле нас щось огортає» – ця фраза символізує смерть, яку мужньо приймає народ.  Але водночас це і знак божого світла, яке рятує людей із неволі і через смерть наближає до вищого божественного смислу.
4. Білі квіти (лілії, купави) – символ цноти, чистоти, непорочної краси. Білі квіти, на які перетворилися дівчата й жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту та невинність. Однак тим, хто загрожує всьому «білому», ­­­­чистому, вільному, доброчесному – квіти несуть смерть.  Поет розвинув фольклорний мотив «помсти покійника» у мотив «помсти квітів». У такий спосіб автор показує продовження боротьби за свободу, карає гнобителів, закликає всі народи звільнитися від поневолення.       

5. Зелений колір – колір трави, символ природи, молодості, плодючості, краси і радості, ствердження життя, миру.  Білі купави у «листі зеленім» – це втілення віри поета у свій народ, у його відродження, продовження мирного та вільного життя.
6. Цар-зілля – символ смерті і відродження.

Герої балади А.Міцкевича нагадують казкового птаха Фенікс, який приносить себе у жертву,  щоб потім відродитися з попелу. Ніколи не зможе загинути народ, який відстоює свою свободу та незалежність, який готовий жертвувати життям заради майбутнього.

9. Роль фантастики у баладі.

Зачитайте фрагменти, в яких використовується фантастика. Як ви їх розумієте?

(«Вабить це озеро, тихе й погоже... Страшно і слухати навіть» – загадкова атмосфера.

«Часом пори там почуєш нічної ... Тужне благання дівоче » – згадка про минуле, таємниця.

«Бог захистить нас... Я буду вам оборонцем!...» – янгол – символ Божої охорони народу, який захищає свою свободу.

«Боже,- гукнула я,- боже! ... Бачу: землі вже немає» – Бог допоміг людям у справі здобуття незалежності.

«Хто лиш сягнув там рукою у воду... Так його вславлено чари» – помста ворогам.)

-          Чи актуальні проблеми, порушені в баладі?

10. Творче завдання (Допишіть фрази, які розкривають ідеї твору)

Без волі немає… (життя).

Неволя – …(загибель) для народу.

Людина – …(частина) народу.

Краще смерть, ніж життя без …(свободи).

Сила народу в його …(єдності).

- Які приказки і прислів’я ви знаєте на цю тему?

V. Підсумок уроку

Слово вчителя.

 Балади Міцкевича поставили його ім’я на вершину світової слави.  В них він підніс людську особистість, зобразив духовне життя народу, вдаючись до змалювання незвичайних фантастичних явищ і обставин. Міцкевич своїм поетичним словом запалював серця людей і освітлював їм шлях до дружби і братерства. Зірка поета світить і нашому поколінню, а його поезії актуальні і зараз, тому що закликають до добра, дружби, братерства, взаєморозуміння.

VI. Домашнє завдання.

Намалювати малюнки до твору й дібрати цитати до них.