Утворення держави в Стародавньому Китаї

Дата __________      Номер  уроку ___________                Всесвітня історія  6  клас

 

Тема: Китайська цивілізація

Мета: сформувати уявлення про природно-географічні й кліматичні умови

Стародавнього Китаю, його населення, повсякденне життя, побут та заняття; розкрити історичну необхідність та причини виникнення найдавніших китайських цивілізацій та імперій; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, знаходити аналогії та відмінності в розвитку Китаю та інших країн, висловлювати і підкріплювати фактами свою думку, працювати з різними видами джерел інформації.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення світової історії; толерантного ставлення до інших народів; виховувати

патріотизм на прикладах історичних осіб;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Тип  уроку: урок вивчення нових знань

Обладнання: зошити, підручники, історичні атласи, ілюстративний матеріал,

роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, таблиця.

 

План уроку:

1. Географічне положення та природні умови Китаю.

2. Заняття населення.

3. Виникнення давньокитайських держав.

 

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

 

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Запитання

1. Де розташована Індія?

2. На які частини можна її поділити за природними умовами?

3. Які гори розташовані на півночі Індії?

4. Які дві великі річки протікають територією Індії?

5. Яку назву має релігія аріїв?

6. На які касти поділялося населення Індії?

7. Які боги є спільними для брахманізму та індуїзму?

8. Хто такий Сіддхартха Гаутама?

9. Яку назву має найдавніша збірка ведичних гімнів і заклинань?

10. Яку назву має поетичне оповідання про пригоди принца Рами?

11. Яке важливе відкриття в галузі математики здійснили стародавні індійці?

12. Яка настільна гра була винайдена в Індії?

Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Учитель демонструє учням компас, пакуночок чаю, порцелянову чашку, клубок шовкових ниток, аркуш паперу і пропонує висловити припущення, якої країни можуть стосуватися ці предмети.

Розгадування ребуса

Розгадайте ребус, і ви дізнаєтеся назву держави, яку ми сьогодні вивчатимемо.

Відповідь: Китай.

Повідомлення теми та мети уроку.

 

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

1. Географічне положення та природні умови Китаю

Китай — велика, густонаселена країна, що розташована нa пiвнiчний схід вiд Iндiї, зa високими й непpиступними гоpaми Гiмaлaями. У дaвнину китaйцi нaзивaли свою кpaїну «Пiднебесною iмпеpiєю» i «Сеpединним цapством», бо ввaжaли, що вонa лежить посеpед «чотиpьох моpiв» — Схiдного, Пiвденного, Пiщaного й Скелястого. «Пiщaним моpем» вони нaзивaли сувоpу пустелю Гобi, a «Скелястим» — Тибет, гipську кpaїну по той бiк Гiмaлaїв.

Природні умови Китаю надзвичайно різноманітні: у східній (рівнинній) частині, що має вихід до моря, випадає багато опадів. Тут протікають повноводні річки — Хуанхе і Янцзи. Прибережна зона відрізняється родючістю ґрунту. Чим далі від моря в глиб материка, тим більш сухим стає клімат. У цих районах землеробство страждає від нестачі вологи, великої шкоди завдають сильні посухи. Давнім землеробам доводилося працювати в дуже важких умовах.

Як уже було зазначено, в Китaї протікають двi великi piчки — Хуaнхе («жовтa водa») тa Янцзи («довгa piчкa»). Води Хуaнхе спpaвдi жовтувaтого кольору, тому що вонa несе бaгaто глини. Долина Хуaнхе є дуже родючою. Тpaплялося, що пiд чaс pозливу Хуaнхе зaтоплювaлa поля i селa. Але згодом люди нaвчилися боpотися з пaводкaми: вони будувaли гpеблi, вiдводили воду кaнaлaми.

У басейні Хуанхе в ті далекі часи водилися тварини жаркого поясу: слони, носороги, буйволи, тигри, антилопи, леопарди. Місцевість була вкрита широколистяними лісами, бамбуковими заростями, болотами та озерами і відрізнялася жарким, вологим кліматом. Опади випадали нерегулярно — надмірні зливи змінялися посухами.

Робота з картою

1) Покажіть на карті територію Стародавнього Китаю.

2) Опишіть місце розташування Китаю.

3) Визначте розташування Китаю щодо Індії.

4) Які гори розташовані на західному кордоні Китаю?

5) Покажіть річки на території Китаю.

6) Охарактеризуйте клімат Китаю.

7) Як ви вважаєте, долина якої річки — Янцзи чи Хуанхе — була першою заселена людьми? Чому?

Робота з таблицями

1) Учні разом з учителем заповнюють таблицю.

Природні умови Стародавнього Китаю

План характеристики	Характеристики
Місце розташування	Східна Азія
Клімат	Сухий та жаркий на заході; теплий і вологий на сході
Гірська країна	Гори Тибет, Тибетське нагір’я
Річки	Янцзи та Хуанхе
Ґрунти	Родючі лесові

2) Учитель розповідає про річки Янцзи та Хуанхе і заповнює на дошці порівняльну таблицю.

Критерії для порівняння	Янцзи	Хуанхе
Береги	Густі ліси	Лес — гірська порода, схожа на пісок, глина
Заселеність басейну	Незаселений	Заселений
Чи сприяє землеробству	Не сприяє	Сприяє
Куди впадає	Східнокитайське море	Жовте море
Рослинний світ	Буйна тропічна рослинність, непрохідні джунглі	Широколистяні та бамбукові ліси
Тваринний світ	Мавпи, лемури, носороги, ведмеді	Слони, носороги, тигри, леопарди, антилопи

2.  Заняття населення

Найдавніший землеробський район у Китаї сформувався у II тис. до н. е. в долині річки Хуанхе. Коли китайці навчилися обробляти залізо і робити з нього сокири, з’явилася можливість освоєння долини Янцзи: тепер можна було вирубувати непрохідні ліси. Основним заняттям китайців було рільництво. Вони вирощували рис, а також сорго, ячмінь, пшеницю, просо. Китайці виготовляли шовк. Важливу роль у їхньому житті відігравало скотарство: вони розводили биків, овець, запряжних коней для колісниць. Існували досить великі ремісничі майстерні мідників, косторізів, каменярів, керамічні, деревообробні тощо.

Робота з підручником

Учитель об’єднує учнів у три групи, кожна з яких має опрацювати відповідний матеріал підручника про заняття давніх китайців. Після завершення роботи представники груп презентують її результати. Учні разом з учителем складають узагальнюючу таблицю.

•    Перша група — «Землеробство, городництво, садівництво»;
•    друга група — «Скотарство»;
•    третя група — «Ремесла».

Заняття давніх китайців

План характеристики	Характеристика
Землеробство, городництво, садівництво	Зернові культури: рис, сорго, просо, пшениця, ячмінь.      Городні культури: квасоля, конопля, часник, цибуля, черемша, бамбук, ріпа, латук.      Садові культури: груші, сливи, абрикоси, каштани, хурма, апельсини, персики, шовковиця.      Знаряддя праці: рало із залізним наральником, дерев’яний плуг, дерев’яний заступ із залізним наконечником, дерев’яна борона
Скотарство	Розведення тварин:      як тяглової сили (велика рогата худоба: воли, бики);      для вживання в їжу (свині, вівці, кози);      як засіб пересування (низькорослі коні монгольської породи, мули, ферганські рисаки, верблюди)
Ремесла	Ткацтво: удосконалено ткацький верстат, винайдено барвники, різноманітні сорти і види тканин; виготовлення шовкових тканин.      Металургія: винайдено міхи, водяний двигун, глиняні форми для відливання металу; розробка рудних промислів.      Гончарство: винайдено порцеляну; виготовлення різних видів глиняного посуду.      Добування солі: винайдено різні способи виварювання солі.      Зброярство: використання бронзи і заліза; різні види зброї: легка древкова зброя, алебарда із серпозубим лезом і гострим списом, метальні списи, тризубці, кинджали, довгі мечі, бойові сокири, арбалет, лук зі стрілами; захисне спорядження: бронзовий шолом, прикрашений звіриною маскою, дерев’яні та шкіряні щити, шкіряний обладунок із набитими бронзовими бляшками, обладунок із залізних пластин

Повідомлення учнів

Перший учень

Вирощування рису

Вирощування рису — справа марудна, вимагає постійного нагляду. Поле давні китайці орали дерев’яним плугом на буйволах. Після оранки поле розрихлювали важкою бороною з короткими зубцями.

Зерна рису не сіють безпосередньо на поле, як пшеницю або ячмінь. Спочатку давні китайці рис замочували, щоб він проріс, потім на невеликій ділянці поля густо висіювали проросле насіння, а саму ділянку затоплювали водою. Коли розсада досягала 20—25 см у висоту, вона була готова для висадки. Її обережно висмикували і пучками (по 5—6 паростків) пересаджували на поле паралельними рядами. Рисове поле має бути вкрите шаром води в 5—10 см. Якщо води буде замало, рослини засохнуть, а якщо забагато — вони згниють. Виростити рис без штучного зрошення було неможливо, тому вода подавалася на поля за допомогою каналів. Приблизно через сто днів після посіву рис дозрівав. Його жали серпами, сушили і молотили ціпами.

Запитання

Як ви вважаєте, чому, незважаючи на складний процес вирощування, рис став головною сільськогосподарською культурою китайців?

Другий учень

Виробництво шовку

Ще в давнину китайці навчилися виробляти шовк. На відміну від бавовни та льону шовкові нитки не мають рослинного походження, їх виготовляють із виділень шовковичної гусені — шовкопряда. Годують її листям шовковичного дерева (шовковиці), яке повинно бути чистим, свіжим і сухим. Розводячи шовкопрядів, треба пам’ятати, що для них шкідливими є дим, шум, протяги, різноманітні запахи, зміна температури. Якщо догляд за гусінню неналежний, вона швидко гине.

При гарному догляді шовкопряди починають вити кокони, які за формою нагадують яйця невеликої птиці. Кокон в’ється з найтоншої шовкової нитки, довжина якої сягає тисячі метрів. Щоб отримати з коконів шовк, їх потрібно опустити в гарячу воду, яка розм’якшує клей, що склеює шовкову нитку. Взявши нитки від кількох коконів (від 4 до 18) і з’єднавши, китайські жінки пропускали їх через кільце і прикріплювали до невеликого коліщатка. Потім коліщатко повільно обертали, і нитки, проходячи через кільце, склеювалися в одну міцну гладку нитку, а потім із них виготовляли тканини. Шовковий одяг був настільки тонким, що сукня вiльно пpоходилa кpiзь пеpстень. Шовк дуже цiнувaвся. Iнодi замість грошей люди використовували сувої шовку. Такий одяг мaли пpaво носити лише знaтнi й бaгaтi люди. Технологiю виpобництвa шовку китaйцi тpимaли в сувоpiй тaємницi. В 11 ст. до н. е. було пpоклaдено Великий шовковий шлях. Чеpез гоpи, степи й пустелi кapaвaни веpблюдiв везли китaйський шовк нa Зaхiд. Великий шовковий шлях упpодовж 2000 pокiв зaлишaвся нaйдовшим у свiтi. Вiн пpостягaвся нa 12 800 км вiд Шaнхaя в Китаї до Гaдесa (нинi — Кaдiс) в Iспaнiї.

Запитання і завдання

1) Чому шовковий одяг носили тільки знатні й багаті люди?

2) Покажіть на карті Великий шовковий шлях.

3) Чому процес виготовлення шовку китайці тримали в суворій таємниці?

Третій учень

Виготовлення порцеляни

За переказами, стародавні китайці не могли визначитися з матеріалом для виготовлення посуду: нефрит — дорого, глина — неестетично і недовговічно, дерево — грубо. Спосіб виготовлення порцеляни майстри знайшли випадково. І цей спосіб залишився великим секретом для решти світу. Одна зі складових цього секрету — сировина, з якої виробляється порцеляна. Провінція Цзянсі виявилася скарбницею порцелянового каменю — гірської породи, що складається з кварцу і слюди. Порцелянову масу виготовляли з брикетованого порошку порцелянового каменя та каоліну (особливої глини, що надає виробу білизни). Одержаний напівфабрикат витримували не один десяток років для набуття ним пластичності. Після цього матеріал поміщали в піч, де під дією високої температури він змінював свій фізичний склад — маса ставала прозорою і водонепроникною. Вже на початку нашої ери китайські гончарі будували печі, здатні створювати потрібну температуру. Для особливого матового блиску глазур накладали в декілька шарів, що мали різну прозорість.

Майстерні з виробництва порцеляни вперше з’явилися в одному з міст провінції Цзянсі, яке згодом стало відоме під назвою Цзіндечжень. Саме воно є столицею китайської порцеляни, здавна порцелянові вироби з Цзіндечженя вирізнялися високою якістю. Вироби із порцеляни вкривали глазур’ю різних відтінків: синього, білого, червоного, небесно-блакитного, жовтого, зеленого, чорного. Порцелянові вироби, виготовлені для людей аристократичного походження, відрізнялися витонченістю орнаменту, а порцеляна для простолюдинів мала яскраве забарвлення.

Запитання

1) Яке значення мало винайдення нового матеріалу для виробництва посуду?

2) Чому виробництво порцеляни трималося в таємниці?

Четвертий учень

Виpощувaння чaю

Китaйцi пеpшими нaвчилися виpощувaти чaйнi кущi i готувaти чaй. Вiд них чaйний кущ потpaпив до кpaїн Зaхiдної Євpопи.

Згідно з китайською традицією, чай був відкритий покровителем землеробства та медицини Шень-нуном. За переказами, Шень-нун подорожував у пошуках цілющих трав із котлом на тринозі, в якому кип’ятив воду для цілющих відварів. Одного разу в казан з окропом потрапили кілька листочків чайного куща. Відвар здався смачним і викликав бадьорість. Відтоді Шень-нун не пив інших напоїв.

Спочатку чай використовувався як лікарський засіб, а потім — і як повсякденний напій. Чай зазвичай зберігали у вигляді брикетів, а перед заварюванням товкли у ступці. Чаювання перетворилося на вишуканий процес, вершиною якого стала Сунська чайна церемонія.

Запитання

1) Чому в Китаї так шанували чай?

2) Чому й сьогодні лікарі пропонують хворим різні види чаю для лікування?

А ще давні китайці винайшли папір, компас, порох, вогнепальну зброю, парасольку, прилад для вимірювання коливань земної кори та багато іншого. Про ці винаходи ми поговоримо на наступних уроках.

Валеохвилинка

3.  Виникнення давньокитайських держав

Прийом «Евристична бесіда»

1) Що таке держава?

2) Які причини появи держави?

3) Де виникли перші держави? Назвіть їх.

4) Як ви вважаєте, які особливості природно-кліматичних умов Китаю сприяли утворенню тут держави?

Поселення, засновані давніми китайцями, поступово зростали і перетворювалися на міста. Міста, розташовані в певній області, згодом почали об’єднуватися. Їх об’єднання було обумовлене:

•    господарською необхідністю — потребою в колективних зусиллях для боротьби з повенями;
•    військовими потребами — настав час жорстоких воєн, потрібно було виживати в складних умовах;
•    заміною родових відносин сімейними стосунками; появою майнової нерівності.

Наприкінці II тис. до н. е. на чолі великого об’єднання постала Шанська держава. Її вождь мав надзвичайні військові повноваження і називався ваном. Термін «ван» надалі вживався для позначення титулу царя, який також виконував функції верховного жерця.

У XI ст. до н. е. войовниче плем’я чжоу завдало поразки шанцям і встановило свою владу: в історії Китаю настала епоха династії Чжоу.

У VIII ст. до н. е. епоху Чжоу змінила епоха Чуньцю. Із розпадом у V ст. до н. е. найбільшого царства цього періоду — Цзінь — починається період «воюючих царств». У ІІІ ст. до н. е. Китай стає імперією.

Робота з підручником

Учитель об’єднує учнів у дві групи і пропонує опрацювати матеріал підручника: першій групі — про імперію Цінь, другій групі — про імперію Хань. Після завершення роботи групи презентують її результати і колективно складають на дошці порівняльну таблицю.

Китайські імперії Цінь і Хань

Критерії для порівняння	Імперія Цінь	Імперія Хань
Роки існування	ІІІ—ІІ ст. до н. е.	ІІ ст. до н. е. — ІІ ст. н. е.
Засновник династії	Цінь Шихуанді	Гао Цзу (Лю Бан)
Реформи	Централізація держави; збудовано зрошувальну систему, запроваджено єдину грошову систему, налагоджено торгівлю	Зменшено податки, боржників звільнено від рабства, проведено реформу війська
Господарські та культурні досягнення	Активний розвиток ремесла. У Китаї почали виробляти шовк	Великий шовковий шлях
Причини занепаду	Повстання селян, родової знаті	Повстання «жовтих пов’язок»

В імперії Хань часто спалахували повстання. У І ст. н. е. відбулося повстання «червонобрових». Так називали себе селяни, які фарбували брови, щоб відрізнятися від солдатів імператора. Їм удалося захопити столицю і вбити імператора, але потім вони зазнали поразки. Ще через століття Китай охопило повстання «жовтих пов’язок» (такі пов’язки носили на голові повстанці) на чолі з Чжаном Цзяо, популярним народним цілителем. Повстання охопило майже всю країну і було придушене ціною великих зусиль імператорського війська. Через кілька років після повстання «жовтих пов’язок» імперія Хань розпалася на три самостійні царства.

Цікаво знати

Велика Китайська стіна

Велику Китайську стіну почали споруджувати в Китаї у IV ст. до н. е. За наказом імператора Цінь Шихуанді окремі її частини з’єднали і продовжили. Стіна мала відгородити провінції Китаю від набігів різних племен. Її довжина сягала, за різними підрахунками, 4—5 тис. км, висота становила від 6 до 10 м, ширина біля основи — 6,5 м, у верхній частині — 5,5 м. Через кожні кількасот метрів були споруджені сторожові вежі, а біля головних гірських проходів — фортеці.

Фундамент стіни становили кам’яні брили. Сама споруда складалася з двох стін, мурованих із каменю або цегли, простір між ними було заповнено землею та камінням. Ширина стіни була такою, що на ній могли роз’їхатися дві колісниці. Цю споруду будували майже півмільйона людей — на будівництво відправляли кожного шостого дорослого жителя Китаю.

Запитання

1) Із якою метою була побудована Велика Китайська стіна?

2) Чому її називають чудом світу?

Теракотова армія імператора Цінь Шихуанді

Учитель організовує перегляд відеофрагмента фільму «Теракотова армія».

На схід від міста Сіань, у провінції Шеньсі розташовується багатотисячний глиняний військовий гарнізон — це чудо світу, відоме як Теракотова армія імператора Цінь Шихуанді. Вони були поховані разом із першим імператором імперії Цінь — Цінь Шихуанді у 209 р. до н. е. Підземні поховання налічують не менш ніж 8099 теракотових статуй китайських воїнів і їхніх коней. Будівництво гробниці Цінь Шихуанді розпочалося в 247 р. до н. е. ще за його життя і тривало протягом 38 років. До роботи було залучено понад 700 тис. ремісників і робітників. Спочатку імператор хотів поховати із собою 4 тис. молодих воїнів, але радникам удалося відмовити його, адже такий варварський вчинок неминуче призвів би до бунту. Тоді вирішили замість людей поховати глиняні статуї. Але для надійності їхню кількість збільшили. Воїни та коні Теракотової армії створювалися в різних районах країни. Вчені з’ясували: коні були виготовлені поруч із горою Лишан, скоріше за все, щоб полегшити їх транспортування (вага коня становить приблизно 200 кг). Фігури воїнів значно легші, близько 135 кг, але місце їх виготовлення невідоме. Теракотові воїни були створені з ювелірною точністю. На всю армію не можна знайти однакових облич, вони відображають багатонаціональність китайської імперії. Тут можна побачити фігури не тільки китайців, але і монголів, уйгурів, тибетців та багатьох інших. Деталі одягу та зачіски відповідають своєму часу. Обладунки та взуття відтворені з неймовірною точністю. Висота фігур становить 1,90—1,95 м, що зовсім не відповідає дійсності. Статуї були обпалені за температури 1000 °С. Кажуть, серед розкопок були знайдені і людські скелети. У стародавніх рукописах ідеться про те, що разом із божественним Цінем були поховані колосальні скарби, зокрема золотий трон, але ці речі, на жаль, знайдені не були.

Разом із Великою Китайською стіною Теракотова армія в Китаї належить до найвідоміших пам’яток світу.

Запитання

1) Яке враження справила на вас Теракотова армія Цінь Шихуанді?

2) Із якою метою вона створювалася?

3) Які висновки на основі цього поховання можна зробити про владу імператора в Китаї?

 

ІV. Висновки  та  узагальнення.

Робота з таблицею

Заповніть порівняльну таблицю «Стародавні Індія і Китай».

Критерії для порівняння	Стародавня Індія	Стародавній Китай
Географічне положення	Південна Азія	Східна Азія
Гори	Гімалаї	Тибет
Річки	Інд, Ганг	Янцзи, Хуанхе
Заняття населення	Землеробство, скотарство, ремесла, торгівля	Землеробство, вирощування рису та чаю, скотарство, ремесла, шовківництво, виробництво порцеляни
Держави	Індська цивілізація, Ведійська цивілізація, держава Ашоки, держава Маур’їв	Держава Ся, держава Інь, держава Чжоу, імперія Цінь, імперія Хань
Правителі	Ашока, Чандрагупта	Цінь Шихуанді, Гао Цзу (Лю Бан)
Винаходи	Цифри, десяткова система числення, шахи	Шовк, порцеляна, чай, папір, друкарство, порох, компас

 

V. Домашнє  завдання.

1. Прочитати параграф з підручника.
2. Підготуйте повідомлення про Конфуція.