Утворення «двополюсного світу»

Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин. Тема уроку 1943-1945 З 17 липня по 2 серпня 1945 року

За допомогою цієї теми ми:визначати характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин; пояснювати, як відбувся перехід від співробітництва до конфронтації в міжнародних відносинах; характеризувати особливості діяльності ООН; з'ясувати сутність та історичне значення міжнародних стандартів із прав людини.

Ялтинсько-потсдамська система міжнародних відносин: сутність та особливості. Уперше питання післявоєнного врегулювання обговорювалося на вищому рівні на Тегеранській конференції 1943 р. Вирішальна роль у визначенні меж післявоєнного світу дедалі більше переходить до СРСР і США. На Ялтинській і Потсдамській конференціях ця тенденція остаточно виявилася. Складалися передумови для виникнення біполярного (двополюсного) світу. Велика Британія поступово відійшла на другий план.

та в заяві «Єдність в організації миру, як і у веденні війни»Складалися передумови для виникнення біполярного (двополюсного) світу. Велика Британія поступово відійшла на другий план. Рішення Ялтинської конференції, викладені в «Декларації про вільну Європу»сформували основу нової системи міжнародних відносинта здобула назву Ялтинсько-Потсдамської. У межах нової системи міжнародних відносин США та СРСР уперше «поділили» світ на двох і визначили свої сфери впливу в ньому.

Постійне протистояння між двома «центрами сили» При цьому небезпеку посилювала наявність ядерної зброї.

Поділ світу на сфери впливу як у Європі, так і в інших регіонах призвів до розчленування країн (Німеччина, Корея, В’єтнам, Китай) і появи військово-політичних блоків, очолюваних США та СРСР.

1948 р. СРСРКурс на уніфікацію режимів «народної демократії»Найпоширенішими були звинувачення в національному ухилі (стосовно Югославії використовували означення «тітоїзм»), відступі від марксизму‑ленінізму (зазвичай ішлося про так званий троцькізм), антирадянській діяльності й шпигунстві на користь іншихдержав, сіонізмі.

План Маршалланаша політика спрямована не проти якої‑небудь країни або доктрини, а проти голоду, бідності, відчаю й хаосу»5 червня 1947-1951 рр. План було розраховано на п’ять років і відкрито для всіх країн – не тільки для союзників, а й колишніх ворогів.

У підсумку найбільше з плану Маршалла скористалися такі держави, як Велика Британія, Франція, Італія, Федеративна Республіка Німеччина

Рік 1945‑й і кілька наступних років позначилися чи не найбільшими в історії Європи міграціями населення. Унаслідок війни близько 2 –3 млн українців опинилися на території колишнього німецького Райху та інших західних країн. Відповідно до домовленостей між союзниками (досягнутих, зокрема, на Потсдамській конференції) усі чужинці мали повернутися до своїх країн.

Поляризація євроатлантичного простору після війни відбувалася у двох напрямках: військово‑політичному й економічному. До 1955 р. вона позбулася окупаційного статусу і стала суверенною державою. США і країни Західної Європи, включаючи згодом ФРН, створили в тому‑таки 1949 р. військово‑політичний союз – Організації Північноатлантичного договору (НАТО). У 1949 р. американська, британська і французька зони окупації Німеччини були об’єднані в єдину державу – Федеративну Республіку Німеччину (ФРН). 29 країн

Розділ Німеччини 1949 р. Блокада з боку СРСРФРННДР

У 1955 р. економічний союз був доповнений військовим – Організації Варшавського договору (ОВД). Він юридично закріпив присутність радянських військ у Центрально‑Східній Європі.

Центральним елементом Ялтинсько-Потсдамської системи стала ООН. Вона відігравала роль основного механізму узгодження зусиль із недопущення війн і конфліктів та створення глобальної системи колективної безпеки.

«Центри сили»«Соціалістичний табір» Демократичний

ООН — НОВИЙ МЕХАНІЗМ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА24 жовтня 1945 рік. У заснуванні ООН узяли участь 51 країна. Крім СРСР, відповідно до досягнутих домовленостей засновниками цієї міжнародної організації були Білорусія та Україна (у 1945— 1991 рр. брала участь у роботі ООН як УРСР).

Крім СРСР, відповідно до досягнутих домовленостей засновниками цієї міжнародної організації були Білорусія та Україна (у 1945— 1991 рр. брала участь у роботі ООН як УРСР). Рада Безпеки спочатку складалася з п’яти постійних членів (Велика Британія, Китай, СРСР, США і Франція)шести непостійних, які обиралися Генеральною Асамблеєю на трирічний термін. Кожен постійний член Ради Безпеки мав право «вето» щодо основних питань.

Міжнародна організація праці (МОП), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) і Світовий банк.

10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини. Цей документ відображав невід’ємні права, якими мають бути запезпечені всі люди.

Висновки: ■ Після завершення Другої світової війни у Європі встановилася Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин, у межах якої розгорнулася конфронтація двох «центрів сили».■ Протистояння між США та СРСР, що розпочалося в післявоєнному світі, було історично обумовленим.■ Прагнення миру, безпеки і співпраці в післявоєнному світі сприяло появі ООН.■ Реалії другої світової війни спричинили усвідомлення необхідності визначення міжнародних стандартів невід'ємних прав людини. Загальна декларація прав людини стала першим глобальним вираженням прав, на які всі люди мають невід'ємне право.

«Залізна завіса»– термін часів «холодної війни», що означав кордон між Східною Європою, яка перебувала під радянським контролем, та Західною. Під цим поняттям розуміли ідеологічну й політичну ізоляцію країни. Хоча термін «залізна завіса» використовували в політиці ще з часів Першої світової війни

Народна демократія термін, який використовували щодо означення групи країн Центрально-Східної Європи, в яких було реалізовано програми зміни суспільного й господарського життя відпо-відно до вимог комуністичної ідеології після Другої світової війни за допомоги СРСР. Одночасновикористовували інші назви – «соціалістичні країни», «східний блок». Утворення цих держав булопов’язано зі вступом на їхні території в другій половині 1944 р. радянських військ та поваленням на-цистських і фашистських режимів. У подальшому за підтримки СРСР владу було передано комуніс-тичним партіям цих країн без виборів, і в них почали будувати соціалізм за зразком Радянського. Союзу.

«Час нуль»момент завершення бойових дій і початок нового життя

Перевір себе1. Що таке Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин? 2. Чим конфронтація відрізняється від співробітництва? 3. Назвіть п'ять держав — постійних членів Ради Безпеки ООН. 4. Коли було прийнято Загальну декларацію прав людини?5. Назвіть та поясніть характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин? 6. Чому відбувся перехід від співробітництва до конфронтації в післявоєнних міжнародних відносинах?7. Як було організовано діяльність ООН? 8. Охарактеризуйте процес формування міжнародних стандартів з прав людини.9. Особиста думка, щодо облаштування повоєнного світу