Утворення Римської імперії. Правління Октавіана Августа

Тема. Утворення Римської імперії. Правління Октавіана Августа.

Обладнання: Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс): підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ І.Я. Щупак, І.О. Піскарьова, О.В. Бурлака -К.: УОВЦ «Оріон», 2019 рік. §48.

Очікувані результати

Після прочитаного:

- назвіть хронологічні межі існування Римської імперії, роки встановлення принципату Октавіана Августа;

- покажіть на карті кордони Римської імперії часів розквіту;

- поясніть поняття: «принципат»;

- охарактеризуйте діяльність видатних діячів.

Хід роботи

План.

1. Створення другого тріумвірату.

2. Правління Антонінів – «Золотий вік» імперії

1. Створення другого тріумвірату.

Подумайте

Римський оратор Цицерон після вбивства Цезаря писав: «Тиран загинув, а тиранія жива». Що хотів цим сказати Цицерон? Поясніть зміст його слів.

Ще за життя Цезар проголосив своїм наступником нерідного племінника Гая Октавія (63 р. до н. е. — 14 р. н. е.). Звістку про загибель Цезаря 19-річний Октавій отримав на чужині. Диктатор заповів йому не тільки величезну державу, а й три чверті свого майна. Чверть майна Цезаря призначалася римському народові, але спадок Цезаря дістався колишньому другові та соратникові диктатора Марку Антонію, якого після смерті Цезаря сенат, що відновив свою владу, проголосив правителем держави. Октавій звернувся до Антонія з проханням повернути громадянам Риму гроші, які заповів Цезар, але той відмовив. Тоді Октавій продав свою частину спадку Цезаря, власне майно та роздав гроші римлянам. Це викликало у народу захоплення і сприяло посиленню популярності Октавія.

Після усиновлення Цезарем Октавія останній отримав ім’я Гай Юлій Цезар Октавіан. Як політик він був хитрий та жорстокий, проте, приховуючи владолюбство, поводився скромно та люб’язно.

Під тиском легіонерів Цезаря, які не бажали війни між двома його спадкоємцями, Антоній і Октавіан змушені були укласти союз. До них приєднався один з воєначальників Цезаря, намісник в Іспанії Лепід. Так у 43 р. до н. е. виник другий тріумвірат. Спираючись на легіони, тріумвіри змусили сенат надати їм повноваження реформувати життя держави. Знову, як колись Сулла, свої реформи вони почали з боротьби проти прихильників республіканського устрою й оприлюднили проскрипції (списки осіб, оголошених поза законом). Серед засуджених було понад 200 сенаторів та 2000 вершників. Дехто з них потрапив до проскрипцій лише тому, що мав багато грошей або гарні маєтки. Рим був охоплений панікою. Оголошені ворогами римляни ховалися повсюдно: в колодязях, каналізації, димарях тощо. Вони не довіряли нікому, адже на них полювали рідня, сусіди і навіть їхні раби, бажаючи заволодіти землями і майном ( за видачу або вбивство включеного у списки призначалася нагорода (навіть рабам), за приховування — страта.). У ці страшні дні загинув від рук найманих убивць один із найвідоміших політичних діячів і ораторів Марк Туллій Цицерон.

 Марк Туллій Цицерон був політичним супротивником Цезаря. Виходець із вершників, Цицерон досяг успіхів у політичній діяльності завдяки розуму і красномовству. Він був обраний консулом, виступав на боці противників Цезаря. Його судові та політичні промови стали неперевершеними зразками ораторського мистецтва для сучасників і нащадків.

Цицерон написав також чудові філософські твори, в яких у  досконалій літературній формі виклав багато знань стародавніх мудреців. Цицерон іменував установлення одноосібної влади «вбивством вітчизни», закликав до справедливості і римської доблесті. Молодих людей він переконував у необхідності наполегливо вчитися і дотримуватися добрих звичаїв.

Протистояння різних сил – прихильників диктатури і республіканців, а також ворожнеча між самими тріумвірами знову кинули Рим у вир громадянських війн ( військова боротьба за владу між громадянами одного суспільства чи країни).

У 42 р. до н. е. тріумвіри у битві при Філіппах у Македонії розбили велике військо, яке зібрали вбивці Цезаря Брут і Кассій. Кассія було вбито, а Брут наклав на себе руки.

Тріумвіри стали господарями держави і поділили її між собою. Антоній отримав східні провінції, Лепід – Північну Африку, а Октавіан – Іспанію, Галлію, Іллірію та Італію. Октавіан, згасивши невдоволення, яке виникло в Римі у зв’язку з проскрипціями, у 36 р. до н. е. захопив Північну Африку й усунув від влади Лепіда. А в 32 р. до н. е. він почав готуватися до війни з Марком Антонієм, який мав владу над східними провінціями, у тому числі над Єгиптом, і був одружений із Клеопатрою – царицею Єгипту. Подружжя об’єднало свої зусилля у протистоянні Октавіану.

2 вересня 31 р. до н. е. у морській битві біля мису Акцій (Північна Африка) флот Антонія й Клеопатри зазнав поразки. Антоній і Клеопатра тікають до Єгипту, куди невдовзі увійшли війська Октавіана. Військо Антонія переходить на бік Октавіана. У відчаї Антоній накладає на себе руки. Цариця Клеопатра перед загрозою стати полонянкою Октавіана випустила змію, яка смертельно вжалила її. Октавіан наказав убити сина Антонія – Антулла та сина Клеопатри і Юлія Цезаря – Цезаріона.

Громадянські війни скінчилися. В Октавіана більше не залишилося внутрішніх ворогів. У державі запанував мир, але республіканський устрій зазнав нищівного удару. Формально республіканські установи ще діяли, але влада належала одній особі – Октавіану.

Працюємо з підручником

Прочитати текст підручника (стор. 181-182) про правління Октавіана Августа. Зробити на полях маркування олівцем: літерою «П» позначити визначення поняття «принципат», причини його утворення; літерою «В» – внутрішні перетворення в державі; літерою «З» – зовнішні перетворення.

Завдання до тексту

1. Дайте визначення поняття «принципат».

2. Яка різниця між принципатом і республікою?

3. Назвіть внутрішні перетворення в державі, здійснені за часів правління Октавіана Августа.

4. Назвіть особливості зовнішньої політики Октавіана Августа.

5. Хто такі прокуратори?

6. Перерахуйте нові провінції, утворені за правління Октавіана.

2. Правління Антонінів – «Золотий вік» імперії.

Справжню велич Риму забезпечила династія Антонінів. Першим її імператором став найстарший із сенаторів – Марк Кокцей Нерва (30 або 35 - 98 pp.). Невдовзі Нерва передав владу Марку Ульпію Траяну (53 - 117 pp.). Римські воїни захоплювалися цим талановитим полководцем. Він розширив територію Римської імперії до небувалих розмірів. Протягом 101 - 107 pp. після тривалих війн Траян приєднав Дакію (територія Румунії). У 106 р. він підкорив Аравію. У 114 - 117 pp. приєднав Вірменію та Дворіччя. Здавалося, перемогам не буде кінця, але під час придушення повстання в Іудеї імператор помер.

Його родич Публій Емілій Адріан (76 - 138 pp.), ставши імператором, намагався захистити завойоване попередниками – імперія перейшла до оборони. У Британії він збудував фортеці, сторожові вежі, що поєднувалися валами, довжина яких становила 128 км. Це потужне укріплення дістало назву «вал Адріана». Але втримувати величезні завойовані території було дедалі важче. Напади сусідніх народів, яких римляни вважали варварами, повстання в провінціях руйнували імперію. Він був, мабуть, єдиним імператором, який об’їхав усі свої володіння. Цими поїздками він примусив активніше працювати державний апарат. За його правління державна служба стала високооплачуваною і престижною. При ньому було створено і державну пошту.

Серед римських імператорів виділяється Марк Аврелій (121- 180 pp.). Він був видатним державним діячем і філософом.

Марк Аврелій стверджував, що людський розум має божественне походження, за своєю природою всі люди рівні. Кожна людина повинна дотримуватися високих моральних принципів: любити ближнього, не чинити злого, мужньо переносити всі негаразди. Марк Аврелій звертався до римлян не як до підданих, а як до вільних громадян.

Проте в реальному житті йому доводилось розв’язувати складні завдання. Ставши імператором у 161 р., він певний час мав співправителя, з яким весь час доводилось домовлятися, переконувати його. Від цього часу практика поділу влади між правителями стала звичним явищем. Йому вдалося придушити повстання у Вірменії, Дворіччі, Дакії. Але зробити більше для імперії він не встиг. Всі головні його зусилля були спрямовані на захист від вторгнення германців і сарматів (Маркоманські війни 166 - 180 рр.). У 180 р. під час походу проти германських племен він помер від чуми. За іншою версією, був убитий за наказом сина.

Син Марка Аврелія – Коммод Люцій (161—192 pp.) не був гідним батькових звершень. Це перший імператор, який брав участь у гладіаторських боях. Він наказав стратити найвидатніших сенаторів, друзів свого батька. За правління Коммода традиції громадського і державного життя були знехтувані. Всупереч уявленням римлян, що тільки громадяни могли керувати державою, за примхою імператора колишні раби ставали сенаторами. Усе це викликало ненависть римлян, і внаслідок змови імператора було вбито.

Так скінчилось правління династії Антонінів, який називали «золотим віком» імперії.

Завдання

В зошиті виконайте історичний диктант. Під кожним номером напишіть тільки коротку (одне або два слова) відповідь.

1) Яке почесне ім’я сенат присвоїв Октавіану?

2) Як називається перший період Римської імперії?

3) Що створив Октавіан для своєї охорони?

4) Як називали правителя східних провінцій?

5) Засновником якої династії був Октавіан Август?

6) Ім’я якого імператора утворилося від назви взуття?

7) Засновником якої династії став Віспасіан?

8) Хто став першим імператором династії Антонінів?

9) За правління якого імператора була приєднана Дакія?

10) Правління якої династії називають «золотим століттям» Римської держави?