Уявлення про Землю в давнину

Уявлення про Землю в давнину.
Подорожі епохи раннього Середньовіччя

Мета уроку: ознайомити учнів з історією пізнання Землі в давні часи й епоху Середньовіччя; показати, як змінювалися уявлення людини про форму й природу нашої планети; розповісти про перші карти; виховувати повагу до діяльності мандрівників, що здійснили внесок у пізнання Землі.

Обладнання: підручник, атлас, зошит для практичних робіт, фізична карта півкуль, глобус, портрети мандрівників, ілюстрації.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати: учні зможуть: називати імена учасників подорожей, географічних відкриттів, експедицій різних епох; добирати з різних джерел додаткову інформацію про пізнання й дослідження Землі; аналізувати карти маршрутів мандрівників та дослідників.

Географічна номенклатура: Азія, Памір, пустеля Гобі, Індія, Китай, Індійський океан, Цейлон (Шрі-Ланка).

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителя

Зазвичай, купуючи квиток на літак, пароплав або будь-який інший вид транспорту, людина сповнюється райдужних надій. Але якщо немає ні квитка, ні літака, ні надійного корабля, ні точних відомостей про країну? Тоді людина вирушає в невідомість і поринає у владу стихій, випадків, незнайомих людей, що говорять незрозумілою мовою. Тоді можна покладатися тільки на свої сили, волю та прихильність долі. Саме в такій ситуації перебували багато мандрівників Стародавнього світу й Середньовіччя.

(Учитель оголошує учням тему й очікувані результати уроку.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Уявлення про Землю в давні часи.

2. Географічні досягнення стародавніх греків.

3. Плавання вікінгів.

4. Подорожі Марко Поло.

1. Уявлення про Землю в давні часи

Розповідь учителя

Сучасна географія добре вивчила нашу планету й готова поділитися з вами цією інформацією. Але так було не завжди: знання давніх людей про Землю обмежувалися відомостями про навколишні території, власним досвідом, впливом релігійних вірувань. Немає нічого дивного в тому, що давні жителі пустелі могли уявляти собі Землю у вигляді пустельних територій, а жителі гір — у вигляді гірських вершин і міжгірних долин. Якби хтось сказав їм, що Земля має форму кулі й на ній є не тільки пустелі або гори, але й океани, льодовики, непрохідні ліси, вони б подумали, що ця людина не сповна розуму.

Дійсно, протягом тривалого часу люди не здогадувалися про реальну форму й розміри Землі. Найчастіше вони уявляли нашу планету ділянкою суходолу у вигляді площини або півсфери, що з усіх боків оточена водою. Вавилонці бачили, що на південь від їхньої країни розміщене море, а на сході — гори. Тому їм і здавалося, що Земля — це величезна «світова» гора або височина, що нагадує перекинуту чашу, де суходіл з усіх боків омивається водою. Вони були переконані, що Вавилон розташований на захід від центральної частини землі-гори, а під землею перебуває Пекло, куди спускаються душі померлих. Давні індійці уявляли її у вигляді півсфери, що розташована на спинах трьох слонів, які стоять на черепасі. У Давньому Китаї існувало уявлення, що Земля має форму плоского прямокутника, над яким височіє кругле опукле небо, підперте стовпами. Коли розлючений дракон зігнув центральний стовп, Земля нахилилася на схід, тому всі річки в Китаї течуть на схід. Небо ж нахилилося на захід, тому всі небесні світила рухаються зі сходу на захід.

Запитання і завдання

1) Чому уявлення давніх людей про Землю були далекі від реальності?

2) Чим би ви пояснили уявлення про планету як ділянку суходолу у вигляді площини або півсфери, з усіх боків оточеної водою?

3) У чому ви вбачаєте особливості уявлень про Землю давніх індійців?

2. Географічні досягнення стародавніх греків

Розповідь учителя

Людство багато в чому завдячує відкриттям учених Стародавньої Греції. Вони не тільки описували світ, а й намагалися пояснити його устрій. Доказ кулястості Землі — одне з найзначніших досягнень античної науки. У ті далекі часи греки вже були досвідченими й спостережливими мореплавцями. Орієнтуючись за зорями і постійними вітрами, вони ходили на кораблях Атлантичним океаном, Середземним, Чорним та Азовським морями. Грецькі вчені творчо розвивали знання, запозичені в сусідніх народів — вавилонян, єгиптян, фінікійців, персів. За часів Стародавньої Греції з-поміж інших наук значного розвитку набула й географія.

2) На які питання відповідає сучасна географія?

3) На які два основних розділи поділяється географічна наука?

4) Які науки належать до фізичної географії? До соціально-економічної?

3. Методи географічних досліджень

Розповідь учителя

Прагнучи відповісти на питання «як?», «чому?», географи використовують різні способи досліджень або, як їх називають учені, методи. До найпоширеніших методів географічних досліджень належать картографічний, історичний, математичний, космічний і, звісно ж, давні — опис і спостереження.

Запитання

1) Що слід розуміти під поняттям «метод»?

2) Які методи використовували вчені, відповідаючи на питання «де?» і «що?»?

3) Які методи можна віднести до найбільш сучасних?

4) Як можна використати сучасні методи для вивчення яру, лісу, річки?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Запитання і завдання

1. Навіщо необхідно вивчати географію?

2. Що ви вважаєте найголовнішим у вивченому матеріалі?

3. Як у повсякденному житті можна використовувати географічні знання?

4. Чому географію називають наукою мрійників і мужніх людей?

5. Для яких із перелічених видів людської діяльності найбільше необхідні географічні знання: сільське господарство, транспортні перевезення, виробництво автомобілів, будівництво, пошуки корисних копалин, спорт, охорона здоров’я?

Прийом «Естафета»

Учитель дає учневі олівець або ручку, він повинен назвати одне географічне поняття й передати естафету наступному школяреві.

VI. Підсумки уроку

Висновки

• Географія — наука, що вивчає природу Землі, населення і його господарську діяльність.
• Протягом багатьох століть географи відповідали на питання «де?» і «що?». Сучасна географія — система наук, що відповідають на питання «як?» і «чому?».
• в ній. Соціально-економічна географія вивчає населення Землі й окремих регіонів, а також його господарську діяльність.
• Серед джерел географічних знань розрізняють друковані й електронні. Найбільше значення мають підручники, географічні енциклопедії, карти й атласи.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацюйте відповідний параграф підручника.

2. Із допомогою батьків доберіть із домашньої бібліотеки книги, у яких розповідається про географічні об’єкти.

Інтернет-ресурси

1. Бібліотека з географії: http://geoman.ru/books/index.shtml